Читаємо байки. Український байкар Леонід Глібов. Байка «Коник-стрибунець» Урок позакласного читання у 4-му класі

Читаємо байки. Український байкар Леонід Глібов. Байка «Коник-стрибунець» ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: ознайомити учнів із жанром байки, з життям і творчістю байкаря Леоніда Глібова; удосконалювати навички виразного читання; збагатити знання про комах; учити аналізувати зміст байки, оцінювати вчинки головних героїв, виявляти мотиви їх поведінки, визначати повчальний висновок; збагачувати словниковий запас; розвивати способи і види читання байки; формувати логічне та образне мислення, аналітичні та творчі здібності, літературну і читацьку компетентність учнів; виховувати інтерес до читання байок, позитивні риси характеру, працелюбність, цілеспрямованість.

Обладнання: портрети Л. Глібова та інших байкарів; предметні малюнки коника, мурахи, ворона; ілюстрації до байок; виставка книг письменника; презентація до уроку, мультимедійний проектор.

Принципи навчання: науковості, доступності, свідомості, активності, наочності, систематичності та послідовності, міцності, єдності навчання-і виховання, відповідність навчання до вікових та індивідуальних властивостей.

Методи організації та здійснення навчальної діяльності:

● за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, пояснення, робота з книгою та ін.);
● наочні (ілюстрації, малюнки, посібники, ТЗН та ін.);
● практичні (виконання завдань; робота із анаграмами, зашифруванням, колограмами; написання характеристики героїв);
● за логікою передавання та сприйняття навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні;
● за ступенем самостійності: репродуктивні, продуктивні, частково-пошукові, дослідницькі.

Методи стимулювання та мотивації інтересу до учіння: літературні ігри; створення ситуацій емоційно-етичних переживань, зацікавленості, зв'язку із життям, пізнавальної новизни.

Детальніше: Читаємо байки. Український байкар Леонід Глібов. Байка «Коник-стрибунець» Урок позакласного читання у 4-му класі

Твори українських письменників і народні твори. «Зимова пригода» (за Іваном Бондарчуком) Урок літературного читання у 3-му класі

Твори українських письменників і народні твори. «Зимова пригода» (за Іваном Бондарчуком) Урок літературного читання у 3-му класіФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: удосконалювати вміння аналізувати зміст текстів; розвивати навички «прогнозування» подій; ознайомити із правилами поводження на льоду; формувати навички літературної діяльності; розвивати пам'ять, уяву; виховувати бажання допомагати одне одному.

Обладнання: фото зимових пейзажів та пам'ятників собакам-рятівникам; інструкція про допомогу потопельникам на льоду; презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Привітання

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Читання вчителем вірша Максима Рильського «Як не любити зими...»
 
Як не любити зими сніжно-синьої
на Україні моїй,
саду старого в пухнастому інеї,
сивих, веселих завій?
Як не любити весни многошумної,
меду пахучих суцвіть,
як не любити роботи розумної,
праці, що дух веселить?
 
2. Відповіді на запитання до вірша (текст на слайді)

- Які пори року згадано у вірші?
- Як автор описує зиму, іній, завії?
- Чому він назвав весну многошумною?
- Які речення за метою висловлювання використав автор? Чому? (Питальні. Він ніби звертається до нас із запитанням, чи поділяємо ми його думку.)
- Яку пору року любите ви і за що? (Відповіді дітей.)
- Як ви можете порозважатися взимку?

Детальніше: Твори українських письменників і народні твори. «Зимова пригода» (за Іваном Бондарчуком) Урок літературного читання у...

Читаємо небилиці. Олена Пчілка «Дивна хатка». Урок позакласного читання у 3-му класі

Читаємо небилиці. Олена Пчілка «Дивна хатка». Урок позакласного читання у 3-му класіФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: актуалізувати знання учнів про небилиці як літературний жанр; розвивати навички свідомого і виразного читання цих творів, а також творчі здібності; виховувати дбайливе ставлення до птахів узимку.

Обладнання: малюнок синички; портрет Олени Пчілки; ілюстрації до небилиці; таблиця виразності читання; малюнок бджілки; будиночок; зразок оксамиту.

Хід уроку

І. Організаційний момент

У ч и т е л ь
 
А цікаво вам дізнатися,
Що сьогодні може статися? (Так!)
Тож всядьмося зручніше,
Попрацюємо скоріше.
 
ІІ. Зупинка «Пташина»

1. Робота над загадкою про пташок

Прилетіли гості, сіли на помості,
Без сокири,без лопати
Поробили собі хати. (Птахи)

Детальніше: Читаємо небилиці. Олена Пчілка «Дивна хатка». Урок позакласного читання у 3-му класі

Бережи природу. В. Сухомлинський «Зламана яблунька». Урок української мови у 2-му класі. Інтегрований курс

Бережи природу. В. Сухомлинський «Зламана яблунька». Урок української мови у 2-му класі. Інтегрований курсФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: учити дітей аналізувати зміст тексту; формувати навички діалогічного та монологічного мовлення; літературної діяльності; ознайомити із правилами поводження в природі; розвивати критичне мислення, пам'ять; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: фотографії дуба, берези, сосни, ялини; фотографії білки, куниці, ведмедя, вовка, лисиці, їжака; інструкція правил поводження у лісі; яблуко; презентація до уроку.

