До кандидатів на пост народного депутата України висуваються наступні основні вимоги:
1) наявність громадянства України, оскільки саме громадянство визначає наявність повноцінних правових зв'язків між особою і державою, у тому числі і всіх юридичних прав і обов'язків, передбаченихКонституцією;
2) досягнення вікового цензу в 21 рік, що пояснюється необхідністю для народного депутата України певного життєвого досвіду, на який він міг би спиратися при розробці і ухваленні важливих і складних рішень загальнодержавного значення;
3) проживання впродовж останніх 5 років на території держави, що повинно забезпечити депутату знання і розуміння проблем, які стоять перед суспільством і державою;
старший за віком народний депутат України. Потім депутати ставлять свої підписи під її текстом, що і означає її ухвалення. Якщо ж депутат відмовляється прийняти передбачену Конституцією присягу, то він втрачає депутатський мандат. Депутатські повноваження припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради відповідного скликання.
Конституція закріплює ряд гарантій, які повинні забезпечити сприятливі умови для виконання повноважень депутатів, а також захистити їх від репресій за свою діяльність. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність. Народні депутати не можуть бути притягнуті до якого-небудь виду юридичної відповідальності за діяльність, яку вони здійснюють в ході реалізації депутатських повноважень. Йдеться про виступи в парламенті або в його комісіях, про позицію депутата при голосуванні з приводу того або іншого питання і т. д. Це правило має силу і після того, як дана особа втрачає депутатські повноваження.
Але з цього правила є одне виключення: депутати несуть юридичну відповідальність у разі здійснення ними образи або наклепу по відношенню до інших суб'єктів. Це повинне запобігти зловживанням народними обранцями своїм статусом, дисциплінувати, вимагає керуватися не емоціями, з юридично значущими фактами. Депутатська недоторканність означає і те, що народного депутата України не можна притягати до кримінальної відповідальності, заарештувати або затримати, якщо на це немає згоди Верховної Ради. Така згода повинна бути виражене у відповідній ухвалі, яка приймається на пленарному засіданні Верховної Ради. Проте для допиту депутата як свідка згода парламенту не потрібна.
Конституція (стаття 81) передбачає і можливість дострокового припинення депутатських повноважень на наступних підставах.
1. Складання повноважень за особистою заявою депутата. Конституція не називає причин, на яких повинна ґрунтуватися така заява, але вони вважаються вагомими, якщо Верховна Рада визнає їх за переконливих.
2. Вступ в дію звинувачувального вироку відносно депутата. При цьому залучення до кримінальної відповідальності, арешт, винесення судом звинувачувального вироку ще не є законними підставами для дострокового припинення депутатських повноважень. Такий вирок набуває законної сили через 10 днів після оголошення, а у разі його оскарження - після здійснення відповідних процедур.
3. Визнання депутата судом недієздатним, або таким, що пропав безвісти. Суд може визнати депутата, як і будь-яку іншу особу, недієздатним, якщо він унаслідок душевної хвороби, травми і т. д. не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Безвісно відсутньою може бути визнана особа, про яку за місцем її постійного проживання протягом року немає ніяких вістей.
4. Припинення громадянства України або виїзд депутата на постійне мешкання за межі України. Ці обставини приводять до втрати юридичних або фактичних зв'язків з державою, що і робить неможливим виконання депутатських обов'язків.
5. Смерть депутата.
Згідно положень нового Закону «Про внесення змін до Конституції України - від 08.12.2004 р., котрі набрали чинності після набуття повноважень Верховною Радою, обраною у 2006 р., повноваження народного депутата України автоматично припиняються також в разі:
- якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності, депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини депутатом не усунуто;
- невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій) , до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України зі складу такої фракції.
За наявності вищеназваних обставин питання про дострокове припинення повноважень народного депутата розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради. Відповідне рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість конституційного складу Верховної Ради, тобто не менше ніж 226 народних депутатів.
Достроково за рішенням суду повноваження народного депутата припиняються і у разі невиконання правил щодо несумісності депутатського мандата з певними видами діяльності, тобто коли після обрання до Верховної Ради особа не відмовляється від інших представницьких мандатів або продовжує перебувати на державній службі. Відповідна процедура повинна бути врегульована законом.
Однією з конституційних форм депутатської діяльності є депутатський запит — вимога народного депутата до певного органу або посадовця дати офіційне роз'яснення з питань, які входять в їх компетенцію.
Процедура здійснення депутатського запиту встановлюється в Законі «Про статус народного депутата України» і в Регламенті Верховної Ради України. Відповідно до Регламенту депутатський запит у письмовій формі вноситься Голові Верховної Ради України, який оповіщає його на засіданні Верховної Ради і передає Секретаріату Верховної Ради, а той зобов'язаний негайно переслати текст запиту від¬повідному адресату. Офіційна письмова відповідь на депутатський запит в семиденний або інший, встановлений Верховною Радою, термін пересилається Голові Верховної Ради і депутату, який його вніс. На вимогу депутата ця відповідь може бути оголошена на засіданні Верховної Ради. Після того, як відповідь на запит одержана, він може бути обговорений на пленарному засіданні Верховної Ради, якщо на цьому наполягають його автор і не менше ніж одна п'ята частина фактично обраних до Верховної Ради депутатів. За наслідками такого обговорення приймається постанова, яка разом з текстом депутатського запиту і відповіддю на нього публікується в «Відомостях Верховної Ради» і в газеті «Голос України».
Гарантією ефективності депутатського запиту є закріплений в ч.2 статті 86 Конституції України обов'язок відповідних посадовців дово¬дити до відома народного депутата про результати розгляду його запиту.
СТАТУС НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ
- Категорія: Скарбничка