ТВОРЧІ ВИДИ ВПРАВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ. ВИСНОВКИ. ЛІТЕРАТУРА

ТВОРЧІ ВИДИ ВПРАВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Думка, мотив, уява, слово, знання, творчість, діяльність, результат — усе це складові процесу літературної діяльності.

Цікава думка може промайнути в дитячій уяві, але вона одразу згасне без розумної мотивації та певного обсягу теоретичних і практичних знань, а також посильної творчої діяльності.

Сіл розуміти необхідність створення передумов для самовираження особистості молодшого школяра, а також актуальність природної потреби дітей в емоційних переживаннях. Василь Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переко¬нався, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною... Думка невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприймання навколишнього світу, — вимога, що висувається законами розпитку дитячого мислення».

Мислення ширше за мовлення, але без мовленнєвого оформлення (усного чи писемного) неможлива реалізація думки.

Завдання вчителя: навчити дітей процесу побудови зв'язного висловлювання від авторського задуму до кінцевого результату. Цей процес багатоетапним і складним, долає чотири взаємопов'язаних фази.

● Орієнтування у меті та умовах спілкування (про що скажу чи напишу, як і з якою метою).
● Планування викладення думки (із чого почну, у якій послідовності розкрию тему висловлювання, обмірковую кінцівку ти висновки).
● Добирання відповідних мовних засобів (порівнянь, епітетів, метафор, синонімів, антонімів, фразеологізмів тощо).
● Забезпечення зворотного зв'язку (автор ураховує оцінку тих, хто слухає або читає висловлювання, щоб краще здійснити свій задум), тобто відбуваються критика і редагування тексту.

Педагог має уважно ставитися до кожного етапу побудови тексту школярами, щоб кінцевий результат (твір) був якісним.

Слід поступово ознайомлювати учнів на уроках української мови в початкових класах з усіма нормами культури мовлення та спілкування.

Стилістичні — доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретній ситуації мовлення.

Лексичні — розрізнення значень і семантичних відтінків слів.

Граматичні — обирання правильного закінчення, синтаксичної форми.

Орфоепічні — правильна звуковимова та наголошування.

Орфографічні — правила написання слів.

Пунктуаційні — постановка розділових знаків.

Усі висловлювання молодших школярів мають відповідати основним критеріям культури мовлення, зокрема бути змістовними, логічними, точними, послідовними, багатими, виразними, чистими, правильними і комунікативними.

Педагог має акцентувати увагу дітей на виконанні правил культури письма:

● писати каліграфічно — це виявлення поваги до адресата;
● писати правильно, точно, безпомилково записувати думки на письмі;
● оформляти написане охайно, без закреслень;
● дотримувати загальних вимог оформлення письмових робіт;
● переносити слова по складах.

Доцільно використовувати мовні завдання для формування практичних навичок щодо написання текстів різного типу із другого класу, коли починається вивчення писемного мовленням на уроках української мови в російськомовних школах; організовувати процес мовленнєвої творчості від простіших завдань за зразком до складніших, конструктивних: доповнити, зіставити, переконструювати.

Прийом переконструювання методист П. М. Ерднієв називав навчання кращим способом здобуття знань. Перетворюючи, учні виявляють, закріплюють та узагальнюють органічні взаємозв'язки, тому знання закріплюються краще, ніж коли їх розглядають в ізоляції.

Наприклад: Українська мова. 2-й клас.

Тема. Грудень рік кінчає, а зиму починає

9. Доповнення тексту

У ч и т е л ь. Ми сніжок на вулиці ліпили та сніговичків зробили. Перший Сніговичок-Запитайлик приніс вам «зимове» завдання. Із дужок необхідно обрати точні слова за змістом речення та підкреслити їх. (Зачитування тексту.)

МЕТЕЛИЦЯ

Уночі вітер нагнав сірі хмари. Вони закрили все небо. Повільно (полетіли, закружляли, падали) великі сніжинки. Потім (пішов, повалив, випав) лапатий сніг. До ранку він усе (засипав, покрив) білою ковдрою.

(Зачитування відредагованих текстів дітьми. Коментування вибору. Нагородження учнів за точні відповіді.)

Наприклад: Українська мова. 3-й клас.

