1. МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Уроки розвитку зв'язного мовлення. 2-й клас)

МОВЛЕННЄВО-СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ (Уроки розвитку зв'язного мовлення. 2-й клас)ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
 
Матеріали складено відповідно до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою для 7—4-х класів.
Пропонуємо зразки мовленнєво-ситуативних вправ для 2-го класу та 12 розробок уроків розвитку зв'язного мовлення за серіями малюнків.
Уроки розвитку зв'язного мовлення побудовано за методикою складання розповідей за малюнками на основі ТРВЗ-педагогіки. В їх основу покладено штучну навчально-мовленнєву ситуацію «Детективи», яка окреслює мету мовленнєвого висловлювання.
 
Вступ

Основна мета курсу української мови — важливої складової загального змісту початкової освіти — полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, розв'язання життєво важливих завдань.

Серед пріоритетних методичних засобів формування мовленнєвих і комунікативних умінь на уроках української мови чільне місце займають ситуативні завдання, які повністю відповідають меті і змісту сучасної мовної освіти та комунікативно-діяльнісному підходу до навчання. В їх основі лежить створена вчителем навчально-мовленнева ситуація, яка передбачає стимулювання учнів до побудови конкретних висловлювань, близьких до тих, що існують насправді.

Згідно з програмою у 2-му класі діти вчаться будувати розповіді за серією малюнків. Найчастіше мовленнєва діяльність дітей виявляється у звичайному описі зображених на малюнках подій. Учні будують тексти розповідного змісту про зображені події, не відстежуючи при цьому причинно-наслідкові зв'язки.
 
03.11.2014-1-18

Чудовим варіантом зміни традиційних поглядів на навчання дітей складати розповіді за сюжетними малюнками є методика, побудована за принципами РТУ (розвитку творчої уяви) у системі ТРВЗ (ТРВЗ — теорія розв'язання винахідницьких задач).
 
03.11.2014-1-19

Для таких уроків надзвичайно важливо, щоб серія малюнків була в кожної дитини під руками, тому розробки уроків побудовано за підручником української мови для 2-го класу (автор М. Д. Захарійчук).

В основу системи таких уроків покладено штучну навчально-мовленнєву ситуацію «Детективи», яка окреслює мету мовленнєвого висловлювання.

Ситуація спілкування. Уявіть, що ви перебуваєте в офісі детективного агентства «Сокіл». Чи знаєте ви, хто такі детективи? (Люди, які щось чи когось шукають, роблять висновки, спираючись на побачене.) Я — начальник цього детективного агентства і набираю у штат працівників-детективів. Маю важливе завдання, оскільки отримала серію малюнків, за якими потрібно скласти невеликий звіт-розповідь. Мені потрібні насамперед спостережливі, розумні та точні у висловлюваннях працівники. Чи є серед вас охочі спробувати себе в ролі детективів? Тоді негайно розпочинаємо свою роботу.

Навчання учнів роботи за серією малюнків здійснюється на основі алгоритму, кожен крок якого має свою мету, ігрову дію. Вчитель переходить до наступного кроку алгоритму лише у випадку засвоєння дитиною попереднього завдання. Основною формою навчання є система ігрових вправ, реалізуються у спільній діяльності вчителя й учнів: знайдіть спільних героїв на малюнках; знайдіть місце, у якому відбуваються події; визначте час подій; назвіть дії героїв; складіть розповідь; дайте назву розповіді.

Відповідно до методики навчання розповіді за серією малюнків варто проводити підготовчий етап (актуалізацію чуттєвого досвіду): під час організації різних видів діяльності звертати увагу дітей на послідовність дій, які вони виконують. Мета таких бесід — навчити промовляти ланцюжок взаємопов'язаних дій, установлювати причинно-наслідкові зв'язки та бачити результат.
- Що ви робите зараз?
- Що ви робили до цього?
- Що ви будете робити після того, як...?
- Навіщо ви це робили?

Уроки за цією методикою сприяють розвитку в дітей уваги, пам'яті, учать аналізувати отриману інформацію, визначати за дією мету, формують уміння докладно і точно розповідати про певні події, не упускаючи деталей. А використання навчально-мовленнєвої ситуації «Детективи» надає урокам комунікативної спрямованості. Щодо занять, то вони виходять пізнавальними, динамічними та цікавими.

