Закріпити чи повторити знання учнів про три типи музики можна в інсценізованій дії, використавши віршовані тексти шкільних підручників «Музика» і «Музичне мистецтво».
Мета заходу:
- — навчальна: засвоїти поняття «пісня», «танець», «марш»; передавати у виконавській діяльності настрій і характер музичних творів;
- — розвивальна: розвивати творчі здібності, уяву, фантазію, чуття ритму, емоційну сферу;
- — виховна: виховувати інтерес і любов до музики, емоційну чутливість, бажання пізнавати музичне мистецтво.
Обладнання: барабани, дитячі музичні інструменти, аудіозаписи, музична апаратура.
Здоров'язбережувальні технології: музично-ритмічні рухи.
- Категорія: Виховні заходи
ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
Уяви собі, онучку, поле, залите водою. Для нас це дивно, а в Японії — звична річ. Так вирощують традиційну для цієї країни культуру — рис. Зелені рисові пагінці дуже люблять воду і, напившись досхочу, через декілька місяців дають тверді білі зерна. Рис — символ твердості і непорушності. Коли маленькому японцю виповнюється 120 днів, для нього влаштовують свято табе дзоме (їжа першого разу), на якому родичі і знайомі бажають дитині здоров'я, швидкого зростання, достатку. Для дитини накривають справжній стіл, на якому розставляють різні наїдки і кладуть палички для їжі. Цього дня малюк уперше куштує дорослу їжу — трохи подрібненого рису. Відтоді твердість, символом якої є рис, повинна стати рисою характеру малюка.
Дорогою край поля йде старий японець із дівчинкою і хлопчиком. Це старий самурай Аїдзава веде своїх онуків у храм предків. Перехожі ввічливо вклоняються старому. У його очах — і радість, і смуток. Жаль віддавати свій найдорожчий скарб в обійми дорослого життя. Цього року онучці Акірі виповнилося сім років, а онукові Катаямі — п'ять. Час ставати дорослими. На святі сіті-го-сан (сім — п'ять — три) п'ятнадцятого листопада у храмі пройде церемонія посвяти у доросле життя. Катаямі поголять голову, одягнуть шаровари і внесуть у сімейні списки. Акірі одягнуть широкий пояс для кімоно (обі), який носять тільки дорослі жінки. Для малечі почнеться справжнє навчання. Катаяма ще зовсім малий, але всі хлопчики, сини самураїв, стають чоловіками на два роки раніше, ніж інші діти, які можуть насолоджуватися безтурботним життям до семи років.
- Категорія: Виховні заходи
ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
- Дідуню, подивіться, які яскраві й кумедні малюнки.
- Чому ж вони здаються тобі кумедними?
- На цих малюнках маленькі діти прив'язані до спин жінок.
- Носити дітей саме так — традиція народу «Країни світанкового сонця» — так часто називають Японію. До речі, малих дітей жінки прив'язують до себе не тільки в Японії, але й у багатьох країнах Сходу й Африки.
- Навіщо ж вони це роблять?
- Вважається, що немовля не можна залишати без догляду. А оскільки жінка повинна працювати, то вона завжди носить дитину з собою.
Розкажіть мені про всі ті далекі краї, дідусю.
Про всі країни розповісти часу не вистачить, але про деякі — спробую. Розпочну я свою розповідь про Японію, про її стародавні звичаї і традиції: ми ж подивилися малюнки, на яких зображені мальовничі японські краєвиди. У цій країні, як і в інших, відбулося багато змін. Життя сучасних японців відрізняється під життя японців минулих століть.
- Категорія: Виховні заходи
ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
Жан був найстаршою дитиною в сім'ї. Якийсь час він ходив до школи, де навчився читати і писати. Але сім'я жила дуже бідно, і, щоб допомогти батькам, хлопчик пішов працювати на великий завод, хоча й було йому лише одинадцять років.
На заводі, де працював Жан, будували найбільший на той час корабель. Увесь день хлопчик старанно виконував свої обов'язки в цеху, а вечорами дуже любив читати книжки. Найбільше йому подобались оповіді про далеку країну Америку.
Кожного разу зі свого заробітку Жан відкладав трохи грошей. Він мріяв купити собі квиток до Америки, щоб у тій далекій землі стати багатим і незалежним.
Між тим найбільший в історії людства корабель потроху ріс. І ось настав день, коли його спустили на воду. Це був корабель-мрія — тріумф інженерної думки, витворений мозолястими руками трударів.
