Процес розбудови самостійної Української держави надзвичайно складний. Доводиться долати чимало перешкод, зумовлених затяжною економічною кризою. Але ж через певні труднощі проходили всі нації, які споруджували свої держави й домоглися заможного життя. Тому навіть у найбільшій скруті ніколи не втрачаймо життєвого оптимізму.
Повернення нині до вивчення християнської етики в українській школі — явище цілком закономірне. "Хто за віру вмирає, той собі царство заробляє", "Нема в світі над Бога", — говорить мудрість народної педагогіки. Про гарно вихованих чемних дітей українці кажуть: "Божі діти".
Божі діти
Для своєї мами і для свого тата
Ми маленькі діти, наче Ангелята.
Наші мами й тата, навіть дідусі
Є для Бога діти, хоч вже й не малі.
А Небесний Батько з неба погляда,
Чи послушні діти для свого Творця,
Чи уміють волю Господа чинить,
За Законом Божим вік земний прожить?
О.Пацерковська
Упродовж цілого ряду століть церковні книги, зокрема Псалтир і Часослов, були основними засобами читання у школі та вдома. Родинне виховання велось у дусі народної моралі й церковних Божих Заповідей, у супроводі християнських вітань, вранішніх і вечірніх молитов, через відзначення релігійних свят і дотримання духовних обрядів та ритуалів, відвідання церковних відправ, сповідей, постів і причастя.
Молитва вчить людину мислити, впорядковуючи дотеперішній хаос і плутанину думок. Молитва — розмова Божих дітей з Господом Богом. Так, як голівка соняшника завжди обертаєтся до сонця, до його животворного проміння, так і людина у всіх своїх потребах, клопотах, журбах, словами і думками звертається до Бога, бо як говорить прислів'я: "Без Бога — ні до порога".
* * *
Не випускайте з вуст молитви
Без болі в серці за других,
Молитва — це духовна битва,
Для молодих і для старих,
Нехай у вас із серця лине.
Свята, Божественна любов,
Нехай Господь вас не покине
І буде з вами знов і знов.
* * *
Зішли Боже ласку на дітей маленьких,
Щоб ми виростали на потіху неньки.
Май, Боже, в опіці всю нашу родину,
Глянь ласкавим оком ще й на Україну.
* * *
Боже, Господи Ісусе,
На колінцях я молюся.
Всі гріхи мені прости,
І від лиха захисти,
Просвіти моє серденько,
Щоби вчилась я гарненько,
Щоб у школі і удома –
Не робила зла ніколи,
Щоб тата шанувала,
Щоб матусі помагала!
Щоб жили ми всі здорові
Завжди в мирі і любові.
Релігія — це одна із важливих сфер людської культури. Особливий вплив на українських дітей і молодь має християнська мораль. Возвеличуючи "страждущих і обтяжених", проповідуючи доброту і милосердя, сімейну злагоду, піклування батьків про дітей, шанобливе ставлення до людей похилого віку. Послушність, християнська мораль відчутно регулює внутрішньородинні стосунки, що благотворно впливає на виховання дітей. Милосердя — це співчуття, допомога, жалість та любов до ближнього. Апостол Павло писав:"Хто сіє скупо, той пожне скупо, а хто сіє щедро, пожне також щедро."
Сім тілесних доброчинностей — це перлини Євангельської мудрості, які ми повинні взяти за основу своїх вчинків:
- голодного нагодувати;
- спраглого напоїти;
- голого вдягнути;
- подорожнього в дім прийняти;
- недужого відвідати;
- померлого поховати.
Пташки
Прилетіли пташки, пощебетали. Чи то вони привіталися, чи, можливо, нагадали мені про свій голод. Та я полінувався піднятися з ліжка і вийти на балкон.
Пташки поспівали і відлетіли. Хтось інший погодує їх, виявить милосердя, той, у кого серце прокинулось.
Де вони тепер? До кого їх Бог відправив? У чиє серце вони достукаються?
Б.Ганало
Кожна мати, кожен батько вчать свою дитину любити рідний край, місце, де народився, вчать любити рідну хату, дім. Одна Батьківщина, і двох не буває: місця, де народилися, завжди святі.
Мудрі люди говорять: "Три нещастя є в людини: смерть, старість, погані діти".
- Смерть — неминуча, чекай не чекай — все одно прийде.
- Старість — невблаганна, перед нею не зачиниш дверей свого дому.
- Погані діти — сором для батьків. Тому давайте так жити, щоб не було соромно за своїх дітей.
Святинею людського духу, скарбницею людських почуттів є сім'я. Людина сама по собі смертна, а рід, родина — безсмертні. Є скарби, заховані в землі, є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління у покоління. До таких скарбів належить пам'ять роду. Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишивка, добре слово сусіда, криниця — все це родовідна пам'ять.
А починається вона з найпростішого — з любові до рідного краю, шани до батьків своїх. У Святому Письмі сказано:"Хто шанує батька свого, той очиститься від гріхів. Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає."
