Навчання грамоти

Початковий курс мовно-літературної освіти роз­починається в 1-му класі з навчання грамоти,

мета якого — формування в першокласників навичок читання, розвиток комунікативних умінь, пізнавальних здібностей, здатності спілкуватися українською мовою і в особистому й суспільному житті.

Реалізація зазначеної мети здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування у молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інфор­мацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діало­гічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей. Основний напрям цієї роботи в 1 -му класі — розвиток таких умінь: сприймати на слух і правильно розуміти усне мовлення; будувати діалог і невеликі монологічні усні зв’язні висловлення.

У процесі формування аудіативних умінь необхідно розвивати мовленнєвий слух і вміння розуміти почуте. Розвиток мовленнєвого слуху передбачає формування вмінь вирізняти в суцільному звуковому потоці окремі елементи, ідентифікувати їх, адекватно сприймати інто­наційні характеристики мовлення. Розвиток розуміння почутого передбачає вироблення вмінь усвідомлювати значення окремих елементів тексту (слів, словосполу­чень, речень) і доступний текст у цілому.

У 4-му класі формування аудіативних умінь розпочи­нається на різних мовних одиницях, починаючи зі звуків. На цьому етапі доцільно пропонувати такі типи завдань: розрізнення голосних і приголосних звуків; твердих і м’яких приголосних; послідовне правильне відтворен­ня в почутому слові всіх звуків; розпізнавання на слух односкладових, двоскладових слів; розпізнавання слів з наголосом на певному складі та ін.

Наступний етап передбачає вправляння першо­класників у запам’ятовуванні прослуханих слів, словосполучень, речень, невеликих за обсягом висловлень. З цією метою варто пропонувати такі завдання: послухати кілька відомих слів і відтворити їх у тій самій або довільній послідовності; із прослу­ханого ряду слів вибрати назви визначених учителем речей (навчального приладдя, одягу тощо); вилучити зайве слово з тематичної групи; визначити кількість слів у сприйнятому на слух реченні та кількості речень у сприйнятому на слух тексті; розпізнати завершене і незавершене речення і т. ін.

Робота над формуванням уміння будувати діалог полягає в тому, щоб удосконалювати звуковимову першокласників; збагачувати, уточнювати й активіз­увати їхній словниковий запас; удосконалювати вміння правильно відповідати на поставлені запитання, ставити запитання іншим; збагачувати мовлення дітей формула­ми мовленнєвого етикету; вчити дотримуватись правил спілкування, норм літературної мови; вступати в діалог на доступні теми.

Формування в першокласників монологічних висловлювань доцільно розпочинати з роботи над побудовою самостійних зв’язних висловлень за малюнком, серією малюнків, певною життєвою ситуацією. Наступний етап — побудова невеликих усних розповідей, описів, міркувань за малюнком, запитаннями, висловлення власної думки з приводу зображеної в підручнику ситуації, переказування прослуханого чи прочитаного тексту.

Ефективності формування зазначених умінь сприя­тиме застосовування інтерактивних форм організації навчальної діяльності, які передбачають постійну ак­тивну взаємодію учасників освітнього процесу, пробуд­жують зацікавленість, бажання виконувати поставлене завдання.

У процесі реалізації змістової лінії “Читаємо” слід досягти таких основних очікуваних результатів: читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури — складами); виявляє розуміння їх фактичного змісту; правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та ін­тонацією; висловлює власне ставлення до прочитаного; читає за ролями діалоги з казок, оповідань, віршів; має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліо­теку, Інтернет; виявляє інтерес, позитивне ставлення до книжки; пояснює свої читацькі вподобання.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, одним із пріоритетних завдань Нової української школи є забезпечення умов для всебічного розвитку дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових й індивідуаль­них психофізіологічних особливостей і потреб. Тому в процесі формування навички читання важливо вра­ховувати читацькі вміння, набуті дітьми в дошкільному віці, і здійснювати диференційований підхід у навчанні першокласників, які прийшли до школи з різним рівнем підготовки.

З метою підтримання інтересу першокласників до читання варто використовувати різноманітні стимули і прийоми читання, якомога частіше пропонувати читати тексти різних жанрів, на різних носіях (на папері, дошці, мультимедіа) і з різних джерел, залучати учнів до ди­дактичних ігор, вирішення змодельованих знайомих дітям життєвих ситуацій, які потребують застосування навички читання.