Тип уроку: урок-мандрівка.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Початок подорожі
 
У дорогу вирушаємо,
Тож багато нового взнаємо.
Ми до лісу помандруємо,
З його мешканцями подружимо.
 
ІІ. Бесіда про правила поведінки в парку, лісі

1. Слухання й аналіз змісту вірша Лариси Фесюкової «Бережіть ліси» (с. 98-99)

1) Слухання вірша.
 
Люди, бережіть ліси —
Джерело добра й краси!
Щоб росли по всіх долинах
Сосни, в'язи та ялини.
Бережіть ліси!
Білці, куниці та ведмежаті
Ліс — це родина й житло.
Кожній родині хочеться мати
Дім, де є мир і тепло.
                               Лариса Фесюкова

Детальніше: Бережи природу. В. Сухомлинський «Зламана яблунька». Урок української мови у 2-му класі. Інтегрований курс

Російська народна казка «Лисиця та вовк». Урок української мови у 1-му класі. Усний курс

ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ  УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: ознайомити учнів із казкою; учити аналізувати її зміст, давати характеристику героям; формувати монологічного та діалогічного мовлення першокласників; розвивати творче мислення, навички взаємодопомоги та взаємоперевірки; виховувати щедрість у стосунках з іншими людьми.

Обладнання: презентація; ілюстрації до казки; предметні малюнки лисиці та вовка; завдання до уроку.
 
Тип уроку: опрацювання нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Привітання
 
Отже, сідайте зручніше, будь ласка!
Сьогодні на гостину прийшла до нас казка.
 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Демонстрування виставки казок

- Пригадайте назви казок, що вам найбільше подобалися в дитинстві. (Відповіді учнів.)

2. Слухання вірша про казку
 
Світ чарівного дитинства
Посміхається казками,
Пригортає, ніби ненька,
Лагідно руками.

Детальніше: Російська народна казка «Лисиця та вовк». Урок української мови у 1-му класі. Усний курс

ТВОРЧІ ВИДИ ВПРАВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ. ВИСНОВКИ. ЛІТЕРАТУРА

ТВОРЧІ ВИДИ ВПРАВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Думка, мотив, уява, слово, знання, творчість, діяльність, результат — усе це складові процесу літературної діяльності.

Цікава думка може промайнути в дитячій уяві, але вона одразу згасне без розумної мотивації та певного обсягу теоретичних і практичних знань, а також посильної творчої діяльності.

Сіл розуміти необхідність створення передумов для самовираження особистості молодшого школяра, а також актуальність природної потреби дітей в емоційних переживаннях. Василь Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переко¬нався, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною... Думка невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприймання навколишнього світу, — вимога, що висувається законами розпитку дитячого мислення».

Мислення ширше за мовлення, але без мовленнєвого оформлення (усного чи писемного) неможлива реалізація думки.

Завдання вчителя: навчити дітей процесу побудови зв'язного висловлювання від авторського задуму до кінцевого результату. Цей процес багатоетапним і складним, долає чотири взаємопов'язаних фази.

Детальніше: ТВОРЧІ ВИДИ ВПРАВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ. ВИСНОВКИ. ЛІТЕРАТУРА

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Звісно, творчість має велике значення для розвитку особистості, поширює та поглиблює емоційне життя дитини.

Досвід роботи свідчить, що літературна творча діяльність є одним зі шляхів залучення школярів до читання, адже на початковому етапі передбачає створення казок, віршів, оповідань та загадок з опорою на програмовий матеріал (за аналогією).

Основні функції літературно-творчої діяльності:

● розвиває творчу уяву, фантазію;
● розвиває креативне та критичне мислення;
● розвиває мовлення, комунікативні здібності школярів;
● розвиває художній смак, почуття гумору;
● формує естетичні почуття, збагачує емоційно-чуттєвий досвід дитини;
● допомагає учням у процесі самопізнання та самовираження;
● розкриває внутрішній світ особистості;
● залучає дітей до художньої літератури.

Наведемо основні завдання щодо лексичної роботи з розпитку мовлення як підготовчого етапу літературно-творчої діяльності.

Детальніше: РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
У новому Держстандарті основною метою навчання української мови в школах із російською мовою навчання є формування і розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів. Комунікативна компетентність є ключовою та означає здатність успішно користуватися всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування.

Тому значну увагу слід приділяти роботі зі збагачення, уточнення та активізації словникового запасу моїх учнів. Зазначений вид діяльності створює сприятливі умови щодо розвитку комунікативної компетентності та формування літературно-творчої діяльності школярів: дитина зможе вільно творити, цікаво висловлювати свої думки в усній і писемній формі, упевнено почуватиметься в різних ситуаціях мовлення, стане соціально активною особистістю.

