Українська національна школа має не лише реалізувати права дитини здобути освіту, а й всіляко сприяти її загальному культурному розвиткові, формуванню аналітичного ставлення до проблем, вихованню почуття чуйності, гідності, доброти, милосердя, нетерпимості до хамства, брутальності, жорстокості, неправди; поваги до людей, колективу, результатів праці інших; спонукання до взаємодопомоги, співпраці, дотримання соціальних норм, правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях, вмінню самостійно приймати рішення щодо власної поведінки; тобто формуванню громадянської компетентності молодшого школяра.
Державний стандарт початкової загальної освіти ставить громадянську компетентність на перше місце і трактує її, як "здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізувати права та обов'язки", здатність до самостійного аналізу життєвих реалій, прийняття відповідальних рішень гідної поведінки (набуття досвіду спілкування, поводження, взаємодії у праці, навчанні, грі; прогнозування результатів власних вчинків; випробовуванні різних соціальних ролей; вияв інтересу до навколишньої дійсності).
Неабиякого значення громадянському вихованню надавав і Василь Олександрович Сухомлинський. Думки метра сучасної педагогіки засвідчують його пристрасний захист інтересів дитини, утвердження її людської гідності. "Навчання - це не механічне перекладання знань з голови вчителя у голову дитини, а складні моральні стосунки, у яких провідною рисою є виховання почуття честі, гідності і на цій основі бажання бути вихованим, досконалим, успішним".
У своїх працях В.О.Сухомлинський подає моральний ідеал, який увібрав риси менталітету українського народу, складає азбуку моральної культури у вигляді 14 Законів дружби, правил "10 не можна", "9 негідних речей" та ін., що включає зміст і методику роботи з виховання у дітей гідного громадянства, свободи, людяності.
Трактує обов'язок, як "свободу в дії, одухотворення гідних людських вчинків благородною ідеєю - в ім'я чого я це роблю... Обов'язок, гідність і совість" вважає моральними почуттями, "що відрізняють людину від тварини".
Василь Олександрович однією з найважливіших потреб людини вважав радість спілкування, емоційно-чуттєву насиченість відносин між людьми. Саме в атмосфері гідності, взаєморозуміння, свободи "дитина розкривається; стає здатною сама просуватися у вирішенні своєї проблеми".
Такий шлях формування позитивної "Я-концепції" дитини спонукав і мене до впровадження досвіду В.О.Сухомлинського з виховання у молодших школярів почуття власної гідності в щоденній навчально-виховній діяльності, зокрема, на одному з уроків громадянської освіти.
Т е м а. Особиста безпека. Поняття гідності. Права та обов'язки дітей. Порушення прав.
М е т а. Виховувати почуття чуйності, доброти, милосердя, нетерпимості до хамства, брутальності, жорстокості, неправди; поваги до людей, колективу, результатів праці інших. Формувати уміння взаємодопомоги і самоконтролю. Закріпити вивчене про права та обов'язки дітей у дитячому, дорослому та змішаному оточенні. Формувати аналітичне ставлення до проблем. Розвивати логіку мислення, усне зв'язне мовлення учнів. Збагачувати словниковий запас четвертокласників.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Читацька розминка. Діти заздалегідь на уроках позакласного читання прочитали художні твори — казки "Івасик-Телесик", "Коза-дереза"; М.Носов "Пригоди Незнайка та його друзів"; П.Л.Треверс "Мері Поппінс"; А.Ліндгрен "Карлсон, який живе на даху" - на уроці громадянської освіти вони використовуються диференційовано, залежно від техніки читання та розвитку зв'язного мовлення кожної дитини.
ІІІ. Логічна розминка.
Продовж вислів:
сказав -...
не впевнений -...
помилився - ...
говори те, що - ...
не видавай чужу - ...
Слова-підказки можна подати у вигляді анаграм (зроби, не обіцяй, вибачся, думаєш, таємницю).
IV. Актуалізація опорних знань.
- Право — це система обов'язкових правил поведінки, встановлених державою. Це міра можливої поведінки.
- Обов'язок — це міра належної поведінки.
- Гідність — це поважання позитивних якостей в собі та інших людях.