В умовах істотного зниження інтересу учнів до чи­тання важливого значення у змісті інтегрованого курсу “Навчання грамоти” набуває робота з дитячою книжкою, яку рекомендується проводити щотижня.

Відповідно до чинного стандарту початкової освіти, ключовими результатами такої роботи є розвиток у дітей інтересу, любові до читання, вмінь сприйма­ні, перетворювати, оцінювати текстову інформацію ^процесі усної взаємодії, вмінь з допомогою дорослих обирати дитячі книжки, пояснювати свій вибір, розвиток прогностичних умінь орієнтовно визначати обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що ітиметься в дитячій книжці.

Визначальні чинники розвитку в першокласників позитивних мотивів до читання на уроках роботи з книжкою — цікаві форми їх організації і про­щення, а також добір відповідного змісту навчального матеріалу, який забезпечить його новизну, емоціогенність, розвиток читацьких інтересів. Дуже важливо на кожному занятті щоразу працювати з невеликою за обсягом новою ілюстрованою книжкою, у якій дитині буде легко орієнтуватися, а сам процес ознайомлення з нею викличе позитивні емоції, зацікавлення, радість спілкування.

Учні 1-го класу мають різні стартові можливості розвитку навички читання і читацького досвіду. За­лежно від цього класовод гнучко моделює методи і прийоми роботи, які, з одного боку, враховують тип дитячої книжки (книжка-твір, книжка-збірка: авторська чи різних авторів), жанрові особливості тексту (казка, вірш, оповідання), з іншого — рівень індивідуальних читацьких можливостей учнів класу. Діти, які ще не чи­тають, більшою мірою на таких заняттях є слухачами й оволодівають уміннями, необхідними для повноцінного розуміння художніх текстів, сприйнятих на слух. Для учнів, які читають, педагог застосовує різні прийоми роботи із залучення їх до самостійного читання доступ­них текстів або їх фрагментів.

У структурі занять виокремлюють такі етапи без­посередньої практичної роботи з дитячою книжкою: її розглядання до сприймання тексту з метою прогнозу­вання орієнтовного змісту; колективне обговорення прочитаного (прослуханого); обмін враженнями з опорою на ілюстрації, текстовий матеріал; візуалізація сприйнятого (ілюстрування, театралізація та. ін.).

Значною мірою ставлення до книжки, до читання дитина переймає у своїх батьків. Отже, особистий приклад батьків відіграє тут неабияку роль. Класовод приділяє увагу питанню прилучення дитини до книжки в колі сім’ї. Важливими формами співробітництва з батьками є індивідуальні консультації, анкетування, семінари-практикуми, фотопрезентації тощо.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямо­вана на формування в першокласників повноцінної навички письма, вмінь добирати й записувати назву малюнка, заголовок до тексту, будувати й записувати речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією, до­тримуватися культури оформлення письмових робіт, виявляти і виправляти недоліки письма (самостійно та з допомогою вчителя).

У процесі реалізації цієї лінії в 1-му класі пріоритет­ним є формування графічних, технічних, гігієнічних та елементарних орфографічних навичок.

Навчання письма відбуватиметься швидко й ефек­тивно, коли воно проходить паралельно чи інтегровано з навчанням читання у формі уроку або заняття. Процес навчання письма може поділятися на три періоди (підготовчий, буквений, післябуквений), кожний з яких триває довше чи коротше, залежно від потреби.

Досягнення мети — розбірливого письма учнів на кінець 1-го класу за найменших зусиль, вимагає від учителя застосування доступних і цікавих прийомів письма, спрямованих як на розвиток координації руху руки (пальців, кисті, передпліччя), окоміру, орієнту­вання в рядку сітки зошита, ліво-правобічної орієн­тування у площинному просторі, сприймання букви, так і зміцнення дрібних м’язів кисті. Перериваючи процес письма для перепочинку, який є обов’язковим (частотність і довготривалість його залежить від пись­мового навантаження), крім фізкультхвилинок, реко­мендується використовувати для вправляння пальців маніпуляції з олівцем, викладання з паличок (олівців) заданих фігур на парті, вирізування найпростіших фігур ножицями та ін.

