ГОТУЄМОСЬ ДО УРОКУОпанування матеріалів українознавства, зразків національної культури завжди викликає в учнів поглиблений інтерес.
Усебічний розвиток мовлення учнів досягається шляхом систематичного збагачення словникового запасу і вдосконалення граматичної будови мовлення школярів, навичок виразного читання та зв'язного викладу тексту; написання творчих робіт. Дидактичний матеріал із розвитку мовлення доповнює вправи підручника.
Пропоную увазі класоводів дидактичний матеріал із розвитку зв'язного мовлення, завдяки якому вчитель зможе активізувати методичні пошуки, збагатити творчу організацію уроку мови.
Усебічний розвиток мовлення учнів досягається шляхом систематичного збагачення словникового запасу і вдосконалення граматичної будови мовлення школярів, навичок виразного читання та зв'язного викладу тексту; написання творчих робіт. Дидактичний матеріал із розвитку мовлення доповнює вправи підручника.
Пропоную увазі класоводів дидактичний матеріал із розвитку зв'язного мовлення, завдяки якому вчитель зможе активізувати методичні пошуки, збагатити творчу організацію уроку мови.
Українознавство — це наука про націю, людину в її зв'язках із природою, мовою, історією, побутом, обрядами та звичаями, усною творчістю. Це важливий і могутній чинник навчання і виховання, розвитку особистості й оздоровлення суспільства.
1. Списати вірш, вставляючи пропущені букви:
Вересень. Ст_жка до школи.
Дзвонить в_с_лий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
М. Сингаївський
Вересень — назва цього місяця пов'язана з назвою рослини верес, яка цвіте саме в цей час.
2. Списати текст. Потрібні слова написати з великої букви:
З давніх-давен в _країні останній вечір під _овий рік зветься _едрим вечором. Пісні, які виспівують у цей вечір із побажаннями щастя, назвали щедрівками або щедриками.
Щедрівка — старовинна українська обрядова новорічна пісня, що виконується 13 та 14 січня (31 грудня та 1 січня за старим стилем).
3. Списати вірш. Підкреслити іменники:
На Великдень, на соломі
Проти сонця діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами.
Т. Шевченко
4. Прочитати й переказати текст. Записати в алфавітному порядку назви рік:
Полісся. Величезний, повний таємниць край дрімучих лісів, багнистих боліт майже в самому центрі Європи. Близько тисячі кілометрів тече від свого витоку до Дніпра повновода Прип'ять — головна річка Полісся. Горинь, Стир, Ясельда, Піна — її притоки. Однак нині нам стає журно від того, що люди, які не дорожать Україною, сплюндрували цей чарівний край, отруїли його викидами Чорнобильської атомної електростанції. Єдине, що врятує нас — і стареньких, і молодих, і маленьких, — наша любов до рідного Полісся і вміле господарювання.
Витік — місце, де річка бере початок.
Притока — річка, що впадає в більшу ріку.
5. Прочитати і списати. Виконати звуко-буквений аналіз підкреслених слів, побудувати їх звукові моделі:
Давня українська хата мала нерухомі меблі. Їх майстрували одночасно з нею. Це піл, лави, полиці для посуду (мисники), жердки. Стіл, ослони, скриня, дитяча колиска належать до рухомих речей.
Піл - нари в селянській хаті, розміщені між піччю і протилежною стіною.
6. Знайти у словнику подані слова, поставити в них наголос. Із двома словами (на вибір) скласти речення і записати:
вишиванка, конопля, заполоч, луска, виярок, коцюба, колесо, вівчар, козуб, костур.
Заполоч - кольорові нитки для вишивання.
Виярок - невеликий яр із пологими схилами.
Коцюба - залізний прут, загнутий на кінці, щоб перемішувати паливо в печі, вигрібати жар.
Вівчар - людина, яка доглядає, пасе овець.
Козуб - кошик, плетений із лози, лубу.
Костур - груба сукувата палиця, на яку спираються при ходьбі.
7. Прочитати й переказати. Дібрати заголовок. Виписати слова з м'яким знаком та апострофом:
Українська вишивка багата на різні орнаменти. їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є: хміль, реп'яхи, вишеньки, в'юнок, гребінці, зозульки, хвильки.
