Екскурсія «Стежина пам`яті»
Мета. Відвідати пам’ятник загиблим воїнам та зал бойової І слави в краєзнавчому музеї. Поповнювати уявлення дітей про героїчне минуле міста. Формувати емоційне ставлення до пам’яті загиблих героїв. Засвоїти деякі історичні факти \ героїчного минулого країни. Виховувати бережне ставленням до святих місць. Шанувати пам’ять мовчанням, покладанням квітів.
Обладнання. Ілюстрації воєнної тематики, фотографії пам’ятників. Вірш «Там сплять навічно» М. Познанської.
Хід заняття
І. Бесіда з дітьми у групі.
Літня ніч…
А на світанку Гітлер дав військам наказ і послав солдат германських Проти всіх людей слов’янських.Це, малята, проти нас.
Що відбулося на світанку?
(Вихователь продовжує).
Палають міста і села.
На очах у людей і страх, і сльози.
«Ні!» - Сказали всі фашистам.
І пішли у бій солдати Землю рідну захищати.
Минали роки. Загоїла земля рани. Але й досі стоять у парках, скверах, а то і край дороги свідки тієї страшної війни. Застигли вони у бронзі, камені та залізобетоні.
Що це за свідки, які нагадують про ті часи? - Діти, який ми пам’ятник відвідали на минулому занятті? Де він розташований? ~ Кому був збудований цей пам’ятник? (Вихователь продовжує). ї знову я запрошую вас, дітц, на стежину пам’яті.
Перед вами, діти, обсаджений ялинами пам’ятник Воїнам - ви зводите ля м.
На високому постаменті — скульптура воїна з вінком. Застиг у скорботі, схиливши голову. На плитах висічені шістдесят три прізвища солдатів і офіцерів, що загинули смертю хоробрих у боях за визволення нашого міста. Пам’ятник встановлено у 1965 році, Поруч із пам’ятником — братська могила, де покояться тіла наших захисників.
Коли особливо людно коло пам’ятника?
Чому завжди біля пам’ятника багато квітів і вінків?
Ви схилите, малята, голівки До священних могил дорогих.
Переможець - народ беззавітний,
Не забудьте героїв своїх.
(Читання дітьми вірша М. Познанської «Там сплять
навічно...»).
За Батьківщину у боях вмирали Однаково дорослі і малі...
За довгі роки ще не розшукали Усіх могил солдатських на землі.
Розкидані вони у чистім полі,
Десь при дорозі,
У розмай-траві...
Могил отих не облишай ніколи,
Поховані у них — для нас живі!
Там сплять навічно воїни-солдати,
Чиїсь батьки, чиїсь брати, сини, їм не судилось весен зустрічати,
Тих, що стрічаєш ти після війни.
Там сплять твої ровесники-орлята,
Тепер уже були б із них орли.
Схилися ж над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли!
ІI. Покладання квітів до пам'ятника.
Хвилина мовчання (хлопчики знімають головні убори). Вихователь. Далі наша стежина йде до краєзнавчого музею, де побуваємо у залі бойової слави.
III. Екскурсія до зали бойової слави.
- Огляд експонатів залу.
- Бесіда-розповідь екскурсовода.
Джерело: Т.Н. Мирошникова,вихователь,м. Шостка,Сумська обл.,Журнал «Розкажіть онуку» 7-8 видання