Словниковий запас поділяється на:

а) активний, що містить слова, які учень вживає в процесі мовлення;

б) пасивний, що містить слова, значення яких дитина розуміє, але у власному мовленні не вживає.

Детальніше: ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ ІГОР ТА ВПРАВ ЯК ЗАСОБУ СТИМУЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇ

РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ ІГОР ТА ВПРАВ ЯК ЗАСОБУ СТИМУЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
 
Мета роботи вчителя — це здобуття міцних знань, сформованість бажання вчитися з інтересом, збагачення світогляду та виховання особистості школярів. Роль книги у цьому процесі важко переоцінити.

Дитяча художня книга відкриває неосяжний світ життя, що діти пізнають і розумом, і серцем. Читанням виховують любов до рідної мови, своєї держави, душевність і моральність; розвивають уміння зв'язно й логічно висловлюватися, фантазію та творчі здібності.

І саме від учителя залежить, чи полюблять діти літературу, чи стануть постійними читачами, чи навчаться творити. Творчість готує школярів до дорослого життя, розвиває креативність, нестандартність мислення, упевненість у розв'язанні різних питань і завдань. Діти вчаться самовиражатися, спілкуватися засобами мистецтва слова, підвищують власний престиж, тому проблема розвитку творчої діяльності є досить актуальною.

На етапі стимулювання літературно-творчої діяльності важливим засобом мотивації є використання на уроках літературних ігор та вправ.

Детальніше: РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ ІГОР ТА ВПРАВ ЯК ЗАСОБУ СТИМУЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇ

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Проблема розвитку мовлення завжди привертала увагу вчених-лінгвістів, методистів і вчителів-практиків. І це не випадково. Адже розвиток мовлення — це водночас розвиток особистості людини, її духовних здібностей — інтелекту, мислення, моральних якостей.

У 60-ті роки XX ст. обґрунтовуються основні принципи розвитку мовлення, зокрема єдність розвитку мовлення і мислення, взаємозв'язок усного і писемного мовлення, зв'язок роботи щодо розвитку мовлення з вивченням граматики, стилістична спрямованість розвитку мовлення. Над цією проблемою працювали вчені-методисти О. М. Біляєва, М. І. Пентилюк, В. Я. Мельничайко, Н. А. Пашковська, Г. М. Іваницька, Л. М. Симоненкова. [16; 1]

Розвиток мовлення базується на теорії мовленнєвої діяльності, поетапному формуванні розумових дій і соціально активної особистості.

Варто зазначити, що основною метою навчання української мови в початкових класах шкіл із російською мовою навчання є формування й розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів.

Детальніше: ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Сьогодення підвищує вимоги щодо розвитку творчої особистості, яка повинна мати гнучке продуктивне мислення, розвинену активну уяву для розв'язання складних завдань життя. Тому людина повинна активізувати свій творчий потенціал, щоб адекватно реагувати на стрімкі зміни у суспільстві. Дуже важливим є формування самостійної творчої діяльності.

Щодня люди виконують дуже багато справ: малих та великих, простих і складних. Під час розв'язання завдань відбувається акт творчості, для якого потрібний особливий склад розуму: спостережливість, уміння зіставляти та аналізувати, знаходити зв'язки й залежності. Творчість сприяє створенню нових та оригінальних продуктів.

Проблему розвитку творчих здібностей розглядали представники різних галузей наукових знань — філософії, педагогіки, психології, лінгвістики тощо. Це пов'язано із потребою суспільства в активних особистостях, які можуть ставити нові проблеми, знаходити якісні рішення, тому талант і творча обдарованість стали передумовою економічного зростання та засобом національного престижу. [7; 4]

У сучасній психолого-педагогічній літературі (В. І. Андрєєв, М. І. Махмутов, Т. В. Кудрявцев, А. В. Хуторський) акцентується увага на виявленні засобів підвищення продуктивної творчої діяльності дітей, організації їхньої спільної творчої діяльності, розвитку методологічної культури школярів у процесі виконання творчих завдань.

Детальніше: ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

МОТИВАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МОТИВАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Літературна творчість є ефективним засобом розвитку творчих здібностей, потреб та інтересів учнів в усіх сферах їхньої діяльності. Діти готуються до дорослого життя, де щодня їм потрібно буде розв'язувати складні питання, використовуючи свої знання, уміння, навички та творчі здібності. Адже творчість безпосередньо пов'язана із діяльністю, тому необхідно навчити школярів творити, придумувати щось нове, цікаве та креативне.

У працях психологів Д. Б. Богоявленської, Г. С. Костюка, О. М. Лука, П. І. Мазур, В. П. Ягункової докладно розглянуто мотиваційний аспект творчої діяльності школярів, зокрема такі провідні мотиви:

● прагнення самовираження;
● самопізнання та пізнання інших;
● самоактуалізація.

