Тема: Утворення української козацької держави - Гетьманщини.

Мета: Ознайомити учнів із початком  формування Української  держави, розглянути політичний, адміністративно-територіальний  та військовий устрій Української козацької держави, внутрішню та зовнішню політику держави. Формувати навики аналізу, таблиць, схем, вміння порівнювати різні типи історичних держав. Виховувати повагу до історичного минулого держави.

Обладнання: Карта Національно-визвольна війна українського народу

Тема: Б.ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ: ПОЛІТИК, ДИПЛОМАТ, ПОЛКОВОДЕЦЬ

Мета:

поглибити, розширити знання учнів з історії Національно-визвольної війни українського народу,дати оцінку діяльності Б.Хмельницького.

Розвивати творчість учнів, вміння вести дебати, відстоювати свою думку, практично застосовувати теоретичні знання.

Виховувати почуття національної гордості, толерантність і повагу до поглядів інших.

Тема:  Богдан Хмельницький: суд історичної пам'яті

Мета: Ретельний аналіз причин, рушійних сил, ходу і наслідків визвольної війни середини ХVІІ ст. через зіставлення мотивів і намірів Б. Хмельницького та його оточення з практичними формами їх здійснення, а також з результатами державотворчих процесів, що відбувалися в Україні і визначали подальший перебіг подій. Розвивати вміння висловлювати і відстоювати власну думку, вміння аналізувати. Виховувати власне ставлення до історичних подій та історичних діячів.

Тип уроку: узагальнюючий.

Форма проведення: суд історичної пам'яті.

Підготовка до уроку: клас ділиться на три команди:

УКРАЇНА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ВІЙНИ (1944-1945 РР.)

Мета: сформувати уявлення про перебіг подій на завершальному етапі війни в Україні.

Завдання

-        Ознайомити учнів з основними подіями, що відбулися на Україні у 1944-1945 рр.

-        Підвести до усвідомлення того, що перемога не стала однозначною подією, адже поряд із радістю закінчення війни народився смуток від розуміння марності надій на краще життя.

-        Сформувати вміння критично оцінювати та аналізувати історичні факти, користуючись документальними матеріалом.

Тип: комбінований урок.

Основні поняття уроку: депортація, сталінський пресинг.

Обладнання уроку:

-        Турченко Ф.Г Новейшая история Украины. - К.: Генеза, 1995. - с.320-329

-        Карта "Україна під час другої світової війни."

План:

1.      Повне визволення території України.

2.      Завершальний етап боротьби в тилу ворога.

3.      Політика сталінського режиму щодо Криму та Західноукраїнських областей.

4.      Перемога. Втрати у роки війни.

Хід уроку

Перевірка домашнього завдання у формі бесіди.

-        Hазвіть основні військові операції 1943 року.

-        Які мобілізаційні заходи були проведені у 1942-1943 рр.?

-        Визначте їх особливості і наслідки.

-        Охарактеризуйте стосунки, що існували між радянськими і польськими партизанами, УПА і армією Крайовою?

-        Як складалися відносини між ОУН-УПА та німецькими керівництвом?

-        Чи сприяли своєю діяльністю діячі освіти та культури досягненню перемоги?

І. Повне визволення території України.

Дане питання поділяється на три підпитання:

  1. Січнево-лютневий наступ 1944 р.
  2. Корсунь-шевченківська битва.
  3. Весняний наступ Українських фронтів. Кримська операція.

Ці підпитання розподіляються між 3-ма учнями, які роблять по них повідомлення. Свою розповідь кожен з них супроводжує демонстрацією на карті.

Вчитель робить підсумок: Отже, починаючи з грудня 1943 р. - по жовтень 1944 р. вся територія України була визволена від німецько-фашистських загарбників.

Закріплення вивченого: назвіть основні наступальні операції Червоної Армії по визволенню України на завершальному етапі війни?

У той час, як один з учнів відповідає, всі інші заповнюють таблицю №1.

ІІ. Завершальний етап боротьби в тилу ворога.

Вчитель розповідає дане питання у формі лекції, акцентуючи увагу учнів на основних моментах, які застосовуються у випадках короткого конспекту (тези).

