МАЙСТЕР-КЛАСНині в умовах технічного прогресу складно навчити дитину читати книжку, розуміти написаний автором твір. Як навчати любити книжку? Якими секретами має володіти сьогодні вчитель початкових класів на уроках читання?
Який незвичайний, розмаїтий, сповнений давніх спогадів і водночас незвіданий світ літератури. Таким він був, є, таким і буде. Ми, читачі, пізнаємо його глибинні таємниці, поринаючи у вирій подій, які описує автор у своєму творі.
Нелегке завдання на сьогоднішній день стоїть перед учителями, які навчають на уроках читання дітей молодшого шкільного віку.
Але, мабуть, найголовнішим завданням педагога на цьому етапі є прищепити любов до літератури, до художнього слова, адже нині переважають електронні посібники та книжки, й діти краще переглянуть відеофільм чи мультфільм, прочитають відгук на твір на електронних носіях, ніж прочитають текст.
Ідучи в ногу з часом, педагогіка не відстає від технічного розвитку: упроваджуються нові прийоми, методи та форми роботи на уроках, створюються електронні презентації, використовуються технічні засоби навчання. Уроки читання в початковій школі не є винятком, адже й на уроках упроваджуються інноваційні технології.
Але й на технічні засоби в роботі вчителю-початківцю не потрібно особливо розраховувати.
Педагог має творчо уявити свій урок, щоб ним зацікавити дітей, уявити, як вони прийдуть, чекаючи нової несподіваної зустрічі з мистецтвом, та отримають позитивний настрій. Із власного досвіду роботи можу стверджувати, що урок читання можна перетворити на цікаву годину спілкування, якщо над ним попрацює творчий педагог.
Опираючись на знання та читацькі вміння й навички, яких учні набули впродовж навчання у першому та другому класах, у третьому класі на уроці читання особливу увагу потрібно приділяти розумінню змісту твору, розвитку оцінних суджень та розширенню моральних і естетичних уявлень за допомогою літературного слова.
Задля підвищення продуктивності та ефективності уроку вдаюся до багатьох цікавих прийомів та методів, про які дізнаюсь, спілкуючись із наставником та порадником кандидатом педагогічних наук, викладачем Київського педагогічного університету ім. Бориса Грінченка, фахівцем у галузі викладання літературного читання в початковій школі — Вірою Науменко. Одним із найцікавіших прийомів роботи, на мою думку, є моделювання змісту прочитаного твору за допомогою рухомих картин (надалі РК).
Випробувавши прийом РК, я переконалась, що це саме те, чого не вистачало в моєму вчительському арсеналі. Такий урок читання, на мою думку, має багато позитивних аспектів. Насамперед, РК — це прийом, який діти люблять і з нетерпінням чекають уроку, коли вони працюватимуть з картинами, а це в свою чергу, підвищує мотивацію в навчанні, зокрема на уроці читання. Водночас створюється позитивний настрій, отже, емоційна складова дає змогу дітям добре засвоїти матеріал.
Використання рухомих картин має розвивальний характер, адже сприяє розвитку:
? дитячої уяви;
? образної пам'яті;
? уважності;
? образного мислення;
? усного мовлення;
? уміння висловлювати власну думку тощо.
Прийом роботи з РК сприяє засвоєнню змісту, допомагає проникати у внутрішній світ героїв твору, розуміти їх вчинки.
Підготовка до уроку з використанням рухомих картин
На початку навчального року учитель, тримаючи в руках підручник з читання та плануючи свою роботу, переглядає матеріали для читання, тим самим має можливість відразу визначити літературні твори, на яких можна використати прийом роботи з РК. Слід зазначити, що не кожен урок може бути таким, адже підготовка до нього вимагає багато часу. Тому, склавши план проведення уроків з використанням РК, учитель має час на підготовку. Від того, як будуть підготовлені й організовані такі уроки, буде залежати результат роботи, а він перевершить усі сподівання, і позитивні емоції дітей компенсують витрачений на підготовку час учителя.