Фізіологічні особливості процесу письма, індиві­дуальні особливості розвитку учнів вимагають ряд додаткових специфічних гігієнічних вимог до посадки, положення зошита на парті, ручки в руці. Дидактично доцільним і обґрунтованим має бути дозування гра­фічних завдань.

Для навчання письма учнів 1-го класу істотне значен­ня має висока якість шкільного письмового приладдя (зошита, ручки, олівця) та допоміжних дидактичних ма­теріалів. Ручка має добиратися індивідуально кожному учневі залежно від його фізіології. Можна пропонувати ручки з певними накладками, які допомагають утри­мувати в зручному положенні пальці. Олівці варто давати учню середньої твердості. Допоміжні матеріали можуть бути роздатковими для індивідуального використання з метою закріплення певного вміння, необхідного для розвитку навички письма.

Процес формування навички письма в 1-ому класі підлягає постійному контролю.

Реалізація змістової лінії «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів 1-го класу вмінь сприй­мати прості медіапродукти, брати участь в обговоренні їх змісту і форми, розповідати про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів.

Для формування елементарних умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її, а також створю­вати посильні для учнів 1 -го класу прості медіапродукти пропонуємо використовувати такі їх види: малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спря­мована на формування вмінь розрізнювати голосні й приголосні звуки, правильно вимовляти тверді й м’які, Дзвінкі й глухі приголосні звуки, відтворювати лан­цюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції), означати мовні звуки буквами на письмі, правильно записувати слова, вимова й написання яких збіга­ються, відтворювати алфавітні назви букв, поділяти на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок, правильно наголошувати загальновживані слова, розрізнювати близькі й протилежні за значенням слова, впізнавати і розрізнювати слова — назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова за допомогою вчителя, ставити до них запитання, упадати й інтонаційно правильно вимовляти (читати) розповідні, питальні та окличні речення і відповідно оформлювати їх на письмі, мати уявлення про текст, добирати заголовок до тексту.

Звертаємо увагу на те, що засвоєння першокласни­ками елементарних теоретичних знань з української мови і правописних норм здійснюється у процесі дослідження учнями мовних одиниць і явищ. В умовах реалізації компетентнісного підходу вивчення мовного матеріалу має здійснюватись у процесі активної розу­мової діяльності, що сприятиме усвідомленості й міцно­сті знань. Досягти цього можна шляхом залучення учнів до спостереження за мовними одиницями і явищами, їх аналізу, порівняння, формулювання під керівництвом учителя посильних висновків.

У процесі реалізації визначених програмою дидак­тичних завдань періоду навчання грамоти належну увагу слід приділяти формуванню в першокласників ключової компетентності вміння вчитися, зокрема вмін­ня уважно слухати вчителя й виконувати те, про що він говорить, правильно організовувати своє робоче місце, користуватися навчальним приладдям і підручником та навчальними посібниками тощо. Не менш важливо сформувати здатність виконувати мисленнєві операції: виокремлювати в мовному потоці певні мовні одиниці, виділяти характерні для них ознаки, порівнювати між со­бою предмети, мовні одиниці (знаходити однакові, схожі й різні ознаки), знаходити “зайвий” у групі об’єднаних за певною ознакою об’єктів, робити з допомогою вчителя висновки на основі спостережень і т.п. Оволодіння зазна­ченими загальнонавчальними вміннями й навичками — одна з умов успішної навчальної діяльності школярів.

Для забезпечення мотивації навчальної діяльності учнів у 1-му класі необхідно створювати оптимальне освітнє середовище, яке б забезпечувало умови для ор­ганізації роботи в парах, групах, проводити заняття не тільки за партами, а й на килимку, а також за межами класної кімнати та шкільного приміщення.

Доцільно активно використовувати нестандартні організаційні форми навчання та різні способи взає­модії учасників навчального процесу, особливо ті, які містять елементи гри. У шестирічних першокласників гра ще залишається домінантним видом діяльності тому навчання через гру більше зацікавлює дітей і дає вагоміші результати.

З метою підвищення інтересу до навчальної діяльно­сті необхідним у 1-му класі є використання різноманіт­них дидактичних засобів: ілюстративного матеріалу, таблиць, схем, моделей, зразків, мультимедійних засобів тощо.

Джерело: журнал Учитель початкової школі