В. П. Ягункова шляхом ґрунтовного експериментального дослідження виявила, що «слабка мотивація літературно-творчої діяльності, зниження інтересу до неї призводить до того, що розвиток здібностей уповільнюється, незважаючи на високий рівень як загального розвитку, так і окремих інтелектуальних процесів». [17; 104] У результаті цього дослідження з'ясувалося, що повноцінна мотивація літературної діяльності формується цілеспрямованим стимулюванням емоцій, почуттів та інтересів учнів.

Детальніше: МОТИВАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Найважливішими завданнями сучасної школи є гуманізація та демократизація мети початкової освіти. Основна діяльність спрямована на підвищення якості навчання школярів, формування у них ключових і предметних компетентностей, творчих здібностей. Також дуже важливим є опанування учнями основних прийомів і способів самоосвіти, розвиток потреб подальшого пізнання та самостійної дії.

У наш час суспільство вимагає від особистості постійних змін, активних дій, формування вмінь оперативно адаптуватися до нових вимог, компетентно застосовувати здобуті знання, розвиватися та творити. Значно впливають на систему освіти стрімке зростання обсягу інформації, розвиток сучасних технологій, що потребують високого рівня сформованості не лише читацьких умінь, але й швидкості та якості розуміння прочитаного.

Тому читання пронизує всі сфери життєдіяльності людини, стає основою освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної діяльності, а також провідною навичкою самоосвіти людини впродовж життя.

Проаналізувавши новий Держстандарт, можна дійти висновку, що у системі початкової школи одним з основних предметів є літературне читання. Воно є важливою складовою освітньої галузі «Мови і літератури», вивчення якого сприяє загальному розвитку й вихованню дитини, забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи.

Детальніше: РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: КОМПЕТЕНЦІЯ, КОМПЕТЕНТНІСТЬ

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: КОМПЕТЕНЦІЯ, КОМПЕТЕНТНІСТЬФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Сьогодні зміст початкової загальної освіти ґрунтується на загальнолюдських і національних цінностях, а також принципах науковості, інтегративності, полікультурності, світського характеру освіти, системності, єдності навчання, виховання та розвитку особистості на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт початкової освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що відповідає сучасним вимогам суспільства. Актуальними завданнями є опанування ключових компетентностей, що передбачають особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток учнів. Життєві компетентності учнів формуються на основі міжпредметних зв'язків та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Компетенція — це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії стосовно них.

Освітня компетенція (за А. Дахіним) — це рівень розвитку особистості учня, пов'язана з якісним опануванням змісту освіти. [9; 86]

Детальніше: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: КОМПЕТЕНЦІЯ, КОМПЕТЕНТНІСТЬ

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ — ОСНОВА ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ. ВСТУП

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ — ОСНОВА ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
 
Дві сили найуспішніше впливають на виховання культурної
людини. Це наука і мистецтво. Обидві ці сили сполучені в книзі.
М. Горький
 
В умовах оновлення сучасної початкової освіти актуальною є проблема мовленнєвого розвитку молодших школярів. Розвиток мовлення учнів — одне із основних завдань літературного компоненту Державного стандарту. Варто зазначити, що від рівня сформованості мовленнєвих умінь і навичок, читацької компетентності залежить успішність вивчення всіх навчальних предметів початкової школи, а також їх подальше усвідомлене засвоєння у середніх та старших класах.

У новому Державному стандарті перевагу надано розвитку читацької компетентності, що є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентностей. Також особливу увагу приділено формуванню загальних уявлень про літературу як вид мистецтва і підготовці учнів до її систематичного вивчення.

«Читацька компетентність є інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь і навичок та ціннісних ставлень учня, що набувається в процесі засвоєння курсу «Літературне читання» у 3-4-х класах.

Детальніше: РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ — ОСНОВА ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ. ВСТУП

УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ (Вправи та завдання)

УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ (Вправи та завдання)КОРИСНІ ДРІБНИЦІ
 
Формування навичок читання передбачає роботу над підвищенням темпу, виразності, усвідомлення змісту прочитаного. Учитель створює власну добірку завдань, що сприяють підвищенню ефективності роботи в цьому напрямі. Сподіваємось, що матеріали публікації стануть у нагоді всім, хто поповнює методичну скарбничку.
 
Формування життєвої компетенції неможливе без уміння читати, оскільки без цієї чудової навички не може бути ні успішного навчання дитини в школі, ні самостійного пізнання нею світу, ні самовдосконалення.
 
25.11.2014-1-45
 Залежно від розвитку рівня техніки читання всіх, хто читає можна, умовно поділити на три групи:
ті, що читають «вухами» — бачать, промовляють та слухають себе при читанні. Темп їх читання 150 слів за хвилину;
ті, що читають «очима» — читають, не промовляючи про себе. Темп їх читання 600—800 слів за хвилину;
ті, що читають «носом» — тобто використовують при читанні передчуття, зміст окремих слів, абзаців. Темп їх читання 1000 та більше слів за хвилину.

