Формування літературної компетентності учнів початкових класів

• ключові;
• загальнопредметні;
• предметні.

Перелік ключових компетенцій А. Хуторський визначає на основі мети загальної освіти, структурної презентації соціального досвіду та досвіду особистості, а також основних видів діяльності учня, що дають йому змогу опанувати соціальний досвід, формувати навички життя та практичної діяльності в суспільстві. [11; 208]
Також досить актуальним є опанування дитиною не тільки вмінь ухвалювати нові рішення, активно діяти у нестандартних ситуаціях, а також навичок продуктивної творчої діяльності.

Розгорнутий перелік ключових компетенцій
Ціннісно-смислова компетенція пов'язана з ціннісними уявленнями учня, його здатністю до орієнтування в житті, усвідомлення свого місця в ньому, до ухвалення рішень.
Загальнокультурна компетенція — це коло питань, у яких учень має бути добре обізнаним, мати знання та досвід певної діяльності.
Навчально-пізнавальна компетенція — це сукупність компетенцій учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності: знання та вміння цілепокладання, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки.
Інформаційна компетенція пов'язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її.
Комунікативна компетенція містить опанування мов та способів взаємодії з людьми, навички роботи в групі.
Соціально-трудова компетенція — це опанування знань і досвіду у суспільній діяльності, у галузі сімейних стосунків, у соціально-трудовій сфері, у питаннях економіки і права та в професійному самовизначенні.
Компетенція особистісного самовдосконалення спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційну саморегуляцію та самопідтримання. [9; 88]
Завданням учителя є вміле поєднання та формування в молодших школярів усіх зазначених компетенцій для розвитку особистості та якісного опанування змісту освіти.

Компетентність — це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності. [9; 86]
Отже, компетентність — це не тільки знання, окремі вміння і навички; вона належить до галузі складних умінь, охоплює та розвиває основні групи особистісних якостей особистості.
Досвід свідчить, що володіння основними групами компетентностей допомагає школярам розв'язувати проблеми з багатьох сфер життя, стимулює пізнавальну активність та розвиває загальнолюдські цінності.
Формуванню компетентностей сприяє застосування творчих та диференційованих завдань, створення проблемних ситуацій і мотивація навчальної діяльності, проведення нестандартних уроків, використання інноваційних технологій, інтерактивних методів та прийомів навчання тощо. Діти вчаться адаптуватися до змін, реалізують свій творчий потенціал, постійно вдосконалюються та формують власну точку зору.

Ключові компетентності в українських офіційних освітянських документах
Соціальні — характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві: брати на себе відповідальність, ухвалювати рішення, робити вибір, безконфліктно розв'язувати життєві ситуації.
Полікультурні — це не тільки опанування досягнень культури, але й розуміння, повага до людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас, політичних уподобань та соціального становища.
Комунікативні — уміння спілкуватися усно та письмово, рідною та іноземними мовами.
Інформаційні — уміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.
Саморозвитку та самоосвіти — мати потребу і готовність постійно навчатися протягом усього життя.
Продуктивної творчої діяльності — готовність та потреба у творчості, уміння діяти у нестандартних ситуаціях, активізація творчих здібностей та реалізація творчого потенціалу школярів. [11; 219]

Отже, найвідповідальнішим завданням у роботі вчителя є формування ключових компетентностей, тому що воно пов'язане з усіма життєвими вміннями школярів. Сформованість усіх груп компетентностей молодших школярів сприяє розвитку винахідливості, формуванню вміння досягати успіху, робити власний вибір, а також допомагає оперувати знаннями в житті та навчанні, використовувати інформаційні технології, пристосуватися до суспільного життя.

Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмета; їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначають на основі вимог до навчальних досягнень учнів, що зазначено у програмах кожного предмета. [6; 7]

У програмах також запропоновано державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів, що враховують зміст і структуру предметних компетентностей: учень розпізнає; знає і розуміє; застосовує; виявляє ставлення; оцінює тощо. [10; 5]

Варто зазначити, що організовувати навчальну діяльність школярів потрібно не лише на рівні відтворення знань, умінь та навичок, але й на творчому рівні. Також необхідно залучати особисто важливу для дітей інформацію, забезпечувати зв'язок із життям, долучаючи емоційну сферу.

Європейські експерти пропонують таку внутрішню структуру компетентності:

Уважаємо, що компетентнісний підхід є дуже важливим орієнтиром національної системи освіти. Для формування компетентності учнів як результату навчання необхідні адаптація та охоплення ним усього педагогічного процесу.
Освітня компетентність — це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності; особистісна якість, що вже склалася. [9; 86]

Освітні результати початкової освіти:

У початкових класах навчальна діяльність уперше стає об'єктом спеціального формування, тому ключова компетентність — уміння вчитися — набуває пріоритетного значення. Основою цієї компетентності у початкових класах є опанування молодшими школярами загальнонавчальних умінь та навичок. 
Тобто, завданнями педагога є:

Таким чином, водночас із предметною підготовкою у процесі початкового навчання учні опановують ключові компетентності, що передбачають їхній особистісний, соціальний та інтелектуальний розвиток.