(Д. Чугай)
Українська вишивка багата на різні орнаменти. їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є: хміль, реп'яхи, вишеньки, в'юнок, гребінці, зозульки, хвильки.
(Д. Чугай)
8. Прочитати і списати текст. Визначити його тему, дібрати заголовок:
Протягом століть скриня на Україні була у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси. В ній зберігався посаг нареченої. Скриню господарі ставили на видному місці. Професія скринника була почесною. Вони виробляли скрині з липи, тополі, берези, вільхи, верби.
(За Л. Орел)
Посаг — майно, гроші, що їх дають батьки, родичі нареченій, коли вона виходить заміж.
Скринник, скриняр — той, хто виготовляє скрині.
9. Прочитати текст. Визначити тему розповіді й дібрати заголовок. Намалювати малюнки до тексту:
Чумаки торгували рибою, сіллю, за якими їздили на волах до берегів Чорного та Азовського морів. Дорогою туди вони продавали дерев'яний посуд, діжки, цебра, скрині. Ці поїздки були тривалими й небезпечними. Гуртом чумаків керував отаман, який добре знав шлях, організовував оборону валки від розбійників, визначав місце привалів та ночівлі.
(Із газет)
Чумак — візник, торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу для продажу.
Цебро — велика дерев'яна посудина для годівлі худоби, збирання помиїв.
Валка — окрема група підвід із вантажем, що перевозиться.
10. Прочитати текст. Переказати його зміст, дібрати заголовок. Коротко записати свій переказ у зошити:
У Древній Русі дуже поважали книгу. Книги тоді були рукописними. їх писали від руки книжники багато місяців. Кожну букву вони вимальовували, прикрашали орнаментом. У таких орнаментах можна було побачити зображення тварини, птаха, рослини, людської фігури. Тут все живе переплетено в один нескінченний візерунок. Писалися ці букви розтертими у порошок рубінами і смарагдами.
Древня Русь — держава слов'ян.
Книжник — людина, яка від руки колись переписувала книги.
Рубін — коштовний камінь червоного кольору.
Смарагд — коштовний прозорий камінь яскраво-зеленого забарвлення, ізумруд.
11. Почитати текст. Знайти в ньому опис предмета й записати в зошиті:
Тарас Григорович Шевченко завжди цікавився народним мистецтвом, збирав зразки вишивок, робив замальовки українського одягу.
Існує легенда, що кріпаки села Качанівки на Чернігівщині за малюнками Тараса Шевченка вишили хусточку і сорочку. Сорочка була полотняна, тоненька, як павутина, біла, наче туман. Таке полотно в Україні називають серпанком.
(Із газет)
12. Прочитати й переказати. Чого вчить нас цей текст?
Із глибини віків людське слово таїло в собі щось магічне. Вчені стверджують, що настрій людини залежить від повсякденного вітання. «Здрастуйте!», «Доброго ранку!». Ці слова, сказані вранці спокійним, лагідним голосом, є чарівними. Вимовлені вами, вони створять настрій, успіх у роботі ваших товаришів. Пам'ятаймо це!
(Із газет)
13. Доповнити речення словами за змістом і поданими питаннями. Скласти коротку розповідь:
Мама вишиває (що?) ... Нитки лягають на тканину (як?) ... Орнамент виходить (який?) ... На ньому зображені (що?) ... Мені подобається (що?) ...
14. До поданих слів додати слова відповідно до запитань і утворити сполучення. Усно скласти зв'язану розповідь, використовуючи утворені сполучення слів:
Дитина (яка?) ...
У колисці (якій?) ...
Співати (що?) ...
Бавити (кого?) ...
Колихати (в чому) ...
Колихати (як?) ...
Усміхатися (кому?) ...
15. У поданих сполученнях слів встановити зв'язок за допомогою запитань. Із двома на вибір сполученнями слів скласти і записати речення:
Жалка кропива.
Дерев'яне коромисло.
Великий коровай.
Носити воду.
Носити на плечах.
Носити з річки.
Пекти на весілля.
Пекти в печі.
Жалка кропива.
