ЯКИЙ ВІН - ТВІЙ РОВЕСНИК? Усний журнал. 2-й клас

Форма проведення: усний журнал.
Обладнання: дидактичний матеріал з читання, тлумачні словники, сторінки усного журналу, презентація до уроку.
Матеріал до уроку: оповідання В. Сенцовського «Бабусин онучок».

Учитель. Якими ви повинні бути на уроці для того, щоб наш урок був цікавим, змістовним? (Відповіді учнів.)
Учитель. Чи любите ви читати журнали? Сьогодні урок читання пройде у формі усного журналу, назва якого — «Читайлик».

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
Артикуляційні вправи
Учитель. Отже, розгорнемо першу сторінку. Як вона називається?
Діти. «Щоб ротик був слухняний». \

Учитель. Завдання, які є на цій сторінці, допоможуть підготуватися до виразного читання.

 

 

Учитель. Вітерець крилом махнув, нам завдання ще сипнув.

Чистомовка «Повтори останній склад три рази»
Ми вкусили калача           (ча, ча, ча)
Он летить пугач               (ач, ач, ач)
Вуглинка боляче пече     (че, че, че)
Спить котик на печі        (чі, чі, чі)
Я нікуди не втечу           (чу, чу,чу)
Добре літери учи           (чи, чи, чи).

Вправи на концентрацію уваги й творче мислення
Читання слів за методикою Валерія Едігея: переставити букви так, щоб отримати слова. Яке слово зайве в кожному із стовпчиків?
буд                    тевьчил
ленк                  агзтеа
ребеаз               варпо
даресе              арлік
санос               децьрпова
(Дуб, клен, береза, середа, сосна; вчитель, газета, повар, лікар, продавець.)

Перевірка домашнього завдання
Учитель. Ось і прочитали першу сторінку. Давайте подивимося, що цікавого є на наступній сторінці журналу.
«Попереду цікавого багато, але завдання домашнє потрібно згадати».
Учитель. Перевіримо, як ви навчилися виразно читати оповідання «Ясенок».
Кожному учневі після читання учитель ставить додаткові запитання:
Учитель. З якою метою вирішили мама із сином пересадити деревце?
Учитель. Чому хлопчик був упевнений, що дерева говорять?
Учитель. Як мама називала Володю? Чому?
Учитель. Я бачу, що ви вдома попрацювали дуже добре. Не тільки навчилися гарно й виразно читати текст, а й правильно його зрозуміли.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми і мети уроку
Учитель. Ми вивчаємо розділ «Оповідання», продовжуємо читати твори про дружбу, товаришування, говорити про культуру спілкування. Якою буде тема уроку, ви здогадаєтесь після того, як я вам прочитаю гумористичний вірш.
Як треба допомагати бабусі
Із базару йшла бабуся,
Несла торбу до оселі.
А назустріч цій бабусі
Бігли подруги веселі,
Їм незручно, бо сусіда
Зупинилась на хвилину
І шукать побігли діда,
Щоб поміг нести торбину.
Учитель. Чи допомогли дівчатка бабусі? А як потрібно було допомогти? (Відповіді учнів.)
Учитель. Зробіть висновок, про що ми будемо говорити на уроці?
(Учні висловлюють свої думки. Учитель прикріплює до дошки демонстраційну картку з назвою наступної сторінки усного журналу. Діти читають назву та пояснюють, що будуть робити.)
Фізкультпривіт
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі рідній уклоніться,
Веретеном покрутіться
Та до сонця потягніться.
Раз — присядьте, два — вставайте
Та за парти вже сідайте.

IV. Сприйняття та засвоєння матеріалу уроку
Учитель. Перед нами наступна сторінка нашого журналу «Країна добра». Як ви думаєте, про що ми можемо прочитати на сторінці під такою назвою? (Відповіді учнів.)
Учитель. Протягом уроку будемо працювати над оповіданням «Бабусин онучок» Володимира Сенцовського.
Коротке повідомлення про автора (підготовлений учень)
Володимир Іванович Сенцовський (Ященко) народився 22 липня 1952 року в селі Носелівка Борзнянського району Чернігівської області. Мешкає у місті Борзні.
Ось як згадують про письменника його товариші:
«В інституті ми навчалися з Володимиром на одному курсі, в одній групі. Нам, одногрупникам, було вдивовижу, що він взяв собі псевдонім Сенцовський і весь час щось пише - ні, не конспекти лекцій, а щось інше. А потім якось зізнався — ще в школі поклав собі, що стане письменником. Ми навіть сміялися з того, але Володя із лукавою усмішкою поглядав з-під своїх великих окулярів, ніби говорив нам: таки стану!»
Нині вже й сам він не може пояснити, що означає оте вигадане прізвище Сенцовський, але тисячі дітей знають — під цим прізвищем вийшли їхні улюблені книжки «Хлоп'ята з Тополиної вулиці», «Оленка не хоче спати», «Дивень-ранок», «Зелена неділя» та багато інших. Його дитячі оповідання, вірші, смішинки друкувалися і друкуються в журналах «Барвінок», «Малятко», «Перець», звучать в дитячих передачах по радіо.

Словникова робота
Учитель. В оповіданні вам зустрінуться слова, значення яких ви можете не знати:
Пелена                  ослінчик
Сузір'я                  тин
Сіни                      рундук

Для тлумачення значення цих слів учитель використовує ті форми роботи, які є ефективними в кожному конкретному класі: демонстрація зображення, робота із тлумачним словником, використання власного життєвого досвіду учнів. Користуючись тлумачним словником, пояснюємо значення слів першої колонки. Слова другої колонки поєднуємо із малюнками.

 

 

 

Первинне сприймання тексту
Текст читає учитель або підготовлені учні. Відтворення змісту прочитаного за питаннями:
Учитель. Де відбулися описані події? Хто головні герої твору?

Повторне читання твору вголос «ланцюжком»
Для підвищення ефективності сприймання тексту доцільно продумати запитання та завдання до тексту відповідно до рівня підготовки учнів.

Аналіз змісту з елементами вибіркового читання
Відповіді на запитання учні знаходять у тексті, зачитують уголос або переказують своїми словами.
Учитель. З якою метою прийшов хлопчик до бабусі?

(Учитель ставить запитання, учні мають визначити, чи є у тексті такі речення.)
Бабусі уже важко розпізнати. (Ні.)
Між зеленим листя тільки сорочка біліє. (Так.)
Андрійко подивився вниз. (Ні.)
Хлопчик уміло зістрибує на землю. (Ні.)
Бабуся Стеха полегшено зітхає. (Так.)
Мабуть, справи не пускають. (Ні.)

Читання оповідання в особах
(у ході підготовки доцільно опрацювати з учнями інтонаційне забарвлення усік частин тексту, допомогти учням визначити, які емоції та настрій гербів твору вони мають передати.)

V. Підсумок уроку
Учитель. Поки ви так старанно працювали, перед нами відкрилась ще одна сторінка — «Сторінка-цікавинка».
Учні виконують завдання: скласти прислів'я з окремих слів.
Не одежа красить людину, а добрі діла
Добре діло твори сміло.
Добре довго пам'ятається.
Не берися не за своє діло.
(Для кожного прислів'я можна підібрати аркуші паперу певного кольору.)
- Котре з прислів'їв відображає головну думку оповідання? Чому?

Група 1: читати в особах оповідання «Бабусин онучок».
Група 2: читати й придумати продовження історії.
Група 3: виразно читати текст.