-        Партизанський рух на Україні у 1944-1945 рр.

-        Починаючи з 1944 р. партизанський рух окреслюється новими рисами.

-        Український штаб партизан формувався (33 загони 29 тисяч чоловік).

-        Утворюються невеликі рухливі загони, що підпорядковуються переважно НКВС.

-        Партизани, які і раніше у 1944 р. практикують глибокі рейди (власне з січня-липня 1944 р. вони здійснили 1037 диверсій, знищивши 11 тисяч вагонів з озброєнням).

Національний рух на Україні у 1944-1945 рр.

-        Не дивлячись на відступ німців дії національних сил активізувалися.

-        У липні 1944 р. утворюється Головна Визвольна Рада.

-        ГВР оголосила боротьбу як проти фашистів так і проти більшовиків.

-        ОУН(б) виступила з гострою критикою співробітництва з німцями.

-        ОУН(м) пішла на співробітництво з німцями.

-        Під проводом ОУН(м) створюється дивізія СС "Галичина", що стає складовою Вермахту.

-        СС "Галичина" була знищена під Бродами, кинута німцями на вірну смерть.

Вчитель зазначає: Після звільнення території України партизанські загони, радянська армія вступила в жорстоку боротьбу з національним Українським рухом. Щоб викорінити непокору та виявлення національних почуттів, ці сили не гребували ніякими засобами.

Ознайомившись з документами №№ 3-4 (стор. 328-329 підручника), дайте відповідь на запитання, які методи боротьби використав сталінський режим в боротьбі з ОУН-УПА.

 Політика сталінського режиму щодо Криму та Західноукраїнських областей.

Для розкриття цього питання використовується метод діалогу з учнями, а також робота з документальним матеріалом.

-        Що ви знаєте про долю кримських татар?

Так, справді, їх було депортовано або інакше кажучи вислано за межі їх етнічної Батьківщини. Офіційна версія звучала так: "державна зрада, співробітництво з окупантами."

-        Чи взагалі можна пред'являти таке звинувачення цілому народу?

Відповідь мотивуйте, знаходячи у документі № 2 підр. (стор. 328 підручника) підтвердження хибності даної тези.

Отже. Ми довели, що на хвилі патріотичного підйому зросте, зміцніє національний рух, що підточить хиткі лабети радянської системи. І цьому були підтвердження - героїчна боротьба ОУН-УПА. Тому не важко зрозуміти, чому змінилася політика Сталіна на звільнення від ворога територіях.

Пригадайте, як ставився Сталін до національного питання під час наростання протистояння з ворогом?

Уважно прочитайте документ № 2 підр. (стор. 328 підручника)

-        Хто складав, на вашу думку, більшість більшість із загального числа виселених?

-        Що підтверджує той факт, що це була цілеспрямована, безжальна політика на винищення татарського населення?

Отже, кілька десятків років над цілим народом висіло звинувачення в зраді. Що ви знаєте про теперішнє становище кримських татар?

-        Ми з вами згадували про ОУН-УПА. Яке значення для історії мало існування ОУН-УПА?

Західноукраїнські землі розвивалися в інших умовах і вважали радянську владу страшним насиллям, тому західноукраїнське населення підтримувало оунівців. Сталін використав дану обставину, щоб посилити пресінг на цих територіях, а також як привід до уніфікації цих земель в єдину радянську територію.

Прочитавши текст підручника на стор. 324-325, дайте відповідь на такі запитання:

Чому різні джерела дають різні дані про чисельність депортованих членів ОУН та їх сили?

-        Як відбувався процес виселення?

"Українців було дуже багато, і не було місця, куди б їх вислати, інакше Сталін зробив це також." Про це свідчать дані слова Хрущова?

Отже, ми встановили, що Перемога принесла не лише радість закінчення війни, а й розчарування від розуміння марності надій на краще життя.

Домашнє завдання: Використовуючи подані нижче джерела, складіть і заповніть таблицю втрат України у другій світовій війні, а також дайте відповідь на такі запитання.

  1. Чи є відмінність у цифрах, запропонованих сучасною історіографією та радянською?
  2. Як ви думаєте чому запропоновані данні різні?
  3. Наскільки вони є об'єктивними?

