ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Мета: розширювати знання учнів про охорону природи в Україні; уточнювати поняття «біосферний заповідник», формувати уявлення про природу степу; показати пристосованість рослин та тварин до життя в степовій зоні; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, мовлення, пам'ять, мислення, кругозір; виховувати любов до природи, бажання охороняти та примножувати природні багатства.
Обладнання: карта природних зон України; картини із зображенням рослин; фільм про диких тварин «Асканія-Нова»; фотографії краєвидів України. Гасло:
Навколо все зелене, чудове і просте!
Захистимо природу, нехай вона росте!
 
Хід заходу
І. Організаційний момент
- Відгадайте загадку.
Красивий, щедрий, рідний край,
І мова наша солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься... (Україна).
У ч и т е л ь. Про що ця загадка? За що ви любите Україну? (Розглядання фотографій з краєвидами України.)
- Справді, діти, яка красива наша країна! Україна — це місце, де ми народилися і живемо. Тут ми вперше почули чарівні пісні соловейка, щебетання горобчиків, ніжні слова матусі й татка, відчули тепло маминих рук і затишок батьківської хати.
Наша батьківщина для нас — як мама. Вона турбується про кожного з нас. А тому наш святий обов'язок — любити нашу країну, її природу і пишатися тим, що ми — українці.

ІІ. Повідомлення теми та мети заходу
У ч и т е л ь. Сьогодні ми здійснимо подорож до однієї із природних зон України. Її назву дізнаєтеся, послухавши вірші.
1 – й  у ч е н ь
Гей, ти, степ широколанний,
Мій килим срібнотканний,
Розпростерся ти широко, .
Що не скине й вірла око
Твоє займище безкрає...
                                    І. Манжура
2 – й  у ч е н ь
Серед степу широкого,
Одягнений в бур'ян
Стоїть одиноко
Курган-великан.
                          Б. Розенгайл
У ч и т е л ь. Це степова зона України. А чому ми саме завітаємо сюди? Тут знаходиться Таврійська казка — перлина степу — заповідник Асканія-Нова.

ІІІ. Основна частина
У ч и т е л ь. Ми переконалися, що природа України багата і різноманітна. Але вона потребує захисту.
У головному документі нашої країни — Конституції України — в статті 66 декларовано: «Кожен зобов'язаний не завдавати шкоди природі. Відшкодувати завдані ним збитки».
У нашій країні ухвалено Закон про охорону та використання тваринного світу. На рідкісних тварин полювання заборонено, а на інших — обмежене. Під особливою охороною перебувають тварини в заповідниках, заказниках та національних парках природи. Завдяки їм, багато видів тварин уже врятовано. Але оберігати потрібно й тих тварин, яких не занесено до Червоної книги. Головні труднощі в охороні тваринного та рослинного світу полягають у збереженні умов їх місцеперебування. Тут у пригоді стають заповідники.
Заповідники — це ділянки недоторканої природи, у яких охороняються та розмножуються рідкісні рослини та тварини. В У країні створено й працюють такі заповідники: Асканія-Нова, Чорноморський, Канівський, Карпатський, Луганський, Поліський, Ялтинський, Мис Мартьян, Дунайські плавні, Карадазький, Розточчя, Український степовий. Три відділення Українського Степового заповідника розташовані в Донецькій області: Хомутовський степ, Кам'яні могили, Крейдова флора. (На карті прапорцями позначено заповідники.)

3 – й  у ч е н ь
Степ і степ один без краю,
Аж до моря бурунів,
Без річок, без гаю,
Тільки з купами стогів.
 
4 – й  у ч е н ь
Ні гайочку, ні лісочку,
Всюди спалена земля.
Не шепоче в холодочку
Сребровода течія.
 