Детальніше: УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ (Вправи та завдання)

БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ (Урок-проект. 2-й клас)

БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ (Урок-проект. 2-й клас)МАЙСТЕР-КЛАС
 
Твори для сприймання: Ліна Костенко «Перекинута шпаківня», І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».
Тип проекту: Ознайомлювально-ілюстративний,груповий.
Об'єкт пізнання: інформація про птахів нашої місцевості; твори різних жанрів про птахів.
Провідна проблема: виявлення цінності птахів для довкілля.
Спосіб розв'язання проблеми: збір та аналіз інформації про птахів, поширення її серед учнів класу, малювання малюнків.
Кінцевий продукт: книжка-розкладка на тему «Буду я природі другом».
Обладнання: малюнки із зображеннями птахів, таблиці для читання, слайди «Допомога птахам», аудіозапис пташиних голосів.
 
План виконання проекту
1. Обговорення в класі ідеї проекту.
2. Висловлення міркувань щодо форми подання проекту.
3. Визначення джерел потрібної інформації.
4. Об'єднання в групи.
5. Визначення форми подання результату.
6. Презентація проекту.
7. Оцінювання роботи.

Мета: формувати навички правильного виразного читання тексту з відповідною інтонацією. Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження. Розширити знання дітей про птахів. Виховувати ціннісне ставлення до природи.

Детальніше: БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ (Урок-проект. 2-й клас)

ЯКИЙ ВІН - ТВІЙ РОВЕСНИК? Усний журнал. 2-й клас

ЯКИЙ ВІН - ТВІЙ РОВЕСНИК? Усний журнал. 2-й класМАЙСТЕР-КЛАС
 
Мета: відкрити учням світ оповідань Володимира Сенцовського. Допомогти зрозуміти, чим особливі герої оповідання В. Сенцовського «Бабусин онучок» — ровесники читачів. Навчати розуміти думки, висловлені в художньому творі, мову твору, формувати вміння оцінювати вчинки персонажів, уміння розповідати про героїв твору. Удосконалювати вміння дітей правильно, осмислено й виразно читати; продовжувати формувати вміння сприймати зміст твору, визначати його головну думку; виховувати чуйність, доброту, безкорисливе бажання й готовність прийти на допомогу літнім, самотнім людям.
Форма проведення: усний журнал.
Обладнання: дидактичний матеріал з читання, тлумачні словники, сторінки усного журналу, презентація до уроку.
Матеріал до уроку: оповідання В. Сенцовського «Бабусин онучок».

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання
Учитель. Діти, давайте щиро та сердечно привітаємо одне одного такими словами:
«Я всміхаюсь сонечку:
- Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квіточці!—
Хай вона росте.
Я всміхаюсь дощику:
- Лийся, мов з відра.
Друзям усміхаюся:
- Зичу всім добра!»

Детальніше: ЯКИЙ ВІН - ТВІЙ РОВЕСНИК? Усний журнал. 2-й клас

ЧИТАЦЬКІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИ

ЧИТАЦЬКІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИМАЙСТЕР-КЛАС
 
За часів непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу в разі правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання, адже за свідченням науковців від 90 до 95 відсотків інформації людина одержує завдяки зоровому сприйманню.
 
25.11.2014-1-26
Якщо швидкість читання буде підвищена до темпу скоромовки, то розуміння прочитаного вголос погіршиться. За швидкості читання менше ніж 120 слів за хвилину розуміння тексту погіршується настільки, що інколи виникає потреба повернутися до початку тексту, перечитувати його двічі, тричі. Діапазон оптимального читання в межах 120—150 слів за хвилину — це той діапазон, до якого протягом століть пристосовувалося мислення людини, її артикуляційний апарат.

Детальніше: ЧИТАЦЬКІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИ

ГРИГІР ТЮТЮННИК «БУШЛЯ» (за підручником «Читанка» В. О. Науменко, 2014 р. 3-й клас)

ГРИГІР ТЮТЮННИК «БУШЛЯ»МАЙСТЕР-КЛАС
 
Мета: формувати вміння визначати особливості авторської майстерності в зображенні картин природи; удосконалювати навички мовчазного, свідомого читання, читання в особах; шляхом аналізу поведінки і вчинків персонажів учити визначати їхні риси характеру; розвивати уяву, гнучкість мислення, уміння відтворювати послідовність розвитку подій, внутрішній світ героїв за допомогою рухомих картин; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати уміння робити висновки, аналізувати текст; виховувати почуття любові до рідної природи та бережливе ставлення до навколишнього середовища, зокрема, до птахів.
Обладнання: аудіозапис пісні С. Ротару «Аист на крыше»; малюнки до сюжету оповідання із прикріпленими на них магнітами; дитячі малюнки із зображенням лелек; телевізор, ноутбук, магнітофон; добірка матеріалів (наукові та художні тексти) про лелек; фотокартки із зображенням птахів; печиво «галіопа».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу на основі проекту «Символ щастя — лелека».

