Читаємо байки. Український байкар Леонід Глібов. Байка «Коник-стрибунець» ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: ознайомити учнів із жанром байки, з життям і творчістю байкаря Леоніда Глібова; удосконалювати навички виразного читання; збагатити знання про комах; учити аналізувати зміст байки, оцінювати вчинки головних героїв, виявляти мотиви їх поведінки, визначати повчальний висновок; збагачувати словниковий запас; розвивати способи і види читання байки; формувати логічне та образне мислення, аналітичні та творчі здібності, літературну і читацьку компетентність учнів; виховувати інтерес до читання байок, позитивні риси характеру, працелюбність, цілеспрямованість.

Обладнання: портрети Л. Глібова та інших байкарів; предметні малюнки коника, мурахи, ворона; ілюстрації до байок; виставка книг письменника; презентація до уроку, мультимедійний проектор.

Принципи навчання: науковості, доступності, свідомості, активності, наочності, систематичності та послідовності, міцності, єдності навчання-і виховання, відповідність навчання до вікових та індивідуальних властивостей.

Методи організації та здійснення навчальної діяльності:

● за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, пояснення, робота з книгою та ін.);
● наочні (ілюстрації, малюнки, посібники, ТЗН та ін.);
● практичні (виконання завдань; робота із анаграмами, зашифруванням, колограмами; написання характеристики героїв);
● за логікою передавання та сприйняття навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні;
● за ступенем самостійності: репродуктивні, продуктивні, частково-пошукові, дослідницькі.

Методи стимулювання та мотивації інтересу до учіння: літературні ігри; створення ситуацій емоційно-етичних переживань, зацікавленості, зв'язку із життям, пізнавальної новизни.

Твори українських письменників і народні твори. «Зимова пригода» (за Іваном Бондарчуком) Урок літературного читання у 3-му класіФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: удосконалювати вміння аналізувати зміст текстів; розвивати навички «прогнозування» подій; ознайомити із правилами поводження на льоду; формувати навички літературної діяльності; розвивати пам'ять, уяву; виховувати бажання допомагати одне одному.

Обладнання: фото зимових пейзажів та пам'ятників собакам-рятівникам; інструкція про допомогу потопельникам на льоду; презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Привітання

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Читання вчителем вірша Максима Рильського «Як не любити зими...»
 
Як не любити зими сніжно-синьої
на Україні моїй,
саду старого в пухнастому інеї,
сивих, веселих завій?
Як не любити весни многошумної,
меду пахучих суцвіть,
як не любити роботи розумної,
праці, що дух веселить?
 
2. Відповіді на запитання до вірша (текст на слайді)

- Які пори року згадано у вірші?
- Як автор описує зиму, іній, завії?
- Чому він назвав весну многошумною?
- Які речення за метою висловлювання використав автор? Чому? (Питальні. Він ніби звертається до нас із запитанням, чи поділяємо ми його думку.)
- Яку пору року любите ви і за що? (Відповіді дітей.)
- Як ви можете порозважатися взимку?

Читаємо небилиці. Олена Пчілка «Дивна хатка». Урок позакласного читання у 3-му класіФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: актуалізувати знання учнів про небилиці як літературний жанр; розвивати навички свідомого і виразного читання цих творів, а також творчі здібності; виховувати дбайливе ставлення до птахів узимку.

Обладнання: малюнок синички; портрет Олени Пчілки; ілюстрації до небилиці; таблиця виразності читання; малюнок бджілки; будиночок; зразок оксамиту.

Хід уроку

І. Організаційний момент

У ч и т е л ь
 
А цікаво вам дізнатися,
Що сьогодні може статися? (Так!)
Тож всядьмося зручніше,
Попрацюємо скоріше.
 
ІІ. Зупинка «Пташина»

1. Робота над загадкою про пташок

Прилетіли гості, сіли на помості,
Без сокири,без лопати
Поробили собі хати. (Птахи)

Бережи природу. В. Сухомлинський «Зламана яблунька». Урок української мови у 2-му класі. Інтегрований курсФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: учити дітей аналізувати зміст тексту; формувати навички діалогічного та монологічного мовлення; літературної діяльності; ознайомити із правилами поводження в природі; розвивати критичне мислення, пам'ять; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: фотографії дуба, берези, сосни, ялини; фотографії білки, куниці, ведмедя, вовка, лисиці, їжака; інструкція правил поводження у лісі; яблуко; презентація до уроку.

Тип уроку: урок-мандрівка.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Початок подорожі
 
У дорогу вирушаємо,
Тож багато нового взнаємо.
Ми до лісу помандруємо,
З його мешканцями подружимо.
 
ІІ. Бесіда про правила поведінки в парку, лісі

1. Слухання й аналіз змісту вірша Лариси Фесюкової «Бережіть ліси» (с. 98-99)

1) Слухання вірша.
 
Люди, бережіть ліси —
Джерело добра й краси!
Щоб росли по всіх долинах
Сосни, в'язи та ялини.
Бережіть ліси!
Білці, куниці та ведмежаті
Ліс — це родина й житло.
Кожній родині хочеться мати
Дім, де є мир і тепло.
                               Лариса Фесюкова

ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ  УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: ознайомити учнів із казкою; учити аналізувати її зміст, давати характеристику героям; формувати монологічного та діалогічного мовлення першокласників; розвивати творче мислення, навички взаємодопомоги та взаємоперевірки; виховувати щедрість у стосунках з іншими людьми.

