ВУЗЛИКИ ТЕОРІЇПочаткова школа продовжує опанування нових програм. Упровадженню ефективних підходів до організації навчання літературного читання сприяє використання прийому моделювання системи образів.
Незабаром закінчується перший семестр навчального року. І вчителі, і учні другого класу лише кілька місяців на практиці освоюють курс літературного читання. Звичайно, достатньо часу, щоб відчути й зрозуміти його особливості й переваги. Насамперед у тому, що література вміщує великий потенціал духовних цінностей, які можуть бути джерелом розвитку особистості — творчої, культурної. Тому на уроках літературного читання (на даному етапі в другому класі) одночасно з формуванням навичок читання важливо працювати з художнім твором як мистецтвом слова.
У процесі спілкування з яскравими художніми творами під час аналізу учням відкривається краса художнього слова, закладаються основи майбутньої літературної освіти, виховується інтерес до читання, естетичні, моральні почуття.
Блакитні свічки вечора, веселка над пшеничним полем, срібні сльози зажуреної вербички, жалібна пісня коника у прив'ялій траві...
Наш світ сповнений краси. І, мабуть, найтонше відчувають її поети. Вони зображують життя по-особливому: не просто розповідають про певне явище або подію, а діляться з нами своїми враженнями від побаченого, почутого, пережитого. Поетичні твори — це картини, зіткані з почуттів, настроїв митця, образів, народжених його уявою. Такі твори називаються ліричними, або лірикою.
Утім, поет передає не лише особисті переживання. Адже те, що він відчуває, про що пише, близьке багатьом. Образ людини, чий внутрішній світ розкрито в ліричному творі, називають ліричним героєм. Поетичні твори, в яких зображено олюднену, одухотворену природу, належать до пейзажної лірики. Авторські роздуми й почуття відтворено в них за допомогою різноманітних художніх засобів: епітета, порівняння, уособлення, звукопису тощо.
Усі цінності художнього твору не можуть просто так перелитися в розум, серце і душу дитини. Потрібно так організувати роботу з ним, щоб працювала уява, пам'ять, емоційна сфера, мислення читача. Для цього вчитель насамперед сам повинен проаналізувати художній твір, тобто визначити:
? тему;
? ідею;
? художні засоби;
? художні образи;
? особливості розгортання сюжету;
? композицію.
Потім потрібно вибрати прийоми роботи, якими під час аналізу цього твору з дітьми розкрити всі його особливості. Далі з'ясувати, яким конкретним навчальним матеріалом забезпечений учитель для проведення уроку літературного читання.
Покажемо це на прикладі читання в 3-му класі невеликого за обсягом уривка з вірша Павла Тичини «Пастелі».
Під час його читання необхідно навчити учнів розуміти мову вірша, думки поета.
Разом із тим уточнити розуміння дітьми понять «пейзаж», «пейзажна лірика».
Дати можливість порівняти пейзаж в різних видах мистецтва: у живописі й у художньому творі; створений за допомогою фарб і за допомогою слова; у живописі — сприймаємо в статиці, у художньому творі — у русі, у розвитку. Паралельно потрібно розвивати в учнів розуміння авторської позиції у зображенні однієї й тієї самої картини, адже кожен автор у творі, зображуючи, наприклад, вечір, приверне увагу читача до інших деталей вечора, добере свої засоби художньої виразності, що забезпечать передачу його почуттів. І цього потрібно навчити дитину.
(Сторінки з підручника «Літературне читання», 3-й клас, авт. В. О. Науменко. — К.: Генеза, 2013, Зошит з літературного читання, авт. В. О. Науменко)
Поетична майстерня
Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники...
Пейзаж
Пастелі
(Уривок)
Коливалося флейтами
там, де сонце зайшло.
Навшпиньках
підійшов вечір.
Засвітив зорі...
Прослав на травах тумани
і, на вуста поклавши палець, —
ліг.
Коливалося флейтами
там, де сонце зайшло.
Павло Тичина
Пастель — тут: картина, виконана м'якими кольоровими олівцями без оправи.
Флейта — духовий музичний інструмент у вигляді дерев'яної трубки.
Флейта — духовий музичний інструмент у вигляді дерев'яної трубки.
Червоний захід на Дніпрі
Після сприймання твору учнями вчитель проводить бесіду з ними. У ході бесіди доцільно пояснити значення тих слів, які учні не змогли зрозуміти.
