Оздоблення виробів із тонколистового металу та дроту
Опорядження виробів із тонколистового металу та дроту у навчальних майстернях включає зачищення кромок, шліфування деталей, полірування та фарбування. Ці операції надають виробу гарного естетичного вигляду, а також забезпечують його захист від впливу навколишнього середовища (повітря, вологи, світла, тепла тощо). З цією метою вироби з тонколистового металу зачищають напилком, шліфують наждачним папером, полірують повстю та пастою ГОІ, покривають фарбою або лаком. Зачищення кромок виконують напилками з дрібною насічкою. За його допомогою видаляють заусенці, притупляють гострі кути. Шліфуванням називають технологічну операцію зняття частин металу з поверхні заготовки за допомогою абразивного інструменту (шліфувального паперу). Шліфувальний папір – це подрібнений абразивний матеріал, наклеєний на тканину або цупкий папір. Від розміру подрібнених абразивних часток залежить якість обробки металевої поверхні. Шліфування виконують ручним або механічним способом (за допомогою шліфувальної машини). Для шліфування вручну шліфувальний папір закріплюють на дерев’яних брусках – шліфтиках. Шліфування поверхонь виконують круговими рухами шліфтика або шліфувального паперу. Більш якісну поверхню (з меншою шорсткістю), з гарним блиском та високою стійкістю до корозії, отримують поліруванням. Полірування – це операція усунення з поверхні деталі незначних нерівностей (мікронерівностей). Його виконують після ретельного шліфування спеціальними пастами або поліролями. В одиничному та дрібносерійному виробництві проводять ручне або машинне полірування, використовуючи при цьому (у більшості випадків) повсть та пасту ГОІ. Для надійнішого захисту металевих поверхонь від корозії та надання їм привабливого зовнішнього вигляду вироби лакують або фарбують. Такі операції здійснюють після шліфування та полірування, знежиривши оброблювані поверхні виробу спеціальними розчинами або протерши їх ватяними тампонами, змоченими у розчині соди. Лакофарбові суміші наносять на суху поверхню пензлями з м’якої вовни, валиками або тампонами. Оскільки металеві поверхні не просочуються лакофарбовими сумішами, на них можуть утворюватися краплі або патьоки, що довго не сохнуть. Щоб запобігти цьому, фарба має бути густою. Її наносять тонким шаром, ретельно розтираючи (мал. 3.19). Після нанесення першого шару лакофарбових матеріалів та їх висихання наносять другий шар. Щоб надати виробу кращого зовнішнього вигляду, другий шар після висихання полірують.
Після фарбування пензлі промивають оліфою або розчинником та зберігають на спеціальних підставках у посудині з водою.
Для високоякісного фарбування великих площ застосовують фарбопульти.
На підприємствах антикорозійні покриття металевих виробів виконують фарбувальники (фарбують), полірувальники (полірують), лудильники (покривають оловом), гальваніки (електролітичне покриття хромом, нікелем та ін.).
Під час виконання вищезазначених операцій варто:
- - фарбувальні та лакувальні роботи проводити у приміщеннях із гарною вентиляцією;
- - слідкувати за чистотою рук та одягу;
- - не торкатися брудними руками очей та обличчя;
- - не фарбувати вироби поряд із нагрівальними пристроями;
- - після закінчення роботи мити руки з милом.