Мовленнєво-ситуативні завдання повністю відповідають меті і змісту сучасної мовної освіти та комунікативно-діяльнісному підходу до навчання. В основі ситуативних завдань лежить створена вчителем навчально-мовленнєва ситуація (природна або штучна), яка допомагає надати мовному завданню або вправі комунікативної спрямованості, об'єднати мовну, мовленнєву та соціокультурну змістові лінії, зробити процес навчання української мови цілеспрямованим, умотивованим і максимально наближеним до життя. Адже будь-яке висловлювання розпочинається з орієнтування в ситуації спілкування. Аналізуються умови, з'ясовуються мотиви мовлення, для чого створюється зазначене висловлювання, для кого воно призначене.

03.11.2014-1-20
Поняття «мовленнєва ситуація» містить не один якийсь чинник, а низку чинників, які визначають мовленнєву поведінку учасників спілкування. Г. Лещенко, Л. Іванова пропонують таку структуру створення навчально-мовленнєвої ситуації, яку я також використовую у своїй роботі. Це:
- опис умов, за яких відбувається мовленнєве спілкування:
? подія;
? указівка на учасників комунікації та їхні взаємини;
? указівка на мету мовленнєвого висловлювання;
? указівка на місце події (опис умов спілкування);
- мовленнєвий стимул, який програмує мовленнєву реакцію учнів.

Під час використання таких вправ обов'язково ознайомлюю учнів зі складовими мовленнєвої ситуації, використовуючи пам'ятку.

Ситуативні завдання мають багато спільного з грою, оскільки містять указівку на навчальну роль учителя, мовознавця, бібліотекаря та ін., тому зараховую їх до інтерактивного навчання групи «ситуативне моделювання» за класифікацією О. Пометун, Л. Пироженко.

Методика застосування мовленнєво-ситуативних завдань є варіативною, і я на свій розсуд коригую склад ситуаціїспілкування, спосіб подання її учням, а також форму кінцевого продукту спілкування.

У запропонованій системі комунікативних завдань домінує спосіб словесного опису мовленнєвої ситуації, за якого можна окреслити всі необхідні компоненти, крім того, він не потребує спеціальної матеріальної бази, оскільки легко реалізовується. Така система має достатню кількість вправ різних типів, що стимулюють розвиток усного та письмового діалогічного, монологічного мовлення, а також навичок читання чи аудіювання.

03.11.2014-1-21
Сучасний компетентнісно спрямований урок передбачає поділ змісту теми на навчальні ситуації залежно від його структури.
У роботі використовуються такі мовленнєво-ситуативні вправи:
? на засвоєння теоретичного матеріалу;
? на набуття практичних умінь будувати діалогічні та монологічні висловлювання на основі поданих текстів, речень та словосполучень підручника або дидактичного посібника, які будуть доречними в певній ситуації;
? на набуття практичних умінь будувати діалогічні та монологічні висловлювання без опори на готовий текст на основі одного малюнка або серії.

До першої групи вправ належить рольова гра «Учитель — учень», метою якої є роз'яснення граматичних явищ та особливостей частин мови, інтерактивна вправа «Навчаючи, вчуся». Виконання таких вправ відбувається в парах, і адресатом мовлення виступає сусід по парті або вчитель.

Наприклад, на уроках української мови у 2-му класі використовуються ситуативні вправи.

Під час перевірки засвоєння теми «Голосні звуки. Букви, що позначають голосні звуки» використала таке завдання.

Ситуація спілкування. Уяви собі, що твоя молодша сестричка чула, як ти виконував завдання з української мови. Вона запитала тебе, що таке голосні звуки, скільки їх, як їх упізнати на письмі? Спробуй пояснити.

А під час закріплення теми «Ненаголошені голосні звуки е, и» запропонувала учням таке завдання.

Ситуація спілкування. Уяви, що ти чарівник і дотиком своєї палички можеш змінювати слово з ненаголошеним голосним е, и на перевірене, а однокласники не вірять. Зміни такі слова, як листочок, зима, весна, грибник, рибак та поясни, навіщо ти це робиш.