На початку навчального року учитель, тримаючи в руках підручник з читання та плануючи свою роботу, переглядає матеріали для читання, тим самим має можливість відразу визначити літературні твори, на яких можна використати прийом роботи з РК. Слід зазначити, що не кожен урок може бути таким, адже підготовка до нього вимагає багато часу. Тому, склавши план проведення уроків з використанням РК, учитель має час на підготовку. Від того, як будуть підготовлені й організовані такі уроки, буде залежати результат роботи, а він перевершить усі сподівання, і позитивні емоції дітей компенсують витрачений на підготовку час учителя.
Обираючи літературний твір, варто звернути увагу на його обсяг та час, який відводиться за програмою на його вивчення, адже на одному уроці не встигнуть учні опрацювати зміст твору, проаналізувати його, а потім ще й відтворити зміст за допомогою рухомих картин; потрібно два уроки на вивчення твору.
Складнішою й водночас цікавішою буде картина до твору, в якому декілька героїв, змінюються події та є багато деталей, на основі чого потім можуть виникнути цікаві дискусії серед дітей з наявності їх опису у творі чи відсутності, де можна прослідкувати, як уважно діти читали твір.
Підготовка ілюстрацій
Готуючи ілюстрації, малюємо персонажів твору, відтворюючи їхні стани (сон, дрімота), рухи (стояв, сидів, біг, лежав) та емоції (сум, радість, смуток, роздратованість, здивованість тощо).
Окремо слід звернути увагу на підбір кольорів для виконання малюнків. Вони мають бути яскравими, а також відповідати опису у творі (якщо яскраве жовте сонечко, то воно має бути саме таким, а не помаранчевим чи блідо-жовтим). І головною вимогою до виконання малюнків у кольорі має бути природна відповідність.
Якщо про це не написано у творі, то художник має відтворити образ у відповідності до зображуваного явища (колір води — блакитний, а не жовтий чи зелений). Інша справа, коли автор літературного твору не зазначив, якого кольору був капелюх у діда Арсена, якою була хустина у дружини Арсена (герої творів Г. Тютюнника) — тут дайте волю своїй уяві, намалюйте на свій розсуд її, але не забудьте про те, що бліді неяскраві кольори загубляться на фоні інших кольорів.
Кріплення ілюстрацій
Яким же чином ілюстрації кріпляться до дошки? Насамперед, це має бути магнітна дошка. Використовувати магніти незручно та їх і не вистачить на всі ілюстрації. На зворотній стороні готового малюнка слід приклеїти магнітну стрічку — картина готова до використання.
Розміри картини
Щодо розмірів рухомої картини, то їх визначає вчитель сам, у більшості випадків це залежить від розмірів дошки, на якій буде відбуватися зміна декорацій. Якщо ілюстрацій небагато, то розміри можуть бути більшими, якщо ж навпаки — мало місця на дошці, то малюнки можна зробити меншими, але не настільки, щоб були вони нерозбірливими. Доцільно в такому випадку зайві картки познімати, якщо вони не відповідають сюжету твору.
Робота з рухомими картинами
Готуючись до уроку читання, на якому заплановано цей прийом роботи, учитель виготовляє набір ілюстрацій за змістом твору.
Для прикладу візьмемо твір Г. Тютюнника «Бушля» («Читанка. 3 клас» 2 частина, автор В. Науменко). Наприклад, зображення головного персонажа — діда Арсена: «Арсен сидів у човні і ловив рибу...» (чоловік похилого віку сидить і дивиться на воду; човен на воді; вода зображена блакитною смугою, яка кріпиться до дошки магнітами; риба, яка кріпиться теж за допомогою магнітів вже на блакитну смугу — на воду; вудка в руках у діда).
«...пішов дощ гострими шпичаками й Арсена розморило на сон...» (намальована темна хмара, до якої за допомогою нитки прикріплені вирізані з картону краплини — дощ з хмарини; дід Арсен сидить у човні, але дрімає — очі заплющені — це друге зображення персонажа).