Тема. Типи текстів

7. Закріплення і систематизація набутих знань

1) Переконструювання та редагування текстів.
 

А

В

5. Перебудуйте текст-розповідь про синичку на текст-міркування (впр. 147, № 2).

Доберіть заголовок.

Синиця — дуже корисний птах, адже...

5. Відредагуйте текст і доберіть до нього заголовок.

Птахам, узимку, голодно.

Розвішали, на, учні, деревах, годівниці. Зерна, у, насипали, їдальні.

Часто, діти, пернатих, підгодовували

 
Вправа 147 (с. 60)

Синицю в Україні можна зустріти скрізь: і в лісі, і в садку, і біля вікна. Її дзвінку пісеньку ми чуємо теплого сонячного дня навіть узимку. Живиться синиця насінням, комахами та їх личинками.

Слухання заголовків і складених текстів, визначення їх теми та мети.

- Як ми можемо допомогти птахам узимку? Чим нагодувати?

2) Складання тексту-опису предмета.

а) Відгадування загадки про лисицю.
 
В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
Хитра і руда дівиця,
А зовуть її... (лисиця).
 
б) Складання тексту-опису за питаннями та опорними словами. Добирання заголовка.
 

1. Де живе лисичка?

У лісі

2. Яка в неї шубка, хвіст?

Руда, пухнастий

3. Яка мордочка?

Гостренька

4. На що схожі очі?

Наче намистинки

5. Які вушка?

Гострі та чуткі

6. Який характер у лисиці?

Хитра, спритна

7. Чи подобається ця тваринка?

Лісова красуня

 
Зачитування й аналіз складених описів лисиці, визначення теми та головної думки тексту.

- Яке словосполучення з опорних слів можна використати для заголовка? (Лісова красуня)

На одному уроці діти не тільки напишуть декілька текстів, що різняться за метою висловлювання, а й навчаться їх аналізувати, редагувати, переконструювати, визначати тему та мету, добирати точні заголовки.

Наприклад: Українська мова. 4-й клас.

Тема. Займенник як частина мови

8. Самостійна робота (диференційована)

Рівень А

- Замість крапок поставте займенники ми, я у потрібній формі, допишіть пропущені закінчення слів.
________________________
Узимку... їздив у село до бабусі. Там у... було багато друзів ... разом каталися з гори на санчат.

- Яким є тип цього тексту? (Розповідь)
- Доберіть заголовок. (Зимові розваги)
- Пригадайте зимові розваги за малюнком. (Узимку можна кататися на лижах, ковзанах; ліпити сніговика; грати у сніжки, у хокей.)
- Продовжте розповідь за поданим початком, підкресліть займенники.

Рівень Б (впр. 249, с. 113)

- Прочитайте текст, визначте його тип, доберіть заголовок (мал. поросятка на дошці).
_________________________
За невисоким парканчиком вовтузилися поросята. їх було дуже багато. Вони були завбільшки з маленьких цуценят. Вони всі побігли до нас. Вони вважали, що ми їх погодуємо.

- Назвіть у тексті займенники. На що вони вказують? Навіщо потрібні?

- Чи у всіх випадках у цьому тексті необхідно замінювати іменник поросята на займенник вони?

- Виправте текст і запишіть.

Перевірка виконання завдань, коментування відповідей.

Потрібно навчати молодших школярів будувати твори різних композиційних форм: розповіді, міркування, описи наукового та художнього стилів, ознайомити з окремими зразками ділових текстів.

Кожен зі способів викладення тексту має свої особливості побудови, певне стилістичне вирішення та потребує відповідного мовного оформлення.
Досвід роботи свідчить, що розповідь — це найдоступніший для сприймання молодшими школярами тип тексту.

Цей текст має сюжет, у ньому йдеться про певні взаємопов'язані події. Також існують дійові особи, між якими відбуваються діалоги, тому текст насичений іменниками та дієсловами.

Слід зазначити, що хоча у типі тексту-розповіді головну увагу приділено фактам, але він містить елементи опису.

