Сутність поняття виховної години

Щоб виявити характерні риси особистісно орієнтованої виховної години, особливості її підготовки й проведення, варто спочатку з'ясувати, що в педагогічній науці й практиці мається на увазі під такою формою виховної роботи, як виховна година. З цією метою звернемося до публікацій відомих учених і процитуємо їхні визначення цього поняття. 1. «Виховна година — це одна з найпоширеніших форм організацїї фронтальної виховної роботи. (М. І. Боддирев.)
2. «Виховну годину можна назвати спеціально організованою ціннісію-орієнгованою діяльністю, що сприяє формуванню у школярів системи ставлення до навколишнього світу». (Н. Е. Щуркова, Н. С. Фіндспщевич.)

3. «Виховна година — це час для спілкування класного керівника зі своїм колективом, коли він використовує різноманітні прийоми, засоби й способи організації взаємодії». (Е. В. Титова.) тпн
4. «Виховна година. У нашому розумінні це не якась певна форма роботи, а година класного керівника, та сама «клітинка» виховного процесу, що дас змогу шкільному педагогові знайти час для спілкування з вихованцями, відкрито проголосити й висвітити заплановане ставлення до певних цінностей, зробити виховний вплив систематичним і регулярним, а сам процес виховання — не хаотичним і випадковим, а керованим і цілеспрямованим». (Л. І. Маленкоеа.)
5. «Виховна година є форма прямого спілкування вихователя зі своїми вихованцями». (В. П. Созомов.)
6. «Година класного керівника — це форма виховної роботи, при якій школярі під керівництвом педагога включаються у спеціально організовану діяльність, що сприяє формуванню в них системи ставлення до навколишнього світу». (Л. В. Байбородова.)
До переліку визначень учених можна додати ще одне — узагальнений варіант суджень педагогів-практиків про цю форму виховної роботи. Більшість із них під виховною годиною розуміє спеціально відведений класному керівникові час для проведення виховної роботи з учнями класу.
Виходячи з названих та інших визначень виховної години, ми намагалися виділити його характерні риси. До них варто віднести такі:
— по-перше, це форма позаурочної виховної діяльності, тому, на відміну від уроку, їй не повинні бути властиві академізм і повчальний тип педагогічної взаємодії;
— по-друге, це форма організації фронтальної (масової") виховної роботи з дітьми, але важливо пам'ятати й те, що при підготовці та проведенні виховної години можливе використання і групових, й індивідуальних форм виховної діяльності;
— по-третє, це гнучка за складом і структурою форма виховної взаємодії, однак це не означає, що всі педагогічні контакти класного керівника з колективом учнів класу можна вважати виховними годинами. Наприклад, навіть збори класного колективу, дуже схожі за низкою параметрів до виховної години, не є тотожною формою виховної роботи, тому що мають не тільки спільні, а й відмінні риси;
— по-четверте, це форма спілкування класного керівники і його вихованців, пріоритетну роль в організації якого відіграє педагог. Не випадково такі вчені, як Л. В. Байбородова, М. І. Рожков, В. П. Созонов називають цю форму виховної роботи годиною класного керівника.

Перелічені сутнісні характеристики стали для нас основою при розробці свого варіанта визначення поняття «виховна година». Отже, ми вважаємо, що виховна годинаце гнучка за складом і структурою форма фронтальної виховної роботи, що представляє собою спеціально організоване в позаурочний час спілкування класного керівника з учнями класу з метою сприяння формуванню класного колективу й розвитку його членів.
Досвід успішних класних керівників свідчить про великий педагогічний потенціал цієї форми виховної роботи. У процесі діяльності з підготовки й проведення виховних годин можливе вирішення таких педагогічних завдань:
1) збагачення свідомості учнів знаннями про природу, суспільство,
техніку, людину;
2) засвоєння дітьми вмінь і навичок пізнавальної й практичної діяльності;
3) формування емоційно-почуттєвої сфери й ціннісних стосунків особистості дитини;
4) сприяння становленню й прояву суб'єктності й індивідуальності учня, його творчих здібностей;
5) формування класного колективу як сприятливого середовища розвитку й життєдіяльності школярів. .
Зрозуміло, що вирішення всіх перерахованих завдань варто пов'язувати не з якоюсь окремою годиною спілкування вчителя зі своїми вихованцями, нехай навіть блискуче проведеною, а з добре продуманою й детально розробленою системою їх організації, де кожній виховній годині приділяється певне місце й роль.