ЛІТЕРАТУРНІ ЖАНРИ І СТИЛІ

З чого ми починаємо читання нової книжки? Звісно ж, звертаємо увагу на назву, автора. Нас цікавлять і інші її особливості: ми свідомо оби­раємо для читання оповідання або повість, байку чи вірш. Від казки ми очікуємо захопливого сюжету й чудодійних чарів; від байки - сміш­ної історії, яскравої алегорії, мудрого повчання. Беручись за читання роману, ми знаємо, що це - епічний твір великої форми, в якому опо­відь зосереджено на долі окремої особистості, її ставленні до навколишнього світу, її становленні й розвитку. Вірші приваблюють нас найчастіше своїм ліричним змістом, занурюючи у світ по­чуттів і переживань поета.

Цікаві завдання для групової та індивідуальної роботи на уроках української мови.

Я люблю дітей, не просто дітей, а маленьких допитливих школярів. Працюючи в школі, постійно ставлю перед собою мету: навчати дітей того,що знаю сама, допомогти їм оволодіти знаннями, а особливо мовленням. Мета в мене одна — щоб навчання було цікавим Кожен урок з української мови розпочинаю з каліграфії. Я вважаю, що письмо повинне бути каліграфічно правильним, чітким. Якщо дитина володіє технікою письма, то вона добре володіє мовленням.Мої завдання:

Читаємо байки. Український байкар Леонід Глібов. Байка «Коник-стрибунець» ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: ознайомити учнів із жанром байки, з життям і творчістю байкаря Леоніда Глібова; удосконалювати навички виразного читання; збагатити знання про комах; учити аналізувати зміст байки, оцінювати вчинки головних героїв, виявляти мотиви їх поведінки, визначати повчальний висновок; збагачувати словниковий запас; розвивати способи і види читання байки; формувати логічне та образне мислення, аналітичні та творчі здібності, літературну і читацьку компетентність учнів; виховувати інтерес до читання байок, позитивні риси характеру, працелюбність, цілеспрямованість.

Обладнання: портрети Л. Глібова та інших байкарів; предметні малюнки коника, мурахи, ворона; ілюстрації до байок; виставка книг письменника; презентація до уроку, мультимедійний проектор.

Принципи навчання: науковості, доступності, свідомості, активності, наочності, систематичності та послідовності, міцності, єдності навчання-і виховання, відповідність навчання до вікових та індивідуальних властивостей.

Методи організації та здійснення навчальної діяльності:

● за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, пояснення, робота з книгою та ін.);
● наочні (ілюстрації, малюнки, посібники, ТЗН та ін.);
● практичні (виконання завдань; робота із анаграмами, зашифруванням, колограмами; написання характеристики героїв);
● за логікою передавання та сприйняття навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні;
● за ступенем самостійності: репродуктивні, продуктивні, частково-пошукові, дослідницькі.

Методи стимулювання та мотивації інтересу до учіння: літературні ігри; створення ситуацій емоційно-етичних переживань, зацікавленості, зв'язку із життям, пізнавальної новизни.

ПОДІЛЬСЬКИМ СЛІД У ТВОРЧОСТІ МИХАИЛА ЛЕРМОНТОВА Історія села Верхівка Барського району

У кожного населеного пункту – від хутора до столиці є своя назва й історія походження.

На пагорбах, між річками Лядовою та Мощанкою розташоване мальовниче село Верхівка. З розповідей старожилів та книжки вчителя – пенсіонера Володіївецької восьмирічної школи Яновича «Барське староство» (Вінницький ар­хів) дізнаємося, що село Верхівка засноване на початку XVII століття. У 1611 році це урочище було подароване Барським старостою Гольським панові Яну Верховському і затверджене за ним польським королем. Звідси й походить назва села – Верхівка. Незабаром селом заволодів ста­роста Барський Конецпольський, а від нього в 1638 році село знову перейшло у володіння пана Верховського. У селі було 145 селянських господарств, 105 з яких мали у своєму корис­туванні 850 га землі.

Твори українських письменників і народні твори. «Зимова пригода» (за Іваном Бондарчуком) Урок літературного читання у 3-му класіФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: удосконалювати вміння аналізувати зміст текстів; розвивати навички «прогнозування» подій; ознайомити із правилами поводження на льоду; формувати навички літературної діяльності; розвивати пам'ять, уяву; виховувати бажання допомагати одне одному.

Обладнання: фото зимових пейзажів та пам'ятників собакам-рятівникам; інструкція про допомогу потопельникам на льоду; презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Привітання

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Читання вчителем вірша Максима Рильського «Як не любити зими...»
 