 

УКРАЇНА В 1943 РОЦІ

Мета:

-        навчити працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою;

-        розвинути вміння на основі історичних факторів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до думок та поглядів інших.

РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ 1945-1953 РР.

Мета уроку:

-        при активній участі учнів розкрити характер змін, що відбулися в ході відбудови на території Західної України, викрити негативні явища примусової колективізації та дати оцінку адміністративно-командним методам процесу встановлення радянської влади на західних областях УРСР.

-        розвивати в учнів здібності та уміння готувати короткі, але змістовні інформації на заздалегідь рекомендовані теми;

-        виховувати у них інтерес до вивчення складних, а часом суперечливих історичних процесів.

Тема:  РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ 1945-1953 РР. (УРОК-ЛЕКЦІЯ)

Мета:

-        Pозкрити причини ускладненого процесу відновлення радянської влади та відбудови народного господарства возз'єднаних районів західноукраїнських областей, закріпити поняття "радянізації" її негативні та позитивні сторони. Розвивати в учнів уміння порівнювати історичні процеси, робити висновки та узагальнення з окремих розділів суспільно-політичного життя, працювати з підручником та додатковою літературою.

-        Виховувати в учнів свідоме розуміння причин народного опору західних українців проти встановлення радянських порядків в цьому регіоні, не сприймання жорстоких методів до людей, що мають особисті погляди, які відрізняються від єдинодержавних.

Тип уроку:

вивчення нового матеріалу

Вид уроку:

урок - лекція

Навчально методичне забезпечення уроку:

-        "Новітня Історія України частина друга 1945-1995 рр. під редакцією Ф. Турченка, П. Панченка, С. Тимченко.

-        Політична карта України.

-        М. Коваль "ОУН-УПА в другій світовій війні (1944-45 р) Документи та матеріали.

 

Хід уроку

 

Повторення вивченого матеріалу:

Вчитель організовує узагальнену бесіду:

-        Які адміністративно-територіальні зміни в УРСР відбулися після закінчення Другої світової війни? (з показом на карті).

-        Подайте характеристику внутрішньополітичного та економічного становища України другої половини сорокових - першої половини п'ятидесятих років.

-        Які причини голоду 1946-47 рр.? Чим були зумовлені його масштаби та які це мало наслідки?

-        Як ви оцінюєте грошову реформу 1947 року?

-        Яким було матеріальне становище українського народу в зазначений період?

Відповіді учнів коментує вчитель, в кінці перевірки домашнього завдання робить короткий висновок.

 

 

ПЛАН ТЕМИ:

1. Відновлення радянської влади в західних областях України:

-        формування органів місцевої влади.

-        колективізація західноукраїнського села.

-        відбудова народного господарства та індустріалізація на західноукраїнських землях.

2. Доля Української греко-католицької церкви.

3. Операція "Вісла".

4. Боротьба ОУН-УПА. Р. Шухевич (Тарас Чупринка)

 

Виклад основного матеріалу вчитель проводить у формі лекції. Учні при цьому складають план конспект лекції.

Процес відбудови у возз'єднаних районах Західної України після їх звільнення від фашистів і завершення Великої Вітчизняної війни проходив набагато складніше, ніж на сході республіки. Це було зумовлено рядом причин: значним руйнуванням, завданим фашистською агресією та воєнними діями 1944 року. Слабкістю економічного потенціалу регіону, особливості менталітету західних українців, які неоднозначно сприймали соціалістичні перетворення, пасивним та активним опором нововведенням з боку значної частини населення.

 

Після короткого вступу вчитель переходить до викладу суті перетворення.

- Відновлення органів радянської влади здійснювалась шляхом направлення з східних районів України у західні області великої кількості робітників партійно-комсомольського та державного апарату. Працівників правоохоронних органів, державної безпеки, культури і освіти. Майже всі ключеві пости в цих областях займали вихідці з інших регіонів країни. У 1946 році з І6І29 номенклатурних посад в західних областях України місцеві жителі займали всього 12 % (2097 чол.).