МІЙ СТАРШИЙ БРАТ

У мене невеличка сім'я: мама, папа, я та мій старший братик Дмитро. Дмитро вже дорослий хлопець. Йому вісімнадцять років, але він завжди поруч, коли мені потрібна його допомога. Він змалку вчив мене робити зарядку, чистити зуби, мити за собою посуд. Він розповідає мені, як важливо бути чесною та порядною людиною, як важливо поважати працю будь-якої людини, як важливо гарно вчитися в школі.
Дмитро дуже відповідальний, добре вчиться, його поважають учителі та друзі. Я дуже пишаюся своїм братом і хочу бути на нього схожим.                                                                                                                                                  
 
Тарасенко Ілля

 ГОДІВНИЧКА
 
План
1. Настала зима.
2. Допомога птахам.
3. Спів у подарунок.

Настала холодна зима. Занесло снігом поля, сади., парки і ліси. Сумно стає птахам у мороз і заметіль.

Діти вирішили потурбуватися про пташок. Вони влаштували у себе біля вікна їдальню для птахів. Написали гарбузового і соняшникового насіння в годівничку. Багато зголоднілих пташок прилетіло їсти.

Наш клас добре потурбувався про птахів. За всі турботи пташки віддячили навесні дзвінким співом.
 
Шаманська Ірина

В описах зображуються картини природи, окремі предмети, процеси, дії та явища. Автор передає зовнішній вигляд предмета, його найпомітніші деталі, складові, внутрішній зміст, а також своє ставлення до того, що описує. Описи позбавлені сюжету, відсутні події та дійові особи, а характеризуються основні ознаки предмета, тому цей текст насичений прикметниками, порівняннями, епітетами.
 
СИНИЧКА
 
Синичка — дуже гарна пташка! Розміром вона невеличка. На голові у пташини чорно-оксамитова шапочка з чорненькою краваткою, на зеленкувато-сірих крильцях ніби пензликом намальована кожна пір'їнка. У синички гострий дзьоб, біляві щічки та агатові оченята. Вона співає: «Пінь-пінь, пінь-пінь!»

Як добре, що і взимку, коли навкруги все сіре, біля нас є така гарна пташка!

Кожухар Ксенія
 
ОПИС КАРТИНИ «ЗИМОВА ХАТА»
 
Я описую картину «Зимова хата» відомого художника-пейзажиста Василя Гнатовича Непийпиво.

Настала зимова ніч. На подвір'ї стоїть сільська хатина. Солом'яний дах великим шаром вкрив пухнастий сніг. Під місячним сяйвом виблискують на ньому сніжинки, як діаманти.

Маленькі віконця, мов оченята, поглядають на вкрите м'якою сніговою ковдрою подвір'я.

Розлогі деревця купаються біля тину у сріблястому інеї.

У темному небі блищать яскраві зірочки. Посередині гойдається місяць, ніби наспівуючи пісеньку: «Спіть, зіроньки, спіть!»

Я у захваті від краси на картині!

Кишишьян Ольга
 
Міркування (роздум) — це тип тексту, у якому стверджуються або заперечуються певна думка, поняття, факт, явище. Для доведення певної думки використовують судження, наводять приклади, порівнюють і роблять висновки.

Структура тексту-міркування:

● твердження;
● доведення;
● висновок.

Міркування — це найскладніший тип тексту для молодших школярів, його характерним ознакам слід приділяти більше часу для опрацювання.
 
ЩО МЕНІ ПОТРІБНО ДЛЯ ЩАСТЯ?
 
Любов моїх тата і матусі робить мене дуже щасливою людиною.

Я завжди відчуваю їхні тепло і турботу. Кожний ранок починається для мене з усмішки матусі.

- Микитко, час прокидатися! Підводься, мій маленький хом'ячку!

У моєї родини є маленька улюблена справа. Ми разом їдемо на море, беремо великі булки хліба і годуємо чайок. Біля нас згуртовуються ці пташки. У кожної з них — свій характер. Вони дуже нагадують нам людей. Додому ми повертаємося радісні та веселі.

Я люблю свою родину. Це велике щастя бути разом.

Усенко Микита
 
Починаючи з першого класу, слід розвивати у школярів навички діалогічного мовлення спочатку — за зразком, потім — рядами (у невеликих групах), а вже згодом — у парах; прищеплювати любов до культури спілкування: використання формул мовленнєвого етикету, уміння вислухати співрозмовника та висловити своє ставлення до почутого.

