Літературу XVIII століття називають літера¬турою Просвітництва. Вона охоплює столітній період - з 1688 по 1789 рік. Батьківщиною Просвітництва стала Англія, де в 1688 році від¬булася Славна революція, в результаті якої до влади прийшла буржуазія. У тогочасній Франції боротьба за владу з монархією і дворянством ще тривала.

Просвітництво демонструвало надії молодого тоді буржуазного суспільства, що людство вступало в період панування розуму, добра і справедливості.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: КОМПЕТЕНЦІЯ, КОМПЕТЕНТНІСТЬФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Сьогодні зміст початкової загальної освіти ґрунтується на загальнолюдських і національних цінностях, а також принципах науковості, інтегративності, полікультурності, світського характеру освіти, системності, єдності навчання, виховання та розвитку особистості на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт початкової освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що відповідає сучасним вимогам суспільства. Актуальними завданнями є опанування ключових компетентностей, що передбачають особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток учнів. Життєві компетентності учнів формуються на основі міжпредметних зв'язків та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Компетенція — це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії стосовно них.

Освітня компетенція (за А. Дахіним) — це рівень розвитку особистості учня, пов'язана з якісним опануванням змісту освіти. [9; 86]

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ — ОСНОВА ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
 
Дві сили найуспішніше впливають на виховання культурної
людини. Це наука і мистецтво. Обидві ці сили сполучені в книзі.
М. Горький
 
В умовах оновлення сучасної початкової освіти актуальною є проблема мовленнєвого розвитку молодших школярів. Розвиток мовлення учнів — одне із основних завдань літературного компоненту Державного стандарту. Варто зазначити, що від рівня сформованості мовленнєвих умінь і навичок, читацької компетентності залежить успішність вивчення всіх навчальних предметів початкової школи, а також їх подальше усвідомлене засвоєння у середніх та старших класах.

У новому Державному стандарті перевагу надано розвитку читацької компетентності, що є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентностей. Також особливу увагу приділено формуванню загальних уявлень про літературу як вид мистецтва і підготовці учнів до її систематичного вивчення.

«Читацька компетентність є інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь і навичок та ціннісних ставлень учня, що набувається в процесі засвоєння курсу «Літературне читання» у 3-4-х класах.

УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ (Вправи та завдання)КОРИСНІ ДРІБНИЦІ
 
Формування навичок читання передбачає роботу над підвищенням темпу, виразності, усвідомлення змісту прочитаного. Учитель створює власну добірку завдань, що сприяють підвищенню ефективності роботи в цьому напрямі. Сподіваємось, що матеріали публікації стануть у нагоді всім, хто поповнює методичну скарбничку.
 
Формування життєвої компетенції неможливе без уміння читати, оскільки без цієї чудової навички не може бути ні успішного навчання дитини в школі, ні самостійного пізнання нею світу, ні самовдосконалення.
 
25.11.2014-1-45
 Залежно від розвитку рівня техніки читання всіх, хто читає можна, умовно поділити на три групи:
ті, що читають «вухами» — бачать, промовляють та слухають себе при читанні. Темп їх читання 150 слів за хвилину;
ті, що читають «очима» — читають, не промовляючи про себе. Темп їх читання 600—800 слів за хвилину;
ті, що читають «носом» — тобто використовують при читанні передчуття, зміст окремих слів, абзаців. Темп їх читання 1000 та більше слів за хвилину.

БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ (Урок-проект. 2-й клас)МАЙСТЕР-КЛАС
 
Твори для сприймання: Ліна Костенко «Перекинута шпаківня», І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».
Тип проекту: Ознайомлювально-ілюстративний,груповий.
Об'єкт пізнання: інформація про птахів нашої місцевості; твори різних жанрів про птахів.
Провідна проблема: виявлення цінності птахів для довкілля.
Спосіб розв'язання проблеми: збір та аналіз інформації про птахів, поширення її серед учнів класу, малювання малюнків.
Кінцевий продукт: книжка-розкладка на тему «Буду я природі другом».
Обладнання: малюнки із зображеннями птахів, таблиці для читання, слайди «Допомога птахам», аудіозапис пташиних голосів.
 
План виконання проекту
1. Обговорення в класі ідеї проекту.
2. Висловлення міркувань щодо форми подання проекту.
3. Визначення джерел потрібної інформації.
4. Об'єднання в групи.
5. Визначення форми подання результату.
6. Презентація проекту.
7. Оцінювання роботи.

Мета: формувати навички правильного виразного читання тексту з відповідною інтонацією. Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження. Розширити знання дітей про птахів. Виховувати ціннісне ставлення до природи.

ЯКИЙ ВІН - ТВІЙ РОВЕСНИК? Усний журнал. 2-й класМАЙСТЕР-КЛАС
 
Мета: відкрити учням світ оповідань Володимира Сенцовського. Допомогти зрозуміти, чим особливі герої оповідання В. Сенцовського «Бабусин онучок» — ровесники читачів. Навчати розуміти думки, висловлені в художньому творі, мову твору, формувати вміння оцінювати вчинки персонажів, уміння розповідати про героїв твору. Удосконалювати вміння дітей правильно, осмислено й виразно читати; продовжувати формувати вміння сприймати зміст твору, визначати його головну думку; виховувати чуйність, доброту, безкорисливе бажання й готовність прийти на допомогу літнім, самотнім людям.
Форма проведення: усний журнал.
Обладнання: дидактичний матеріал з читання, тлумачні словники, сторінки усного журналу, презентація до уроку.
Матеріал до уроку: оповідання В. Сенцовського «Бабусин онучок».

