МАЙСТЕР-КЛАСМета: формувати вміння визначати особливості авторської майстерності в зображенні картин природи; удосконалювати навички мовчазного, свідомого читання, читання в особах; шляхом аналізу поведінки і вчинків персонажів учити визначати їхні риси характеру; розвивати уяву, гнучкість мислення, уміння відтворювати послідовність розвитку подій, внутрішній світ героїв за допомогою рухомих картин; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати уміння робити висновки, аналізувати текст; виховувати почуття любові до рідної природи та бережливе ставлення до навколишнього середовища, зокрема, до птахів.
Обладнання: аудіозапис пісні С. Ротару «Аист на крыше»; малюнки до сюжету оповідання із прикріпленими на них магнітами; дитячі малюнки із зображенням лелек; телевізор, ноутбук, магнітофон; добірка матеріалів (наукові та художні тексти) про лелек; фотокартки із зображенням птахів; печиво «галіопа».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу на основі проекту «Символ щастя — лелека».
Обладнання: аудіозапис пісні С. Ротару «Аист на крыше»; малюнки до сюжету оповідання із прикріпленими на них магнітами; дитячі малюнки із зображенням лелек; телевізор, ноутбук, магнітофон; добірка матеріалів (наукові та художні тексти) про лелек; фотокартки із зображенням птахів; печиво «галіопа».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу на основі проекту «Символ щастя — лелека».
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
II. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Дорогі діти! На сьогоднішньому уроці ми з вами не лише узагальнимо-свої знання, набуті під час роботи над проектом «Символ щастя — лелека», а й ознайомимося із художнім твором, в якому теж йдеться про знайомого нам птаха. Якого, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.
Загадка
Майстер цей з'явився рано,
На даху помудрував.
І без цегли, і без крана Дім собі побудував. (Лелека)
(На демонстраційній дошці (на екрані) — зображення лелеки.)
Прислів'я
Учитель. Молодці! А тепер пригадаємо прислів'я про цього птаха.
Скільки лелека не літає, а навесні додому вертає.
Учитель. Чому так говорить народна мудрість? За фенологічними спостереженнями, лелеки одними з перших повертаються до своєї «домівки» з теплих країв. Українці дуже поважають цього птаха та з нетерпінням чекають його повернення, бо вірять, що саме він на своїх крилах принесе тепло.
ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
Розчитування
Учитель. Гадаю, що «наш гість» приємно здивується, почувши, що ми про нього склали вірш-добавлянку (вправа на розчитування) під час роботи над проектом. Пригадаймо його.
(На екрані з'являється початок речення, а учні добирають до нього римовану кінцівку, відповідно до змісту.)
Ай-ай-ай — я люблю свій рідний край.
Си-си-си — є зелені в нас ліси.
Бе-бе-бе — є в нас небо голубе.
Чки-чки-чки — є в нас голубі річки.
Ах-ах-ах — є чарівний гордий птах.
Ека-ека-ека — звуть усі його лелека.
Еку-еку-еку — ми покличемо лелеку.
Учитель. Молодці! А тепер пригадаємо прислів'я про цього птаха.
Скільки лелека не літає, а навесні додому вертає.
Учитель. Чому так говорить народна мудрість? За фенологічними спостереженнями, лелеки одними з перших повертаються до своєї «домівки» з теплих країв. Українці дуже поважають цього птаха та з нетерпінням чекають його повернення, бо вірять, що саме він на своїх крилах принесе тепло.
ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
Розчитування
Учитель. Гадаю, що «наш гість» приємно здивується, почувши, що ми про нього склали вірш-добавлянку (вправа на розчитування) під час роботи над проектом. Пригадаймо його.
(На екрані з'являється початок речення, а учні добирають до нього римовану кінцівку, відповідно до змісту.)
Ай-ай-ай — я люблю свій рідний край.
Си-си-си — є зелені в нас ліси.
Бе-бе-бе — є в нас небо голубе.
Чки-чки-чки — є в нас голубі річки.
Ах-ах-ах — є чарівний гордий птах.
Ека-ека-ека — звуть усі його лелека.
Еку-еку-еку — ми покличемо лелеку.
Закликання лелеки
Учитель. На Поліссі випікають печиво «галіопу», за допомогою якого закликають лелеку, сподіваючись, що коли задобрити його, цей птах приноситиме гарну погоду господарям під час польових робіт. Тримаючи в долонях галіопу, люди промовляють: «Лелеко, лелеко, на тобі галіопу, а мені дай жита копу».