Розпочинати формування діалогічного мовлення доцільно із відтворення діалогів казкових героїв, потім — побудови діалогів за змістом ситуативного малюнка чи уявною ситуацією. Необхідно навчати школярів творчо ставитися до виконання цього завдання.

Наприклад: Українська мова. 3-й клас.

Вправа 119 (с. 47)

Завдання: розгляньте малюнок і озвучте його.

В АПТЕЦІ
 
Тарас прийшов до аптеки і сказав:
- Доброго ранку, шановна!
Аптекарка відповіла:
- Добридень! Що тобі потрібно?
- Дайте мені, будь ласка, сироп від кашлю «Гербіон» з екстрактом подорожника.
- Він коштує 25 гривень.
- Крім цього мені потрібно купити таблетки «Вітамін С».
- Цей препарат коштує 20 гривень. Усе разом — 45 гривень.
- Ось, прошу, 45 гривень.
- Дякую, не хворійте!
- Спасибі, до побачення!
 
Котенко Максим
 
Важливою умовою для підвищення якості читання є усвідомлення прочитаного, що викликає активне ставлення до засвоєних знань, виявляє якість розуміння тексту в цілому.

Із першого класу доцільно пропонувати учням виконувати ілюстрації до прослуханого тексту, адже в їхній уяві складається певний ланцюжок образів щодо змісту. Малюки охоче відтворюють прочитане, краще розуміють його, запам'ятовують. Аналізуючи малюнки школярів, також можна з'ясувати ступінь розвитку їхньої творчої уяви та мислення.

Необхідно поступово ускладнювати завдання: аплікації, об'ємні моделі, портрети головних героїв, малюнкові плани тощо.

Отже, малювання молодшими школярами ілюстрацій до творів поліпшує усвідомлення прочитаного, полегшує переказування твору та вивчення віршів напам'ять, розвиває творчість, уяву й образне мислення.

Наступним важливим завданням є складання власних запитань до тексту.

Дітям необхідно показати всю глибину усвідомлення змісту, теми та основної думки прочитаного тексту, кожного його слова й речення. Під час постановки запитань учень мимовільно аналізує основний смисл описаних подій, фактів, учинків героїв.

Але спочатку рекомендуємо навчити школярів чітко і повно відповідати на запитання до тексту. Таке постійне тренування допоможе розвинути навички аналізу змісту прочитаного, неодноразове повернення до тексту поліпшить якість усвідомлення його змісту.

ОБЖИНКОВІ ПІСНІ
 
Запитання до тексту

1. Що робив український народ на своїй землі?
2. Чим зустрічали найшановніших гостей?
3. Яка дівчина розпочинала весняний засів?
4. Як називали кущик жита, що залишався на полі, коли врожай було зібрано?
5. Де відображено святкові дійства?

Перевірку цього завдання можна проводити досить творчо: запитувати одне одного у парах або за бажанням (учень сам обирає того, хто відповість на його питання), змагатися рядами (хто більше дасть точних відповідей) та обрати найцікавіше запитання.

Дуже важливим завданням для формування літературної компетентності є складання плану тексту.

План коротко й послідовно відображає найголовніше у тексті. Його можна виконувати у різних формах :

● малюнковий, у вигляді запитань або розповідних речень;
● індивідуально, у парах, колективно;
● під час уроку, як домашнє завдання.
Учитель ознайомлює школярів із правилами побудови плану.
● Кожне речення плану починається із цифри.
● Кожне речення пишеться з нового рядка.
● Кожне речення є заголовком, що відображає зміст певної частини.

Потім слід розвивати у дітей навички, необхідні для складання плану:

● уміти визначати тему і мету тексту;
● уміти ділити текст на логічно завершені частини;
● уміти добирати заголовки та записувати їх.
 
ГАЛОЧКА
За Оксаною Іваненко
 
План
1) Справжня школярка.
2) Перше знайомство.
3) Урок казок.
4) Галя заблукала. -
5) У музичній залі.
6) Галя потрапила до кабінету біології.
7) Повернення до класу.
                                      Перегуда Дмитро
 
Учням дуже подобається складати малюнковий план до тексту. Іноді вони зображають кожен пункт плану на різних аркушах, тоді решта відгадують, до якої частини тексту певна ілюстрація (можна показати деформований план).

