Позашкільні навчально-виховні заклади

Національна доктрина розвитку освіти передбачає за­безпечення її доступності у державних і комунальних по­зашкільних навчальних закладах;

розвиток цілісної між­галузевої системи позашкільних закладів різних типів і профілів для забезпечення розвитку здібностей і талантів обдарованих дітей та молоді, а також задоволення потреб населення у додаткових культурно-освітніх, дослідниць­ких, спортивно-оздоровчих та інших послугах;

оновлення змісту й методичного забезпечення, індивідуалізації та диференціації навчання обдарованої молоді; створення системи підготовки та підвищення кваліфікації педаго­гічних керівних кадрів для позашкільної освіти і вихо­вання.

Позашкільні навчально-виховні заклади — широкодоступні за­клади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямо­вану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечу­ють потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спор­тивні школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздо­ровчі та інші заклади.

Такі заклади можуть бути комплексними і профільни­ми. Комплексні позашкільні заклади забезпечують роботу творчих об'єднань за інтересами (гуртки, секції, ансамблі, театри тощо), профільні — умови для розвитку природних нахилів та інтересів дітей і підлітків, задоволення їх по­треб з певного напряму діяльності. Усі вони працюють за річним планом, заняття у них починаються, як правило, 10 вересня поточного року і закінчуються 26 травня на­ступного. Набір учнів відбувається як на безконкурсній ос­нові, так і за конкурсом, умови якого виробляє заклад. Навчально-виховний процес здійснюється диференційова­но, відповідно до індивідуальних можливостей дітей та з урахуванням їхні вікових особливостей.

Палаци та будинки дитячої творчості організовують гуртки (наукові, технічні, мистецькі, спортивні тощо), ко­лективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансам­блі пісні й танцю, театральні колективи та ін.), клуби лю­бителів природи.

Центри і станції юних техніків проводять серед школя­рів роботу в галузі техніки, організовуючи радіотехнічні, авіамодельні, фотолюбителів, телемеханіки та інші гуртки.

Центри і станції юних натуралістів мають своїм зав­данням виховання в учнів любові й інтересу до природи, формування у них умінь і навичок дослідницької роботи. Працюють гуртки юних городників, тваринників, садово-дів, механізаторів сільського господарства та ін.

Центри та станції юних туристів організовують подоро­жі школярів за межі постійного проживання для відпо­чинку і вивчення рідного краю та інших країн. Подорожі можуть бути пішохідними, лижними, автомобільними, авіаційними, велосипедними, водними, залізничними, комбінованими.

Дитячі спортивні школи готують на базі всебічного фі­зичного розвитку спортсменів. У них працюють секції з окремих видів спорту, поділені на навчальні групи за стат­тю, віком і ступенем спортивної підготовки учнів.

Дитячі залізниці сприяють розширенню технічного кругозору та розвитку технічної творчості учнів, допома­гають в організації професійної орієнтації.

Бібліотеки для дітей надають практичну допомогу школярам у засвоєнні знань з основ наук, сприяють роз­витку читацьких інтересів, вихованню читацької культу­ри, любові до книги.

На початку XXI ст. в Україні діяло 1521 позашкільна установа, в яких займалося понад 1 млн. 250 тис. дітей. З ними працювало понад 3,5 тис. педагогічних працівни­ків.

На діяльність позашкільних закладів останнім часом певною мірою впливають органи самоврядування, розви­ток форм якого залежить від розвитку різних видів гуртко­вої роботи, змісту діяльності і завдань кожного конкретно­го колективу.

Самоврядування сприяє формуванню соціально актив­ної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усві­домленою громадською позицією, почуттям національної самосвідомості, здатної ефективно розв'язувати буденні масштабні завдання.

У позашкільній виховній роботі набули поширення ма­сові, групові та індивідуальні форми виховання дітей: чи­тання лекцій про досягнення науки і техніки; зустрічі з ді­ячами науки, техніки, мистецтва; виставки дитячої твор­чості, олімпіади, огляди, конкурси та ін. Групові форми виховної роботи зосереджують учнів на діяльності гуртків, секцій, клубів, студій та ін. Індивідуальна форма роботи передбачає виконання школярами творчих індивідуальних завдань: опанування гри на музичних інструментах, навичок образотворчої діяльності тощо.

Творчі об'єднання у позашкільних закладах класифі­кують за трьома рівнями:

1. Початковий - творчі об'єднання загальнорозвивального спрямування, що сприяють виявленню творчих здібностей дітей, розвитку їхнього інтересу до творчої діяльності.

2. Основний - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси дітей та учнівської молоді, дають їм додаткову освіту, задовольняють потреби у професійній орієнтації.

3. Вищий - творчі об'єднання за інтересами для юних талантів, обдарованих дітей та юнацтва.

Відповідно до рівня класифікації визначають мету і перспективи діяльності творчого об'єднання, його чи­сельний склад, кількість годин для опанування програми тощо.

Важливим завданням позашкільних установ є надання школам допомоги в організації позакласної виховної робо­ти з учнями. В Україні діє три державні позашкільні за­клади — еколого-натуралістичний центр, центр науково-технічної творчості, центр туризму і краєзнавства. Як нау­ково-методична установа функціонує Національний центр естетичного виховання. Набуло поширення створення по­зашкільних навчально-виховних закладів нового типу: навчально-дослідницьких та творчо-виробничих центрів творчості, туризму, краєзнавства, шкіл мистецтва, спор­тивно-технічних шкіл, клубних закладів, театральних комплексів, соціально-педагогічних комплексів, кіноцентрів, міжшкільних клубів тощо.

За участю вихованців позашкільних закладів щороку проводять Всеукраїнські конкурси «Наукова зміна», «Та­ланти твої, Україно», виставки, олімпіади, турніри, кон­курси.

Вимоги до діяльності позашкільних установ виплива­ють із загальних принципів організації позакласної та по­зашкільної роботи, що передбачають органічний зв'язок позашкільних установ з виховною діяльністю школи; уз­годженість дій з виховною роботою дитячих та юнацьких організацій, сім'ї і громадськості; масове охоплення дітей за умови дотримання добровільності щодо участі в гуртках і секціях позашкільних установ; поєднання масових, гру­пових та індивідуальних форм виховної роботи; вільний вибір дітьми характеру творчої діяльності; стимулювання їхньої активної творчої діяльності.