Після сприймання твору учнями вчитель проводить бесіду з ними. У ході бесіди доцільно пояснити значення тих слів, які учні не змогли зрозуміти.
- Який пейзаж змалював поет?
- Чи погоджуєшся ти з думкою, що від змальованої у вірші картини віє спокоєм?
- Як поет розповів про прихід вечора? На чому наголошують слова навшпиньках підійшов?
Завдання для роботи над картиною
- Розглянь картину Архипа Куїнджі «Захід». Дай їй назву рядками з прочитаного вірша. За допомогою яких кольорів художник зобразив вечір?
- Визнач, голосно чи тихо, швидко чи повільно треба читати вірш Тичини. Прочитай його виразно.
- Розглянь картину Архипа Куїнджі «Захід». Дай їй назву рядками з прочитаного вірша. За допомогою яких кольорів художник зобразив вечір?
- Визнач, голосно чи тихо, швидко чи повільно треба читати вірш Тичини. Прочитай його виразно.
Матеріал у зошиті до вірша
Завдання 1. (До читання твору). Прочитай слова. Склади з ними речення.
Діти читають слова у напрямку, указаному стрілкою.
Завдання 2. Сформулюй запитання до виділених слів у реченні:
Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, __________________________________________________засвічує вогники... __________________________________________________________________________________________________________________________
Запиши ці запитання і відповіді на них.
Завдання 3. Прочитай.
Павло Тичина — один з найобдарованіших українських митців XX ст. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування. Павло Григорович чудово грав на кларнеті, а у словах уловлював особливе, музичне звучання.
Завдання 4. Прочитай.
Флейта (flаutо з італійської мови перекладається як «дихання», «дух», «душа») — видобування звучання нерозривно пов'язане з вдиханням в інструмент повітря. Величезну популярність флейта мала у XVII—XVIII століттях, коли звучала при королівських дворах Європи. Звуки флейти викликають у слухачів інколи сльози або сумну усмішку.
Флейта (flаutо з італійської мови перекладається як «дихання», «дух», «душа») — видобування звучання нерозривно пов'язане з вдиханням в інструмент повітря. Величезну популярність флейта мала у XVII—XVIII століттях, коли звучала при королівських дворах Європи. Звуки флейти викликають у слухачів інколи сльози або сумну усмішку.
Завдання 5. Прочитай.
Коливалося флейтами там, де сонце зайшло.
Слова звучать загадково, як казка, як загадка. Поет так описує захід сонця, яким не можна його побачити, а треба лише відчути. Можливо, як звуки флейти, так і кольори неба після заходу сонця милують душу. Звуки флейти утворюються від коливання повітря, і коливання повітря насправді можна бачити. От і виник такий красивий образ заходу сонця, прихід вечора.
А як думаєш ти?
Коментар методиста
Ідучи за змістом сторінок підручника і зошита, учитель досягне вищезазначеної мети. Тут чітко сформульовано, що треба зробити на етапі «до читання твору», «під час читання» і «після читання».
Як видно із запропонованого матеріалу, це буде урок синтезу мистецтв: літератури, музики, живопису.
На підготовчому етапі (до читання) необхідно налаштувати дітей на емоційний лад читанням рядків під знаком "лілія", на пошук в тексті і усвідомлення незвичайних слів, використання прийому уособлення, адже вечір наділений властивостями людини: він приходить, засвічує зорі. У зошиті щодо роботи з цими рядками пропонується прийом формулювання запитань до виділених слів. Саме слова, на які учні повинні звернути увагу, виділено.
Коли учитель ставить запитання, а учні відповідають на них, учасники розмови починають розуміти, що вечір-гість, побуде і піде, але з його приходом засвічуються вогники (світло) в оселі, а на небі — зорі. Такий образ вечора створений у цих рядках.
Пейзаж. Для третьокласників зрозуміле значення цього слова. Але важливо показати засоби його створення в поданих творах мистецтва, викликати захоплення майстерністю митців, бажання придивитися і побачити ці картини в природі, на які досі, можливо, не звертали такої уваги або сприймали їх як звичайні, не особливі.
Архип Куїнджі, неперевершений майстер картин, які «світяться» живим світлом, багатством відтінків, теж створив пейзаж заходу сонця. На картині ми ще бачимо сонце і багрянцем залитий захід на небі. Для опису картини подані слова. Кольори, тони на ній протилежні пастельним.
