Згадаємо, як Монгольф'є була винайдена повітряна куля. Спостерігаючи, як піднімаються купчасті хмари, у нього виникла думка: чи не можна хмару помістити в оболонку? Пізніше почали проводити досліди з теплим повітрям і працювати над побудовою повітряної кулі. Цей приклад засвідчує, що ідея є елементом оригінальної творчості. У подібних випадках важливим моментом є первинний акт творчості, що є однаково важливим для вченого, поета, письменника і художника. Розум і фантазія необхідні та рівноцінні в науці.
Найбільш сприятливими для вченого і його нової ідеї є обставини, при яких нове наукове відкриття, наукова ідея потрібні суспільству. І навпаки, кращі ідеї, залишаються марними, якщо вони не відповідають рівню технічного прогресу сучасності і не потрібні суспільству. На початку 20-го століття петербурзький професор Б.Н. Меншуткін в архівах Академії наук знайшов роботи М.В. Ломоносова, за якими "відкрив" його як фізика-хіміка. Виявилося, що в 1763 р. Ломоносов написав курс металургії, де ретельно розглядав хімічні реакції, що лягли в основу металургійних процесів, а у 1752 р. (майже за 200 років до офіційного створення фізичної хімії) читав студентам Академії цей курс. Ломоносов був засновником теорії теплоти, закону збереження матерії й інших цінних законів природи, але багато наукових ідей цього вченого у свій час не знайшли застосування і не вплинули належною мірою на розвиток науки, бо не мали необхідного підґрунтя - відповідного ступеню розвитку продуктивних сил.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Рушійний стимул діяльності вчених пов'язують з глибоким інтересом до науки або честолюбством. У зв'язку з цим постає питання пріоритету для вченого. У багатьох наукових колективах допускається вільне використання ідей (один дослідник користується ідеями іншого, тому буває важко вирішити, що, власне, належить особисто даному досліднику в його праці). Знаменитий хімік Лібіх, описуючи стосунки з колегами й учнями у науковому центрі, писав: "Мої учні вчилися пропорційно їхній власній участі в роботі. Я давав теми і спостерігав за їхнім виконанням, і в такий спосіб усі сходилися в одному центрі. Ніякого керівництва, у вузькому розумінні цього слова, не було. Щоранку я приймав від кожного звіт про те, що він зробив, і вислуховував його подальші наміри. Погоджувався з ними або заперечував, але кожен повинен був йти своїм шляхом. Завдяки постійному спілкуванню і взаємній участі в роботі один одного, кожен міг вчитися у всіх і усі в кожного".
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Крім Національної Академії наук в Україні діють галузеві академії наук:
Академія аграрних наук Академія медичних наук
Аерокосмічна академія Академія національного прогресу
Академія архітектури Академія педагогічних наук
Академія будівництва Академія політичних наук
Академія наук вищої школи Академія правових наук
Академія інженерних наук Екологічна академія та інші.
Кожна галузева академія являє собою наукову асоціацію, яка складається із членів академії, нею самою обраних. Багато питань організації й діяльності галузевих академій розглядаються й вирішуються безпосередньо самими членами академій. Окремі питання, що відносяться до діяльності цих академій, розглядає i вирішує Кабінет Міністрів України, а також відповідні міністерства i відомства, у підпорядкуванні яких вони знаходяться. Наприклад, Кабінет Міністрів вирішує такі питання, як утворення територіальних відділень та філіалів галузевих академій, вдосконалення мережі науково-дослідних установ, збільшення кількості вакансій дійсних членів i членів-кореспондентів.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Внутрішні закономірності розвитку науки вимагають постійного обміну науковою інформацією - усно або письмово.
Важливим джерелом інформації є наукова доповідь, спілкування на конференціях, симпозіумах, семінарах.
Наукова доповідь, як правило, будується на оригінальному матеріалі, що викладається усно в такій послідовності: коротка оглядова частина і постановка завдань дослідження; метод вирішення або нові положення, висунуті доповідачем; основні результати, їхнє обговорення і висновки.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Результатом наукового пізнання є знання, до форм якого відносяться факти, поняття, наукові проблеми, класифікації, наукові ідеї, гіпотези, теорії, закони.
Розглянемо подані форми детальніше.