Етапи роботи з рухомими картинами
Для відтворення змісту твору учні мають його уважно, вдумливо прочитати, аби потім оперувати інформацією, яку вони запам'ятали. Картки розкладаються на вільних партах чи на килимку. Дітям відводиться декілька хвилин для ознайомлення з дидактичним матеріалом — малюнками. Обирають діти автора, який першим буде переказувати зміст подій у творі, а решта однокласників на вказані події, предмети чи персонажі прикріплюють їхні малюнкові відповідники до дошки. Оповідач змінюється, а учні класу моделюють зміст подій твору за допомогою малюнків до самого завершення.
Для відтворення змісту твору учні мають його уважно, вдумливо прочитати, аби потім оперувати інформацією, яку вони запам'ятали. Картки розкладаються на вільних партах чи на килимку. Дітям відводиться декілька хвилин для ознайомлення з дидактичним матеріалом — малюнками. Обирають діти автора, який першим буде переказувати зміст подій у творі, а решта однокласників на вказані події, предмети чи персонажі прикріплюють їхні малюнкові відповідники до дошки. Оповідач змінюється, а учні класу моделюють зміст подій твору за допомогою малюнків до самого завершення.
На цьому етапі роботи над прийомом мають бути уважними як учні, так і вчителі, щоб не впустити деталей, тим більше якщо вони намальовані, У такому випадку варто зупинитися на хвилинку, унести корективи з зображення, які підтверджуються рядками з тексту, а потім продовжувати далі роботу. Під час створення композиції діти розвивають фантазію, й художні образи оживають в дитячій уяві.
Узагалі, відтворений у малюнках матеріал за змістом художнього твору може послугувати й на інших етапах уроку.
Так, наприклад, під час словникової роботи. Пояснення значення слова «лантух» («Бушля» Г. Тютюнник) — синонім до слова «мішок». Щоб учителеві не пояснювати своїми словами й не малювати цей предмет в уяві учнів, можна використати вже готовий малюнок, який потім діти вже побачать у повній рухомій картині, згадавши назву та значення цього предмета.
Учитель на дошці прикріплює малюнковий фрагмент змісту твору, а діти мають переказати його. Або ж на основі поданого фрагмента учні мають визначити, які події передували зображеному моменту, а які були потім.
На етапі первинного закріплення змісту твору можна використати такий вид роботи з рухомою картиною: учитель показує малюнок — зображення за змістом твору, а учні мають знайти словесний підпис до цього малюнка —вибіркове читання, що сприяє орієнтуванню в тексті та його запам'ятовуванню.
Накопичені ілюстрації рухомих картин зберігайте. Можливо, саме хмаринка чи сонечко знадобляться вам у роботі з рухомою картиною вже за іншим літературним твором.
Після таких уроків у багатьох учнів виникає бажання створювати мультфільми, кінострічки, адже зміна ілюстрацій і є основою кінематографи.
Що ж до учителя і його ролі на такому уроці: вона значуща та відповідальна. Не можна залишити розпочату роботу (щось не зробити), адже тим самим можна розчарувати дітей, які чекають з нетерпінням цього малюнкового дива, інша справа, коли вчитель не на «ти» з пензликом та фарбою, тоді варто заручитися підтримкою помічників. А якщо серйозно, то розпочата в цьому напрямку робота не зупиняється. Плануємо створення колекцій дидактичних матеріалів за підручниками «Читанка» 1-ші, 2-гі, 3-ті, 4-ті класи, автором яких є В.Науменко, де вмістом їх і будуть малюнки до рухомих ілюстрацій вибраних літературних творів, що стане допомогою для вчителя в підготовці таких творчих та незабутніх уроків читання.
Леся ХАРИТОНЕНКО,
учитель початкових класів ліцею «Інтелект», м. Київ
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 6 (726), березень 2014
учитель початкових класів ліцею «Інтелект», м. Київ
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 6 (726), березень 2014