Хід уроку
І. Організація класу до уроку

II. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Дорогі діти! На сьогоднішньому уроці ми з вами не лише узагальнимо-свої знання, набуті під час роботи над проектом «Символ щастя — лелека», а й ознайомимося із художнім твором, в якому теж йдеться про знайомого нам птаха. Якого, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Детальніше: ГРИГІР ТЮТЮННИК «БУШЛЯ» (за підручником «Читанка» В. О. Науменко, 2014 р. 3-й клас)

РУХОМІ КАРТИНИ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ

РУХОМІ КАРТИНИ НА УРОКАХ ЧИТАННЯМАЙСТЕР-КЛАС
 
Нині в умовах технічного прогресу складно навчити дитину читати книжку, розуміти написаний автором твір. Як навчати любити книжку? Якими секретами має володіти сьогодні вчитель початкових класів на уроках читання?
 
Який незвичайний, розмаїтий, сповнений давніх спогадів і водночас незвіданий світ літератури. Таким він був, є, таким і буде. Ми, читачі, пізнаємо його глибинні таємниці, поринаючи у вирій подій, які описує автор у своєму творі.

Нелегке завдання на сьогоднішній день стоїть перед учителями, які навчають на уроках читання дітей молодшого шкільного віку.
25.11.2014-1-16
 Але, мабуть, найголовнішим завданням педагога на цьому етапі є прищепити любов до літератури, до художнього слова, адже нині переважають електронні посібники та книжки, й діти краще переглянуть відеофільм чи мультфільм, прочитають відгук на твір на електронних носіях, ніж прочитають текст.

Детальніше: РУХОМІ КАРТИНИ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ

ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИ

ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИВУЗЛИКИ ТЕОРІЇ
 
Поетичні твори — романтичні, ритмічні, дивовижні... У сучасному неспокійному світі поезія — один із засобів релаксації. Усі ми любимо поезію, але кожен учитель усвідомлює, наскільки кропіткою є підготовка до уроків літературного читання, на яких ми знайомимо школярів із пейзажною лірикою.
 
Поетична мова звернена до духовного світу людини. Вона впливає на уяву, асоціативне мислення, чуття мови, інтуїцію, емоції читача і цим зумовлює його внутрішню активність.

Вирішальне значення в сприйманні поезії має особливий психологічний стан читача, пов'язаний з переживанням емоцій.

У ліричному творі передані почуття ліричного героя, співзвучні з настроєм самого поета. Ці емоції викликані певними картинами природи. Але у віршах не завжди вони виражені безпосередньо, так, що можна сказати: поет переживає радість, сум, збентеження, захоплення. Зазвичай автор удається до асоціацій, метафор, передає свій стан через художні картини та образи, які допомагають розкрити суть. Проте маленькому читачеві ще важко усвідомити мову художнього твору: помітити ці загадки й знайти в тексті підказки.

Детальніше: ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИ

ПРИЙОМ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ОБРАЗІВ (Для аналізу художнього твору на уроках літературного читання)

аналіз художнього твору на уроках літературного читанняВУЗЛИКИ ТЕОРІЇ
 
Початкова школа продовжує опанування нових програм. Упровадженню ефективних підходів до організації навчання літературного читання сприяє використання прийому моделювання системи образів.

Незабаром закінчується перший семестр навчального року. І вчителі, і учні другого класу лише кілька місяців на практиці освоюють курс літературного читання. Звичайно, достатньо часу, щоб відчути й зрозуміти його особливості й переваги. Насамперед у тому, що література вміщує великий потенціал духовних цінностей, які можуть бути джерелом розвитку особистості — творчої, культурної. Тому на уроках літературного читання (на даному етапі в другому класі) одночасно з формуванням навичок читання важливо працювати з художнім твором як мистецтвом слова.
 
25.11.2014-1-1

У процесі спілкування з яскравими художніми творами під час аналізу учням відкривається краса художнього слова, закладаються основи майбутньої літературної освіти, виховується інтерес до читання, естетичні, моральні почуття.

Детальніше: ПРИЙОМ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ОБРАЗІВ (Для аналізу художнього твору на уроках літературного читання)

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ УКРАЇНОЗНАВСТВА (Дидактичний матеріал)

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ УКРАЇНОЗНАВСТВА (Дидактичний матеріал)ГОТУЄМОСЬ ДО УРОКУ
 
Опанування матеріалів українознавства, зразків національної культури завжди викликає в учнів поглиблений інтерес.
Усебічний розвиток мовлення учнів досягається шляхом систематичного збагачення словникового запасу і вдосконалення граматичної будови мовлення школярів, навичок виразного читання та зв'язного викладу тексту; написання творчих робіт. Дидактичний матеріал із розвитку мовлення доповнює вправи підручника.
Пропоную увазі класоводів дидактичний матеріал із розвитку зв'язного мовлення, завдяки якому вчитель зможе активізувати методичні пошуки, збагатити творчу організацію уроку мови.

