Вчитель має знати і відчувати, що на його совісті - доля кожної дитини...Саме у віці 6-10 років активно формується прагнення на все мати своє бачення. В учнів з'являються також думки про власну соціальну значущість, розвивається самооцінка, формується самосвідомість та зворотній зв'язку з оточенням. Важливим новоутворенням молодшого шкільного віку вчені визначають рефлексію, за якої діти навчаються оцінювати свою діяльність, поведінку. Водночас розвиваються й дитячі страхи, що відображають сприйняття ними подій, інформації, навколишнього світу загалом, межі якого у нинішніх умовах розширюються. Нез'ясовні та вигадані страхи минулих років змінюються іншими, більш усвідомленими: навчання, ситуація в суспільстві, стосунки з однолітками... Страх може набувати форм тривоги або занепокоєння, які необхідно навчитися долати як самостійно, так і за допомогою дорослих людей (вчителів, вихователів, керівників гуртків, батьків).
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Навчання дошкільників здійснюється не лише на спеціально організованих заняттях, а й у повсякденному житті, у різноманітних видах діяльності дітей за допомогою форм організації навчального процесу.- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Завдання школи - навчити жити. Ми повинні виховати людину, здатну створити своє особисте життя.
П.Блонський.
Кількість дітей з відхиленнями у розвитку, на жаль, збільшується. Так, заданими Європейської академії дитячої інвалідності, у будь-якій країні світу 2-3% усіх дітей - це діти-інваліди, ще 10-20% - діти, які не мають ознак інвалідності, але підлягають постійному медико-педагогічному супроводу. Державна статистика Міністерства охорони здоров'я України констатує, що у нас дітей-інвалідів - 160 тисяч, зокрема з патологією нервової системи, до яких належать і діти з ДЦП, - близько 100 тисяч [2]. Постає запитання — хто і яким чином навчатиме таких дітей? Перед батьками хворого малюка стоїть непростий вибір: школа-інтернат чи навчання вдома? Це "вибір без вибору", адже необхідно визначити подальший шлях розпитку, режим і життєвий уклад своєї дитини та сім'ї. Адже від того, де знаходитиметься дитина більшу частину часу (вдома з мамою чи в школі інтернатного типу в оточенні таких само дітей), залежить рівень її подальшого розвитку. Саме тому, виходячи з інтересів цих родин, 1 жовтня 2010 року Міністерством освіти і науки України було затверджено Концепцію розвитку інклюзивної освіти.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Ефективність педагогічного процесу залежить і від того, наскільки успішною є реалізація таких його принципів:
- цілісність підходу до виховання;
- неперервність виховання;
- цілеспрямованість у вихованні;
- інтеграція та диференціація спільної діяльності педагогів і вихованців;
- природовідповідність;
- культуровідповідність;
- виховання в діяльності;
- єдність та адекватність управління і самоуправління;
- оптимізація (відповідність методів і прийомів діяльності меті й змісту педагогічного процесу, реальній психологічній ситуації);
- єдність вимог і поваги до особистості дитини.
Особливе значення має цілісність педагогічного процесу — єдність мети, змісту, методів виховання і навчання, виховання і самовиховання, процесів, етапів та дій.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Успішність педагогічного процесу значною мірою визначається педагогічно доцільним плануванням, завдання якого полягає у забезпеченні науково обґрунтованого підходу до педагогічного процесу, систематичної роботи з усіма вихованцями, індивідуального підходу до кожного з них.
Планування дає змогу чітко визначити зміст роботи у певний період часу, підібрати раціональні методи і прийоми навчання й виховання. Завдяки йому реалізується важлива закономірність педагогічного процесу — послідовність і перспективність у роботі з дітьми. Отже, планування дає змогу організувати педагогічний процес як цілісне явище.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Розвиток дитини є складною єдністю внутрішніх змін її психічної діяльності (сприймання, пам'яті, мислення, волі та ін.) і форм її самореалізації (умінь, навичок тощо). Відбувається він у різноспрямованій взаємодії усіх чинників, одним з яких є зовнішнє (розвивальне) середовище, в якому відбувається педагогічний процес і яке є його важливою складовою частиною.- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
В усі часи і серед різних народів родинне виховання було і є незмінною цінністю, головною духовною основою життя нації, могутнім соціальним феноменом, який найтісніше об'єднує людей, неперевершеним чинником самовиявлення людини в усіх її іпостасях: немовля, дитина, підліток, юнак (дівчина), чоловік (жінка), син (дочка), дідусь, бабуся, онук та ін.
Сім'я — мала соціально-психологічна група, члени якої пов'язані шлюбними або родинними стосунками, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
У сім'ї дитина отримує перші уявлення про себе та інших людей, розвиває необхідні для життя соціальні почуття, навички спілкування і спільної діяльності. Сім'я створює передумови для взаємопроникнення світу дітей і світу дорослих, що є важливим чинником соціалізації особистості. Унікальні виховні можливості сім'ї впливають на людину протягом усього її життя.
Універсальний, всеохопний, постійний виховний вплив сім'ї на особистість є наслідком дії таких чинників:
1. Безкорислива любов до дитини, яка вселяє їй почуття захищеності, створює атмосферу душевності, соціального і життєвого оптимізму. Взаємини дітей і дорослих у сім'ї є справжньою школою почуттів, найважливішим фактором, що формує емоційно-мотиваційну сферу дошкільника, його ставлення до людей і життя. Все це є важливими передумовами розвитку індивідуальності дитини.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
Українська національна школа має не лише реалізувати права дитини здобути освіту, а й всіляко сприяти її загальному культурному розвиткові, формуванню аналітичного ставлення до проблем, вихованню почуття чуйності, гідності, доброти, милосердя, нетерпимості до хамства, брутальності, жорстокості, неправди; поваги до людей, колективу, результатів праці інших; спонукання до взаємодопомоги, співпраці, дотримання соціальних норм, правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях, вмінню самостійно приймати рішення щодо власної поведінки; тобто формуванню громадянської компетентності молодшого школяра.
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Теорія виховання
- ІІ. Виховні приписи у становленні особистості
- Християнська етика в початковій школі
- Розвиток розумових здібностей учнів як необхідна складова формування інноваційної творчої особистості
- Виховні приписи у становленні особистості
- Батьківський авторитет
- Правове виховання
- Процес виховання, його структура і рушійні сили
- Визначення якості та оцінка заходу
- Критерії оцінювання ефективності виховного процесу
- Трудове виховання