У вірші перше слово «коливалося» налаштовує на сприймання руху, змін. Вірш називається «Пастелі», таким чином автор налаштовує читача на те, що пейзаж створений м'якими тонами. Про зміст цього слова весь час треба пам'ятати під час аналізу вірша.
З тим, чому поет поєднує захід сонця з флейтою, ще й говорить «коливалося флейтами», треба познайомити дітей до читання вірша. Якщо є можливість, запропонувати послухати звуки флейти.
Після цього вчитель виразно читає вірш, перевіряє первинне сприймання й проводить аналіз вірша. Його мета: допомогти дітям зрозуміти, відчути описану картину, викликати захоплення поетичною майстерністю в її створенні. Можна вибрати шлях аналізу за допомогою запитань, поданих після тексту, або доповнити його візуалізацією системи образів, тобто унаочненням сприйнятих образів по ходу повільного читання й проникненню в підтекст (що ж хотів сказати поет словами, які він добирає для цього, слова). Потрібна кольорова крейда для унаочнення образів на дошці. (Під час читання казок діти вже познайомилися із цим прийомом у другому класі, Це були малюнки. Зараз ми використаємо овали, стрілочки і надписи). Спочатку поділимо текст на мікротеми, прочитаємо кожну й зобразимо їх.
Читаємо повторно повільно кожне речення. Намагаємося побачити, почути, уявити, зрозуміти описану картину природи. Використовуємо прийом «читання тексту під лінгвістичним мікроскопом», тобто читаємо надзвичайно уважно.
- Чому ми не зобразили сонце?
- Воно зайшло.
Наш погляд звернений туди, де сонце зайшло. Ми бачимо, вірніше, відчуваємо незвичайний захід сонця. Змінюються (у вірші сказано «коливаються») барви, вони ніжні, теплі, як звуки флейти. Небо темніє. Непомітно навколо темніє, сказано «навшпиньках підійшов вечір», значить, нечутно, ніби на пальчиках.
Запишемо на схемі. На небі появилися зорі.
Запишемо вздовж стрілочки, яка з'єднує вечір і зорі, слово «засвітив».
Читаємо далі. Бачимо темінь, запишемо «прослав тумани» і ліг.
- Коли ми прикладаємо на вуста палець? - Цим жестом «промовляємо»: «тихо».
Запишемо, «тиша, спокій», ми відчули, що настала тиша, спокій. А там, де сонце зайшло, «коливалося флейтами».
Запишемо вздовж стрілочки «коливалося флейтами», тобто, зникають останні барви, вони змінюються на темні.
- Чи чуємо якісь звуки природи, коли читаємо вірш? — Ні.
Записуючи, зафарбовуємо овали тими кольорами, якими нам підказує зміст.
Подивимося на схему.
- З чого почався вечір, якими кольорами він був наповнений спочатку, який настрій створює, як він підійшов і заполонив все тишею і спокоєм? (Учитель пропонує відповідати словами вірша.)
- Які образи створив поет?
- Незвичайний захід сонця, незвичайно підійшов вечір, наблизилась зоряна, тиха ніч. Спокійний, вечірній пейзаж, який сприймаємо не тільки зором, а й почуттями.
Завершуємо роботу вибором інтонаційних засобів (сила голосу — читаємо притишеним голосом, темп — не поспішаючи, ніби малюємо картину природи; логічні наголоси - флейтами, навшпиньках, зорі, тумани, ліг), виразним читанням, читанням з пам'яті та самостійною творчою роботою.
Аналіз вимагає розгляду окремих елементів художнього тексту у відношенні до цілого, тому аналіз мови твору, композиції, системи образів у взаємозв'язку і сприяє усвідомленню художньої ідеї.
Аналіз вимагає розгляду окремих елементів художнього тексту у відношенні до цілого, тому аналіз мови твору, композиції, системи образів у взаємозв'язку і сприяє усвідомленню художньої ідеї.
Сьогодні варто ще раз звернутися до статті, в якій розкривається методика літературного аналізу художнього твору:
Науменко В. О. Вибір прийомів аналізу віршів пейзажної лірики / В. О. Науменко // Початкова освіта. — 2007. — № 42. — С. 2—4.
Віра НАУМЕНКО,
кандидат пед. наук, доцент, професор кафедри
початкової освіти та методик гуманітарних
дисциплін Київського університету імені Бориса Грінченка
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 6 (726), березень 2014
кандидат пед. наук, доцент, професор кафедри
початкової освіти та методик гуманітарних
дисциплін Київського університету імені Бориса Грінченка
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 6 (726), березень 2014