Українознавство — це наука про націю, людину в її зв'язках із природою, мовою, історією, побутом, обрядами та звичаями, усною творчістю. Це важливий і могутній чинник навчання і виховання, розвитку особистості й оздоровлення суспільства.

1. Списати вірш, вставляючи пропущені букви:
Вересень. Ст_жка до школи.
Дзвонить в_с_лий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
                            М. Сингаївський

Вересень — назва цього місяця пов'язана з назвою рослини верес, яка цвіте саме в цей час.

Детальніше: РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ УКРАЇНОЗНАВСТВА (Дидактичний матеріал)

ЦІКАВІ ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ (4-й клас) ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ

ЦІКАВІ ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ (4-й клас)ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
 
Іменник

Гра «Лото назв»
На картках написано по кілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.
Для гри можна використати такі слова (іменники): акваріум, жайворонок, асфальт, верблюд, комбайн, секунда, кукурудза, гербарій, театр, вогнище, метал, космос, телефон, аптека, зозуля, компас, фанера, космонавт, хвилина, ліщина, метро.
Для учителя:
1. Скляний ящик із водою для риб. (Акваріум.)
2. Смолиста маса, якою заливають дороги та тротуари. (Асфальт.)
3. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд.)
4. Складна машина, яка косить, молотить, віє. (Комбайн.)
5. Одиниця часу, яка у 60 разів менша за хвилину. (Секунда.)
6. Рослини з великими жовтими зернами, які зібрано в качани. (Кукурудза.)
7. Колекція засушених рослин. (Гербарій.)
8. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр.)

Детальніше: ЦІКАВІ ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ (4-й клас) ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ

ВПРАВИ НА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНТОНАЦІЙНОГО ЧИТАННЯ

ВПРАВИ НА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНТОНАЦІЙНОГО ЧИТАННЯТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
 
1. Прочитай виразно вірш. Із якою силою голосу потрібно його читати. Чому?
Рослині кожній навесні сняться кольорові сни:
Кульбабі сняться золоті, тюльпанові - червоні,
І дуже-дуже голубі — дзвіночку лісовому.
І ніжно-білі бачить сни пролісок чудовий,
Ромашка — срібні від роси, волошка — волошкові.
                                                                                      А. Костецький
 
2. Прочитай прислів'я у повільному, середньому та швидкому темпі
Тиха вода греблю рве.
Без діла людина старіє.
Диму без вогню не буває.
Рибачив, рибачив, а риби не бачив.
Шило в мішку не сховаєш.
Голодній курці просо на думці.
 
3. Прочитай вірш із різною силою голосу. З якою силою потрібно читати цей вірш? Чому?
Метелика ловити я не хочу.
Він — квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було тобі й мені.
І квітку лісову не стану рвати,
її додому я не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу.
                                    А. Костецький

Детальніше: ВПРАВИ НА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНТОНАЦІЙНОГО ЧИТАННЯ

УКРАЇНА - ЄДИНА КРАЇНА

УКРАЇНА - ЄДИНА КРАЇНАГОТУЄМОСЬ ДО УРОКУ
 
Мета: поглибити знання про рідну землю, про Україну; розвивати пізнавальний інтерес, творчі та поетичні здібності; виховувати патріотичні почуття.
Обладнання: карта України, портрети відомих українців, малюнки або презентація із зображенням визначних місць Києва, збірки із творами про Україну, комп'ютерна презентація «7 чудес України», таблиця із зображенням державних символів України, Конституція України, кросворд «Моя Батьківщина», контури України (для роботи в групах), олівці, фломастери, кольоровий папір, прості олівці, ножиці, клей, рими для написання віршів про Україну.
08.11.2014-1-1
 
Хід уроку

І. Організація класу до уроку
(Створення позитивного емоційного настрою.)

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів
Завдання (на вибір)
(Учитель пропонує учням відгадати загадку, відгадку доцільно записати на дошці та утворити асоціативний ряд зі словом-відгадкою.)