- Процес колективізації на західноукраїнських землях відновився з приходом червоної армії і він здійснювався по відомому вам сценарію кінця 20 - початку ЗО років, тобто методом примусу (І945 р - було всього 145 колгоспів, в реден2 1950-7200, або 93 % селянських господарств були залучені до колгоспів. Під час цього процесу тисячі людей були депортовані у східні райони СРСР. Насильницька колективізація, а антинародна податкова політика, командні методи хлібозаготівель викликали невдоволення селян т створили додаткову соціальну базу для погіршення боротьби УПА та підпільної діяльності ОУН.

- Положення загострилось і тим, що проводячи боротьбу з ОУН-УПА, органи державної безпеки Радянського Союзу вживали репресивні заходи щодо місцевого населення. У 1948 році було депортовано біля 500 тис. західних українців до Сибіру, в Північні райони Росії.

- Всім нам відомо, яку роль у житті західних українців займала церква. У 1946 році У Львові на Церковному соборі був винесений вердикт про ліквідацію Брестської Унії і повному розриву з Ватиканом. Це рішення викликала обурення у мирян греко-католицької церкви. Яка вимушена була піти у підпілля.

- Цей крок гоніння греко-католиків зміцнив наміри ОУН-УПА продовжувати збройну боротьбу з "Совєтами" Армія УПА нараховувала до 100 тис. бійців. Керівником збройної боротьби на українських землях був видатний діяч українського національного руху Роман Шухевич.

 

Висвітлення історичної постаті вчитель організовує шляхом роботи з текстом підручника і пропонує учням самостійно скласти біографічну довідку про Р. Шухевича.

 

Вчитель пояснив причини поразки національно-визвольної боротьби, яку вели ОУН-УПА і пропонує опрацювати документ з цього питання, вміщений у тексті параграфу під рубрикою "Архів".

В умовах жорсткої боротьби. яка охопила в основному сільські райони, здійснювалась модернізація промисловості західних областей України Звертає вчитель увагу учнів на:

значно вищі, ніж у східних регіонах УРСР темпи промислового розвитку суттєві якісні зміни у традиційних галузях західноукраїнських земель, появу нових галузей та відкриття значних родовищ корисних копалин (нові родовища нафти, газові родовища, родовище сірки, вугілля). Зміни в економіці краю вимагали більшої кількості освічених людей. Тому велика увага приділялась розвитку освіти (у 1950/51 навчальному році в школах Західних областей працювало близька 60 тис вчителів, кількість вузів зросла до 25. Однак зростання освітянського рівня супроводжувалося активною русифікацією.

 

З метою закріплення основних положень лекції вчитель організовує бесіду - узагальнення:

-        Якої Ви думки щодо такого висновку?

-        Чому процес "радянізації" викликав ріст незадоволення місцевого населення та піднесення збройної боротьби проти цього процесу?

-        Як ви оцінюєте діяльність ОУН-УПА в цей час?

-        Сучасний історик О.Субтельний соціалістичну перебудову на возз'єднаних землях розуміє так: "привести західних українців у відповідність з радянською системою та їх східними співвітчизниками". Поясніть думку вченого.

 

Домашнє завдання:

Скласти за текстом параграфу тезовий конспект теми.

 

РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 Р. І ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Мета:

-        Ознайомити учнів з основними подіями відповідного періоду історії.

-        Навчити учнів співставляти, аналізувати, критично оцінювати історичні факти і події правильно і чітко висловлювати власну думку, аргументовано доводити її вірність.

-        Виховати у учнів почуття патріотизму, національної гідності, поваги до власної історії, толерантне ставлення до чужих поглядів і думок.

Завдання:

Визначити основні причини підписання радянсько-німецьких пактів, позитивні та незадовільні наслідки їх укладання для західноукраїнських земель; ознайомити з політикою, яка проводилася у районах Західної України.

Тип:

комбінований урок.

Обладнання:

підручник Турченко Ф., Панченко П. Новітня історія України 11 кл., 2 частина.

