ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ  УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: ознайомити учнів із казкою; учити аналізувати її зміст, давати характеристику героям; формувати монологічного та діалогічного мовлення першокласників; розвивати творче мислення, навички взаємодопомоги та взаємоперевірки; виховувати щедрість у стосунках з іншими людьми.

Обладнання: презентація; ілюстрації до казки; предметні малюнки лисиці та вовка; завдання до уроку.
 
Тип уроку: опрацювання нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Привітання
 
Отже, сідайте зручніше, будь ласка!
Сьогодні на гостину прийшла до нас казка.
 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Демонстрування виставки казок

- Пригадайте назви казок, що вам найбільше подобалися в дитинстві. (Відповіді учнів.)

2. Слухання вірша про казку
 
Світ чарівного дитинства
Посміхається казками,
Пригортає, ніби ненька,
Лагідно руками.

ТВОРЧІ ВИДИ ВПРАВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Думка, мотив, уява, слово, знання, творчість, діяльність, результат — усе це складові процесу літературної діяльності.

Цікава думка може промайнути в дитячій уяві, але вона одразу згасне без розумної мотивації та певного обсягу теоретичних і практичних знань, а також посильної творчої діяльності.

Сіл розуміти необхідність створення передумов для самовираження особистості молодшого школяра, а також актуальність природної потреби дітей в емоційних переживаннях. Василь Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переко¬нався, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною... Думка невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприймання навколишнього світу, — вимога, що висувається законами розпитку дитячого мислення».

Мислення ширше за мовлення, але без мовленнєвого оформлення (усного чи писемного) неможлива реалізація думки.

Завдання вчителя: навчити дітей процесу побудови зв'язного висловлювання від авторського задуму до кінцевого результату. Цей процес багатоетапним і складним, долає чотири взаємопов'язаних фази.

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Звісно, творчість має велике значення для розвитку особистості, поширює та поглиблює емоційне життя дитини.

Досвід роботи свідчить, що літературна творча діяльність є одним зі шляхів залучення школярів до читання, адже на початковому етапі передбачає створення казок, віршів, оповідань та загадок з опорою на програмовий матеріал (за аналогією).

Основні функції літературно-творчої діяльності:

● розвиває творчу уяву, фантазію;
● розвиває креативне та критичне мислення;
● розвиває мовлення, комунікативні здібності школярів;
● розвиває художній смак, почуття гумору;
● формує естетичні почуття, збагачує емоційно-чуттєвий досвід дитини;
● допомагає учням у процесі самопізнання та самовираження;
● розкриває внутрішній світ особистості;
● залучає дітей до художньої літератури.

Наведемо основні завдання щодо лексичної роботи з розпитку мовлення як підготовчого етапу літературно-творчої діяльності.

ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
У новому Держстандарті основною метою навчання української мови в школах із російською мовою навчання є формування і розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів. Комунікативна компетентність є ключовою та означає здатність успішно користуватися всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування.

Тому значну увагу слід приділяти роботі зі збагачення, уточнення та активізації словникового запасу моїх учнів. Зазначений вид діяльності створює сприятливі умови щодо розвитку комунікативної компетентності та формування літературно-творчої діяльності школярів: дитина зможе вільно творити, цікаво висловлювати свої думки в усній і писемній формі, упевнено почуватиметься в різних ситуаціях мовлення, стане соціально активною особистістю.

Словниковий запас поділяється на:

а) активний, що містить слова, які учень вживає в процесі мовлення;

б) пасивний, що містить слова, значення яких дитина розуміє, але у власному мовленні не вживає.

Як правило, маленький читач не здатний самостійно розкрити своє сприйняття системи образів літературного тексту, усвідомити і перекласти мовою слів своє інтуїтивне розуміння того, що приховано між рядків його життя ,його вчинків ,поглядів,уявлень та спостережень.

Аби допомогти йому опанувати вміння аналізувати художній текст і свідомо відкривати для себе його духовно - моральний зміст, педагог має організувати роботу на уроці за допомогою продуманої системи запитань, провести своєрідне дослідження літературного твору. Цікавим і ефективним прийомом такої діяльності є побудова.

РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ ІГОР ТА ВПРАВ ЯК ЗАСОБУ СТИМУЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Мета роботи вчителя — це здобуття міцних знань, сформованість бажання вчитися з інтересом, збагачення світогляду та виховання особистості школярів. Роль книги у цьому процесі важко переоцінити.

Дитяча художня книга відкриває неосяжний світ життя, що діти пізнають і розумом, і серцем. Читанням виховують любов до рідної мови, своєї держави, душевність і моральність; розвивають уміння зв'язно й логічно висловлюватися, фантазію та творчі здібності.

І саме від учителя залежить, чи полюблять діти літературу, чи стануть постійними читачами, чи навчаться творити. Творчість готує школярів до дорослого життя, розвиває креативність, нестандартність мислення, упевненість у розв'язанні різних питань і завдань. Діти вчаться самовиражатися, спілкуватися засобами мистецтва слова, підвищують власний престиж, тому проблема розвитку творчої діяльності є досить актуальною.