Під час вивчення теми «Подовжені м'які приголосні звуки» використовую таку ситуативну вправу.
Ситуація спілкування. Уяви, що ти вчитель української мови. Перевір правильність виконання звуко-буквеного аналізу з виконаного домашнього завдання в зошиті свого однокласника, сусіда по парті. Постав запитання про основні правила виконання звуко-буквеного аналізу.

Перед виконанням вправ часто вводжу учнів у таку мовленнєву ситуацію.
Ситуація спілкування. Уявіть, що ви на уроці помічники-консультанти. Запитайте в сусіда по парті, чи все йому зрозуміло щодо виконання вправи.

Поставте одне одному запитання за змістом завдання до вправи і дайте на них відповіді.

Друга група вправ спрямована на побудову власних діалогічних і монологічних висловлювань на основі поданих текстів, речень та словосполучень, які доречні в певній ситуації. У підручнику, який є основним засобом навчання, є достатня кількість вправ, виконання яких спрямовано на формування мовних і мовленнєвих умінь.

(Якщо надати деяким вправам ситуативного характеру, тобто окреслити ситуацію, яка потребує використання певного мовного матеріалу, то мовлення буде зверненим, умотивованим, природним. Іноді до вправ такого типу додаю план-підказку, інструкцію щодо виконання тощо.)

Наприклад, на уроці української мови у 2-му класі (урок 16, с. 25 за підручником української мови для 2-го класу М. Д. Захарійчук) під час оголошення теми використала таке завдання.

Ситуація спілкування. Уявіть, що редактор шкільної газети доручив нам написати невеличкий текс-опис про білочку. Підказкою буде слугувати чудовий матеріал із підручника.

Під час вивчення у 2-му класі теми «Велика буква в назвах сіл, міст, річок» (урок 57, с. 84 за підручником української мови для 2-го класу М. Д. Захарійчук) для домашньої роботи використовую таке завдання.

Ситуація спілкування. Прочитайте лист хлопчика, який хоче з вами познайомитися. Уявіть, що вам потрібно написати цьому хлопчику про місце свого проживання. У роботі скористайтеся планом-підказкою:
- Як тебе звати? У якому місті ти живеш? На якій вулиці ти живеш? Яка річка протікає поблизу твого міста? Які міста розташовані поблизу твого міста?

Під час закріплення теми «Тверді та м'які приголосні звуки», виконуючи вправу 3 (урок 27), пропоную таке завдання для роботи в парах.

Ситуація спілкування. Уяви, що тебе запросили на місцеве телебачення, щоб пройти проби на ведучого дитячої розважальної програми «Народ скаже, як зав'яже». Тобі потрібно організувати глядачів у студії стосовно швидкого і правильного конструювання прислів'їв із поданих частин. Але спочатку тобі самому треба це зробити, а потім ставити запитання щодо змісту прислів'їв.
 
Для домашнього завдання (урок 28, с. 42) дібрала таку ситуативну вправу.

Ситуація спілкування. Уяви себе редактором дитячої пізнавальної газети «Колосочок». Підготуй письмову розповідь читачам про Сонце, користуючись запитаннями та текстом вправи 2.

Навчання учнів роботи за серією малюнків здійснюю на основі алгоритму, кожен крок якого має свою мету, ігрову дію:
? знайдіть спільних героїв на малюнках («Хто?» або «Що?»);
? знайдіть місце, у якому відбуваються події («Де?»);
визначте час подій («Коли?»);
? назвіть дії героїв («Хто?» _____________що робить? ______________навіщо?»);
? складіть розповідь;
? дайте назву розповіді.

На уроках розвитку зв'язного мовлення учні також учаться будувати розповіді, описи за малюнками і запитаннями. Але предметна, тим більше сюжетна картина містить стільки елементів, нюансів, що розповіді про кожен із них і всю картину загалом можуть бути різноманітними і неповторними. Виконання ситуативних завдань, складання віртуальних діалогів привносить у розповіді дітей цікаві подробиці, оригінальні сюжетні лінії. Та, на жаль, для досконалого формування в учнів певної системи відповідних умінь і навичок не вистачає повною мірою часу, відведеного програмою. Один із варіантів вирішення цього питання — використання в навчально-виховному процесі авторського елективного курсу «Мовленнєва творчість».

