Етикет моди

Вступ

Сьогодні ми можемо спостерігати приклади впровадження так званого дрес-коду в державних установах та органах державної влади, що визначає вимоги до одягу для співробітників цих установ та організацій. Це, звичайно, є явищем позитивним, тому що специфіка роботи державного службовця вимагає визначеної форми одягу. Це насамперед - протокольні заходи. Раніше такі вимоги були дуже суворі, зараз більш демократичні. Але загалом вимоги до одягу зараз зовсім не такі категоричні, як колись. Однак і тепер у розвинених демократичних країнах керівники надають великого значення зовнішньому вигляду своїх співробітників. Значення одягу має під собою і наукове підґрунтя: як свідчать психологи, у 85% із 100 люди після першого знайомства створюють для себе образ людини на основі її зовнішнього вигляду; перша хвилина зустрічі є вирішальною у створенні соціального і психологічного портрета, вона визначає характер подальших взаємин. Змінити перше враження згодом важко.
Отже, навіть найрозумнішій, найдобрішій та доброзичливій людині необхідно бути уважною до свого вигляду, якщо вона намагається налагодити гарні стосунки з людьми.
Всі ці фактори і зумовили необхідність розгляду даної проблеми і свідчать про її актуальність.



Етикет моди

Французький дослідник семіотики Р.Барт розглядає загальні питання моди, її опис в мас-медіа, перекладає моду на мову знаків та соціальних цінностей. Також цікавим є погляд на моду у книзі російського автора О.Вайнштейна, яка висвітлює аспекти ділового одягу державних службовців з історичного погляду. Інтерес для нашого дослідження становлять також праці О.Сагайдак та А.Борункова, що показують аспекти дипломатичного протоколу та етикету. Дослідники В.Галушко та І.Афанасьєв розкривають деталі ділового протоколу, секрети ведення переговорів, основи ділової етики та етики ділового спілкування. У книзі Дж.Вуд, Ж.Серре ми знаходимо цінний матеріал з дипломатичного церемоніалу і протоколу з погляду міжнародного досвіду.
Звичайно, висвітлювати питання системи моди неможливо окремо. Потрібно враховувати весь комплекс факторів, які впливають на глобалізаційні зміни у світі. Провідні суспільствознавці стверджують, що глобалізація є найбільш дискутованою і водночас найменш зрозумілою тенденцією сучасного світу. Існує багато концепцій і підходів до визначення того, що розуміти під глобалізацією, які аспекти та сфери вона охоплює.
Так, наприклад, Дж.Біллінгтон, А.Вебер, Дж.К’єза, Ю.Яковець, 3.Яхимович, К.Градов досліджують феномен “розколотої цивілізації” як результат технологічних та інформаційних перегонів, що нав’язуються найбагатшими, найбільш розвиненими країнами світовій спільноті. Пошукам адекватних відповідей на виклики глобалізації присвячені, зокрема, праці І.Данилевич, І.Гаврилової, Ю.Пивоварова, С.Патрушева та інших вчених. Вони здійснюють спробу переусвідомити історичний досвід становлення та розвитку політичної та економічної демократії, обговорюють проблеми взаємовідносин влади і суспільства, просування до культури миру, толерантності та стабільності в умовах глобалізації.

Серед невиділених частин загальної проблеми, яку ми розглядаємо у цій статті, постає взаємозв’язок семіотики та системи моди, що дає нам можливість по-новому подивитися на глобалізацію. Отже, метою цієї статті є розгляд ділового одягу державних службовців в контексті семіотики, системи моди, глобалізації.
Виклад основного матеріалу. Нове в сучасній глобальній системі, як стверджують сучасні дослідники, - це постійна інтенсифікація структури взаємозв’язків, опосередкованої такими феноменами, як сучасна індустрія комунікацій та новітні інформаційні технології, а також процес глобалізації взаємопов’язаності: технологічної, організаційної, адміністративної і правової, кожна з яких, попри все інше, має власну логіку та динаміку змін. Політика сьогодні здійснюється з усією своєю звичною невизначеністю, випадковістю та недетермінованістю у світі, пронизаному потоками товарів і капіталу, пересуванням людей. Сьогодні найбільш складним питанням у дискурсі глобалістики є проблема збереження ідентичності. Зараз можна спостерігати інтенсивні процеси глобалізації, які спричиняють уніфікацію, коли стираються відмінності між соціальними класами і функціями.
Варто погодитись завторами С.Наумкіною, Ю.Ткачукутому, що не тільки методологічно, але й практично важливо, щоб теоретична рефлексія не заступила собою пошук конкретних маркерів глобалізації, а також індикаторів обумовлених нею змін, що проявилися, зокрема, у трансформації політичних інститутів, структур, відносин.