- Нумо разом закличемо лелеку й до нашого класу.
(Діти, за прикладом учителя, простягають перед собою руки, в яких тримають символічне печиво, та читають "закличку" з екрана чи з демонстраційної картки.)
Будемо сподіватися, що цей птах принесе нам не лише тепло, а й подих весни та аромат первоцвітів.
(На демонстраційній дошці (на екрані) - ілюстрації із зображенням лелеки.)
Учитель. На Поліссі випікають печиво «галіопу», за допомогою якого закликають лелеку, сподіваючись, що коли задобрити його, цей птах приноситиме гарну погоду господарям під час польових робіт. Тримаючи в долонях галіопу, люди промовляють: «Лелеко, лелеко, на тобі галіопу, а мені дай жита копу».
- Нумо разом закличемо лелеку й до нашого класу.
(Діти, за прикладом учителя, простягають перед собою руки, в яких тримають символічне печиво, та читають "закличку" з екрана чи з демонстраційної картки.)
Будемо сподіватися, що цей птах принесе нам не лише тепло, а й подих весни та аромат первоцвітів.
(На демонстраційній дошці (на екрані) - ілюстрації із зображенням лелеки.)
Назва цього птаха в різних регіонах України
Учитель. Сподіваюсь, бузька нас почув. Та чи не образився «птах щастя», коли я назвала його бузьком, як ви гадаєте? (Відповіді дітей.)
- Саме так. Він має багато імен. Про це ми дізналися, вивчаючи матеріали, які ви готували за проектом.
(Учні відстежують написи — назви птаха на екрані.)
Учитель. От, скажімо, ближче до кордону з Росією його називають «аістом», на Київщині — «бусол, чорногуз», в інших регіонах можна почути ось такі назви: «бузько», «бузьок», «гайстер», «боцян», «боцюн», «бусол», «бушель», «бушля», «бусень», «айстер», «гастір», «жабоїд», «длекотень», «кукостверк», «гова». А ще лелеку можуть називати чоловічим ім'ям, таким чином висловлюючи повагу до нього, наприклад, «Іван», «Степан». Та й деякі українські прізвища походять від назв цього птаха.
Легенда про лелеку
Який гарний птах, що заслуговує на повагу, чуйне ставлення до себе. Особливо,коли пригадати легенду про нього.
(Учні переказують легенду.)
Лелека —покровитель дому
Лелека — священний птах, покровитель сім'ї і рідного дому. Він приносить з Вирію дітей. Жінки, побачивши вперше навесні лелеку, кидають йому вслід хліб або траву, задобрюючи його.
Ще з доби Трипілля існує староукраїнське повір'я про священність лелеки. Вірогідно, що лелека був тотемом племен, які населяли Подніпров'я ще в ІV-ІІ тисячолітті до н.е.
Лелека був тотемом трипільських племен, які називали себе лелегами (лелеками). Його зображення вони залишили на Балканах, на островах Егейського моря, в Малій Азії — скрізь, куди переселялись. Від їхньої самоназви, очевидно, і походить назва цього птаха, інша його назва «гайстер», що давньогрецькою означає «зоря». Гайстер є символом давньої богині Вечірньої і Вранішньої Зорі.
Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) — символ богині Зорі; символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя, щастя; батьківщини.
Убивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах за повір'ям, має риси і звички, що притаманні людям. У народному уявленні він є символом праці й відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити. В Україні птахів і звірів не називали людськими іменами. Однак, для лелек робили виняток. З ними розмовляли, «радилися», як з членами сім'ї.
Лелеки розуміють людську мову (адже колись говорили), як і люди, шукають собі пару, турбуються про дітей і через ревнощі можуть покінчити життя самогубством. Якось люди недобре пожартували і підмінили яйце лелеки качиним. Лелека-мати вигрівала яйця, а батько носив їжу. Коли на світ з'явилися пташенята, разом з малим лелекою в гнізді вилупилось і каченя. Побачивши його, лелека-батько високо злетів у небо і каменем упав на гніздо. Мертвими на землю впали пташенята і лелека-мати. А садиба того господаря незабаром пішла з димом.
