Дитячі та юнацькі організації

В останні десятиліття на принципово нових засадах стала працювати піонерська організація, виникли такі ди­тячі та юнацькі організації, як «Пласт», «Сокільський доріст», «Курінь» та ін.

«Пласт» — складова світового скаутського руху, ідей­ним засадам і організаційним принципам якого надано на­ціонального змісту. Діяв у Галичині в 1911—1930 рр. та пе­ріодично на різних теренах України до 1939 р. Після Дру­гої світової війни «Пласт» було заборонено, його вважали ворожою націоналістичною організацією. З проголошен­ням незалежності України «Пласт» швидко відродився.

За своєю структурою «Пласт» охоплює такі вікові кате­горії: новаки і новачки (7—11 років), юнаки і юначки (11—17 років), старші пластуни і пластунки (17—ЗО ро­ків), приятелі «Пласту» (батьки і друзі). Кличем пластової організації є «СКОБ» (Сильно! Красно! Обережно! Бистро!). Він виявляється в усіх напрямах пластової організації і стає важливою настановою на все життя.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, ду­ховні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відпові­дальних і повноцінних громадян за допомогою виховних методів і на ідейних засадах «Пласту», що спираються на пластову присягу, пластовий закон і Три головні обов'язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.

Головними моральними та ідейними засадами «Плас­ту» є вічні загальнолюдські цінності, які виражають став­лення особи до природи, суспільства і себе. Усе це сконцен­тровано у пластовій присязі: «Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїй плі, щоб: Бути вірним Богові й Україні, Помагати іншим, Жити за пластовим законом, Слухатись пластового проводу».

Виконання присяги «Пласту» вимагає від пластуна дот­римання таких правил пластового закону:  Пластун слав­ний. сумлінний. точний. ощадний. справедливий. ввічливий. братерський і доброзичливий. врів­новажений. корисний. слухняний. пильний. дбає про своє здоров'я. любить красу і дбає про неї. зав­жди доброї гадки.

Ці вимоги передбачають формування адекватних рис характеру. Вони є основою складання плану самовихован­ня для кожного пластуна. На основі пластової присяги та правил закону ґрунтується вся діяльність організації. Пластові організації використовують загальні методи ви­ховання, але у них превалюють ігрові моменти. Загалом виховна методика спрямована на спонукання пластунів до самовдосконалення.

Члени «Пласту» проходять чотири послідовних етапи:

1) підготовчий — отримання відзнаки пластуна-прихильника;

2) складання першої проби пластуна-учасника;

3) складання другої проби пластуна-розвідувача;

4) скла­дання третьої проби пластуна-скоба.

Паралельно зі складанням проб юнацтво освоює так звані вмілості — набуття практичних знань і вмінь у різно­манітних галузях: картографії, фотографуванні, догляді за хворими, туризмі, альпінізмі та ін. Усього розроблено понад 120 різних умілостей. Знаючи перелік вимог кон­кретної вмілості, пластуни готуються до них: читають літературу, звертаються до фахівців тощо. Відтак вони від­бувають випробування — своєрідний іспит, за результата­ми якого їм надають відповідну відзнаку: нашивку на рукав однострою та спеціальне посвідчення.

Згаданий однострій (уніформа зеленого кольору) у «Пласті» набуває особливого виховного значення. На ньо­го, згідно з вимогами відповідних приписів, нашивають пластові відзнаки: пластового ступеня, складених умілос­тей, відзнаку діловодства, відзнаку належності до гуртка чи куреня, значки успішно відбутих таборів, вишколів, мандрівок, відзначення та нагороди. Під комірцем сорочки пластуни носять хустинку кольору свого куреня. Глянув­ши на однострій, можна зробити висновок про активність і досвідченість пластуна, він є предметом особливої гордос­ті, поваги товаришів.