Дерев'яне коромисло.
Великий коровай.
Носити воду.
Носити на плечах.
Носити з річки.
Пекти на весілля.
Пекти в печі.
Коромисло — вигнута дерев'яна палиця, за допомогою якої носять на плечах відра з водою.
Коровай — велика кругла хлібина із прикрасами, яку випікають на весілля.
16. Із поданого тексту виписати три сполучення слів. За допомогою питань встановити зв'язок між словами:
Писанка — символ Сонця й весняного пробудження. їх розмальовували на гусячих, качиних, журавлиних яйцях, а пізніше на курячих. Кожен візерунок на писанці щось позначав. Кривулька передавала вічність сонячного світла. Зірка була символом Сонця. Люди дарували писанки як знак добрих побажань.
(Із газет)
Писанка - курячі, гусячі яйця, орнаментовані барвистим розписом.
Символ - умовне позначення предмета, явища, поняття.
17. Переписати текст. Пояснити, з яким значенням — прямим чи переносним — ужито в ньому виділені слова. Навести свої міркування:
У піснях, думах оспівана праця вишивальниць. Голкою, у вушко якої затягнута нитка, вони творять чудеса. Голка веде нитку рівненько, дрібненько. І від того узори грають, співають.
(Із газет)
Вишивальниця — та, хто вишиває, має своїм заняттям ремесло вишивання.
18. Списати речення. Підкреслити слово, вжите в кількох значеннях:
Погода впливає на домашню кішку. Перед приходом тепла кішка лягає посеред кімнати, простягається і спить. А перед дощем — холодом шукає місця теплішого.
В Оленки впало відерце у криницю. Тато взяв кішку і дістав відерце з криниці.
Кішка — домашня тварина, яка ловить мишей і щурів.
Кішка — особливий крюк, якір із трьома лапками.
19. Переписати текст. Підкреслити слова, близькі за значенням:
Дуда, коза, баран, міх — це все назви одного музичного інструмента. Але найпоширеніша його назва — волинка. Вона дійшла до нас із давніх часів. На ній грали пастухи.
(За Л. Черкаським)
20. Прочитати, знайти і виписати слова, близькі за значенням:
Слово «вишивка» походить від слова «шити». Давня назва вишивки «шитво», «шив». У народі вишивку називають «нашиття», «пошиття», «розшиття», «прошиття».
(За Р. Чугай)
21. Прочитати і переказати текст. Виписати слово сорочка разом із тим словом, із яким воно пов'язане в реченні. Позначити змінну частину слова:
Наші предки вважали, що полотняна сорочка не лише захищала від негоди, а й боронила від лиха. Вона мала чарівну силу. Тому білу сорочку колись люди шили, вишивали і носили так, щоб не порушувати давніх звичаїв. У жіночій сорочці вишивали коміри, пазухи, рукави, подоли.
(За Р. Чугай)
Звичай — загальноприйнятий порядок, традиційно встановлені правила суспільної поведінки.
Пазуха — проріха спереду сорочки для одягання.
Подол - нижній край сорочки, спідниці, сукні.
22. Списати текст, розкривши дужки. Що треба зробити зі словами, які стоять у дужках? Що слугує для зв'язку слів у реченні?
Дуже давнім промислом в Україні є плетіння (лоза). (Лоза) можна гнути, переплітати. Вона не ламається. (Лоза) плетуть кошики, колиски, меблі. Вміють працювати (лоза) народні майстри.
(Із газет)
23. Написати текст під диктовку. Знайти слова, що повторюються. Позначити в них закінчення й основу:
Полотно виготовляли у кожній сім'ї. Це ремесло складалося віками. З полотна шили одяг. Сувої полотен зберігали у скринях.
(Із газет)
Сувій — що-небудь згорнуте, скручене в трубку.
24. Переписати текст. У виділених словах позначити основу:
Хата поліщуків була курною, зрубленою із соснових колод. Дах робили з дощок. У ньому був отвір для виходу диму. В цей отвір вставляли лучинник, де горіла лучина. При лучині пряли, ткали, шили, вишивали, плели постоли.
(За Ю. Лабинцевим)
Курна хата — хата, що опалювалася піччю без димаря.
