Згідно ст. 113 Конституції Кабінет Міністрів України є найвищим органом в системі органів виконавчої влади. Основними напрямами діяльності органів державної виконавчої влади в Україні є реалізація двох основних функцій: виконавчої І розпорядчої. Виконавча функція характеризується тим, що ці органи безпосередньо виконують нормативні розпорядження і інші акти законодавчої влади. Розпорядча функція характеризується тим, що для виконання актів законодавчої влади органи виконавчої влади від свого імені видають управлінські акти, дають відповідні розпорядження. До складу Кабінету Міністрів входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри, кількість яких конституційно не встановлюється. Прем'єр-міністр, з урахуванням потреб забезпечення ефективного здійснення функцій виконавчої влади, може подавати Президенту пропозиції про заснування, реорганізацію (об'єднання декількох в одне або утворенні одного на базі декількох) або ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Ці перетворення повинні здійснюватися в рамках засобів, передбачених Державним бюджетом України на утримання системи існуючих центральних органів управління. Тому для втілення їх в життя додаткові фінансові ресурси залучатися не можуть. Президент розглядає пропозиції Прем'єр-міністра і ухвалює рішення по суті питання.
До 2005 р. порядок формування Кабінету Міністрів України відповідав так званій позапарламентській моделі утворення уряду, в якій провідна роль в цій справі належала Президенту (главі держави), а не парламенту (законодавчому органу). Кабінет Міністрів України складав свої повноваження перед новообраним Президентом України. Прем'єр-міністра призначав Президент України, але це рішення набувало чинності лише після отримання згоди більше половини конституційного складу Верховної Ради, тобто якщо на пленарному засіданні Верховна Рада голосами більш ніж 225 депутатів підтримає призначення конкретної особи на посаду Прем'єр-міністра.
Якщо Верховна Рада давала згоду Президенту на призначення Прем'єр-міністра, останній подавав Президенту конкретні пропозиції з приводу персонального складу Кабінету Міністрів України. Призначення Президентом запропонованих Прем'єр-міністром кандидатур було остаточним і не вимагало згоди Верховної Ради. Всією роботою Кабінету Міністрів керував Прем'єр-міністр, який направляв його практичні дії на реалізацію обраного курсу. Проте керівники силових міністерств і відомств призначалися особисто Президентом і підлягали безпосередньо йому.
Згідно положень нового Закону «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 р., які наберуть чинності з 1 вересня 2005 р. за умови прийняття Верховною Радою України Закону про внесення змін до Конституції щодо удосконалення системи місцевого самоврядування (в противному випадку - після набуття повноважень новою Верховною Радою, яка була обрана в 2006 р.), роль парламенту у формуванні уряду значно зросла. Саме парламент затверджує на посадах весь склад Кабінету Міністрів. Коаліція більшості депутатських фракцій у Верховній Раді України вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України. Пропозиції щодо кандидатур на пости Міністра оборони та Міністра закордонних справ вносить Президент, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою за поданням Прем'єр-міністра. Згідно вказаного Закону, Кабінет міністрів складає свої повноваження не перед новообраним Президентом, а перед новообраною Верховною Радою України.
Кожен новий склад Кабінету Міністрів розробляє Програму діяльності, яка потім обговорюється Верховною Радою і, у разі схвалення, визначає основні завдання даного складу Кабінету Міністрів відповідно до потреб поточного моменту суспільного і державного розвитку. Правовою базою здійснення цієї Програми є Конституція, закони України, а також акти Президента. Повноваження Кабінету Міністрів визначаються Конституцією (розділ 4: ст. 85,99,100; розділ 5: ст. 106; розділ 6: ст. 113-120; розділ 7: ст. 87,96,97; розділ 10: ст. 136).
Повноваження Кабінету Міністрів направлені на:
—    розвиток економіки, науково-технічний прогрес, соціальний і культурний розвиток;
—    забезпечення розвитку всіх форм власності;
—    розробку і виконання державного бюджету;
—    забезпечення законності і правопорядку;
—    забезпечення обороноздатності і національної безпеки;
—    розвиток міжнародних відносин і проведення митної політики;
—    координацію роботи міністерств і інших органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, що є обов'язковими до виконання на всій території України. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів є підзаконними нормативними актами.
Кабінет Міністрів відповідальний за свою діяльність перед Президентом як главою держави, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді, яка відповідно до статті 85 Конституції України має ряд повноважень, що стосуються діяльності Кабінету Міністрів. Йдеться про розгляд документів і програм, які готує Кабінет Міністрів, а також про парламентський контроль над їх виконанням (мається на увазі затвердження і контроль за виконанням Державного бюджету України, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища і т. д.). Окрім цього, стаття 87 Конституції України встановлює, що Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів за свою діяльність і її результати. У разі ухвалення більшістю конституційного складу Верховної Ради резолюції про недовіру Кабінету Міністрів, що фактично є визнанням його роботи незадовільною, уряд у повному складі повинен бути відправлений у відставку Президентом.
Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів мають право заявити Президенту України про свою відставку. Відставку всього складу Кабінету Міністрів тягне за собою:
—    відставка Прем'єр-міністра України;
—    ухвалення Верховною Радою резолюції недовір'я Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів, відставка якого прийнята Президентом України, за його дорученням продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не більше шестидесяти днів. Прем'єр-міністр зобов'язаний подати Президенту України заяву про відставку Кабінету Міністрів за рішенням Президента України або у зв'язку з ухваленням Верховною Радою резолюції недовіри.