Як і людина, лелека може плакати: «Бузьок може сумувати за хижею, в якій жив, ще як був чоловіком, — розповідається в одній легенді. — Тому він гніздо і в'є на дахах і живе коло людей. Ми часто можемо бачити, як він журиться. Стоїть годинами на одному місці з опущеним дзьобом — плаче й думає про своє людське життя». Лелека сумує, коли бачить свари між людьми: «стане нерухомо на одній нозі і плаче гірко... А як бачить добро між людьми, то калатає своїм дзьобом. То він так радіє».
Звернемо увагу на те, скільки пісень, казок і повір'їв в Україні пов'язано з цим білим птахом з чорною позначкою, і скільки він має назв — бусол, боцюн, бузько, гайстер, чорногуз, лелека. У фольклорі й літературі лелека символізує любов до рідної землі, тугу за батьківщиною. Невипадково ліричний герой однієї з пісень просить: «Візьміть мене, лелеченьки, на свої крилята».
За легендами, лелека походить від людини, яка згрішила колись проти Бога і тепер, у пташиній подобі, старанно спокутує свою провину. Найпоширенішою версією перетворення людини на лелеку є історія гадючого мішка. «Кажуть, бусол — з чоловіка. Бог усіх гадів у мішок зібрав і дає чоловікові: «На цей мішок, однеси до моря і вкинь у воду. Як нестимеш, не розв'язуй і не заглядай у мішок, що там є». Іде той чоловік з міхом до моря - кортить подивитися. Розпустив того мішка, гад так і поліз, так і поліз із нього! А Бог і каже: «Не хотів мене слухати, пустив гадюччя по всіх усюдах, іди ж та збирай...». Відтоді й живе той чоловік буслом».
На зиму лелеки відлітають до далекої країни за морем. Там вони нібито плюскаються в озеро й перетворюються на людей. Навесні вони купаються в іншому озері й повертаються додому птахами.
Інколи лелеки змушені битися з орлами, коли ті на них нападають, багато їх гине.
Перед вирієм лелеки вчиняють суд і закльовують до смерті птаха, який зрадив своєму подружжю: «Один самотній бусол полюбив чужу буслиху. І відбив таки її, забрав з чужого гнізда, і полетіли вони на нове місце до лісу. А через якийсь день, коли бусол прилетів на луг, його великим колом оточило пташине товариство й щось почало вичитувати своїм клекотом. Стоїть посередині самотній бусол. Ось він підняв опущену голову, важко підняв крила, тріпнув ними і піднявся угору. Там він раптом здригнувся всім тілом і, згорнувши крила, каменем полетів донизу. Так і закінчилася буслина любов».
Лелеки з давніх часів перебувають під охороною українців. їх вважали провісниками весни, птахами Сонця.
Якщо згадаємо, що за повір'ям лелека приносить дітей, то стане зрозумілим, чому бог шлюбу і кохання в давніх українських і польських піснях зветься Лель, а скіфський бог плодючості — Гайстеріс. Отже, Лелека — ще й символ Сонця.
Легенда про лелеку або «Хто принесе дитину?»
Це давня легенда. Колись на світі панували звірі, а люди лише з'явились.
Дуже-дуже давно, коли народилась перша дитина, зібрались усі звірі, птахи та риби і стали радитись: а хто ж принесе її батькам.
Першим вийшов цар звірів Лев, і сказав:
- Оскільки я цар над усіма звірами, попрошу доручити цю справу саме мені. Я сам принесу людям їхнього первістка.
Усі погодились. Але потрібно було перенести дитину через Море-Океан. Лев не міг впоратись сам. Тоді з води випірнула Риба-Кит і промовила:
- Я перенесу людське дитя на своїй спині, хай Лев тільки донесе його до Моря-Океану.
- Добре,— сказали звірі. — Але за Морем-Океаном є великий непрохідний Ліс-Праліс, потрібно якось перенести немовля і через нього.
Тут наперед вийшов чорний Орел.
- Я перенесу немовля через Ліс-Праліс.
Звірі погодились, та старий Вовк заперечив:
Ти, Орле, — сказав він, — безперечно, найсильніший і найсміливіший птах, літаєш вище від усіх, але Ліс-Праліс дуже великий. Чи вистачить тобі сил донести дитину, подолавши таку відстань?
Орел задумався. Так, він найсильніший, літає найвище, його усі бояться, та віддаль була дуже великою.