Лучинник — велика луб'яна труба; підставка для лучини.
Лучина — довга, тонка тріска.
Постоли — м'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри, яке носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками.
25. Списати текст. У виділених словах позначити закінчення та основу:
Колись у кожній хаті на рушниках, скатерках. сорочках квітли багряні маки, співуча калина, дубове листя. Дуб був священним деревом слов'ян. Червона калинонька уособлювала молоду дівчину. Калинові кетяги є символом нашої України.
(Із газет)
Священний — особливо дорогий, глибоко шанований.
Слов'янин, слов'яни — народ, який живе в Європі: українці, росіяни, білоруси, поляки, чехи,болгари,словаки.
Кетяг — пучок ягід, квіток, на одній гілці, стеблині, китиця, гроно.
26. Прочитати і переказати. Виписати слова з однаковим коренем, виділити його умовними позначеннями:
Слово «писанка» походить від писати, тобто розписувати, прикрашати, орнаментувати. Писанковий орнамент дуже гарний і давній. Писали писанки дівчата і жінки. їх називали писанкарками.
(Із газет)
Писанкарка, писанкарка — дівчина чи жінка, яка вміє розписувати писанки.
27. Списати текст, дати йому заголовок. Підкреслити споріднені слова і позначити у них корені:
Бук цінувався у всі часи. Букові горішки люди давно використовували в їжу. Слово «бук», «буква», «буквар» споріднені. У давнину на дощечках із бука вчили писати.
(За С. Генсіруком)
28. Виписати з тексту спільнокореневі слова, в яких голосний у корені може змінюватися:
Свої вироби з глини народні майстри прикрашають гарним орнаментом. Є в цьому орнаменті хміль, ягоди, глід, калина, зорі, сонце, лебеді. На тарілках і мисках — вони малюють півників, рибок, козаків на конях, волів із рогами.
29. Списати. Підкреслити споріднені слова, в коренях яких можуть змінюватися приголосні:
У народному побуті хустинка була символом вірності й пам'яті. Такий пам'ятний подарунок супроводжував козака в поході, чумака в мандрах. На хустинці дівчата вишивали кетяги калини, дубове листя, баранячі роги. В кожнім кетязі калини була пам'ять про рідний край, про домівку.
(Із газет)
30. Списати. У словах підкреслити букви, що позначають ненаголошені звуки [е], [и]:
У писанкарстві поширені різні орнаменти. На писанках дівчата і жінки пишуть «дубовий листок», «медівники», «решітку», «хрести», кривульки», «лапки», «пшеничку», «берізку», «ялинки», «клинки», «книші», «виноград».
(Із газет)
Писанкарство — галузь народного мистецтва, що займається орнаментуванням писанок.
Книш — різновид хліба.
31. Переписати слова, запам'ятати їх правопис. Підкреслити букви, що позначають ненаголошені [е], [и]. Наголос перевірити за словником:
орнамент, вишиванка, криниця, веретено, решето, череда, оберемок, оберіг, кочерга, витинанка.
Вишиванка — вишита сорочка.
Решето — господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою сіткою для просіювання.
Оберемок — така кількість чогось, яку можна обхопити руками.
Оберег — знак, річ, що оберігає від усього поганого.
Витинанка — паперова прикраса, вирізана ножицями у вигляді рушника, серветки.
32. Списати текст, вставляючи у словах пропущені букви. За потреби звертатися до словника:
У п...рший день огляду оз...м...ни ішли в поле гуртом. Поп...р...ду батько ніс на рушнику хліб-сіль. У кошику, накритому рушн...ком, н...сла різне частування мати. На з...л...ному полі розcт...ляли його, клали їжу, пр...гощалися.
(П. Орел.)
Озимина — зернові культури, які сіють восени і збирають наступного року.
Частування — пригощання.
33. Прочитати і переказати, дібравши заголовок. Виписати виділені слова і дібрати до них спільнокореневі:
Біля колиски мама співає пісню. Це найкраща в світі пісня — колискова. Виростали покоління людей, вбираючи у свою душу колискову матері. З любов'ю до колискових пісень ставилися Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Марко Вовчок. Вони записували, збирали такі пісні.
