Селянська реформа в Наддніпрянській Україні.

Зміни в сільському господарстві

(з використанням мультимедійного обладнання)

Мета навчальна: зясувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель напередодні селянської реформи 1861р., ознайомити учнів із проведенням, особливостями і наслідками реформи, формувати уявлення про реформу як явище.

Мета розвивальна: розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові звязки, працювати з історичними картами, документами.

Історія України, 10 клас профільного рівня, розділ 5 «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920).

Мета: проаналізувати мету та причини поразки Другого зимового походу армії УНР; пояснити значення Другого зимового походу як останньої збройної спроби відвоювати самостійність України та наслідки невдачі акції.

Тема. Запорізька Січ.

Мета: з’ясувати становище Запорізької Січі  у складі Гетьманщини, ознайомити із життям та діяльністю І.Сірка та економічним розвитком Запорізької Січі ІІ половини XVII ст.;

Виховувати  почуття патріотизму, гордості за минуле українського народу.

Обладнання: карта «Запорізька Січ у XVI – XVII ст.», історичні документи, легенди, роздатковим матеріал до теми; сигнальні картки; хронологічні таблиці, портрети видатних діячів козацтва; експозиція картини «Запорожці пишуть лист турецькому султану».І Рєпіна.

Епіграф: « Так ось вона Січ. Ось те гніздо звідки  вилітають усі ті горді і дужі як леви. Ось звідки розливається воля  і козацтво на всю Україну.» М. Гоголь

розробка уроку для 8 класу

Б.ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ: ПОЛІТИК, ДИПЛОМАТ, ПОЛКОВОДЕЦЬ

Мета навчальна: поглибити, розширити знання учнів з історії Національно-визвольної війни українського народу, дати оцінку діяльності Б.Хмельницького;

Мета РОЗВИВАЛЬНА: розвивати творчість учнів, вміння вести дебати, відстоювати свою думку, практично застосовувати теоретичні знання;

Мета ВИХОВНА: виховувати почуття національної гордості, полікультурну компетентність, толерантність і повагу до поглядів інших.

ТЕМА: УКРАЇНСЬКО – МОСКОВСЬКИЙ ДОГОВІР 1654 р.

МЕТА: розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією та Україною у 1654 р. ; розвивати вміння учнів аналізувати складні історичні факти та події; формувати вміння працювати з історичними документами; розглянути наукові оцінки українсько-московської угоди; виховувати любов до історичної минувшини українського народу, інтерес до історії України.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ: Переяславська рада, Березневі статті, автономія, протекторат.

ОБЛАДНАННЯ: атласи, портретні зображення історичних осіб, документи (фрагменти з „Березневих статей" Б. Хмельницького), підручник, таблиця.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу, мультимедійний урок

Тема: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття.

Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ століття та внеском її видатних представників у цей процес; повідомити школярів про діяльність українського дворянства щодо відновлення автономних прав України; розвивати вміння працювати з історичними документами, аналізувати їх; утверджувати активну громадянську позицію та сприяти вихованню громадянськості та патріотизму.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

* Пояснювати причини та особливості національного відродження в Наддніпрянській Україні;
* Розповісти про роль української інтелігенції у процесі національного відродження;
* Аргументувати своє ставлення до необхідності національного відродження на українських землях.

Тема: Узагальнення з теми „Княжа Русь – Україна”.

Мета: повторити матеріал, використаний у темі „ Княжа Русь – Україна” , через систему вправ та завдань узагальнити його; через питання причинно-наслідкового характеру розвивати вміння аналітично мислити, через словникову роботу на уроці збагачувати та розвивати активний словниковий запас дітей; на матеріалі уроку, на його змістові спів діяти вихованню патріотизму, любові до рідного краю.

Обладнання: демонстраційне: карти „ Київська Русь” , „ Напад татаро – монголів на Київську Русь у ХIII столітті”; дитячі малюнки до теми; назви розділів, епіграфи до кожного розділу; картки з термінами.

Індивідуальне: атлас, підручник, картки з завданням.

Тип уроку: урок повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Форма уроку: урок – літопис.

Тема: Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого.

Мета: ознайомити учнів зі змінами, що відбулися в Київській державі за часів правління Ярослава Мудрого, розглянути зовнішню та внутрішню політику, з’ясувати значення діяльності князя для розвитку давньоруської держави; розвивати вміння працювати з текстом історичного джерела, аналізувати його, давати характеристику історичним діячам, виховувати повагу до історичного минулого України.

Обладнання: Підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, ілюстрації ( „Ярослав Мудрий”, портрет Анни Ярославівни, собор Софії Київської, „Історія України у схемах та таблицях” Щедріної І.

Від Богдана до Кирила владу відбирали

 Мета: Перевірити і узагальнити знання, одержані учнями при вивченні теми; розвивати уміння логічно мислити і аналізувати вивчені матеріали; використовувати кмітливість учнів для пошуку найбільш точної і повної відповіді на поставлене питання; розвивати уміння аргументувати свої відповіді; залучати до активної роботи на уроці максимальну кількість учнів.

Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648 - 1649 роках

Мета: Продовжити знайомити учнів із  подіями національно-визвольної війни в 1648-1649  роках; створенням Української козацької держави. Виховувати  в учнів патріотичні почуття, національну самосвідомість. Продовжувати розвивати вміння учнів працювати з картою та історичними документами.

Тип: комбінований.

Обладнання: Карта Національно-визвольна війна українського народу. Атласи історія України 8 клас.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Завдання на дошці:

1) Запишіть  власні назви, які ви дізнались на минулому уроці.

2) Головні причини визвольної війни.

Письмово на листочку:

Розповідь про битву під  Жовтими Водами:

а) від імені козака Війська Запорозького

б) від імені воїна польських Військ

Розповідь про битву під   Корсунем:

а) від імені козака Війська Запорозького

б) від імені воїна польських Військ

Перевірка виконаного завдання

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Розгортання всенародної боротьби.

2. Воєнні дії  восени 1648 році.

3. Вступ української армії  до Києва.

4. Програма розбудови української держави.

5. Відносини військових дій у 1649 році.

6. Зборівська угода.

1. Робота з  картою.

Завдання: Користуючись картою визначте напрямок руху повстанської армії після перемоги під Корсунем.

Робота з посібником Буштрук О.В. „Історія України" 7-8 класи ст. 172

Бесіда. Використовуючи наведені факти, доведіть, що повстання  козаків набувало характеру національно-визвольної війни.

2. Робота з документом „Літопис Самійла Величка" (к. XVІІ - поч. XVІІІ ст.) [Битва під Пилявцями (11 - 13 вересня)] та картою.

Завдання: Складіть схему бою, прокоментуйте її.

Розповідь вчителя:

Після перемоги  козацьких військ під  Пилявцями, польські війська тікали на Захід. Робота з картою. Які міста здобули козаки? На початку жовтня 1648 року козаки підступили до Львова і 5 жовтня військо, очолюване  Максимом Кривоносом захопило Високий Замок. 21 жовтня міщани заплатили козакам грошовий викуп і 26 жовтня козацьке військо виступило до Замостя.

6 листопада 1648 року почалася облога Замостя.

Самостійна робота з підручником ст. 99

Завдання: Запишіть в зошит не менше чотирьох причин укладення Богданом Хмельницьким перемир'я з Польщею.

Перевірка завдання. Орієнтовані відповіді:

1) нестача гармат, набоїв, харчів.

2) епідемія чуми.

3) повернення татар до Криму.

4) скорочення козацького війська

5) загроза нападу на Київщину і Чернігівщину литовської армії.

3. Пояснення вчителя:

23 грудня 1648 року - Б. Хмельницький урочисто виступає в Київ. ст. 89 підручника. Його радо вітало населення. Київський митрополит Сильвестр Косів і єрусалимський патріарх Паїсій благословили переможців.

Бесіда: Які почуття викликає у вас ця картина? - Чому гетьмани порівнювали з Мойсеєм?

4. Робота з посібником Буштрук О.В. „Історія України" 7-8 клас  ст. 174

Бесіда: 1) Яка головна мета програми?

2) Засоби досягнення цієї мети?

5. Пояснення вчителя:

Робота з картою. Учні складають хронологічну таблицю.

травень 1649 року - бої козаків на чолі із М. Кричевським в Білорусії проти литовців, поразка козацького війська під м. Лоєвим.

10 липня - 22 серпня 1649 року - облога козаками м. Збараги.

5-6 серпня 1649 року - облога військами Хмельницького м. Збараж.

Хмельницький мав всі шанси отримати перемогу, але  кримський хан. Іслан  Гірей  перейшов на бік короля Речі Посполитої. Воювати проти двох держав Б.Хмельницький не міг.

6. Самостійна робота учнів із посібником Буштрук О.В. „Історія України" 7-8 клас ст. 175

Бесіда: Чому Зборівський договір не відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни.

Його значення в історії України.

Підсумок уроку:

Таким чином події 1648-1649 років мають характер Національно-визвольної війни, в ході цієї війни, яка охопила всі верстви українського суспільства були досягнуті значні перемоги, в результаті яких склались всі передумови створення української держави.

 ІІІ. Закріплення нових знань учнів:

Гра: Питання - відповідь.

Учні повинні поставити питання по темі уроку своїм однокласникам. Обов'язковою умовою є необхідність знати відповідь на поставлене питання.

ІV. Домашнє завдання:

Опрацювати § 11 підручники (Віталій Власов „Історія України" 8 клас ст. 172-175 посібника Буштрука О.В. „Історія України" 7-8 клас)

 

Сторінка 1 із 4


Останні статті

Нові виховні заходи