- Гаразд, — погодився Орел. — Дійсно, це для мене може стати перешкодою. Тому, замість мене полетить Лелека. Він долає дуже великі відстані, він подужає.
Наперед вийшов білий-білий Лелека. Поклонився усім присутнім, та подякував за честь і довіру.
- А для того, щоб тебе ніхто не посмів зачіпати чи ображати по дорозі, — промовив Орел, — я дам тобі свою відзнаку.
І провів своїм чорним крилом по крилу Лелеки. Кінчики крил білого Лелеки почорніли — тепер усі знали, що це ознака Орла, і не варто зачіпати цього птаха.
На тому і погодились. Час був уже пізній, вирішили відправити усіх в дорогу наступного ранку. А зранку впав сніг — прийшла Зима. Звірі знову зібрались і зажурились. Як бути тепер? Зима, Сніг та Мороз можуть зашкодити.
Думали, думали і придумали: необхідно сповити дитину в білі пелюшки. Саме білий колір захистить, зігріє та сховає немовля від зимової негоди. Та й Лелека також білий — зима його не помітить.
Так і зробили звірі. Спочатку Лев приніс дитину до Моря-Океану, потім Риба-Кит несла її на своїй спині, а далі Лелека переніс через Ліс-Праліс. Немовля було закутане в білі пелюшки, і Зима не помітила ні її, ні білого Лелеку. А чорні відзнаки на крилах відлякували ворогів.
З того часу так і повелось, що дітей нам приносить Лелека, бо люди його бачать останнім. Насправді ж до цієї справи причетні й інші звірі, і Лев, і Риба-Кит. І навіть, коли настає Зима, вона не може завадити. Тому, що білий колір ховає усіх від її негоди. А Лелека прилітає і взимку, але його не видно...
Мозковий штурм
Учитель. Добре запам'ятали й засвоїли матеріали усної народної творчості, а тепер дізнаємося, що ви знаєте з цієї теми з енциклопедичних видань.
(Учитель ставить запитання, учні на них швидко відповідають.)
- Середня вага лелеки (до 7 кг);
- Розмах крил (до 2,5 м);
- Дзьоб у нього завдовжки (19 см);
- Він може пролітати за день (від 200 до 400 км).
- Як та де будує своє житло лелека?
- Як лелека може віддячити господарям двору, які до нього добре ставляться?
- Чому цього птаха називають символом щастя? (У дворі тих господарів, де збудує своє гніздо лелека, пануватиме добро та щастя, в «поганому» дворі він не оселяється.)
IV. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку
Відомості про Григора Тютюнника
Учитель. Коли ми працювали над проектом, у нашій уяві лелека постав гордим, поважним птахом, якого слід оберігати, любити. Отже на уроці читання ми згадуємо його. Адже зараз ознайомимося з оповіданням про цього птаха під назвою «Бушля».
Григір Тютюнник, автор оповідання, змалечку любив природу: слухав щебетання та спів птахів, слідкував за поведінкою тварин, милувався красою рідного краю. Перебуваючи далеко за межами України, за роки служби у лавах армії, сумував за рідним краєм. Згодом, отримавши педагогічну освіту в інституті, та, працюючи в школі вчителем, писав оповідання про природу, тонко передаючи її красу, поведінку тварин засобами мови. Творчий літературний доробок письменника невеликий. Персонажі творів, як люди, так і тварини, рослини постають перед нами живими істотами зі своїм характером. Деякі герої, наприклад дід Арсен, з яким ми познайомимось сьогодні на уроці, зустрічатимуться у творах Григора Тютюнника не один раз. Прочитавши оповідання, ніхто не залишиться байдужим до його персонажів.
Який образ «примірятиме» наша лелека-бушля в цьому оповіданні дізнаєтеся, прослухавши його.
Читання оповідання «Бушля» учителемБесіда за змістом почутого:
- Яке за настроєм оповідання: сумне чи жартівливе?
- Чи гнівався дід Арсен на бушлю та селян, які кепкували з нього?
- Який епізод із твору виявився кумедним для вас?
- Чи всі слова у цьому творі вам зрозумілі?
Літературний словничок
(На демонстраційній дошці (на екрані) написано слова, значення яких потрібно пояснити.)