(Із газет)
34. Списати народні прикмети. До виділених слів усно дібрати спільнокореневі:
Перед негодою квіти кульбаби стулюються. Сильний вітер під час дощу несе гарну погоду. Комарі літають роєм — бути гарній днині. Кроти вилазять із землі — чекайте дощу.
35. Списати речення. Підкреслити букви, що позначають дзвінкі приголосні, однією рискою, глухі приголосні — двома:
Гуцули дуже люблять скрипку. Роль скрипки в їхньому житті велика. Грою скрипки супроводжуються колядки і щедрівки, весілля. Цей інструмент використовують і під час проводів на полонину та будівництва хати.
(За Б. Яремко)
Гуцул — українець, який живе в гірських районах Західної України.
Колядка — старовинна обрядова різдвяна пісня.
Щедрівка — старовинна українська обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня, 1 січня.
Полонина — У Карпатах — незаліснена вершина гір над поясом лісів, що використовується як пасовисько.
36. Спиши прислів'я. Поясни їх значення:
Січень не так січе, як у вухо пече.
Січень січися, а ти до печі тіснися.
Січень погідний — то й рік буде плідний.
Січнем на Русі перший місяць року назвали тому, що в цей час вирубували (висікали) дерева на відокремленій ділянці лісу, щоб підготувати місце для майбутніх посівів.
37. Прочитати й переказати. Виписати виділені слова, позначити у них префікси:
Наші предки любили і поважали дерево. Навколишній світ вони уявляли у вигляді дерева: крона — небо, стовбур — земля, коріння — підземне царство. Це дерево древні люди називали Вирієм. За повір'ям, біля його вершини жили птахи і душі померлих. У народних піснях зберігся мотив відмикання ключем Вирію, звідки навесні прилітали птахи.
(За С. Гєнсіруком)
38. Списати речення. Підкреслити прийменники, які пов'язують між собою слова:
Кора вільхи, дуба, ягоди бузини, цибулиння використовувалися для фарбування ниток у коричневий, сірий, зелений кольори. Сік із ягід терну допомагає пофарбувати полотно у червоний колір. Синю фарбу можна дістати із коріння споришу.
39. Списати. У виділених словах позначити закінчення й основу, а в основі — корінь, суфікс:
На Полтавщині корсетки вишивали рослинним орнаментом. Особливо популярними були орнаменти «левадка», «листок». Розміщували його на верхній полі та внизу. Інколи вишивали на спині чи по лінії талії.
(Із газет)
Корсетка — верхній жіночий одяг, безрукавка, пошита в талію.
Левада — ділянка землі із сінокосом, городом, деревами.
«Левадка» — узор.
Пола — край кожної половинки одягу, що розгортається спереду.
40. Прочитати й переказати. Виписати із тексту: а) слова — назви предметів; б) слова, що вказують на ознаки предметів; в) слова, що означають дію:
Здавна наш народ любив кожухи. Кожух символізував щастя, багатство. Вишивали кожухи червоним кольором. На спині обов'язково вишивали підкови. Вони оберігали від бід, хвороби.
(Із газет)
41. Прочитати текст, дати йому заголовок. Указати у ньому іменники, визначити, на які питання вони відповідають:
У жодній хаті не обходилися без стола, стояв він на покуті. На столі лежав хліб, накритий рушником. Під стінами в хаті стояли масивні лави, на яких працювали господарі. Для цього в них робили отвори для гребня, кужілки. На стіні, що відокремлювала хату від сіней, встановлювали простий дерев'яний мисник, полиці. На них господиня тримала посуд.
(За Л. Орел)
Покуть, покуття — в українській селянській хаті куток навпроти печі, головний, у якому висять образи.
Отвір - дірка.
Гребінь — високий дерев'яний стояк із зубцями, на який насаджується пряжа при ручному прядінні.
Кужілка — частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.
Мисник — полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті.
42. Подані іменники згрупувати за такими загальними назвами: а) одяг; б) предмети побуту; в) лікарські рослини:
конвалія, свита, верстат, глечик, нагідки, намітка, пояс, ромашка, фартух, спідниця, звіробій, сіряк, діжа, праник, макітра, грицики, рушник, любисток, рубель, колиска, подорожник.
