УРОК — ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇНАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Оптимальні умови
? Позитивний настрій учителя й учня.
? Загострення, фіксація, зосередження уваги.
? Мета і результат (навіщо воно мені знадобиться?).
? Уявлення власних знань.
? Створення умов для вибору.
? Сприймання помилок як зворотна реакція.
? Коригування знань.
? Використання всіх навчальних стилів.
? Малювання асоціативної схеми, її уявлення.
? «Активні» й «пасивні» методи роботи.
? Критичне мислення — концептуальне, аналітичне, рефлективне.
? Творче розв'язання проблеми.
? Техніки стійкого запам'ятовування для цілковитого збережен¬ня інформації.
? Аналіз власного стилю мислення.
? Ігри, замальовки, дискусії щодо різних стилів навчання осіб із різним типом компетентності.
? Практика.
? Учні в ролі вчителів.
? Поєднання нового з уже відомим.
? Повторення, оцінювання, святкування
? Усвідомлення того, що «Я» знаю(«Я» — кожен конкретний учень).
? Самооцінка, оцінювання однолітків, товаришів і вчителів.
? Безупинне повторення.
|
Переважно візуал |
Переважно аудіал |
Переважно кінестетик |
|
Коли вчитель говорить, дивиться вгору
|
Проговорює про себе, розмовляє сам із собою |
Говорить повільно. Багато рухів від шиї і нижче |
|
Якщо вчитель читає, читає також
|
Легко повторює почуте |
Ранній фізичний розвиток |
|
Супить брови, мружить очі, блимає |
Рухає губами, вухами, проговорює «а», «м»...
|
Підборіддя опущене, голос низький |
|
Предикати: дивитися, бачити, спостерігати, картина
|
Предикати:слухати, ритм, подібні звуки |
Предикати: схоплювати, відчувати, торкатися, дотримувати думки |
|
Обачний, спокійний |
Балакучий, любить дискутувати |
Сильна інтуїція, слабкий в деталях. Заохочує інших до проектів, ігор |
|
Добре запам’ятовує малюнки, погано - словесні інструкції |
Пам’ятає, що обговорював, реагує на словесні інструкції. Письмові роботи виконує гірше, ніж відповідає усно. Особливості пам’яті: «послідовність» і «цілі ланки»
|
Навчається роблячи (виконуючи певні механічні дії). Запам’ятовує рухи |
|
Не відволікається на шум. Бачить слова «очима мозку»
|
Полюбляє музику. Відволікається навіть на шепіт |
Багато жестикулює |
|
Читає швидко, виразно, усвідомлено
|
Добре імітує. Легко засвоює мови |
Добре працює з картками. Маніпулює |
|
У книзі звертає увагу на декорації, описи природи
|
У книзі звертає увагу на діалоги |
Полюбляє твори, орієнтовані на сюжет |
|
Зовнішньо і в речах охайний
|
Уважно слухає інших |
Стоїть близько, торкається людей |
|
Лівопівкульна асиметрія |
Правопівкульна асиметрія |
|
Бачить символи: слова, літери
|
Бачить конкретні об’єкти |
|
Досягає значних успіхів у читанні, математиці, мовах
|
Досягає значних успіхів у геометрії |
|
Надає перевагу інформації в письмовій формі |
Надає перевагу інформації у вигляді графіків, карт, демонстрацій, таблиць
|
|
Відчуває дискомфорт від незакін- чених, нечітких інструкцій
|
Не сприймає авторитарність |
|
Повторює фактичну інформацію |
Любить робити самостійний вибір. Використовує інтуїцію
|
|
Полюбляє перевіряти роботу
|
Не полюбляє перевіряти роботу |
|
Сфокусований на внутрішні прояви
|
Сфокусований на зовнішні прояви |
|
Аналізує від частин до цілого |
Аналізує від цілого до його окремих частин
|
|
Надає перевагу спочатку читанню, потім — перегляду фільму |
Перегляд фільму передує читанню книги
|
|
Зосереджений
|
Відволікається |
|
Реагує на словесні зауваження |
Реагує на невербальні повідомлення (міміку, жести, погляд)
|
|
Опрацювання вербальної інформації (мовні здібності, мовлення, читання, письмо, музична грамота); запам’ятовування фактів, імен, дат та їх написання; послідовне опрацювання інформації |
Опрацювання невербальної інформації, здебільшого, у вигляді образів; паралельне опрацювання інформації (одночасне, цілісне розглядання різноманітної інформації та проблем, розпізнавання облич, здібність до сприйняття музики)
|
|
Аналітичне мислення |
Просторова орієнтація
|
|
Буквальне розуміння слів, понятійне мислення |
Розуміння метафор, прихованого змісту мовлення, не буквально сказаного
|
|
Математичні здібності: числа, символи, знаки
|
Художні здібності, мрії, уява, фантазії, містика, емоції |
|