Тематика реферативних повідомлень:

-        "Міжнародна ізоляція СРСР і політичне ігнорування радянської держави чи свідоме штовхання до союзу з Німеччиною"

-        "Наступ СРСР на Західну Україну: прояв допомоги чи акт агресії"

-        "Політика радянського керівництва щодо західноукраїнських земель і визволення від іноземної залежності чи дії спланованого геноциду".

Література для вчителя та учнів:

1.      Грицак Я. "Нарис історії України ХХ ст." - К.,1996 р.

2.      Субтельний О. "Історія України" - К.,1992

3.      "Історія України: нове бачення" т.2. - К.,1998

4.      Орлов А. "СССР-Германия: август 1939-июнь 1941" - М., Знание, 1991

5.      Якушевський А. "Радянсько-німецький договір 1939 р. УІЖ, 1989, №9

6.      Волков С., Емельянов Ю. "До и после секретних протоколов" - М.,1990

7.      Семиряга М. "Україна: Нариси політичної історії. Перша половина ХХ ст." - К.,1993

8.      Трубайчук А. "Брудершафт двох диктаторів." - К.,1993

План:

  1. Укладання радянсько-німецького пакту про ненапад. Початок другої світової війни.
  2. Входження Бессарабії та Північної Буковини до СРСР, включення їх до складу УРСР.
  3. Радянізація західних областей України.
  4. Німецька окупація Лемківщини, Холмщини та Підляшшя.

 

Хід уроку

 

Виклад нового матеріалу

І  частина

Запитання до класу: до яких держав входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття ?

-        23 серпня 1939 року в Москві міністри закордонних справ СРСР Молотов і Німеччини Рібентроп підписали радянсько-німецький пакт про ненапад:

-        утримання від агресивних дій відносно один одного

-        при нападі третьої держави на СРСР або Німечину не підтримувати агресора ні в якій формі

-        строк дії угоди - 10 років

Додатково оформлювався таємний протокол про розмежування сфер інтересів обох держав:

-        західний кордон мав проходити по річках Нарев, Вісла, Сан.

-        радянська сторона підкреслювала свою зацікавленість у Бесарабії, на що Німеччина не мала претензій.

В результаті до СРСР відійшло 51,5 % земель, які перебували у складі Польщі.

-        1 вересня 1939р. нападом німецьких частин на польські прикордонні укріплення розпочалася Друга світова війна.

-        17 вересня 1939р. кордони перетнула Червона Армія під командуванням маршала Тимошенка і зайняла територію Західної України.

-        28 вересня 1939р. Німечинна та СРСР укладають договір про дружбу та кордони, таємний протокол який встановив кордони по Бугу.

 

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

-        Ваша оцінка позиції міжнародного співтовариства щодо СРСР. Чи була альтернатива не укладання пакту?

-        Ваше ставлення до таємного протоколу. Визначте його моральність та правомочність

-        Оцініть переговори СРСР і Німеччини. Ваш прогноз міжнародного становища при їх несприятливому значенні.

 

ІІ  частина

26 червня 1940р. діючи в межах таемного протоколу та домовленістю з Німечиною, СРСР передав уряду Румунії заяву де вимагав повернення Бесарабії та Північної Буковини. Румунське керівництво погодилося на переговори з цього питання. Натомість радянський уряд 27 червня висунув ультиматум де вимагав на протязі 4-х діб вивести румунські війська з цих тереторій. В свою чергу на румунський уряд натиснула Німечина.

-        28 червня 1940р.Червона Армія вирушила у Бесарабію та Північну Буковину.

-        На початку серпня 1940р. Північна Буковина та південні райони Бесарабії ввійшли до складу УРСР.

 

 

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

1.      Оцініть характер політичних зазіхань Радянського Союзу. Як це можна співставити з державницькимим ідеями Московської держави.

2.      Чи можна погодитись з урядовими трактуванням вересневого походу частин Червоної Армії як "визвольної місії від іноземного поневолення" ?

3.      Ваша думка щодо визнання дій СРСР агресією щодо держав в складі яких перебували етнічні українські землі.

 

ІІІ  частина

22 жовтня 1939р. пройшли вибори до Народних Зборів Західної України.