5 – й  у ч е н ь
А коли, бува, з громами
З моря хмари налетять,
Охрестять блискавками,
Над ланами прогримлять.
Він прокинеться, проснеться,
Грому груди підставля,
Заговорить враз до неба,
Заговорить, засміється,
Стрепенеться, оживе...
М. Чернявський
 
У ч и т е л ь. Зберегти в чистоті й недоторканості особливо красиві куточки природи люди прагнули завжди. Ще в сиву давнину оголошували святими красиві гаї, багаті на звірів урочища. На території нашої країни в середині XIX ст. в Північному Причорномор'ї, на безкрайніх просторах таврійських степів, де здавна хвилювалася лише ковила, виникло німецьке поселення Асканія-Нова. Тут один із його власників — Фрідріх Фальц-Фейн, великий дослідник і любитель природи, створив комплексний зелений оазис у степу. Оголосив заповідною невелику ділянку — «Чаплі», в подальшому перейменовану в Асканія-Нова.
Фальц-Фейн населив її птахами, тваринами з усього світу. Цей приватний заповідник з часом став відомим на весь світ. Його родзинкою є парк диких тварин, яких збирали звідусіль більше ніж 100 років.
Асканія-Нова — заповідник своєрідний. Він займається не тільки охороною, але й акліматизацією різноманітних тварин, що не властиве іншим заповідникам. Тут у вольєрах утримують антилоп гну, канна, нильчау, куду, африканських буйволів, коней Пржевальського, архарів тощо. Годуватися їх випускають у степ. Тут живуть страуси, журавлі, фламінго, качки, гуси, лебеді, папуги, зебри, фазани, голуби. Це красива казка про життя Дикої Природи, це «маленька Африка» в Таврії. Тут, як у звичайній Дикій Природі, на волі, в степу і саванах пасуться стадом дикі тварини, в ставках і озерах плаває безліч птахів, звезених звідусіль, а довгоногі страуси висиджують своїх пташенят.
Звісно, що це воля для всіх звірів і птахів умовна. Це — велика ілюзія життя диких тварин на волі. Вони не можуть вийти за межі загородженого простору, але всередині нього вони вільні. Багато з них, по суті, живуть у своїх рідних екосистемах — парами, стадом, гаремами. Траплялися випадки, коли тварини втікали на волю і тривалий час жили в полях чи луках. А ось птахи постійно користуються своєю волею. Багато з них залишають лоно Асканії будь-якої хвилини, але потім повертаються.
Асканія-Нова — місце спокою і величі. Це незайманий цілинний типчаково-ковильний степ; захисток для рідкісних видів тварин, яких цивілізація поставила на грань зникнення.
Тут працює унікальний зоологічний музей, з експозиціями, цікавими колекціями, бібліотекою. У відкритому степу створено зрошувальний дендрологічний сад у ландшафтному стилі, що на Всесвітній Паризькій виставці 1889 року здобув золоту медаль і став пам'ятником тогочасної садово-паркової архітектури.
З 1984 року зоопарк, заповідний степ і дендропарк Асканії офіційно отримав статус біосферного заповідника, а 1994 року — ім'я свого засновника — Фрідріха Фольд-Фейна.
Асканія-Нова як унікальне природне і рукотворне явище добре збереглася й процвітає на сьогодні. Вона є активним учасником природозахисних проектів. На її території працюють учені та натуралісти з усього світу. Вона приймає тисячі туристів звідусіль. Саме тут злилися воєдино Добро і Любов, минуле й сьогодення, даючи нам можливість побачити течію часу, стати милостивішими і мудрішими.
В Асканії-Нової світле майбутнє і, безумовно, корисна мета — збереження для вдячних нащадків чудового куточка дикої природи. (Перегляд кінофільму «Асканія-Нова».)
 
IV. Підсумок заходу
У ч и т е л ь. Кожне дерево, кожна травинка — це частина рідної землі. Народна мудрість каже: «Немає більшої краси, ніж гаї та ліси». Наша земля славиться своєю природою, багата чудовими рослинами, тваринами, птахами. А чи будуть вони на землі жити — залежить від нас усіх, від нашої поведінки.

Молитва дітей за матінку-природу
Боже, хай воля твоя допоможе
Нам мудрими й добрими стати.
І рідного краю дари зберегти —
Барвисте й ошатне вбрання.
Не йти по землі навмання,
А бачити кожну тварину й рослину,
У серці нести Україну.
 
Навчальне видання «Виховання екологічної культури молодших школярів. Частина ІІ» / О. В. Депетист, В. В. Чала, Н. А. Ярова – Х. :Вид. група «Основа», 2014. – 110,[2]с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 7 (127)).