Також варіантом малюнкового плану є кадри діафільму, що відображають послідовність подій у тексті. Таким чином дитина аналізує ще раз зміст, учиться визначати головне в прочитаному тексті.

Поліпшувати якість смислового аналізу тексту можна за допомогою такого творчого завдання: запис діалогу за змістом тексту.
Діалог — розмова двох осіб.

Кожна репліка діалогу починається з нового рядка, ставиться тире і записується із великої літери.

Найкраще із цим завданням учні можуть упоратися у 4-му класі, коли в них уже достатньо сформовані навички діалогічного мовлення.

Діти використовують під час побудови діалогу етикетну лексику та мовленнєві формули, щоб висловити своє ставлення до прочитаного.

Наприклад: Українське читання. 4-й клас.

Тема. «Україна — незалежна держава» (стаття)
 
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
(муз. М. Вербицького, сл. П. Чубинського)
 
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми браття, козацького роду.
 
Діалог «Україна — незалежна держава»

- Доброго дня, Тарасику! — сказала Галя.
- Здрастуй! — привітався хлопчик.
- Тарасе, а ти знаєш, що Україна як незалежна самостійна держава визнана всіма країнами світу?
- Так, Галю, знаю! Акт проголошення Незалежності було прийнято 24 серпня 1991 року.
- А ще нам учитель на уроці розповідав про Гімн України, — сказала Галинка.
- Гімн — це урочиста пісня, яку виконують, коли розпочинають державні урочистості.
- Тарасику, а ти знаєш, що таке Герб і Прапор України?
- Звісно, знаю, Галю! Гербом української держави є золотий тризуб на блакитному тлі, — гордо відповів хлопчик. — А національний прапор України синьо-жовтого кольору.
- Ось бачиш, як багато цікавого про Україну та її символи ми знаємо! — сказала Галя.
 
Шаманська Ірина
 
Досвід роботи свідчить, що дітям подобається складати власну кінцівку до твору.

Ця творча вправа сприяє самовираженню особистості, розвитку творчої уяви, формує навички літературної діяльності, поглиблює знання учнів про структуру тексту, його сюжет та композицію.
 
МАРУСЯ БОГУ СЛАВКА
Роман Завадович
 
Коли паша повертався з мечеті, то побачив, що двері вежі відчинені. Це дуже його здивувало. Він запитав у Марусі, чому двері у вежу відчинені.
- Вибач, батьку, мені! Моє серденько не витримало. Це я звільнила невільників твоїх!
Розлютився паша і хотів убити дівчину. Але зміг приборкати свій гнів та оцінити шляхетний вчинок Марусі. Він сказав:
- Гаразд, доню моя! Бачу я, що ти досі любиш свою батьківщину і сумуєш за рідним краєм. Тому відпускаю я тебе додому, до батька-матері. Але приїжджай до мене гостювати, бо в мене крім тебе нікого рідного немає.
Подякувала Богуславка паші та пообіцяла приїжджати. Вона повернулася додому в рідне місто.
 
Синяков Іван
 
Наводимо варіанти цього завдання.

● Замінити одну зі структурних частин тексту.
● Ввести нового героя.
● Змінити характери героїв твору.
● Змінити місце подій, пору року.
● Перенести події твору у сучасне, минуле чи майбутнє.
● Поміняти персонажів запропонованих творів місцями.
● Дібрати новий заголовок до тексту.
● Доцільно також запропонувати такий вид завдання, як відгук до твору.

Відгук — це зв'язний текст, що містить об'єктивне оцінювання прочитаного, побаченого чи почутого й передає особистісне ставлення до нього.

План роботи

1. Автор твору.
2. Назва твору.
3. Головні герої.
4. Стислий зміст (6-7 речень).
5. Висновок. (Чого навчив твір?)

Учням 3-го класу варто зменшити кількість речень у короткому змісті.

До такого виду завдання учитель готує учнів послідовно і цілеспрямовано, формуючи їхні навички літературознавчої пропедевтики.