03.11.2014-1-22
Наприклад, навчаючи будувати описи за малюнком на основі можливого сприйняття об'єктів різними органами чуття з використанням ілюстрації до казки «Три, золотокучеряві княжичі» сучасної української художниці Катерини Штанко, використала таку ситуативну вправу: «Уявіть, що ви потрапили в картину. Ситуація незвичайна, і вам потрібно буде розповісти про цю подію своїм батькам». Роботу для розв'язання цієї ситуації будую так:
- Що на картині можна понюхати? («Тут пахне...».);
- Які звуки можна почути? («Я чую...».);
- Що можна відчути на дотик? («Коли я торкаюсь руками...».);
- Що можна відчути на смак?

Після цього пропоную дітям написати тексти-описи з використанням опорних слів і виразів, які передають різні відчуття, наголошуючи, що під час складання мовленнєвих замальовок вони повинні передати власне ставлення до об'єкта. Як приклад подаю зразок учнівського твору за картиною.
 
Я на березі річки

Вдивляючись у картину, я уявила, що знаходжуся на березі річки. Ось я, як і сестри, ступаю босими ногами по шорсткому камінню, відчуваю під ногами сипучий пісок. Непомітно підходжу ближче до берега і занурюю ноги у холодну воду. На березі річки пахне свіжістю, випраною білизною, рибою.

Я прислухаюся до хлюпання водички, шуму від руху корабля, розмови дівчат. Здалека чути дзвін церкви, рипіння старих воріт фортеці, шелестіння дерев. Як чудово перенестися в пейзаж на картині!
 
В опануванні учнями мовлення обов'язково враховую те, що воно є не лише предметом навчання, а й засобом засвоєння інших предметів шкільної програми. Наприклад, на уроках математики для вивчення і закріплення складу чисел будую ситуації спілкування за малюнками, створеними на основі методів ейдетичного сприймання. Кожну цифру на таких малюнках перетворила на образ, який вона нам нагадує, та оживила їх. Наприклад, під час вивчення складу числа 4 пропоную уявну подорож до казкового озера.

Ситуація спілкування. Нам потрібно вивчити склад числа 4. Ми знову вирушаємо у країну Чисел до королеви Математики. Адже, запрошуючи нас до себе в гості, вона запропонувала поспостерігати за жителями-цифрами математичної країни та докладно розповісти про побачене своїм однокласникам та друзям.

Малюнок 3. Склад числа 4. Ми побачили, як із-за очерету назустріч красеню білому Лебедю виплив красивий чорний Лебідь. Вони закружляли в танку (2 + 2 = 4). Буратіно залюбувався цією картиною і навіть не помітив, як біля нього з води виринув Бегемотик (1 + 3 = 4). Бегемотик і Буратіно (3 + 1 = 4) спостерігали за двома Лебедями (2 + 2 = 4), а потім голосно аплодували їм.
 
Мовленнєво-ситуативні вправи є чудовим засобом розвитку творчого мислення. Адже кожне мовленнєво-ситуативне завдання спонукає дітей уявляти ситуацію. А уява, як відомо, є підґрунтям творчого мислення, оскільки, доповнюючи ситуацію, дає змогу знайти рішення навіть за відсутності належної повноти інформації для мислення.

Розглядаючи на засіданні шкільного методичного об'єднання вчителів початкових класів питання щодо методологічної переорієнтації навчання на особистісний розвиток кожного учня, спонукала вчителів до створення та впровадження в роботу «Щоденників зростання для учнів початкових класів», які дають змогу об'єктивувати для дитини динаміку власної зміни як у навчальній, так і в соціальній сфері. Так, заповнюючи щоденники у 1-му класі, діти виконували такі ситуативні-завдання.

Ситуація спілкування. Твій друг Виростайко знає, що всі люди різні. Він цікавиться, який ти. Намалюй себе в центрі сторінки під буквою Я. Прочитай уважно напис під кожною кулькою та з'єднай кульку із собою, якщо ти вважаєш, що ти такий. Поміркуй та розкажи йому, навіщо знати, який ти.