Жан прибіг додому, дістав зі схованки гроші, додав до них частину останнього заробітку і переконався, що йому якраз вистачає на найдешевший квиток.
- Категорія: Виховні заходи
Здоров'я — не все, але все без здоров'я — ніщо.
Сократ
М е т а. Дати учням уявлення про енергетичну цінність їжі; поглибити знання про гігієну харчування, звернути увагу на неприпустимість споживання неякісних або зіпсованих продуктів; розвивати вміння правильно харчуватися; виховувати відповідальність за власне здоров'я, естетичний смак.
- Категорія: Виховні заходи
ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
Ця історія трапилася в Англії приблизно в середині XVIII століття.
За вікном починало розвиднятися. Дощ вистукував по даху. У спальні було похмурої холодно. Як і інші спальні кімнати , кімната Джона ніколи не опалювалася .Йому дуже хотілося ще трохи полежати в ліжку, але прийшов час збиратися до школи. До того ж він знав, що хлопцеві не личить ніжитися на м'яких подушках, а треба загартовувати своє тіло. Зіскочивши з ліжка, Джон побіг умиватися крижаною водою. Невдовзі хлопчик, охайно одягнений і акуратно причесаний, спустився в їдальню до сніданку. Мати поставила перед ним тарілку вівсяної каші, кухоль теплого молока й поклала скибку хліба.
- Як у тебе справи у школі? — звернувся батько до Джона.
- Я добре написав контрольні роботи з арифметики й астрономії, а мій твір з французької вчитель навіть зачитав перед усім класом. Але на заняттях з гімнастики у мене не все виходить.
- Потрібно більше тренуватися, не жаліти себе. Збери волю в кулак — і все в тебе буде добре.
- Я буду старатися, тату.
Джон піднявся у свою кімнату, зібрав книжки, одягнув куртку і вийшов на вулицю.
- Категорія: Виховні заходи
ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
Величний середньовічний замок. У кімнаті з вузькими віконцями хлопчик років восьми виконує вправи зі своїм мечем. Його сестра читає книжку. Вона старша за нього на рік.
- Піпіне, ти хоч би коли-небудь зазирнув у книгу,— звернулася дівчинка до малого.
- А ти, Франсуазо, хіба не знаєш, що я буду хоробрим лицарем? Ти не чула про сім лицарських чеснот? Чи в якійсь із твоїх книжок написано, що лицар повинен марнувати час на ці нудні книжки?
Хлопчик сперся на свій меч і випнув груди, як справжній лицар.
- Ці книжки зовсім не нудні, їх отримала наша люба матуся, коли виходила заміж. Як я буду виходити заміж, мені батько теж дасть багато книжок.
- Тобі б тільки про заміжжя думати. Звичайно, ти ж не можеш стати лицарем. Та й взагалі усі дівчата ...
Піпін не договорив до кінця, бо з-за дверей почувся сердитий голос:
- Де ти, малий ледацюго? Ану, хутчіш на кухню допомагати!
Хлопець мерщій кинувся сходами вниз.
- Категорія: Виховні заходи
ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
У Давній Греції кожне місто було окремою державою. Такі міста-держави називалися полісами. У кожному полісі були свої закони і свої правила. Говорили греки різними діалектами, але розуміли мову один одного. На той час, коли у Греції влаштовувались Олімпійські ігри, припинялися всі війни й усіляка ворожнеча між містами. Олімпійськими ігри були названі на честь гори Олімп, де, на думку греків, мешкали боги. Цим богам і присвячували свої змагання найкращі атлети.
Якось під час такого перемир'я зустрілися на широкій дорозі, що вела до Олімпу, два хлопці. Один був родом із міста Спарти (яке ще називали Лаконією), звали його Агідом. А інший мешкав в Афінах, і звали його Демаратом. Вони йшли і дорогою розповідали один одному про свої краї.
- Кажуть, що ви, спартанці, навіть не вмієте читати,— кинув Демарат.
- То все неправда. Я вмію читати не гірше, ніж ти. Я з семи років живу разом зі своїми друзями. У нашому загоні немає боягузів і немічних. Ми кожен день ходимо на заняття, самі готуємо собі їжу, самі ламаємо очерет для ліжка. Ми всі вміємо читати, а найголовніше те, що всі ми - воїни.
