Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної виховної роботи.
Форми виховної роботи — це варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховної справи. У психолого-педагогічиій літературі поняття «виховний захід» використовується для позначення різних видів і форм виховної роботи. Однак учені відзначають невідповідність означеного поняття фактичному смислу виховної роботи, адже «захід передбачає фрагментарність».
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Збори — це форма виховної роботи, яка розглядається як виша форма учнівського самоврядування з тією особливістю, що на зборах вихованців дорослі (педагоги) мають право вирішального голосу.
У всіх виховних системах (С. Т. Шацького, А. С. Макаренка, С. Френе та ін.), які відзначаються високими результатами, їх організатори відводили зборам дуже важливе місце. Збори проводилися регулярно, не рідше ніж раз на тиждень. На них обговорювались і вирішувались усі найважливіші питання спільного життя вихованців, кожен мав рівні з іншими права і можливості участі в обговоренні і прийнятті ринеш. Я. А. Коменський рекомендував, щоб учні "...у визначені дні на загальних зборах розглядали справи, як це відбувається у розвиненій державі".
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Щоб виявити характерні риси особистісно орієнтованої виховної години, особливості її підготовки й проведення, варто спочатку з'ясувати, що в педагогічній науці й практиці мається на увазі під такою формою виховної роботи, як виховна година. З цією метою звернемося до публікацій відомих учених і процитуємо їхні визначення цього поняття. 1. «Виховна година — це одна з найпоширеніших форм організацїї фронтальної виховної роботи. (М. І. Боддирев.)
2. «Виховну годину можна назвати спеціально організованою ціннісію-орієнгованою діяльністю, що сприяє формуванню у школярів системи ставлення до навколишнього світу». (Н. Е. Щуркова, Н. С. Фіндспщевич.)
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Яке ж місце в системі виховання повинна зайняти особистісно орієнтована виховна година? У чому полягає її основне призначення? Одержання відповідей на ці запитання дає педагогові можливість більш упевнено й усвідомлено здійснювати вибір мета, змісту й способів організації особистісно орієнтованої виховної години. Ми вважаємо, що головне її призначення пов'язане із вирішенням четвертого завдання, тобто зі сприянням становленню й прояву суб'єктності й індивідуальності учнів, розвитком їхніх творчих здібностей. Звичайно, діяльність із підготовки й проведення такої виховної години може бути спрямована на досягнення й інших цільових орієнтирів, але не замість, а поряд із вирішенням завдання-домінанти з розвитку суб'єктності, індивідуальності й креативності дитини.
Щоб реалізувати це призначення, треба внести зміни в цільовий, змістовний, організаційио-діяльнісний та оціночно-аналітичний компоненти виховної години. У ході дослідно-експериментальної роботи ми спробували виявити відмітні риси особистісно орієнтованої виховної години. Вони стають очевидними, якщо порівняти цей вид виховної години із традиційною (див. табл. І).
|
Основні компоненти виховної голини |
Традиційна виховна голина |
Особистісно-орієнтована виховна година |
|
Цільовий |
Спрямованість на засвоєння учнями прийнятих у суспільстві цінностей, норм відносин і зразків поведінки, тобто на формування в особистості дитини соціально типового |
Цільові настанови пов'язані насамперед Ь розвитком індивідуальності, суб 'пстності й креативності дитини, проектуванням і становленням унікального образу її життєдіяльності |
|
Змістовний |
Зміст виховної години становить соціально схвалюваний досвід побудови діяльності, спілкування и відносин. Він регламентується нормативно-програмними документами. Суб'єктом визначення теми й змісту виховної години є педагог, і лише в поодиноких випадках суб'єктну роль виконують члени учнівського самоврядування |
Зміст виховної години є особистісно значущим. Він включає матеріал, необхідний для самореалізації й самоствердження особистості дитини. У визначенні теми й змісту виховної години поряд із педагогом суб'єктними повноваженнями володіє більшість учнів |
|
Організаційно-діяльнісний |
Головним і часто єдиним організатором спільної діяльності Й спілкування виступає класний керівник. Взаємодія учасників виховної години будується на основі монологу, фронтальних і групових форм роботи, суб'ектио-об'єктннх відносин між педагогом та іншим членами класного співтовариства. Спільна діяльність, як правило, жорстко регламентується й здійснюється в чіткій відповідності з розробленим учителем планом виховної години |
Учні с повноправними організаторами виховної години та спільної діяльності, що відбувається в її підготовці. Акцент робиться на активній і зацікавленій участі кожної дитини, актуалізації її життєвого досвіду, прояві й розвитку її індивідуальності. Педагог піклується про створення для дітей і дорослих ситуацій вибору й успіху. Переважають суб'ект-суб'єктні відносини, діалогові й полілогові форми спілкування |
|
Оціночно-аналітичний |
При оцінці ефективності виховної години увага звертається на обсяг, новизну й духовну цінність переданої дітям інформації, культуру й оригінальність її викладу, якість її засвоєння учнями |
Як критерії оцінки результативності виховної години виступають прояв і збагачення житттвого досвіду дитини, інднвідуально-особистіснс значення засвоюваної інформації, вплив на розвиток індивідуальності й творчих здібностей учнів, комфортність і активність їхньої участі у виховній годині |
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
План
- Виховання як фактор розвитку особистості.
- Результативність виховного впливу.
- Діяльність особистості.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Першочерговим у формуванні особистості є вплив на її свідомість. Результатом цього впливу повинні бути знання, погляди, переконання, які стимулюють вчинки вихованця, моральну впевненість у суспільній необхідності й особистісній корисності певного типу поведінки; формують готовність активно включатись у передбачену змістом виховання діяльність.
Переконання формуються завдяки змістовному і емоційно забарвленому роз'ясненню суті ставлень людини до навколишнього середовища, норм і правил поведінки, розвитку свідомості почуттів особистості, яка виховується.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Для досягнення цілеспрямованого педагогічного впливу на учнів педагог має володіти методами організації їх діяльності. Вони дають змогу спиратися на безпосередню участь дитини у повсякденній діяльності, її стосунки з оточенням, емоційну сферу спілкування.
Втілюючись у будь-якому виді діяльності, такі методи є джерелом морального досвіду, формування моральних мотивів поведінки у дітей.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. З появою дитини на світ сім'я покликана готувати її до життя і практичної діяльності, забезпечити раціональну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки й діяльності. Оскільки метою виховання підростаючого покоління є формування всебічно розвиненої особистості, сім'я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Успішна виховна робота з дітьми неможлива без постійного співробітництва школи і сім'ї, метою якого є узгодження, координування виховних впливів. З цією метою педагоги використовують такі форми і методи роботи з батьками учнів, як відвідування їх удома, запрошення їх до школи, дні відкритих дверей у школі, класні батьківські збори та ін.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Сім'я є моделлю суспільства на конкретному історичному етапі розвитку, відображає його моральні та духовні особливості.
Сім'я — невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов'язані родинними зв'язками з подружжям.
Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
- Позашкільні навчально-виховні заклади
- Участь сім'ї і громадськості в організації дозвілля школярів
- Дитячі та юнацькі організації
- Розвиток дитячого колективу
- Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу
- Характеристика методів стимулювання поведінки і діяльності вихованців
- Методи контролю та аналізу рівня вихованості
- Розумове виховання. Формування наукового світогляду
- Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання.
- Завдання , шляхи та засоби трудового виховання