Послідовність обробки та пришивання поясу (ущільнення клейовими прокладками, обшивання коротких зрізів, прасування).
Поясні вироби по лінії талії можуть оброблятися різними способами: обшивкою, еластичною тасьмою, корсажною стрічкою, пришивним або суцільнокроєним поясом тощо. Вибір способу обробки залежить від фасону виробу та властивостей тканини. Найбільш поширеним способом обробки верхнього зрізу спідниці є обробка пришивним поясом.
Проведення другого примірювання.
Друге примірювання виробу на фігурі проводиться з метою уточнення його посадки, положення лінії талії, низу, якості обробки швів. Послідовність проведення другого примірювання:
- виріб одягають на фігуру, закривають застібку-блискавку, пояс закріплюють шпилькою;
- оцінюють посадку виробу, помічаючи місця, які потребують спрасування або відтягування;
- перевіряють якість виконання швів;
- уточнюють розташування лінії низу.
Якщо під час проведення другої примірки виявлено недоліки, то їх усувають так само, як і після першого примірювання.
Визначення довжини виробу.
Низ спідниці вирівнюють на фігурі під лінійку. Для цього беруть довгу лінійку, ставлять її на підлогу і, тримаючи лінійку вертикально, поступово пересувають її по правій стороні виробу, відмічаючи через кожні 5-10 см шпильками або крейдою потрібну довжину.
Знявши виріб, вивертають його на лицьову сторону, складають навпіл так, щоб згин відповідав середині деталей, а бічні шви і виточки співпадали. Сколюють виріб шпильками по верхньому і нижньому зрізах, підрізають нерівності припуску та з'єднують нанесені відмітки за допомогою лінійки прямою лінією. Намічену лінію за допомогою копіювальних стібків переносять на іншу половину виробу.
По наміченій лінії низ спідниці підгинають навиворіт, припрасовують через вологу лляну тканину та закріплюють, заметуючи двома рядами стібків, прокладаючи перший ряд на відстані 1 см від підігнутого краю, а другий – біля краю зрізу.
Способи обробки нижнього зрізу
Нижній зріз спідниці обробляють різними способами залежно від моделі виробу, виду і властивостей тканини. У виробах будь-якої моделі, зшитих з тонких тканин, обробку низу виконують швом упідгин із закритим зрізом. Якщо ж тканина бавовняна або змішаного складу середньої щільності, то низ виробу можна обробити швом упідгин з відкритим обметаним зрізом, машинною потайною або зигзагоподібною строчкою.
У виробах зі щільних тканин обробку низу виробу виконують швом упідгин з відкритим обметаним зрізом, ручними потайними стібками, швом «козлик», а зі щільних сипучих тканин – окантувальним швом, перекривають тасьмою, підшивають ручними хрестоподібними стібками, підклеюють клейовою павутиною тощо (рис. 5.12).
а) шов упідгин із закритим зрізом; б) шов упідгин із відкритим обметаним зрізом; в) потайний шов; г) шов «козлик»; д) окантувальний шов; е) шов, перекритий тасьмою.
Роботами по виготовленню швейних виробів займаються швачки і кравці. Вони повинні знати конструкції та деталі виробів, швейні матеріали та їх основні властивості, будову та призначення швейних машин і пристроїв, володіти прийомами виконання машинних, ручних, прасувальних робіт, здійснювати регулювання швейних та інших машин, перевіряти якість готового виробу.