Як не любити зими сніжно-синьої
на Україні моїй,
саду старого в пухнастому інеї,
сивих, веселих завій?
Як не любити весни многошумної,
меду пахучих суцвіть,
як не любити роботи розумної,
праці, що дух веселить?
 
2. Відповіді на запитання до вірша (текст на слайді)

- Які пори року згадано у вірші?
- Як автор описує зиму, іній, завії?
- Чому він назвав весну многошумною?
- Які речення за метою висловлювання використав автор? Чому? (Питальні. Він ніби звертається до нас із запитанням, чи поділяємо ми його думку.)
- Яку пору року любите ви і за що? (Відповіді дітей.)
- Як ви можете порозважатися взимку?

ПОВІСТЬ, ЯКА СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО З НАС

Добігають останні шкільні дні навчального року, після чого розпочнуться канікули - час від­починку, цікавого дозвілля, зустрічей і знайомств з друзями, новими людьми і подіями. Можливо, героями, справжніми чи літературними.

Та зараз крізь шибки пригріває яскраве со­нечко... Чути спів пташок... А я ще сиджу за шкільною партою у класі і не поспішаю його покинути, бо це моє дитинство. Це мій час. І мій час для роздумів.

Читаємо небилиці. Олена Пчілка «Дивна хатка». Урок позакласного читання у 3-му класіФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: актуалізувати знання учнів про небилиці як літературний жанр; розвивати навички свідомого і виразного читання цих творів, а також творчі здібності; виховувати дбайливе ставлення до птахів узимку.

Обладнання: малюнок синички; портрет Олени Пчілки; ілюстрації до небилиці; таблиця виразності читання; малюнок бджілки; будиночок; зразок оксамиту.

Хід уроку

І. Організаційний момент

У ч и т е л ь
 
А цікаво вам дізнатися,
Що сьогодні може статися? (Так!)
Тож всядьмося зручніше,
Попрацюємо скоріше.
 
ІІ. Зупинка «Пташина»

1. Робота над загадкою про пташок

Прилетіли гості, сіли на помості,
Без сокири,без лопати
Поробили собі хати. (Птахи)

24 ЛИПНЯ ВИПОВНИЛОСЯ 215 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО ПИСЬМЕННИКА ОЛЕКСАНДРА ДЮМА (1802-1870) 

24 липня 1802 р. у містечку Віллер-Котре на півночі Франції народився хлопчик, хрещений Олександром. Його мати була дочкою шинкаря, батько - аж надто колоритною особистістю: му­латом (сином французького аристократа і чор­ношкірої рабині з Гаїті), генералом, героєм напо­леонівських воєн, особистим другом Бонапарта, силачем і сміливцем на прізвисько Чорний ди­явол. Генерал помер, коли синові було чотири роки, залишивши сім’ю майже напризволяще. Мати не мала за що дати маленькому Олексан­дру освіту. Тому хлопчика не мучили навчанням, він ріс на привіллі серед розкішних мисливських лісів. Як виявилося згодом, йому необов’язково було вчитися в престижному коледжі, щоб стати тим, ким він став - Олександром Дюма.

Опанування учнями специфічних звуків російської мови

Успішність процесу усного спілкування значною мірою залежить від до­тримання його учасниками мовленнєвих норм, оскільки правильно сприй­няти й осмислити можна тільки повідомлення, яке не потребує додаткового "перекладу". Тому важливим завданням уроків російської у школах з українською мовою навчання є формування в учнів орфоепічних, а надалі й фонетико-графічних умінь, що забезпечують нормативність усного та писемного мовлення.

Бережи природу. В. Сухомлинський «Зламана яблунька». Урок української мови у 2-му класі. Інтегрований курсФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: учити дітей аналізувати зміст тексту; формувати навички діалогічного та монологічного мовлення; літературної діяльності; ознайомити із правилами поводження в природі; розвивати критичне мислення, пам'ять; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: фотографії дуба, берези, сосни, ялини; фотографії білки, куниці, ведмедя, вовка, лисиці, їжака; інструкція правил поводження у лісі; яблуко; презентація до уроку.

Тип уроку: урок-мандрівка.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Початок подорожі
 
У дорогу вирушаємо,
Тож багато нового взнаємо.
Ми до лісу помандруємо,
З його мешканцями подружимо.
 
ІІ. Бесіда про правила поведінки в парку, лісі

1. Слухання й аналіз змісту вірша Лариси Фесюкової «Бережіть ліси» (с. 98-99)

1) Слухання вірша.
 
Люди, бережіть ліси —
Джерело добра й краси!
Щоб росли по всіх долинах
Сосни, в'язи та ялини.
Бережіть ліси!
Білці, куниці та ведмежаті
Ліс — це родина й житло.
Кожній родині хочеться мати
Дім, де є мир і тепло.
                               Лариса Фесюкова

Сторінка 1 із 6