Класифікація кольорів
|
Геометрія, гра в шахи |
|
Контроль за рухами правої половини тіла |
Контроль за рухами лівої половини тіла
|
|
Хлопчики |
||
|
Особливості |
Практичні поради |
|
|
Хлопчики порівняно із дівчатками розвиваються із запізненням. Рухова активність хлопчиків має природне походження. Новизна для них може бути джерелом їхнього творчого натхнення. Розбирати іграшки — нормальне бажання дізнаватися більше про їх будову. Змінюючи довкілля, хлопчик змінює себе, показує дорослому свою модель сприйняття світу
|
Хлопчикам потрібно більше часу для адаптації до школи, а також — такт і розуміння з боку дорослих, їм важко, дискомфортно працювати за сталими алгоритмами. Пропонуючи чи вимагаючи щось від хлопчика, продумайте чіткість своєї аргументації |
|
|
Утома хлопчиків гальмує їхнє мовлення та логічні процеси. Діяльність, що вимагає від хлопчиків різних типів мислення (логічного та образного), має розмежовуватися плавним аргументованим переходом (що будемо робити, навіщо, з якою метою). Хлопчики зосереджені на конкретних проблемах. Власна зовнішність їм також не байдужа, але вони це приховують. Більшість хлопчиків на догоду другові можуть подарувати власні речі, або те, що їм належить, заради підтримання стосунків, або демонструючи свою нежадібність |
Поведінка хлопчиків не вимагає нотацій та Покарань, адже вони не мають сенсу. Осуджуючи та караючи спонтанну поведінку хлопчика, батьки (вчителі) можуть виробити негативну настанову до позитивних мотивів його поведінки. У своїх діях хлопчики часто поспішають, але це не свідчить про відсутність у них бажання зробити якісно, на належному рівні. Переживають хлопчики не менше ніж дівчатка, тому міф про їхню грубість не є достовірним. Просто вони не завжди вміють висловити свій душевний стан. Модель чоловіка, нав’язана суспільною думкою, не завжди дає змогу батькам адекватно ставитися до почуттів своїх синів, а це — шлях до втрати душевних контактів з ними
|
|
|
Дівчатка |
||
|
Особливості |
Практичні поради |
|
|
Дівчатка краще фіксують події. Вони швидше можуть адаптуватися до школи, хоча де не завжди свідчить про їхній душевний комфорт. Для дівчинки важливі не тільки слова, але й тактильні контакти (приголубити) |
Відкритість душевного стану робить дівчаток наївнішими. Упорядкованість, порядок, послідовність притаманні їм більше, ніж хлопчикам. Процес виконання завдання дає їм більше задоволення, ніж його результат. Зовнішня покірливість та слухняність не завжди характеризують внутрішній стан дівчинки
|
|
|
Дівчатка емоційніші, ніж хлопчики. Утома у дівчаток може викликати погіршення настрою, спричинити їхню схильність до травм. Відпочинок, нормальний нічний сон та прогулянка підтримують найкращу працездатність дівчинки. Успішність дівчинки в школі не є підставою для припинення допомоги батьків у розкритті її творчих здібностей |
Дівчатка потаємніші та менше б’ються. Вони соціально відповідальніші на відміну від хлопчиків. Порядок, ніжність, гарні манери притаманні дівчаткам, але потребують підтримання та закріплення з боку батьків. Слухняність дівчинки не повинна переходити у її покірність, адже це може деформувати її як особистість та обмежити розвиток творчих здібностей. На дії та вчинки дівчинки значно впливає її темперамент
|
|
|
Заохочення для дівчаток — найважливіший елемент у системі стимулів. Старанність у роботі дівчаток — результат цілеспрямованого виховання. Шукайте сильні сторони своєї доньки (учениці), підсилюйте їх, а не сваріть за невдачі чи неуспішність у навчанні, адже це — шлях до відчуження між вами, що формує ненависть |
Дівчатка романтичніші та сентиментальніші, ніж хлопчики. Їхній альтруїзм потребує підкріплення не тільки словами, а й діями дорослих. Слова про гарну поведінку дівчинки мають підкріплюватись її гарними вчинками. Почуттєві травми найразючіші для дівчинки. Пам’ять про них зберігається тривалий час і може бути чинником, що руйнує приязні стосунки між батьками та донькою
|
|
початкових класах на засадах компетентнісного (діяльнісного)
підходу» / Упоряд. Дрожжина Т. В., Гезей О. М. – Х. :Вид. група
«Основа», 2014. – 127, [1] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання
та виховання»; Вип. 8 (128)).