Подяка
Складу подяку я Христу
В молитві — щиру і просту
За дар любові і життя,
За те, що став Його дитям,
Збагнув дорогу в небеса,
Де справжні вічність і краса,
За маму з татом помолюсь.
Я знаю: чує нас Ісус.
Сергій Рачинець
Сильне враження і виховне значення змалку має "Ілюстрована Біблія для дітей", яка є в кожній християнській родині. Високоестетичне оформлення храмів і церков, урочистість богослужінь, неординарність релігійних свят та обрядів сильно впливають на психіку й емоції людини, будять світлі думки й почуття, особливо в дитячому віці.
До храму
Ісус чекає мене в храмі, А в храмі Божім таємниця,
У домі Божому святім, Святі вдивляються зі стін.
Чекає тата мого й маму Вони ж-бо чують, як всіх кличе
І щиро радується всім. На Службу Божу гучний дзвін.
В неділю я раніше встану, На серці зробиться спокійно,
Свого Творця не підведу, Бо і воно відчуло зло.
Візьму за руку тата й маму Цей божий клич звучить постійно
І в церкву з ними поспішу. Й до храму кличе знов і знов.
О.Пацерковська
Українська мова має дуже багато стійких виразів зі словами "Бог": "Боже поможи"," бійся Бога", "Бог з тобою", "Боже мій", "боронь Боже"," з Богом", "ради Бога", "Слава Богу". Ці та подібні їм вислови фігурують у живому спілкуванні всіх українців, незалежно від їхнього ставлення до віри, бо вони виражають суть справді гуманних людських стосунків.
* * *
Що варті у житті слова?
Себе запитую я знову.
Чого болить душа моя?
Від непродуманого слова,
Слова — як скошена трава,
Прив'ялі радість і тривога...
Але не граймось у слова,
Що звернуті до Бога.
Ми думаєм, що все на світі можем,
Ми думаєм, що обійдем гріхи,
І книги мудрої закони Божі
Вже відлетіли, наче порохи.
Любов і віра — це небесний витвір,
Все повертає на круги своя...
Подумай сам про себе й без молитви
Не промовляй ти Господа слова.
Вадим Крищенко
Усі сили
Батько спостерігав за сином, який хотів переставити важкого столика. Хлопчина тужився, сопів, але не міг посунути його навіть на міліметр.
Ти використав усі можливості? — спитав батько.
Так... — прошепотів синочок.
Ні! — сказав батько. Ти не просив мене допомогти тобі. Так іноді і ми намагаємося усе вирішувати власними силами, а Господь, як люблячий Батько, що хоче допомогти нам, чекає, коли ми згадаємо про Нього...
(Зі збірки "Таємниця твоєї душі" В: Семчука).
Боже сонечко
Бог великий все уміє, У болоті жабеня,
Він про всі створіння дбає, Що співає всім "ква-ква".
Сонцем ніжно зігріває: Там, де снігова країна,
Їжачка в густій траві, Пам'ятає Бог пінгвіна,
Що поважно йде собі, І дідуся-бегемота,
І кота, що під віконцем, З африканського болота.
Гріє теж ласкавим сонцем, Всіх, хто добрий, хто радіє,
І маленьке зайченятко, Боже сонечко зігріє.
Перелякане звірятко,
Галина Колесникова
Християнська етика несе і втілює собою те найблагородніше, що має бути в душі, серці, думках і вчинках кожної порядної людини. Тому цілком доречною є практика вивчення християнської етики в школах України.
Християнська етика відрізняється від загальнолюдської етики:
- джерелом моральності (Святе Письмо і наука Церкви);
- трактуванням злого вчинку (гріха);
- розумінням категорій етики (добра, зла, совісті, щастя);
- розумінням чеснот (надприродних і природних);
- усвідомленням морального кодексу (10 Заповідей Божих);
- розумінням людини як образу і подоби Божої.
Кожна людина у житті має свою дорогу до Бога і до храму. Одна йде манівцями, друга — широкою дорогою, а ще хтось — простує вузькою стежкою. В дорозі до храму і до Бога дитина має зрости у вірі, облагороджуючи своє життя і довкілля.
Література
1. Прищепа К. С. Тематичний словник школяра / К. С.Прищепа, В. Г. Лук'яненко. — К.: Форум, 2001. С. 62.
2. Біблія для дорослих та дітей.
3. Християнська етика. Серія "Божий промінчик". - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан. - С. 27, 30, 45.
4. Бондаренко Н. В. Світлиця / Н. В. Бондаренко. К.: Ірпінь, 2004.
5. Байбара Т.Н. Я і Україна / Т. Н. Байбара, Н. М. Бібік.. — К.: — Форум, 2002.
Галина Пшенична,
вчитель початкових класів вищої категорії, старший учитель, відмінник освіти України Майської ЗОШ І-ІІІ ст. Джанкойського р-ну (АР Крим)
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
науково-методичний журнал