Українська мова та література — Українська педагогіка

ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

Літературна творчість є ефективним засобом розвитку творчих здібностей, потреб та інтересів учнів в усіх сферах їхньої діяльності. Діти готуються до дорослого життя, де щодня їм потрібно буде розв'язувати складні питання, використовуючи свої знання, уміння, навички та творчі здібності. Адже творчість безпосередньо пов'язана із діяльністю, тому необхідно навчити школярів творити, придумувати щось нове, цікаве та креативне.

У працях психологів Д. Б. Богоявленської, Г. С. Костюка, О. М. Лука, П. І. Мазур, В. П. Ягункової докладно розглянуто мотиваційний аспект творчої діяльності школярів, зокрема такі провідні мотиви:

? прагнення самовираження;
? самопізнання та пізнання інших;
? самоактуалізація.

В. П. Ягункова шляхом ґрунтовного експериментального дослідження виявила, що «слабка мотивація літературно-творчої діяльності, зниження інтересу до неї призводить до того, що розвиток здібностей уповільнюється, незважаючи на високий рівень як загального розвитку, так і окремих інтелектуальних процесів». [17; 104] У результаті цього дослідження з'ясувалося, що повноцінна мотивація літературної діяльності формується цілеспрямованим стимулюванням емоцій, почуттів та інтересів учнів.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

Літературу XVIII століття називають літературою Просвітництва. Вона охоплює столітній період - з 1688 по 1789 рік. Батьківщиною Просвітництва стала Англія, де в 1688 році відбулася Славна революція, в результаті якої до влади прийшла буржуазія. У тогочасній Франції боротьба за владу з монархією і дворянством ще тривала.

Просвітництво демонструвало надії молодого тоді буржуазного суспільства, що людство вступало в період панування розуму, добра і справедливості.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

Найважливішими завданнями сучасної школи є гуманізація та демократизація мети початкової освіти. Основна діяльність спрямована на підвищення якості навчання школярів, формування у них ключових і предметних компетентностей, творчих здібностей. Також дуже важливим є опанування учнями основних прийомів і способів самоосвіти, розвиток потреб подальшого пізнання та самостійної дії.

У наш час суспільство вимагає від особистості постійних змін, активних дій, формування вмінь оперативно адаптуватися до нових вимог, компетентно застосовувати здобуті знання, розвиватися та творити. Значно впливають на систему освіти стрімке зростання обсягу інформації, розвиток сучасних технологій, що потребують високого рівня сформованості не лише читацьких умінь, але й швидкості та якості розуміння прочитаного.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

Сьогодні зміст початкової загальної освіти ґрунтується на загальнолюдських і національних цінностях, а також принципах науковості, інтегративності, полікультурності, світського характеру освіти, системності, єдності навчання, виховання та розвитку особистості на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт початкової освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що відповідає сучасним вимогам суспільства. Актуальними завданнями є опанування ключових компетентностей, що передбачають особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток учнів. Життєві компетентності учнів формуються на основі міжпредметних зв'язків та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Дві сили найуспішніше впливають на виховання культурної

людини. Це наука і мистецтво. Обидві ці сили сполучені в книзі.
М. Горький

В умовах оновлення сучасної початкової освіти актуальною є проблема мовленнєвого розвитку молодших школярів. Розвиток мовлення учнів — одне із основних завдань літературного компоненту Державного стандарту. Варто зазначити, що від рівня сформованості мовленнєвих умінь і навичок, читацької компетентності залежить успішність вивчення всіх навчальних предметів початкової школи, а також їх подальше усвідомлене засвоєння у середніх та старших класах.

У новому Державному стандарті перевагу надано розвитку читацької компетентності, що є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентностей. Також особливу увагу приділено формуванню загальних уявлень про літературу як вид мистецтва і підготовці учнів до її систематичного вивчення.

«Читацька компетентність є інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь і навичок та ціннісних ставлень учня, що набувається в процесі засвоєння курсу «Літературне читання» у 3-4-х класах.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

Формування навичок читання передбачає роботу над підвищенням темпу, виразності, усвідомлення змісту прочитаного.

Учитель створює власну добірку завдань, що сприяють підвищенню ефективності роботи в цьому напрямі. Сподіваємось, що матеріали публікації стануть у нагоді всім, хто поповнює методичну скарбничку.