Часто ситуативні вправи використовую в позакласній роботі. Наприклад, під час проведення години спілкування у 2-му класі на тему тендерної рівності запропонувала учням таке завдання.

Ситуація спілкування. Уявіть, що учні нашого класу беруть участь у соціологічному опитуванні з метою виявлення думки, ким краще народитися: хлопчиком чи дівчинкою. Об'єднайтеся у групи за своєю статтю (група хлопчиків та група дівчинок), обговоріть це питання та запишіть свої міркування на окремих бланках-аркушах (роздає вчитель). Оберіть представника групи, який оголосить ваші міркування.

Після презентації роботи груп учитель підводить до висновку про те, що дівчинкою і хлопчиком бути однаково добре, адже в кожного є свої особливості та певна місія. Потрібно дружити, підтримувати та допомагати одне одному.

Показники високого рівня: сформованість стійких мотивів спілкування з дорослими й ровесниками; частота контактів; ініціативність, активність взаємодії з людьми; розвинутість і різноманітність побудови мовлення в діалозі й монолозі; наявність творчих розповідей.

Показники середнього рівня: ситуативність проявів особистісних та пізнавальних мотивів спілкування з дорослими й однолітками; одноманітність побудови і форм мовленнєвих висловлювань; несформованість елементів творчої уяви, фантазії, прогнозування.

До показників низького рівня належать: несформованість мотивів спілкування з дорослими й ровесниками; труднощі під час встановлення контакту; комунікативно-мовленнєві дії без аналізу ситуації спілкування; низькі мовні характеристики, однотипність побудови фраз, відсутність творчої розповіді.

Результати спостережень учнів 2-В класу НВК № 3 наведено в таблиці.
 
03.11.2014-1-23

Під час узагальнення даних виявлено зростання високого (на 20 %) та середнього (на 16,7 %) рівнів сформованості комунікативної компетентності учнів 2-го класу порівняно з 1-м класом.

Запроваджуючи у практику роботи мовленнєво-ситуативні завдання, виробила такі рекомендації:

1. На уроках розвитку зв'язного мовлення доцільно використовувати опорні групи лексики, що ефективно впливають на розвиток не лише активного словника учнів та їхню мовленнєву діяльність, а й на поглиблене розуміння виучуваного теоретичного матеріалу.

2. Потрібно зумовлювати мотивацію до створення навчально-мовленнєвої ситуації як передумови успішного виконання завдання.

3. Необхідно дбати про культуру мовлення, правильність, точність, виразність, відповідність висловлювання мовленнєвій ситуації.

4. Під час вибору усної форми спілкування варто зосереджувати увагу на привітності до співрозмовника, чіткості та виразності мовлення.

5. У процесі вибору писемної форми спілкування важливо наголошувати на охайності, каліграфічності, грамотності записів як вияву поваги до співрозмовника.

6. Варто застосовувати більше таких ситуативних вправ, що спонукають учнів до творчої роботи, учать висловлювати власний погляд.

7. Треба вчити дітей користуватися довідковою літературою.

8. Важливо створювати сприятливий мікроклімат на уроці для співпраці.

9. Необхідно створювати ситуації успіху.

10. Доцільно реалізовувати особистісний підхід у навчально-виховному процесі.

Подальшу перспективу моєї діяльності вбачаю у вдосконаленні методики використання ситуативних завдань та розширення сфери їх використання в навчально-виховному процесі; розробці та систематизації таких вправ на різних уроках у 3—4-х класах.

Отже, використання мовленнєво-ситуативних завдань відповідає таким новим підходам до вивчення рідної мови, як комунікативно-діяльнісний, текстоцентричний, соціокультурний. Вони відображають основні складові змісту навчання, а саме: мовленнєву, лінгвістичну, соціокультурну, діяльнісну. Такі вправи передбачають застосування проектних технологій, парних, групових і колективних форм роботи.
 
(Продовження буде)
 
 
Алла НІКОЛАЙЧУК,
учитель початкових класів Шепетівського НВК № 3
«Загальноосвітня школа І-III ст. ім. Н. Рибака та ліцей з
посиленою військово-фізичною підготовкою», Хмельницька обл.
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 15 (735), серпень 2014

© Українська педагогіка