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання
Учитель. Діти, давайте щиро та сердечно привітаємо одне одного такими словами:
«Я всміхаюсь сонечку:
- Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квіточці!—
Хай вона росте.
Я всміхаюсь дощику:
- Лийся, мов з відра.
Друзям усміхаюся:
- Зичу всім добра!»

ЧИТАЦЬКІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИМАЙСТЕР-КЛАС
 
За часів непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу в разі правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання, адже за свідченням науковців від 90 до 95 відсотків інформації людина одержує завдяки зоровому сприйманню.
 
25.11.2014-1-26
Якщо швидкість читання буде підвищена до темпу скоромовки, то розуміння прочитаного вголос погіршиться. За швидкості читання менше ніж 120 слів за хвилину розуміння тексту погіршується настільки, що інколи виникає потреба повернутися до початку тексту, перечитувати його двічі, тричі. Діапазон оптимального читання в межах 120—150 слів за хвилину — це той діапазон, до якого протягом століть пристосовувалося мислення людини, її артикуляційний апарат.

ГРИГІР ТЮТЮННИК «БУШЛЯ»МАЙСТЕР-КЛАС
 
Мета: формувати вміння визначати особливості авторської майстерності в зображенні картин природи; удосконалювати навички мовчазного, свідомого читання, читання в особах; шляхом аналізу поведінки і вчинків персонажів учити визначати їхні риси характеру; розвивати уяву, гнучкість мислення, уміння відтворювати послідовність розвитку подій, внутрішній світ героїв за допомогою рухомих картин; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати уміння робити висновки, аналізувати текст; виховувати почуття любові до рідної природи та бережливе ставлення до навколишнього середовища, зокрема, до птахів.
Обладнання: аудіозапис пісні С. Ротару «Аист на крыше»; малюнки до сюжету оповідання із прикріпленими на них магнітами; дитячі малюнки із зображенням лелек; телевізор, ноутбук, магнітофон; добірка матеріалів (наукові та художні тексти) про лелек; фотокартки із зображенням птахів; печиво «галіопа».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу на основі проекту «Символ щастя — лелека».

Хід уроку
І. Організація класу до уроку

II. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Дорогі діти! На сьогоднішньому уроці ми з вами не лише узагальнимо-свої знання, набуті під час роботи над проектом «Символ щастя — лелека», а й ознайомимося із художнім твором, в якому теж йдеться про знайомого нам птаха. Якого, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

РУХОМІ КАРТИНИ НА УРОКАХ ЧИТАННЯМАЙСТЕР-КЛАС
 
Нині в умовах технічного прогресу складно навчити дитину читати книжку, розуміти написаний автором твір. Як навчати любити книжку? Якими секретами має володіти сьогодні вчитель початкових класів на уроках читання?
 
Який незвичайний, розмаїтий, сповнений давніх спогадів і водночас незвіданий світ літератури. Таким він був, є, таким і буде. Ми, читачі, пізнаємо його глибинні таємниці, поринаючи у вирій подій, які описує автор у своєму творі.

Нелегке завдання на сьогоднішній день стоїть перед учителями, які навчають на уроках читання дітей молодшого шкільного віку.
25.11.2014-1-16
 Але, мабуть, найголовнішим завданням педагога на цьому етапі є прищепити любов до літератури, до художнього слова, адже нині переважають електронні посібники та книжки, й діти краще переглянуть відеофільм чи мультфільм, прочитають відгук на твір на електронних носіях, ніж прочитають текст.

ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИВУЗЛИКИ ТЕОРІЇ
 
Поетичні твори — романтичні, ритмічні, дивовижні... У сучасному неспокійному світі поезія — один із засобів релаксації. Усі ми любимо поезію, але кожен учитель усвідомлює, наскільки кропіткою є підготовка до уроків літературного читання, на яких ми знайомимо школярів із пейзажною лірикою.
 
Поетична мова звернена до духовного світу людини. Вона впливає на уяву, асоціативне мислення, чуття мови, інтуїцію, емоції читача і цим зумовлює його внутрішню активність.

Вирішальне значення в сприйманні поезії має особливий психологічний стан читача, пов'язаний з переживанням емоцій.

У ліричному творі передані почуття ліричного героя, співзвучні з настроєм самого поета. Ці емоції викликані певними картинами природи. Але у віршах не завжди вони виражені безпосередньо, так, що можна сказати: поет переживає радість, сум, збентеження, захоплення. Зазвичай автор удається до асоціацій, метафор, передає свій стан через художні картини та образи, які допомагають розкрити суть. Проте маленькому читачеві ще важко усвідомити мову художнього твору: помітити ці загадки й знайти в тексті підказки.

  1. ПРИЙОМ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ОБРАЗІВ (Для аналізу художнього твору на уроках літературного читання)
  2. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ УКРАЇНОЗНАВСТВА (Дидактичний матеріал)
  3. ЦІКАВІ ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ (4-й клас) ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
  4. ВПРАВИ НА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНТОНАЦІЙНОГО ЧИТАННЯ
  5. УКРАЇНА - ЄДИНА КРАЇНА
  6. 7. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Уроки 8, 9, 10, 11, 12
  7. 6. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Уроки 4, 5, 6, 7
  8. 5. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Урок 3
  9. 4. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Урок 2
  10. 3. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Урок 1