● Визначення теми та основної думки твору.
● Розуміння основного смислу описаних подій, учинків персонажів.
● Визначення основних елементів сюжету: пейзаж, портрет, діалоги.
● Поділ тексту на частини, пояснення їх взаємозв'язку.
● Визначення головних, другорядних, епізодичних персонажів тексту.
● Аналіз зовнішнього вигляду (портрет, мовлення, костюм), рис характеру, учинків героїв, світу речей (інтер'єр) та світу природи (пейзаж), у якому живе персонаж.
● Усвідомлення ставлення автора до зображуваних подій та персонажів твору.
● Аналіз мови художнього твору, усвідомлення засобів художньої виразності (епітетів, порівнянь, метафор) та пояснення їх ролі.
● Визначення жанру твору (оповідання, казка, легенда, байка, вірш, небилиця, безкінечник та ін.) та його ознак.
 
ХЛОПЧИК ТА СНІЖИНКА
Василь Сухомлинський
 
Головні герої: хлопчик, сніжинка.

З неба летіла сніжинка.

Хлопчик побачив її та злякався, що вона впаде комусь під ноги. Йому дуже не хотілося, щоб ця кришталева красуня була затоптана!

Він простягнув долоню, сніжинка впала на його добру, теплу руку і розтала. Замість неї там блищала крапелька, мов сльозинка.

Добре, коли діти вміють співчувати і допомагати всім, хто цього потребує!

Кожухар Кирило
 
ЧОТИРИ РУДІ ЛИСИЦІ
 
Головні герої: водій автобуса, Ярко.

Ярко їхав у автобусі. Дорога була засніжена і слизька. Водію було важко кермувати.

Раптом Ярко побачив на дорозі щось яскраве і миттю зрозумів, що може статися лихо! Він гучно попросив водія зупинитися. Дивом шофер загальмував на слизькому асфальті і тим врятував чотирьох лисиць, які переходили дорогу. Ярко і водій буди дуже задоволені. Але якийсь жорстокий чоловік пошкодував, що у нього зараз немає рушниці, щоб убити лисиць.

Висновок. Людина не повинна бути жорстокою. Потрібно берегти тварин — братів наших менших.
 
Потапенко Роман
 
Доцільно навчати молодших школярів писати інструкції.

Інструкція — це текст, у якому зазначено послідовність дій, пов'язаних із конкретною ситуацією.

Цей вид завдання сприяє розвитку навичок аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення. Також важливо вміти висловлювати свої думки точно, конкретно, стисло і послідовно.

На початковому етапі діти виконують це завдання, спираючись на опору.

Наприклад: Українське читання. 3-й клас.

Тема. За Іваном Бондарчуком «Зимова пригода»

6. Узагальнення та систематизація знань

- Дівчатка мають написати відгук до твору, а хлопчики, як майбутні рятівники, доповнять інструкцію щодо швидкої допомоги людині, яка провалилася на льоду.

(Учні виконують завдання на аркушах.)

Спочатку покличте на допомогу ... До місця пролому ... Киньте потопельникові... Потім тягніть ... Зніміть із постраждалого ... Дайте випити ... Зігрійте. Відвезіть потерпілого до ...

Довідка: теплий чай; лікарня; мотузка; шарф; ремінь; Палиця; наближайтеся повзком; вологий одяг; швидко на лід; дорослих.

(Учні зачитують відгуки та інструкції. Коментування вчителем відповідей.)

Висновок. Можливо, хтось із вас обере професію рятівника. Це дуже сміливі та впевнені люди, від яких залежить життя інших людей.

Згодом учні складають інструкції за допомогою вчителя і самостійно, відповідно до поставленої теми та мети.

Інструкція «Як зліпити сніговика»

1. Виходжу на вулицю.
2. Беру із собою друзів.
3. Скачуємо три великі кулі.
4. Зліплюємо від найбільшої до найменших.
5. Замість рук ставимо палки.
6. Замість очей — два чорних ґудзики.
7. На голову надягаю відро.
8. Замість носа ставлю моркву.
9. З ягід горобини роблю рот.
10. До рук даю мітлу.
11. Сніговик готовий.
 
Приклади інших цікавих творчих завдань

● Написати листа героєві твору.
● Реклама прочитаного твору.
● Добирання прислів'їв, приказок, музичного супроводу, ілюстрацій, картин до твору.
● Написання тестових питань.
● Складання міркування щодо змісту прочитаного.
● Складання ребусів, кросвордів, загадок, анаграм, шарад до тексту.
● Написання власного вірша до твору.
● Інсценізація.