Детальніше: УКРАЇНА - ЄДИНА КРАЇНА

7. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Уроки 8, 9, 10, 11, 12

М. Д. Захарійчук «Українська мова. 2 клас». ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
 
Урок 8
 
Тема. Складання розповіді за серією малюнків «Дві білочки» (за підручником М. Д. Захарійчук «Українська мова. 2 клас». Урок 70, с. 105)
Мета: формувати в учнів уміння складати розповідь за серією малюнків; вправляти дітей у побудові причинно-наслідкових зв'язків; формувати вміння за дією визначати мету героя, проектувати кінцевий результат, фіксувати результат досягнення цієї мети; розвивати мовлення, увагу, пам'ять; виховувати працьовитість, дбайливість.
Обладнання: серія малюнків (підручник «Українська мова. 2 клас», автор М. Д. Захарійчук), «схема детектива», вивіска-назва агентства, малюнок сокола.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку
Психоемоційне налаштування

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Оголошення теми та завдань уроку
(На дошці прикріплена вивіска «Детективне агентство „Сокіл"» та малюнок птаха.)
Учитель. Уже восьмий раз ми працюємо в офісі детективного агентства «Сокіл». Ви багато навчилися.
Та сьогодні в нас нова, дещо незвичайна серія малюнків, за якими потрібно скласти розповідь. Працюватимемо ми за сталим планом, який, напевно, зможете озвучити самі (учень прикріплює завдання до дошки послідовно):
- знайти спільних героїв на малюнках;
- знайти місце, у якому відбуваються події;
- визначити час подій;
- назвати дії героїв;
- скласти розповідь;
- дати назву розповіді.

Детальніше: 7. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного...

6. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Уроки 4, 5, 6, 7

Підручник М. Д. Захарійчук «Українська мова 2 клас». ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ

Урок 4
 
Тема. Складання розповіді за серією малюнків «Пташина їдальня» (за підручником М. Д. Захарійчук «Українська мова 2 клас». Урок 36, с. 52)
Мета: формувати в учнів уміння складати розповідь за серією малюнків; вправляти дітей у побудові причинно-наслідкових зв'язків; формувати вміння за дією визначати мету героя, фіксувати результат досягнення цієї мети; розвивати мовлення, увагу, пам'ять; виховувати турботливе ставлення до птахів узимку.
Обладнання: серія малюнків (підручник «Українська мова. 2 клас», вправа 3, с. 52), картки зі схемою, як складати розповідь, вивіска-назва агентства, малюнок сокола, посвідчення детектива для кожного учня класу.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку
Психоемоційне налаштування

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Оголошення теми та завдань уроку
(На дошці прикріплена вивіска «Детективне агентство „Сокіл"» та малюнок птаха.)
Учитель. Доброго дня! Ми знову в офісі детективного агентства «Сокіл».
- Пригадайте, чому так називається наше агентство? (Назва агентства символічна. Тому що гострий зір та швидкість цього птаха дає йому змогу завжди бути переможцем.)

Детальніше: 6. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного...

5. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Урок 3

«Грибне свято» ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
 
Тема. Складання розповіді за серією малюнків «Грибне свято» (за підручником М. Д. Захарійчук «Українська мова. 2 клас». Урок 32, с. 46)
Мета: формувати в учнів уміння складати розповідь за серією малюнків; вправляти дітей у побудові причинно-наслідкових зв'язків; формувати вміння за дією визначати мету героя, фіксувати результат досягнення цієї мети; розвивати мовлення, увагу, пам'ять; виховувати почуття обережності, спостережливості.
Обладнання: серія малюнків (підручник «Українська мова. 2 клас», автор М. Д. Захарійчук) та таблиця зі схемою, як складати розповідь, вивіска-назва агентства, малюнок сокола.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку
Психоемоційне налаштування

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Оголошення теми та завдань уроку
(На дошці прикріплена вивіска «Детективне агентство „Сокіл"» та малюнок птаха.)
Учитель. Ми знову працюємо в офісі детективного агентства „Сокіл".

Детальніше: 5. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного...

Більше статей...

  1. 4. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Урок 2
  2. 3. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Розробки уроків розвитку зв'язного мовлення для 2-го класу) Урок 1
  3. 2. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Зразки ситуативно-мовленнєвих вправ. 2-й клас)
  4. 1. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Уроки розвитку зв'язного мовлення. 2-й клас)
  5. ТВОРИМО КАЗКУ
  6. ВЕРБА КРАСНА, ВЕРБА РЯСНА (Позакласне читання. 4-й клас)
  7. ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
  8. БОРИС ГРІНЧЕНКО «СНІГУРКА» (Позакласне читання. 2-й клас)
  9. НАЙКРАЩЕ ТАМ, ДЕ ТИ НАРОДИВСЯ. Б. ГРІНЧЕНКО «ЛАСТІВКА» (Урок позакласного читання. 2-й клас)
  10. МУДРА ДІВЧИНА І ЦАР (Чорногорська народна казка)
  11. ЯЙЦЕ-ВАТАЖОК (Боснійська народна казка. 2-й клас)
  12. ЛИХЕ СЛОВО НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ (Болгарська народна казка. 2-й клас)
  13. КАЗКИ ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН
  14. Українська мова за професійним спрямуванням як складова лінгвістичної освіти майбутніх учителів початкових класів
  15. Малюємо словом весну (Інтегровані уроки для 3 класу)
  16. У світі казки чарівної (Дидактична гра за українськими народними казками)
  17. Вивчення української мови
  18. Твір - роздум на тему "Моя Харківщина"
  19. Народознавство в системі навчально-виховної роботи школи