На етапі стимулювання літературно-творчої діяльності важливим засобом мотивації є використання на уроках літературних ігор та вправ.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Проблема розвитку мовлення завжди привертала увагу вчених-лінгвістів, методистів і вчителів-практиків. І це не випадково. Адже розвиток мовлення — це водночас розвиток особистості людини, її духовних здібностей — інтелекту, мислення, моральних якостей.

У 60-ті роки XX ст. обґрунтовуються основні принципи розвитку мовлення, зокрема єдність розвитку мовлення і мислення, взаємозв'язок усного і писемного мовлення, зв'язок роботи щодо розвитку мовлення з вивченням граматики, стилістична спрямованість розвитку мовлення. Над цією проблемою працювали вчені-методисти О. М. Біляєва, М. І. Пентилюк, В. Я. Мельничайко, Н. А. Пашковська, Г. М. Іваницька, Л. М. Симоненкова. [16; 1]

Розвиток мовлення базується на теорії мовленнєвої діяльності, поетапному формуванні розумових дій і соціально активної особистості.

Варто зазначити, що основною метою навчання української мови в початкових класах шкіл із російською мовою навчання є формування й розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів.

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Сьогодення підвищує вимоги щодо розвитку творчої особистості, яка повинна мати гнучке продуктивне мислення, розвинену активну уяву для розв'язання складних завдань життя. Тому людина повинна активізувати свій творчий потенціал, щоб адекватно реагувати на стрімкі зміни у суспільстві. Дуже важливим є формування самостійної творчої діяльності.

Щодня люди виконують дуже багато справ: малих та великих, простих і складних. Під час розв'язання завдань відбувається акт творчості, для якого потрібний особливий склад розуму: спостережливість, уміння зіставляти та аналізувати, знаходити зв'язки й залежності. Творчість сприяє створенню нових та оригінальних продуктів.

Проблему розвитку творчих здібностей розглядали представники різних галузей наукових знань — філософії, педагогіки, психології, лінгвістики тощо. Це пов'язано із потребою суспільства в активних особистостях, які можуть ставити нові проблеми, знаходити якісні рішення, тому талант і творча обдарованість стали передумовою економічного зростання та засобом національного престижу. [7; 4]

У сучасній психолого-педагогічній літературі (В. І. Андрєєв, М. І. Махмутов, Т. В. Кудрявцев, А. В. Хуторський) акцентується увага на виявленні засобів підвищення продуктивної творчої діяльності дітей, організації їхньої спільної творчої діяльності, розвитку методологічної культури школярів у процесі виконання творчих завдань.

МОТИВАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Літературна творчість є ефективним засобом розвитку творчих здібностей, потреб та інтересів учнів в усіх сферах їхньої діяльності. Діти готуються до дорослого життя, де щодня їм потрібно буде розв'язувати складні питання, використовуючи свої знання, уміння, навички та творчі здібності. Адже творчість безпосередньо пов'язана із діяльністю, тому необхідно навчити школярів творити, придумувати щось нове, цікаве та креативне.

У працях психологів Д. Б. Богоявленської, Г. С. Костюка, О. М. Лука, П. І. Мазур, В. П. Ягункової докладно розглянуто мотиваційний аспект творчої діяльності школярів, зокрема такі провідні мотиви:

● прагнення самовираження;
● самопізнання та пізнання інших;
● самоактуалізація.

В. П. Ягункова шляхом ґрунтовного експериментального дослідження виявила, що «слабка мотивація літературно-творчої діяльності, зниження інтересу до неї призводить до того, що розвиток здібностей уповільнюється, незважаючи на високий рівень як загального розвитку, так і окремих інтелектуальних процесів». [17; 104] У результаті цього дослідження з'ясувалося, що повноцінна мотивація літературної діяльності формується цілеспрямованим стимулюванням емоцій, почуттів та інтересів учнів.

РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Найважливішими завданнями сучасної школи є гуманізація та демократизація мети початкової освіти. Основна діяльність спрямована на підвищення якості навчання школярів, формування у них ключових і предметних компетентностей, творчих здібностей. Також дуже важливим є опанування учнями основних прийомів і способів самоосвіти, розвиток потреб подальшого пізнання та самостійної дії.

У наш час суспільство вимагає від особистості постійних змін, активних дій, формування вмінь оперативно адаптуватися до нових вимог, компетентно застосовувати здобуті знання, розвиватися та творити. Значно впливають на систему освіти стрімке зростання обсягу інформації, розвиток сучасних технологій, що потребують високого рівня сформованості не лише читацьких умінь, але й швидкості та якості розуміння прочитаного.

Тому читання пронизує всі сфери життєдіяльності людини, стає основою освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної діяльності, а також провідною навичкою самоосвіти людини впродовж життя.

Проаналізувавши новий Держстандарт, можна дійти висновку, що у системі початкової школи одним з основних предметів є літературне читання. Воно є важливою складовою освітньої галузі «Мови і літератури», вивчення якого сприяє загальному розвитку й вихованню дитини, забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи.