Метод (від грецького methodos - шлях до чого-небудь) - у найбільш загальному випадку означає спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність. Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв'язку і розвитку. Метод як засіб пізнання є спосіб відтворення в мисленні досліджуваного предмета.
Свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову одержання нових знань. Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на інтуїцію або діє за принципом "спроб і помилок". Звісно, що точні і правильні методи - не єдині компоненти, що забезпечують успішність наукового дослідження. Методи не можуть, наприклад, замінити творчу думку дослідника, його здібність аналізувати і помічати, робити висновки і передбачення. Але застосування правильних методів спрямовує хід думок дослідника, відкриває перед ним найкоротший шлях для досягнення мети і забезпечує таким чином можливість раціонально витрачати енергію і час науковця.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Історичні події в Україні на початку XX століття наклали свій відбиток і на розвиток науки та наукових досліджень. Внаслідок безцеремонного державного і партійного втручання в структуру наукової творчості суттєвих деформацій зазнали принципи функціонування наукової спільноти, що в свою чергу негативно вплинуло на формування як соціальної інфраструктури науки, так і внутрішніх механізмів відтворення наукового знання. Деформувалася не лише система наукового суспільствознавства, руйнувалось і природознавство, де шляхом директив перекривались одні наукові напрями і стимулювались інші.
Разом з тим при аналізі розвитку української науки вже в 20-30-і роки не можна оминути суттєвих успіхів і досягнень у галузі природознавства і техніки. Навіть найкоротший перелік результатів у цих галузях переконує в цьому.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Об'єкти пізнання, які досліджуються сучасною наукою, переважно являють собою складні цілісні системи різного походження і різного ступеня складності. Тому і досліджують такі об'єкти за допомогою специфічних засобів - системного підходу і системного аналізу. Розкрити їх сутність неможливо без уявлення про те, що являє собою система.
Поняття про систему є категорією філософською.
Сучасна філософія вкладає у це поняття дуже широкий зміст.
З точки зору філософії система (від грецького systema - складене з частин, поєднання) - множина елементів, які знаходяться у відношеннях і зв'язках між собою, завдяки чому утворюється певна цілісність, єдність. Система - це цілісність, в якій всі елементи так тісно пов'язані між собою, що стають по відношенню до оточуючого їх середовища та інших систем певною єдністю.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Будь-який досліджуваний процес або явище залежить від багатьох діючих на нього факторів. Первинними у пізнанні сутності переважної більшості досліджуваних процесів і явищ виступають спостереження, вимірювання тощо. Кожне спостереження чи вимірювання може зафіксувати тільки якісь окремі фактори. Щоб найбільш повно пізнати процес чи явище, потрібно одержати величезну кількість дослідних результатів. Виділити головне у таких результатах на основі їх систематизації та узагальнення часто буває зовсім непросто. Тому чисельну і різноманітну інформацію намагаються "згустити", "стиснути" у деяке абстрактне поняття - модель. Вивчення досліджуваних об'єктів за допомогою моделей називають моделюванням.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Практична діяльність людини в будь-яких умовах характеризується застосуванням найрізноманітнішої інформації. Звичайно з поняттям "інформація" пов'язують уявлення про все те нове, що сприймається людиною в будь-якому повідомленні або сигналі. Тому під інформацією (від латинського informatio - пояснення, виклад чого-небудь або відомостей про що-небудь) найчастіше розуміють відомості, що передаються від людини до людини усно, письмово чи будь-яким іншим способом, у тому числі і за допомогою технічних засобів.
Інформація є засобом спілкування між людьми і відображає її суспільні та виробничі взаємовідносини, а також різноманітні прояви матеріального світу. Тільки обмін інформацією між дослідниками через канали комунікацій або прямим спілкуванням на семінарах, конференціях, симпозіумах сприяє забезпеченню науково-технічного прогресу.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Наука - необхідний наслідок суспільного розподілу праці. Вона виникла слідом за відокремленням розумової праці від фізичної, і перетворенням пізнавальної діяльності у специфічний рід занять певної (спочатку дуже малочисельної) групи людей.
Передумови для виникнення науки з'явилися у країнах Стародавнього Сходу: в Єгипті, Вавілоні, Індії, Китаї. Там нагромаджувались і усвідомлювались емпіричні знання про природу і суспільство, виникли основи астрономії, математики, етики, логіки, Вони були пов'язані з потребами розвитку землеробства, будівельної техніки, мореплавства, ремесел, мистецтв тощо.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Накопичення, зберігання та створення умов для користування літературними джерелами здійснюють бібліотеки (як загального користування, так і спеціалізовані - наукові, технічні, медичні, педагогічні, історичні, іноземної літератури тощо). У бібліотеках встановлено певний порядок зберігання інформації. Існує основний і довідковий фонд.
Основний фонд (книги, журнали, збірники, бюлетені, звіти, рукописи тощо) розміщується на полицях сховищ бібліотеки. Громіздкі матеріали (наприклад, дисертації, наукові звіти) мікрофільмують із зменшенням у 200 і більше разів. Кожний мікрофільм вміщують у контейнер діаметром 35 мм. Завдяки значному поширенню персональних комп'ютерів надійними і зручними для надійного зберігання інформації стають гнучкі диски (дискети) і компакт-диски.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Дослідження наукових проблем або окремих питань у тій чи іншій галузі знань проводять спеціалісти, яких називають науковими працівниками. До наукових працівників відносять осіб, які мають вищу освіту i здійснюють науково-дослідну (в науково-дослідних установах) або науково-педагогічну (у вищих закладах освіти) діяльність.
До особистості наукового працівника суспільство висуває високі вимоги. Вчений повинен бути патріотом своєї країни, свого народу. Він повинен мати глибокі професійні знання, широкий науковий i культурний кругозір, тверду життєву позицію, постійно дбати про підвищення свого професійного рівня, проявляти творчу зацікавленість, ініціативність у розвитку тієї галузі науки, у якій він працює. Висока вимогливість до себе, критичний аналіз своєї праці - важливі якості сучасного наукового працівника.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Для науки є характерним діалектичне поєднання процесів її диференціації та інтеграції. Воно є проявом двох закономірностей людського пізнання: відобразити єдність ї цілісність світу, з одного боку, i з другого - виявити закономірності специфічних часткових структур матерії в її багатстві та різноманітності. Перша тенденція характеризує процеси синтезу, інтеграції знань, друга - відображає процеси спеціалізації та диференціації. Тому цілком закономірно, що пізнання йде від вищого (через диференціацію, аналіз) до нижчого, а потім від нижчого (через інтеграцію, синтез) до вищого, до систематизації одержаних знань.
Диференціація та інтеграція, як дві взаємно протилежні тенденції в розвитку науки своєрідно проявляють дію закону єдності та боротьби двох протилежностей у пізнанні. Ці дві тенденції не тільки взаємно виключають, а й передбачають, обумовлюють i збагачують одна одну, становлячи діалектичну єдність.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
Будь-яке наукове дослідження включає такий важливий елемент, як опрацювання літературних джерел, пов'язаних з досліджуваною проблемою. На цьому етапі відбувається накопичення значної кількості різноманітної інформації.
Роботу з літературою починають із складання переліку необхідних для опрацювання джерел. Про те як це робити, вже йшлася мова вище. Але не слід забувати, що опрацьовуючи попередньо підібрані документи, обов'язково з'являться нові джерела із посилань та прикнижкових списків використаних праць. Виходячи з цього, потрібна постійна гнучка систематизація тих матеріалів, що вже опрацьовані, і тих які ще потрібно опрацювати. Тому кожному, хто опрацьовує літературні джерела, корисно вести облік інформації за допомогою картотеки організованого читання.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: ОНПД
- ІІ. Як правильно працювати з літературою
- Складання списку літературних джерел
- Загальні відомості про наукове пізнання
- Науково-технічна революція як прояв перетворення науки в продуктивну силу виробництва
- Національна Академія наук – головний науковий центр України
- Українська наука сучасної доби
- Типологія наукової інформації та основні види видань
- Вимоги до проведення наукового дослідження
- ІІ. Методи наукового пізнання
- ІІ. Українська наука сучасної доби