Наука – необхідний наслідок суспільного розподілу праці. Вона виникла слідом за відокремленням розумової праці від фізичної, з перетворенням пізнавальної діяльності у специфічний рід занять певної (спочатку дуже малочисельної) групи людей.
Передумови для виникнення науки з’явилися у країнах Стародавнього Сходу: в Єгипті, Вавілоні, Індії, Китаї. Там нагромаджувались і усвідомлювались емпіричні знання про природу і суспільство, виникли основи астрономії, математики, етики, логіки. Вони були пов’язані з потребами розвитку землеробства, будівельної техніки, мореплавства, ремесел, мистецтв тощо.
В античну епоху складаються теоретичні
системи знання в галузі геометрії, механіки, астрономії (Евклід, Архімед,
Птоломей), розвивається натурфілософська концепція атомізму (Демокріт, Епікур),
робляться спроби аналізу закономірностей суспільства і мислення (Арістотель,
Платон, Геродот).
Великої поваги набували наукові знання в Київській Русі, де розвивалися головним чином богослов’я, філософія, література, історіографія. Осередками наукової діяльності в ті часи були монастирі, при яких створювались сховища книг, рукописів та архівних джерел.
У Київській Русі з’явились перші праці енциклопедичного характеру у вигляді законоправил. Визначною пам’яткою педагогіки стало «Повчання Володимира Мономаха», права – «Руська правда».
Характерно, що наука у Київській Русі князівських часів перебувала під впливом Візантії.
Виникнення капіталізму, розвиток промисловості й торгівлі, мореплавства і військової техніки стимулювали бурхливе зростання наукових досліджень. Вже в епоху Відродження наука пориває з теологією, сприяючи утвердженню матеріалістичних ідей (Дж. Бруно, Леонардо да Вінчі, Ф.Бекон). Великого поширення набуває експериментальне вивчення природи, обгрунтування якого мало революційне значення для науки.
В кінці XVIII століття в Україні активізувалися наукові дослідження з ботаніки, зоології, анатомії. Щоб створити належні умови для цього у 1822 році було закладено Нікітський ботанічний сад.
В XIX столітті виникли нові фізичні дисципліни: термодинаміка, класична електродинаміка, створюється еволюційне вчення і клітинна теорія в біології, формулюється закон збереження і перетворення енергії, розвиваються нові концепції в астрономії і математиці (Дж.Максвел, М.Фарадей, Ж.Ламарк, Ч.Дарвін, Т.Шванн, М.Шлейден та ін.).
Українська земля щедра на талановитих, геніальних людей.Тому українська наука ніколи не знаходилась на околицях світової науки.
У Києві ядерні дослідження почалися в 1944 р. під керівництвом 0.І. Лейпунського. З 1946 р. цими дослідженнями в Інституті фізики АН УРСР керував М. В. Пасічник. Тут вивчалися взаємодії ядер з нейтронами радон-берилієвого джерела в 100 мКі.
У 1960 р. в Україні до ряду діючих установок введено експериментальний ядерний реактор ВВР-М з тепловою потужністю 10 МВт.
Значні пріоритети має українська наука в галузі проблем міцності матеріалів та конструкцій (Г.С.Писаренко), лпзерних технологій (В.С.Коваленко), матеріалознавства (В.М.Бакуль, Г.В.Самсонов, В.І.Трефілов, І.М.Федорченко, І.М.Францевич)
Багато відомих вчених, виходців з України, які через розруху та репресії, спричинені революцією і громадянською війною, змушені були покинути рідну землю, а саме:
Г. Гамов, член Американської Національної Академії наук, професор фізики Джордж-Вашінгтонського та Колорадського університетів. Він дослідив природу альфа-розпаду, розвинув космологічну теорію "первісного вибуху", зробив внесок у з'ясування генетичного коду.
Механік С. Тимошенко професор Київського політехнічного інституту, один із співзасновників Української Академії наук. З 1922 р.- в США, де був професором Мічиганського та Стенфордського університетів. Йому належать фундаментальні праці з теорії пружності і коливань та міцності пружних систем.
О. Смакула народився в с. Добриводи на Тернопільщині в 1900 р. Професор фізики і засновник та керівник лабораторії фізики кристалів у Массачусетському технологічному інституті. Йому належать праці про оптичні та діелектричні властивості твердих тіл. О. Смакула автор патенту про те, що нанесення відповідного тонкого шару на лінзу набагато підвищує її просвітлення ("шар" Смакули).
Отже, зародившись у стародавньому світі у зв’язку з потребами суспільної практики, почавши створюватись у XVI-XVII століттях, в ході свого історичного розвитку наука перетворилась у продуктивну силу і найважливіший соціальний інститут, який суттєво впливає на всі сфери життя суспільства. Сучасна наука становить важливу складову частину науково-технічної революції.