Лепешка — болотяна рослина;
лантух — мішок;
«припустив дощ» — пішов дощ;
«дощові спичаки» — продовгуваті дощові краплини;
«дощик ущух» — перестав іти дощ;
«розморило обох на дощ» — захотілося спати.
Самостійне читання оповідання учнями під аудіозапис «Голоси птахів»
Фізкультхвилинка
Учитель. Спробуємо разом з вами відтворити рухи лелеки:
- як кружляє над оселею (побігали, покрутились навколо сусідів — однокласників);
- як будує своє гніздо, перебираючи гілочки дерев дзьобом (діти імітують рухи лелеки);
- як клекоче від задоволення лелека, вигнувши шию (стоячи на одній нозі, закидаючи голову назад, імітуючи клекотання);
- як намагається злетіти (розмахують діти руками);
- як стоїть на болоті, ловлячи жабок (стоять діти на одній нозі, нахиляючи голову донизу).
Учитель. Спробуємо разом з вами відтворити рухи лелеки:
- як кружляє над оселею (побігали, покрутились навколо сусідів — однокласників);
- як будує своє гніздо, перебираючи гілочки дерев дзьобом (діти імітують рухи лелеки);
- як клекоче від задоволення лелека, вигнувши шию (стоячи на одній нозі, закидаючи голову назад, імітуючи клекотання);
- як намагається злетіти (розмахують діти руками);
- як стоїть на болоті, ловлячи жабок (стоять діти на одній нозі, нахиляючи голову донизу).
Вибіркове читання
(Учитель дає завдання знайти відповіді на поставлені запитання й зачитати рядки з тексту, відшукавши їх.)
- Знайдіть та зачитайте ті рядки оповідання, які описують наше перше знайомство з дідом Арсеном. («Арсен, як завжди, рибалив біля своєї верби...»).
- Якою видалася погода під час риболовлі героя? («Припустив дощ»).
- Знайдіть рядки, в яких описано бушлю («А тут летіла бушля — велика довгонога і довгошия птаха...»).
- Зачитайте рядки, які описують поведінку бушлі, коли вона побачила Арсена («...Покружляла бушля над Арсеном...»).
- Знайдіть рядки, в яких зазначається, як прокидалася бушля після сну («...Першою прокинулася бушля. Кліпнула очима...»).
Знайти підпис до малюнка
- Молодці! Добре ознайомилися з текстом. А тепер пропоную вам наступне завдання — дібрати підпис до малюнка на с. 59 підручника та зачитати його (рядки з оповідання).
(Діти знаходять рядки з тексту та зачитують їх.)
- Молодці! Добре ознайомилися з текстом. А тепер пропоную вам наступне завдання — дібрати підпис до малюнка на с. 59 підручника та зачитати його (рядки з оповідання).
(Діти знаходять рядки з тексту та зачитують їх.)
Читання в особах
Учитель. Прочитайте уривок тексту, в якому описується спілкування діда Арсена з рибалками.
(Діти знаходять уривок та, розділивши з допомогою учителя на ролі, читають текст в особах — с. 60, 5 абзац на сторінці.)
Рухома картина
Відтворення сюжету оповідання за допомогою малюнків на дошці. Діти виходять до дошки по черзі, добирають потрібний малюнок і прикріплюють його (малюнки на магнітах). Решта дітей з місця редагує роботу учня або групи учнів, що працюють біля дошки. Малюнки із зображенням діда Арсена — 3 образи: рибалить, дрімає, переляканий кричить; баба — дружина діда Арсена; рибалки - 2 чоловіки; лелека — 2 образи: летить, сидить; сусідка; осока, лепешка, річка, хмаринки блакитні та сірі, сонце, човен з веслами, лантух, капелюх діда.
За допомогою цього прийому роботи діти відтворюють зміст твору.
Визначення головного героя твору, складання характеристики за діями, висловлюваннями.
Учитель. Хто, на вашу думку, є головним героєм твору — дід Арсен (Бушля) чи бушля (птах — лелека)? (Дід Арсен)
(Висловлювання учнів з обґрунтуванням своєї відповіді).
- Яким ви уявили діда Арсена?
Визначення головної думки оповідання (з допомогою вчителя)
Учитель. Якою є головна думка оповідання? Чого воно нас вчить?
(Діти висловлюють свої думки.)
Учитель. Жити в гармонії з природою; любити та оберігати її. У головному законі нашої держави — Конституції України є відповідна стаття, в якій зазначено: «...Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки...».