«Сокільський доріст» — національно-патріотичні ос­вітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України. Первинним його осередком є соколине гніздо, яке створюється за місцем проживання. Гніздо налічує не мен­ше 5 членів. Гнізда об'єднуються в чоти (рої). До складу чот входить 3—5 гнізд. Керує гніздом гніздовий, роєм — ройовий (чотовий). Чоти, окремі гнізда в межах села (міс­та) об'єднуються в станиці. Станичний може мати ранг со­колиного сотника (чотового, гніздового) залежно від кіль­кості членів. Він формує свою канцелярію, має писаря та ін. Структура «Сокільського доросту» триступенева: со­колята — 6—11 років, молоді соколи — 12—14 років, соколи — 15—18 років.

Головними напрямами діяльності товариства є: ви­вчення і відродження кращих традицій «Сокола», україн­ських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій; розвиток і урізноманітнення форм їх діяльності; виховання членів товариства на ідеях свободи, рівності, національної та особистої гідності, шану­вання родинних зв'язків, працелюбності, взаємодопомоги й самодисципліни; …

З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності: національно-істо­ричної (вивчення історії України, вікторини, уроки пам'яті, тематичні вечори, зустрічі, «круглі столи» з від повідної тематики, догляд за могилами, допомога борцям за волю України тощо); спортивно-оздоровчої (змагання, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випробуван­ня тощо); туристично-краєзнавчої (походи, мандрівки, та­бори, змагання та ін) ...

«Курінь» — дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщи­ні та її народу, на основі відродження національних, за­гальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Членом організації може стати кожен хлопець чи дів­чина віком від 6 до 18 років, які люблять Україну, хочуть добре знати її історію і літературу, давнє минуле, поділя­ють ідеали юного козацтва. Особи, яким виповнилося 18 років, за бажанням можуть зберегти своє членство. їм присвоюють звання «козак-наставник», і вони беруть участь у виховній роботі з молоддю.

Члени організації діляться на козачат (молодші шко­лярі) віком 6—10 років, джур (середні школярі) віком 10— 15 років та молодих козаків (старшокласники) віком 15— 18 років. Основою організаційної структури є курінь — первинний козацький осередок за місцем проживання чи місцем навчання або за інтересами (курінь любителів істо­рії козаччини, курінь джур, бандуристів та ін.). Головна організаційна одиниця козачат, джур та козаків — деся­ток, що складається з 10—15 членів організації й ділиться на застави по 3—5 осіб у кожній. Десятки об'єднуються в загін (чоту), загони козацької молоді одного віку входять до складу сотні, а сотні — до куреня козацької організації навчального закладу.

На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть старшина, в заставі — заставний, в десятці — отаман (де­сятник), в загоні — чотар (писар), в сотні — писар, осавул, хорунжий, в курені — отаман, писар, обозний, осавул, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач, шафар.

Кодекс лицарської честі для козачат гласить:

• Шануй і маму, й тата, завжди працюй завзято;

• Люби рідну країну, що зветься Україна;

• Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай;

• Будь сильним, справедливим, і скромним, і правдивим, І рідну Батьківщину ти завжди захищай!

Діяльність громадських дитячих та юнацьких органі­зацій, об'єднань, товариств сприяє: задоволенню і правильному формуванню основних життєво необхідних на різних вікових етапах потреб в емо­ційному контакті з ровесниками, друзями;  прихильності й упевненості; успіху, визнанні себе серед інших; у виборі й випробовуванні власних сил, переживанні чогось над­ звичайного; в активній діяльності, розвитку інтересів, уподобань; розвитку творчих потреб і здібностей, підтриманню, збереженню і розвитку таланту, обдарованості; формуванню характеру особи, її всебічному розвит­ку навичок самовдосконалення; поєднанню ідей, поглядів, звичок; товариському гуртуванню,  поглибленню дружніх зв'язків, розвитку приятельських відносин як основи для майбутнього подружнього життя; відтворенню душевно-моральних сил, задоволенюрекреаційно-соціалізаційних потреб.

Які цілі ставить собі наша система? По-перше, вироб­лення особистого характеру. По-друге, ми намагаємося навчити юнака якоїсь ручної роботи і розвинути любов допраці. По-третє, ми хочемо навчити його допомагати ін­шим і щоб він перейнявся цим бажанням. По-четвете розвинути відданість своїм керівникам, родичам та отизм.