-        27-28 жовтня депутати одностайно прийняли Декларацію про встановлення радянської влади, націоналізацію банків, промисловості та поміщицької землі, про воз'єднання з УРСР в складі СРСР.

-        Листопад 1939р. законодавчо закріплено приєднання Західної України на сесіях Верховної Ради УРСР та Верховної Ради СРСР.

-        Радянізація викликала опір з боку ОУН, яка почала проводити терористичні акти проти представників радянської адміністрації.

-        Заходи радянізації західноукраїнських земель:

- заборона діяльності всіх партій, окрім КПЗУ, яка стала складовою КПУ;

- закриття громадських, культурних, наукових, торгівельних товариств і установ, періодичних видань;

- ліквідація приватної власності, націоналізація промисловості та землі, колективізація;

- наступ на права церкви: заборона діяльності православної церкви на Волині, обмеження прав греко-католицької церкви;

- репресії щодо інтелегенції, масові депортації українців у північні райони СРСР;

- pозпочалася українізація, розширення мережі освітніх закладів.

 

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

  1. Визначить політичні прорахунки дій радянського керівництва на Західній Україні.
  2. На вашу думку, що заважало виникненню у 1939р. організованого, дієвого та масового опору ствердження тоталітарного режиму на західноукраїнських землях ?
  3. Чи можна припустити, що репресії стосовно західноукраїнської, в першу чергу, культурно-релігійної еліти були політичною розправою радянського режиму за участь і підтримку визвольних змагань 1917-1920рр.?

 

IV  частина

Політика німецької влади на Лемківщині, Холмківщині та Підлящщі була направлена на те, щоб залучитися прихильністю українського населення.

-        було дозволене офіційне виховання української мови.

-        право діяльності українських культурних, наукових, громадських товариств.

-        не заборонялася діяльність політичних партій, якщо вони не ставали до опозиції окупаційній владі.

 

Висновок:

Найбільшим позитивним наслідком укладання радянсько-німецьких пактів 1939 р. було об'єднання майже всіх українських етнічних земель, як втілення ідеї соборності.

 

Закріплення вивченого:

  1. Ознайомитись з документами у підручнику, заповнити таблицю "Радянсько-німецький пакт 23 серпня 1939р."
  2. Охарактеризуйте підписання таємного протоколу з моральної та правової точки зору. Чи мав він право на існування?
  3. Визначить підсумки та значення територіальних приєднань для УРСР.
  4. Складіть хронологічну таблицю "Входження Західної України, Бесарабії та Північної Буковини до складу СРСР.
  5. Охарактеризуйте основні засади політики радянізації на західноукраїнських землях. У чому була помилка радянського керівництва?
  6. Визначіть позитивні та негативні наслідки радянської політики на Західній Україні.
  7. Заповніть таблицю "Становище західноукраїнських земель у 1939-1941рр."

    Домашне завдання:

-        тезисно опрацювати матеріал питання радянізації західноукраїнських земель за підручником.

-        Робота з документом (Заповнити таблицю "Радянсько-німецький пакт 28 вересня 1939р." (основні положення)

 

 

 

Тема: Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні

Мета:

-        Ознайомити учнів з гітлерівським "новим порядком," із створенням та реалізацією плану "Ост," з рухом опору та його особливостями.

-        Розвинути в учнів вміння порівнювати і критично оцінювати діяльність різних, за політичною спрямованістю, сил руху опору; розвинути вміння аргументовано, на основі історичних фактів відстоювати власні погляди.

-        Виховати почуття національної свідомості, на основі ОУН-УПА; толерантне ставлення до думок інших, терпимість та повагу до опонентів.

Тема: Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні

Мета.  Визначити суть окупаційного режиму в Україні, наслідки, до яких привела політика «нового порядку». Показати трагедію українського народу в ході війни, проаналізувати розгортання руху Опору в Україні.

Виховувати почуття патріотизму, поваги та шани до ветеранів та учасників Великої Вітчизняної війни, почуття неприязні до поневолення, рабства, ідей фашизму та нацизму.

Розвивати вміння аналізувати події, робити висновки на основі фактологічного матеріалу, об'єктивно оцінювати історичні події, використовувати наукову термінологію, розвивати навички ведення дискусії.