Учитель. Сподіваюсь, що ми — громадяни нашої країни, будемо дотримуватись цього закону не лише перед державою, а, насамперед, перед собою. Будемо любити, поважати природу рідного краю, його мешканців та оберігати зелені насадження.
V. Підсумок уроку
Проект «Символ щастя — лелека»
Учитель. За два тижні до цього уроку ми разом з батьками та учнями розпочали роботу над проектом «Символ щастя — лелека». Усе, що ми знаємо на сьогоднішній день про лелеку, ми дізналися саме завдяки цьому проекту. Переглянули багато матеріалів різних жанрів: від усної народної творчості до енциклопедій; знайшли фото лелек і самі фотографували; підготували виставку малюнків із зображеннями лелеки; прочитали твори художньої літератури; дібрали пісні зі збірки народних та сучасних пісень про лелеку. Разом з дітьми в цю роботу із великим захопленням поринули батьки, дідусі та бабусі.
Учитель. Мама Дмитра з нашого класу розповіла нам теж цікаві відомості про те, що коли Софія Ротару вперше приїздила до Києва з прем'єрою пісні «Аист на крыше», саме вона — мама Юлія, перевдягнута в лелеку, у віці 9 років, танцювала поряд зі співачкою на сцені.
Учитель. А дідусь Іван знайшов відео програми «Пісня року-85», на якому демонструється виступ Софії Ротару з цією піснею в Москві.
Учитель. Якою є головна думка оповідання? Чого воно нас вчить?
(Діти висловлюють свої думки.)
Учитель. Жити в гармонії з природою; любити та оберігати її. У головному законі нашої держави — Конституції України є відповідна стаття, в якій зазначено: «...Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки...».
Учитель. Сподіваюсь, що ми — громадяни нашої країни, будемо дотримуватись цього закону не лише перед державою, а, насамперед, перед собою. Будемо любити, поважати природу рідного краю, його мешканців та оберігати зелені насадження.
V. Підсумок уроку
Проект «Символ щастя — лелека»
Учитель. За два тижні до цього уроку ми разом з батьками та учнями розпочали роботу над проектом «Символ щастя — лелека». Усе, що ми знаємо на сьогоднішній день про лелеку, ми дізналися саме завдяки цьому проекту. Переглянули багато матеріалів різних жанрів: від усної народної творчості до енциклопедій; знайшли фото лелек і самі фотографували; підготували виставку малюнків із зображеннями лелеки; прочитали твори художньої літератури; дібрали пісні зі збірки народних та сучасних пісень про лелеку. Разом з дітьми в цю роботу із великим захопленням поринули батьки, дідусі та бабусі.
Учитель. Мама Дмитра з нашого класу розповіла нам теж цікаві відомості про те, що коли Софія Ротару вперше приїздила до Києва з прем'єрою пісні «Аист на крыше», саме вона — мама Юлія, перевдягнута в лелеку, у віці 9 років, танцювала поряд зі співачкою на сцені.
Учитель. А дідусь Іван знайшов відео програми «Пісня року-85», на якому демонструється виступ Софії Ротару з цією піснею в Москві.
Прослуховування пісні
Учитель. Пропонуємо й вам послухати цю пісню, яка свого часу стала символічною піснею миру.
(Під час прослуховування запису пісні на екрані телевізора з'являються почергово фото та малюнки із зображеннями лелеки, які діти разом з батьками малювали та добирали в рамках проекту.)
(Під час прослуховування запису пісні на екрані телевізора з'являються почергово фото та малюнки із зображеннями лелеки, які діти разом з батьками малювали та добирали в рамках проекту.)
VI. Домашнє завдання
Творчим буде сьогодні й домашнє завдання: придумати продовження оповідання «Бушля» та намалювати ілюстрацію.
Учитель. А наприкінці нашого уроку хочеться всім побажати жити в гармонії з природою, любити та берегти її. Пам'ятайте, що ми творимо світ своїми руками. Посадіть дерево, нагодуйте пташку, полийте квітку — і природа та наші нащадки скажуть вам: «Дякуємо...».
Леся ХАРИТОНЕНКО,
учитель початкових класів ліцею «Інтелект», м. Київ
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 6 (726), березень 2014
учитель початкових класів ліцею «Інтелект», м. Київ
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 6 (726), березень 2014