Свита, сіряк — старовинний верхній чоловічий одяг із грубого домотканого сукна.
Верстат — примітивне дерев'яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів.
Намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав'язують поверх очіпка голову заміжні жінки.
Діжа — низька широка дерев'яна посудина, в якій готують тісто на хліб.
Праник — дерев'яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання.
Рубель - вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни.
43. Подані іменники списати у дві колонки: у першу — ті, що відповідають на питання хто?, у другу — ті, які відповідають на питання що? З двома іменниками (на вибір) скласти речення і записати:
козак, писанка, тополя, олень, кухоль, ярина, плахта, джерело, дівчина, українець, пісня, народ, піч, оберег, орнамент.
Плахта — жіночий одяг типу спідниці.
44. Прочитати текст, переказати. Виписати слова, що означають власні назви:
Наша Україна багата на ліси. Найбільші площі їх у Карпатах та на Поліссі. У Криму лісів мало. Назви населених пунктів говорять про зв'язок нашого життя з природою — Самбір, Яворів, Дубно, Берестечко, Пеньківка, Вербче, Березань, Березівка.
(Із газет)
45. Прочитати і переказати. Виписати виділені слова і дібрати до них спільнокореневі іменники:
Здавна життя людини пов'язане з рослинами. Ще в сиву давнину люди помітили, що в багатьох рослинах приховані цілющі властивості. Так виникла народна медицина. Відомості про лікарські рослини спочатку передавались усно з покоління в покоління, а з розвитком писемності стали записуватися в рукописи.
(Із газет)
46. Виписати іменники в три колонки, розподіливши їх за родами. Із трьома іменниками (на вибір) скласти й записати речення:
рукопис, ярмарок, колесо, тополя, сніп, піч, хліб, відерце, поріг, житло, зілля, Київ, килим, ткаля, глечик, діжа, вінок, жупан, жито, бандура, китайка, поле, рядно.
Рукопис — текст, написаний автором від руки; пам'ятка стародавнього письменства.
Ярмарок — торг, що відбувається регулярно на певному місці і в певний час.
Китайка — шовк червоного кольору; червона шовкова стрічка.
Рядно — грубе полотно з товстої низькосортної пряжі.
Жупан — стародавній верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, золотим шиттям; слово запозичене з арабської мови.
47. Прочитати і переказати. Звернути увагу на слово орнамент. Визначити, на які питання відповідає це слово в реченнях:
Орнамент виник із малюнків, якими наші предки прикрашали своє житло, різні предмети. Ці малюнки поступово перетворилися на орнамент. Орнаментом стали прикрашати й одяг. Орнамент виконував роль оберега. За орнаментом можна визначити, звідки людина, з якої місцевості. В орнаменті знайшли відображення різні предмети, рослини, все, що оточувало наших предків.
(Із газет)
48. Прочитати текст, дати йому заголовок. Виписати сполучення дієслів з іменником, ставлячи в дужках питання:
Наші предки використовували кульбабу від багатьох хвороб. Свіжим соком рослини виводять плями на шкірі. Кульбаба поліпшує роботу шлунка. З кульбаби люди готують смачні салати.
(Із газет)
49. Списати вірш, підкреслити дієслова, зв'язані зі словом сонях:
Сонях виріс на осонні
Вільно та розлого.
Одягнув чубатий сонях
Бриля золотого.
Вийшла осінь із діброви —
Сонях похилився,
Бриль за обрій вечоровий
Сонцем покотився.
Сонях, соняшник — цю рослину привезли з Америки майже 500 років тому.
50. Переписати. Підкреслити іменники з прийменниками, що до них належать. Визначити, на які питання відповідають іменники:
На полях, городах трапляється суріпка. Суріпка належить до бур'янів. У минулому столітті її вирощували в Україні для одержання олії. Ця олія дуже смачна й поживна, її можна з успіхом використовувати для кондитерських потреб.