Формування життєвої компетенції неможливе без уміння читати, оскільки без цієї чудової навички не може бути ні успішного навчання дитини в школі, ні самостійного пізнання нею світу, ні самовдосконалення.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

Мета: відкрити учням світ оповідань Володимира Сенцовського.

Допомогти зрозуміти, чим особливі герої оповідання В. Сенцовського «Бабусин онучок» — ровесники читачів.

Навчати розуміти думки, висловлені в художньому творі, мову твору, формувати вміння оцінювати вчинки персонажів, уміння розповідати про героїв твору. Удосконалювати вміння дітей правильно, осмислено й виразно читати; продовжувати формувати вміння сприймати зміст твору, визначати його головну думку; виховувати чуйність, доброту, безкорисливе бажання й готовність прийти на допомогу літнім, самотнім людям.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

МАЙСТЕР-КЛАС

За часів непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу в разі правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання, адже за свідченням науковців від 90 до 95 відсотків інформації людина одержує завдяки зоровому сприйманню.

Якщо швидкість читання буде підвищена до темпу скоромовки, то розуміння прочитаного вголос погіршиться. За швидкості читання менше ніж 120 слів за хвилину розуміння тексту погіршується настільки, що інколи виникає потреба повернутися до початку тексту, перечитувати його двічі, тричі. Діапазон оптимального читання в межах 120—150 слів за хвилину — це той діапазон, до якого протягом століть пристосовувалося мислення людини, її артикуляційний апарат.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

МАЙСТЕР-КЛАС

Мета: формувати вміння визначати особливості авторської майстерності в зображенні картин природи; удосконалювати навички мовчазного, свідомого читання, читання в особах; шляхом аналізу поведінки і вчинків персонажів учити визначати їхні риси характеру; розвивати уяву, гнучкість мислення, уміння відтворювати послідовність розвитку подій, внутрішній світ героїв за допомогою рухомих картин; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати уміння робити висновки, аналізувати текст; виховувати почуття любові до рідної природи та бережливе ставлення до навколишнього середовища, зокрема, до птахів.
Обладнання: аудіозапис пісні С. Ротару «Аист на крыше»; малюнки до сюжету оповідання із прикріпленими на них магнітами; дитячі малюнки із зображенням лелек; телевізор, ноутбук, магнітофон; добірка матеріалів (наукові та художні тексти) про лелек; фотокартки із зображенням птахів; печиво «галіопа».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу на основі проекту «Символ щастя — лелека».

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

II. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Дорогі діти! На сьогоднішньому уроці ми з вами не лише узагальнимо-свої знання, набуті під час роботи над проектом «Символ щастя — лелека», а й ознайомимося із художнім твором, в якому теж йдеться про знайомого нам птаха. Якого, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

МАЙСТЕР-КЛАС

Нині в умовах технічного прогресу складно навчити дитину читати книжку, розуміти написаний автором твір. Як навчати любити книжку? Якими секретами має володіти сьогодні вчитель початкових класів на уроках читання?

Який незвичайний, розмаїтий, сповнений давніх спогадів і водночас незвіданий світ літератури. Таким він був, є, таким і буде. Ми, читачі, пізнаємо його глибинні таємниці, поринаючи у вирій подій, які описує автор у своєму творі.

Нелегке завдання на сьогоднішній день стоїть перед учителями, які навчають на уроках читання дітей молодшого шкільного віку.

Але, мабуть, найголовнішим завданням педагога на цьому етапі є прищепити любов до літератури, до художнього слова, адже нині переважають електронні посібники та книжки, й діти краще переглянуть відеофільм чи мультфільм, прочитають відгук на твір на електронних носіях, ніж прочитають текст.

Деталі: Батьківська категорія: Предметні методики; Категорія: Українська мова та література

Сторінка 3 із 6

Категорії

МОТИВАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Література епохи просвітництва

Розвиток читатської та літературної компетентностей

ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Формування літературної компетентності учнів початкових класів

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ — ОСНОВА ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ. ВСТУП

Удосконалення навичок читання (Вправи та завдання)

ЯКИЙ ВІН - ТВІЙ РОВЕСНИК? Усний журнал. 2-й клас

ЧИТАЦЬКІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИ

ГРИГІР ТЮТЮННИК «БУШЛЯ» (за підручником «Читанка» В. О. Науменко, 2014 р. 3-й клас)

РУХОМІ КАРТИНИ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