V. Мотивація навчальної діяльності.
Нагадування правил 8 "Не", за якими створюється кодекс лицарів (колективна творча робота):
- не вживай брутальних слів;
- не вередуй;
- не будь жорстким та впертим;
- не говори неправди;
- не будь злим;
- не задирайся;
- не ображай;
- не видавай чужих таємниць.
VІ. Фізкультхвилинка. Пантоміма за казками "Івасик-телесик", "Коза-дереза", А.Ліндгрен "Карлсон, який живе на даху" (епізод, коли вибухнула парова машина), М.Носов "Пригоди Незнайка та його друзів" (епізод, коли Незнайко складав вірші).
VІІ. Конкретизація та узагальнення.
1. Розгадування та тлумачення пантоміми (визначення міри належної поведінки героїв з боку гідності та особистої безпеки).
2. Інсценізація казок О.Мілна "Вінні-Пух та його друзі". Я.Стельмаха "Минькозавр з Юрківки" (епізоди за вибором дітей з точки зору гідності та особистої безпеки, попередня підготовка дітей).
Аналіз інсценізованих ситуацій.
3. "Візит" ло картинної галереї. Порівняльна характеристика репродукцій картин: Антоніса Ван Дейка "Портрет сестер Нортон" та Василя Перова "Трійка" (з точки зору дотримання та порушення прав дитини); Карла Павловича Брюллова "Вершниця" та Миколи Олександровича Ярошенка "Скрізь життя" (з тих самих позицій).
VІІІ. Рефлексія.
- Якими почуттями та рисами характеру ти хотів би наповнити власне Я з точки зору гідності та особистої безпеки.
(Бути гідними за будь-яких обставин).
ІХ. Домашнє завдання: бути гідними за будь-яких обставин.
Х. Додаткові завдання (за потреби).
1. Алгоритм безпечної поведінки:
- Передбачати небезпеку;
- По можливості уникати її;
- При необхідності діяти.
2. Скласти речення:
Якщо, щось, сили, в тебе, хочуть, відняти і, користь, без жалю, не на твою, віддавай.
Будь-яка, здоров'я, коштує, менше, річ, твого.
Якщо, чи обікрали, про це дорослих, тебе повідом, переслідували, обов'язково.
(Якщо в тебе хочуть щось відняти і сили явно не на твою користь, віддавай без жалю. Будь-яка річ коштує менше твого здоров'я. Якщо тебе переслідували чи обікрали, обов'язково повідом про це дорослим).
3. Складання малюнка за частинами (відповідно до теми уроку) за вибором учителя.
4. Словесне малювання за темою.
І н ф о р м а ц і я п р о х у д о ж н и к і в
1. Антоні сван Дейк (1599-1641) виріс в багатодітній сім'ї багатого антверпенського купця. З десяти років почав навчатися живопису, згодом став першим помічником талановитого всесвітньо відомого французького художника Пітера Пацела Рубенса. Дейк швидко став модним портретистом. Він створив цілу галерею портретів італійських аристократів (писав навіть портрет короля Карла І). Помер в Англії, в Лондоні.
2. Карло Павлович Брюллов (1799-1852) народився в сім'ї французьких художників, які жили в Росії. Навчався в Петербурзькій академії Мистецтв, у Римі, багато подорожував. Саме він для викупу з неволі Т.Г.Шевченка написав картину і вчив молодого українського генія малювати. Найвідоміші картини: "Останній день Помпеї"', "Вершниця", "Італійський полудень", багато портретів. Йому замовляли картини найвідоміші люди того часу, навіть російський цар Микола І. Помер на острові Мадейра.
4. Василь Григорович Перов (1934-1882) був у свій час обранцем долі. Його картини були визнані як Академією мистецтв (золота медаль, призові закордонні поїздки), так і знатними людьми, і революціонерами, і простим людом. Найвідоміші картини: "Мисливці на привалі", "Портрет В.Ф.Достоєвського", "Трійка".
5. Микола Олександрович Ярошенко (1846-1898) написав достатньо велику кількість картин, проте відомість йому принесла тільки одна - "Скрізь життя". Ця картина зараз експонується в російській Державній Третьяковській галереї в Москві, в залі пересувників.
Тетяна Люта,
вчителька Петрівської ЗОШ І ст.
Петрівського р-ну Кіровоградської обл.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
науково-методичний журнал