- Категорія: Виховні заходи
ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
У великій кімнаті кам'яного будинку сидить хлопчик. Він старанно виводить на папірусі слова, які вимовляє його вчитель. Писати ієрогліфи дуже важко. Уже чотири години малий Рамон, не розгинаючи спини, вчиться красиво писати. А за вікном сяє сонце і цвітуть сади. На зеленому пагорбі бідна дівчинка пасе худобу. Рамон бачить її усміхнене обличчя, і йому нестерпно хочеться побігати разом із нею, помахати палицею на корів і телят, посидіти на запашній траві і просто поговорити з гарненьким дівчатком.
- Учителю, можна я піду на вулицю?
- Ні, не можна, ти повинен вчитися. Так велів твій батько. Ти ж знаєш: якщо ти до дванадцяти років не осягнеш науку красного писання і не продемонструєш своє вміння Великій раді фараона, твій батько втратить посаду головного писця Єгипту. Його з ганьбою виженуть із палацу й усю вашу сім'ю зневажатимуть. Твої сестри не зможуть вийти заміж, і ні ти, ні твої менші брати ніколи не будуть призначені на важливі державні посади при дворі фараона. То ж берися до роботи! Перепиши і вивчи напам'ять оцей уривок.
Хлопчик знову взявся виводити на папірусі складні ієрогліфи. Але сонце припікало все сильніше, настала обідня пора, і старий учитель задрімав. Рамон не міг більше втриматися, вистрибнув через вікно у двір і чимдуж побіг на зелений пагорб. Там він познайомився з дівчинкою, у якої були чудові сині очі й довге чорне волосся. Звали її Алія.
Вона дуже сподобалася Рамону. Алія була дочкою пастуха і тому кожен день, з ранку до вечора, в будь-яку погоду пасла худобу.
- Категорія: Виховні заходи
ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
Подивися на цих людей, що мчать на конях степом. Це - скіфські воїни. На них дорогі прикраси із золота і срібла. Вони озброєні мечами, списами й луками. Ось вершники під'їхали до своїх наметів. Скіфи вели кочовий спосіб життя і тому не будували постійного житла, їхнім найкращим другом був кінь. Ця прекрасна тварина допомагала випасати величезні стада худоби, відбивати ворожі набіги. Кінське молоко споживали, у зовсім скрутні часи м'ясом коня годувалися, а з його шкури робили одяг. Кожного хлопчика вже у дворічному віці саджали на коня, щоб з'ясувати, чи буде він вправним вершником. Хлопця, про якого я хочу тобі розповісти, звали Рустамом.
Рустам був сином вождя.
Як і всі діти його племені, він виховувався у суворих умовах, бо цього вимагало життя. Коли хлопчикові виповнилося три роки, батько подарував йому лоша. Так робили всі більш-менш заможні батьки. Дитина і кінь зростали разом. Хлопчик піклувався про свого швидконогого товариша. Змалку Рустам випасав коней та іншу худобу. Час від часу батько брав його на полювання або перегони чи військові навчання.
Рустамові сестри завжди кочували разом із матір'ю і жили у жіночому наметі. Що вони там робили, хлопчик достеменно не знав, але батько казав йому, що сестри готуються стати гарними дружинами для скіфських воїнів. Дівчат учили доглядати худобу, готувати смачну їжу з кінського та козячого молока, виготовляти гарний одяг і прикраси, лікувати цілющим зіллям.
Малий Рустам мав заповітну мрію — виграти перегони і стати найкращим вершником. Якби таке сталося, Рустамового улюбленого коня на честь перемоги вимили б у кумисі, а його самого нагородили б знаком переможця і визнали дорослим чоловіком. Але до цього ще далеко.
- Категорія: Виховні заходи
- С. ГАВРИШ «МАЛЕНЬКІ ІСТОРІЇ ПРО ВЕЛИКІ ІСТИНИ». ІСТОРІЯ ПЕРША «ЗА ВОГНЕМ»
- С. ГАВРИШ «МАЛЕНЬКІ ІСТОРІЇ ПРО ВЕЛИКІ ІСТИНИ». ПРАВА ТА СВОБОДИ ДИТИНИ. МАНДРИ СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ
- Узагальнювальний урок за рік. УРОК 34
- Роль самовиховання позитивних звичок, їх цінність. УРОК 33
- Уміння обирати спосіб поведінки відповідно до життєвих обставин. УРОК 32
- Про людей та організації, які мають захищати права і свободи дитини. УРОК 31
- Повторення про основні права дитини. Окремі положення документів з прав дитини. УРОК 30
- Оповідання С. Гавриша «Старий меч». УРОК 29
- Право дитини бути собою, право на захист гідності, на захист від образи. УРОК 28
- Оповідання С. Гавриша «Старий меч» (передмова). УРОК 27