Доцільно використовувати різні види текстових вправ (переказів, творів, відгуків, інструкцій, казок та ін.), що сприяє формуванню у дітей умінь та навичок побудови власних висловлювань.

● Уміння зрозуміти, осмислити та розкрити тему у власному творі.
● Уміння підпорядкувати висловлювання певній меті: висловити власну оцінку, бажання, мрію або поділитися своїми враженнями.
● Уміння збирати матеріал, не беручи до уваги зайве та другорядне.
● Уміння систематизувати матеріал, складаючи план тексту.
● Уміння використовувати мовні засоби відповідно до літературних норм і головної думки висловлювання.
● Уміння будувати текст, дотримуючи складеного плану.
● Уміння вдосконалювати власний текст на основі самокритичного ставлення до своєї творчості.

Необхідно заохочувати учнів до творчої діяльності, щоб вони навчилися висловлювати свої думки, враження, переконання і працювали креативно.

Педагогові важливо так організовувати свою роботу, щоб мати змогу обговорити написане, проаналізувати зміст та послідовність викладення думок, використання виражальних засобів та ін., а також навчати школярів удосконалювати, виправляти, редагувати свої роботи для досягнення кінцевої мети — якісного результату творчої літературної діяльності.
 
 
ВИСНОВКИ
 
У системі початкової школи одним із основних предметів є літературне читання. Воно є важливою складовою освітньої галузі «Мови і літератури», вивчення якого сприяє загальному розвитку й вихованню дитини, забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи.

Рівень сформованості літературної та читацької компетентності свідчитиме про готовність випускника початкової школи до повноцінного сприйняття складніших за художньою формою та змістом літературних творів, засвоєння літературознавчих термінів в основній школі.

Зазначені напрями роботи щодо формування літературної компетентності створюють передумови для самовираження школярів, розкриття внутрішнього світу, формування естетичного почуття, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду особистості.

Використання лексико-семантичних, словниково-логічних, лексико-граматичних вправ є основою для розвитку у молодших учнів умінь сприймати, відтворювати та будувати зв'язні висловлювання різних типів.

Розроблена система роботи вчителя щодо розвитку літературно-творчої діяльності учнів є ефективною для формування літературної компетентності та сприяє поліпшенню творчих здібностей школярів.
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1. Будна Н. О. Уроки розвитку зв'язного мовлення. — Тернопіль : «Навчальна книга — Богдан »,2001. — 190с.
2. Вашуленко О. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект // Початкова школа. — 2011. — № 1.
3. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. — СПб. : Союз, 1997 с.
4. Дорошенко С. І., Вашуленко М. С. та ін. Методика викладання української мови. — К. : Вища школа, 1992. — 397 с.
5. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи // Початкова освіта. — 2008. — № 37-38. — 95 с.
6. Лук А. Н. Психология творчества. — М. : Наука, 1988. — С. 4.
7. Миропольська Н. Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: Теорія і практика. — К. : Парламентське видавництво, 2002. — 204 с.
8. Наволокова Н. П. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / авт.-уклад.: Н. П. Наволокова, В. М. Андрєєва. — X.: Вид. група «Основа», 2009. — 117с.
9. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закладів. 1-4 кл. — К.: Вид. дім «Освіта», 2011. — 392 с.
10. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / упор.: В. М. Андрєєва, В. В. Григораш. — X. : Вид. група «Основа», 2006. — 352 с.
11. Обучение и воспитание шестилетних первоклассников : сборник статей / Сост. Е. С. Прищепа. — К. : Радянська школа, 1990. — 256 с.
12. Рыжкова Т. В. Литературное развитие младших школьников : учебное пособие. — СПб. : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2006.
13. Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах : посібник для вчителя. — К.: Освіта, 2007.
14. Ушачев В. П. Обучение основам творческой деятельности : уч. пособие. — М. ,1991.
15. Ягункова В. П. Об индивидуальных особенностях формирования литературных способностей у подростков // Вопросы психологии. — 1970. — № 4, — с. 95-105.
 
 
Навчальне видання «Формування літературної
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).

Останні статті