Яке ж місце в  системі виховання повинна зайняти  особистісно орієнтована виховна година? У чому полягає її основне призначення? Одержання відповідей на ці запитання дає педагогові можливість більш упевнено й усвідомлено здійснювати вибір мета, змісту й способів організації особистісно орієнтованої виховної години. Ми вважаємо, що головне її призначення пов'язане із вирішенням четвертого завдання, тобто зі сприянням становленню й прояву суб'єктності й індивідуальності учнів, розвитком їхніх творчих здібностей. Звичайно, діяльність із підготовки й проведення такої виховної години може бути спрямована на досягнення й інших цільових орієнтирів, але не замість, а поряд із вирішенням завдання-домінанти з розвитку суб'єктності, індивідуальності й креативності дитини.
Щоб реалізувати це призначення, треба внести зміни в цільовий, змістовний, організаційио-діяльнісний та оціночно-аналітичний компоненти виховної години. У ході дослідно-експериментальної роботи ми спробували виявити відмітні риси особистісно орієнтованої виховної години. Вони стають очевидними, якщо порівняти цей вид виховної години із традиційною (див. табл. І).

Основні ком­поненти вихов­ної голини

Традиційна виховна голина

Особистісно-орієнтована виховна година

Цільовий

Спрямованість на засвоєння учнями прийнятих у суспіль­стві цінностей, норм відно­син і зразків поведінки, тобто на формування в особистості дитини соціально типового

Цільові настанови пов'язані насамперед Ь розвитком ін­дивідуальності, суб 'пстності й креативності дитини, про­ектуванням і становленням унікального образу її життє­діяльності

Змістовний

Зміст виховної години стано­вить соціально схвалюваний досвід побудови діяльності, спілкування и відносин. Він регламентується нормативно-програмними документами. Суб'єктом визначення теми й змісту виховної години є педагог, і лише в поодиноких випадках суб'єктну роль ви­конують члени учнівського самоврядування

Зміст виховної години є особистісно значущим. Він включає матеріал, необхідний для  самореалізації й самоствердження осо­бистості дитини. У ви­значенні теми й змісту виховної години поряд із педагогом суб'єктними повноваженнями володіє більшість учнів

Організаційно-діяльнісний

Головним і часто єдиним організатором спільної діяль­ності Й спілкування виступає класний керівник. Взаємодія учасників виховної години будується на основі моно­логу, фронтальних і групових форм роботи, суб'ектио-об'єктннх відносин між педагогом та іншим членами класного співтовариства. Спільна діяльність, як прави­ло, жорстко регламентується й здійснюється в чіткій від­повідності з розробленим учителем планом виховної години

Учні с повноправними організаторами виховної години та спільної ді­яльності, що відбувається в її підготовці. Акцент робиться на активній і зацікавленій участі кож­ної дитини, актуалізації її життєвого досвіду, прояві й розвитку її індивідуаль­ності. Педагог піклується про створення для дітей і дорослих ситуацій вибору й успіху. Переважають суб'ект-суб'єктні відноси­ни, діалогові й полілогові форми спілкування

Оціночно-аналітичний

При оцінці ефектив­ності виховної години увага звертається на обсяг, новизну й духовну цінність переданої дітям інформації, культуру й оригінальність її викладу, якість її засвоєння учнями

Як критерії оцінки результативності ви­ховної години виступа­ють прояв і збагачення житттвого досвіду дитини, інднвідуально-особистіснс значення засвоюваної інформації, вплив на розвиток індиві­дуальності й творчих здіб­ностей учнів, комфорт­ність і активність їхньої участі у виховній годині