(Із газет)
51. Прочитати текст, дати йому заголовок. До виділених іменників дібрати за змістом прикметники:
Поблизу міста Запоріжжя височить дуб. Поряд з ним інші дерева мають вигляд карликів. Здалеку цей дуб скидається на парасольку. Йому дуже багато років. Цей дуб «пам'ятає» татаро-монгольські орди, козаків Запорозької Січі, військо Богдана Хмельницького. Про нього складено багато легенд. Багато негод прошуміло над ним.
(За С. Івченком)
52. Прочитати, поставивши прикметники, що в дужках, у потрібній формі. Визначити їх рід, число:
(Серпанковий) полотно орнаментували по краях (червоний) смужкою. Інколи прикрашали (простий) орнаментом. Із цього полотна виготовляли одяг, рушники, скатерті. (Білий) (полотняний) скатертина була окрасою (український) (селянський) хати.
53. Прочитати виразно. Виписати дієслова з іменниками, з якими вони пов'язані. Усно поставити питання від дієслова до іменника:
Писанками, крашанками люди обмінювалися одне з одним. їх дарували друзям, родичам. Писанки чіпляли до стін у хатах. А колись, дуже давно, крашанки качали по землі, закопували на ланах, щоби щедрим був урожай.
(Із газет)
Крашанка — яйце, пофарбоване у червоний колір — колір вогню й життя.
54. Переписати, підкресливши дієслова. Визначити їх час:
У великодню ніч наші предки палили вогнища. Ці вогнища стверджували вічність світла, сонця, життя. Вогонь допомагає сонцю розігріти землю. На Великдень сонце грає на світанні. В цей час люди освячують живлячою водою паски, бабки, писанки, крашанки.
(Із газет)
Великдень — весняне свято, приурочене воскресінню засновника християнства—Христа.
Бабка — локшина, запечена з тістом.
Паска — великодній хліб.
55. Переписати, вставляючи пропущені букви. Визначити рід дієслів у минулому часі. Позначити в них закінчення:
В...снянка — це давня українська пісня. Вона супроводжувала хороводи. Кожна дівч...на їх знала і співала. Веснянки присвячувалися пробудж...нню в.. .сни, пр...роди. Співати в...л...чала піснями природу, з...млю, людей. А з неба яскраво світило сонце.
Хоровод — народний танок, учасники якого ходять колом, співаючи і танцюючи.
Гурт — скупчення людей.
56. Списати, підкресливши дієслова в неозначеній формі:
Прядки, веретена, тріпала, ткацькі верстати повинні були прикрашатися різними орнаментами. Це були знаки-обереги. Вони мали оберігати господарів від усього поганого. Серед них можна побачити знаки води, сонця, рослин.
Прядка — домашній верстат, призначений для ручного прядіння, що приводиться в рух ногою чи рукою.
Веретено — ручне знаряддя для прядіння у вигляді тоненької палички з потовщенням посередині.
Тріпало — знаряддя для тріпання вимочених і висушених конопель, льону.
Використані джерела
1. Гемзюк О. Р. Творчі завдання з української мови 4(3) клас — Т.: Богдан, 1996.
2. Народ скаже —як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки. — К.: Веселка, 1973.
3. Охріменко Н. Д. Дидактичний матеріал з народознавства для розвитку мовлення // Початкова школа. —1992. — № 2.
4. Тучапська Г. В. Зазирни у слово. Етимологічний словник учня. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2000.
5. Шевченко О. Збірник творів, віршів. Україно, нене моя! — К.: Веселка. — 1993.
2. Народ скаже —як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки. — К.: Веселка, 1973.
3. Охріменко Н. Д. Дидактичний матеріал з народознавства для розвитку мовлення // Початкова школа. —1992. — № 2.
4. Тучапська Г. В. Зазирни у слово. Етимологічний словник учня. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2000.
5. Шевченко О. Збірник творів, віршів. Україно, нене моя! — К.: Веселка. — 1993.
Ірина ПОЛІЩУК,
учитель початкових класів Білоцерківської
загальноосвітньої школи І—III ст. № 21, Київська обл.
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 5 (725), березень 2014
учитель початкових класів Білоцерківської
загальноосвітньої школи І—III ст. № 21, Київська обл.
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 5 (725), березень 2014