Обладнання: презентація; ілюстрації до казки; предметні малюнки лисиці та вовка; завдання до уроку.
 
Тип уроку: опрацювання нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Привітання
 
Отже, сідайте зручніше, будь ласка!
Сьогодні на гостину прийшла до нас казка.
 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Демонстрування виставки казок

- Пригадайте назви казок, що вам найбільше подобалися в дитинстві. (Відповіді учнів.)

2. Слухання вірша про казку
 
Світ чарівного дитинства
Посміхається казками,
Пригортає, ніби ненька,
Лагідно руками.

ТВОРЧІ ВИДИ ВПРАВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Думка, мотив, уява, слово, знання, творчість, діяльність, результат — усе це складові процесу літературної діяльності.

Цікава думка може промайнути в дитячій уяві, але вона одразу згасне без розумної мотивації та певного обсягу теоретичних і практичних знань, а також посильної творчої діяльності.

Сіл розуміти необхідність створення передумов для самовираження особистості молодшого школяра, а також актуальність природної потреби дітей в емоційних переживаннях. Василь Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переко¬нався, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною... Думка невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприймання навколишнього світу, — вимога, що висувається законами розпитку дитячого мислення».

Мислення ширше за мовлення, але без мовленнєвого оформлення (усного чи писемного) неможлива реалізація думки.

Завдання вчителя: навчити дітей процесу побудови зв'язного висловлювання від авторського задуму до кінцевого результату. Цей процес багатоетапним і складним, долає чотири взаємопов'язаних фази.

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Звісно, творчість має велике значення для розвитку особистості, поширює та поглиблює емоційне життя дитини.

Досвід роботи свідчить, що літературна творча діяльність є одним зі шляхів залучення школярів до читання, адже на початковому етапі передбачає створення казок, віршів, оповідань та загадок з опорою на програмовий матеріал (за аналогією).

Основні функції літературно-творчої діяльності:

● розвиває творчу уяву, фантазію;
● розвиває креативне та критичне мислення;
● розвиває мовлення, комунікативні здібності школярів;
● розвиває художній смак, почуття гумору;
● формує естетичні почуття, збагачує емоційно-чуттєвий досвід дитини;
● допомагає учням у процесі самопізнання та самовираження;
● розкриває внутрішній світ особистості;
● залучає дітей до художньої літератури.

Наведемо основні завдання щодо лексичної роботи з розпитку мовлення як підготовчого етапу літературно-творчої діяльності.

ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
У новому Держстандарті основною метою навчання української мови в школах із російською мовою навчання є формування і розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів. Комунікативна компетентність є ключовою та означає здатність успішно користуватися всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування.

Тому значну увагу слід приділяти роботі зі збагачення, уточнення та активізації словникового запасу моїх учнів. Зазначений вид діяльності створює сприятливі умови щодо розвитку комунікативної компетентності та формування літературно-творчої діяльності школярів: дитина зможе вільно творити, цікаво висловлювати свої думки в усній і писемній формі, упевнено почуватиметься в різних ситуаціях мовлення, стане соціально активною особистістю.

Словниковий запас поділяється на:

а) активний, що містить слова, які учень вживає в процесі мовлення;

б) пасивний, що містить слова, значення яких дитина розуміє, але у власному мовленні не вживає.

РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ ІГОР ТА ВПРАВ ЯК ЗАСОБУ СТИМУЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Мета роботи вчителя — це здобуття міцних знань, сформованість бажання вчитися з інтересом, збагачення світогляду та виховання особистості школярів. Роль книги у цьому процесі важко переоцінити.

Дитяча художня книга відкриває неосяжний світ життя, що діти пізнають і розумом, і серцем. Читанням виховують любов до рідної мови, своєї держави, душевність і моральність; розвивають уміння зв'язно й логічно висловлюватися, фантазію та творчі здібності.

І саме від учителя залежить, чи полюблять діти літературу, чи стануть постійними читачами, чи навчаться творити. Творчість готує школярів до дорослого життя, розвиває креативність, нестандартність мислення, упевненість у розв'язанні різних питань і завдань. Діти вчаться самовиражатися, спілкуватися засобами мистецтва слова, підвищують власний престиж, тому проблема розвитку творчої діяльності є досить актуальною.

На етапі стимулювання літературно-творчої діяльності важливим засобом мотивації є використання на уроках літературних ігор та вправ.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Проблема розвитку мовлення завжди привертала увагу вчених-лінгвістів, методистів і вчителів-практиків. І це не випадково. Адже розвиток мовлення — це водночас розвиток особистості людини, її духовних здібностей — інтелекту, мислення, моральних якостей.

У 60-ті роки XX ст. обґрунтовуються основні принципи розвитку мовлення, зокрема єдність розвитку мовлення і мислення, взаємозв'язок усного і писемного мовлення, зв'язок роботи щодо розвитку мовлення з вивченням граматики, стилістична спрямованість розвитку мовлення. Над цією проблемою працювали вчені-методисти О. М. Біляєва, М. І. Пентилюк, В. Я. Мельничайко, Н. А. Пашковська, Г. М. Іваницька, Л. М. Симоненкова. [16; 1]

Розвиток мовлення базується на теорії мовленнєвої діяльності, поетапному формуванні розумових дій і соціально активної особистості.

Варто зазначити, що основною метою навчання української мови в початкових класах шкіл із російською мовою навчання є формування й розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів.

Сторінка 1 із 5


Останні статті