Науковий факт може бути розглянутий у декількох значеннях:
- по-перше, як деяка подія, явище, фрагмент дійсності (наприклад, історичний факт - Бородінська битва);
- по-друге, як особливого роду емпіричне висловлення, що описує пізнану подію або явище (наприклад, протокольний запис П. Кюрі, відомого фізика, який спостерігав вплив рентгенівських променів на стан урану: "Х-промені не змінюють стану урану");
- по-третє, факт розглядається як синонім до слова "істина" ("сума кутів трикутника дорівнює 180°").
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Результати наукового дослідження узагальнюються з метою перетворення їх у джерело інформації. Формою узагальнення результатів дослідження може бути усний виклад або друкована праця. Усний виклад являє собою повідомлення або виступ перед аудиторією. Друкованою працею може бути реферат, стаття, науковий звіт, дисертація, монографія. За результатами дослідження його автори також можуть підготувати до друку навчальний чи методичний посібник.
Усний виклад. З усним викладом науковець може виступити на науковій нараді, семінарі, конференції, симпозіуми та ін. Зазвичай, час виступу обмежений. Тому повідомлення, а тим більше доповідь, повинні бути стислими, конкретними, чіткими і якнайповніше відображати суть виступу.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Зведення дослідних даних, одержаних на основі проведеного експерименту, являє собою їх систематизацію та встановлення якісних і кількісних залежностей між факторами, що досліджувались.
Для обробки результатів досліджень найчастіше застосовують статистичні, табличні і графічні методи.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Визначальна роль у проведенні наукового дослідження належить його безпосередньому виконавцю - самому досліднику, науковцю. Справжнім дослідником стають не відразу. Схильності до наукової діяльності визначаються не тільки рівнем кваліфікації та ерудиції дослідника. Важливою запорукою успішності наукової діяльності людини є її інтелект, який часто визначають як синонім мислення, розумового розвитку особистості.
Ознаками інтелекту виступають нахили, невдоволеність, оптимізм, постановка питання.
Існують різні рівні нахилів: від інтересу до схильності захоплюватись і полюбити. Засновник кібернетики Н.Вінер з цього приводу писав, що артист, письменник, вчений повинен керуватись таким нездоланним прагненням до творчості, котре робить їх ладними працювати безкоштовно і навіть самим платити за те, щоб мати можливість займатись своєю справою.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Методологія в системі наук
У XXI столітті, аналізуючи минуле, ми можемо з упевненістю сказати, що жодна сфера духовної культури не зробила такого істотного впливу на суспільство, навколишній світ, світогляд, як наука. Скрізь ми маємо справу з наслідками її розвитку. Більшість з них стали настільки звичними, що ми вже не схильні їх помічати і бачити в них особливі досягнення. Наука багатоаспектна і багатогранна, нині вона опинилася під пильною увагою відразу декількох дисциплін - історії, соціології, економіки, психології, наукознавства. Методологія науки займає у цьому ряді особливе місце.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Наукове пізнання, як і усі форми нагромадження культурних цінностей, необхідне для регулювання людської діяльності. На ранніх етапах розвитку суспільства пізнання відображає способи практичної зміни об'єктів, включаючи в їхню характеристику мету, здібності і дії людини, тобто суб'єктивний фактор. Відомо, що у міфах стародавніх народів сили природи завжди уподібнюються людським силам, а її процеси - людським діям. Первісне мислення при поясненні явищ зовнішнього світу незмінно звертається до їх порівняння з людськими вчинками і мотивами. Бушмени, наприклад, пояснюють походження вогню внаслідок тертя: "Якщо дерево довго терти, воно упріває, димиться і сердиться, - спалахує".
У процесі еволюції суспільства починають зникати антропоморфні фактори щодо характеристики предметних відносин. Наука ставить своєю кінцевою метою передбачати процес перетворення предметів практичної діяльності, яке завжди визначене сутнісними зв'язками, законами зміни і розвитку об'єктів. Сама діяльність може бути успішною тільки тоді, коли вона дотримується цих законів. Тому основне завдання науки - виявити закони, відповідно до яких змінюються і розвиваються об'єкти.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
- Методи наукового пізнання
- Методи наукового пізнання. Частина ІІ.
- Класифікація наук
- Поняття методу наукової діяльності (частина І)
- Поняття методу наукової діяльності (частина ІІ)
- Вибір теми дослідження та інформаційне забезпечення наукової роботи
- Методи пошуку нових рішень
- Наука як об'єкт методологічного аналізу
- Експеримент як складова частина наукового дослідження
- Послідовність проведення наукового дослідження