Демократія в суспільстві не може функціонувати без повноважного представництва народу в органах держави і місцевого самоврядування, через які здійснюється його постійна участь в управлінні справами держави і суспільства, а таке представництво не може бути демократичним, якщо сам народ не бере участь в його формуванні. Формування повноважного представництва самим народом можливе лише завдяки виборчій системі і здійснюється через вибори. Вибори - спосіб формування органів держави і місцевого самоврядування, здійснюваного шляхом голосування.
Термін «вибори»- означає процес, в результаті якого певна сукупність людей, часто організована в політичні об'єднання, шляхом голосування формує державний орган або заміщає вакантну виборну посаду. Створені в результаті виборів органи або обрані посадовці набувають право при виконанні своїх громадських функцій виступати від імені відповідної сукупності людей і наділяються повноваженнями ухвалювати загальнообов'язкові рішення.
За допомогою виборів формується значна частина органів державної влади і місцевого самоврядування. Іншими словами, саме завдяки здійсненню актів виборів як форми безпосереднього народовладдя дістають можливість функціонувати на законних підставах органи представницької демократії.
Вибори були відомі вже при первісно-громадському ладі, де на загальних зборах вибиралися старійшини, а пізніше - і воєначальники. З часом процедура виборів ускладнювалася. Наприкінці XVIII ст. була створена класична теорія виборів. її основні ідеї полягають у тому, що суверенітет невід'ємно належить народу, який є джерелом будь-якої влади. Народ доручає здійснення влади своїм представникам (депутатам), яких визначає шляхом демократичних виборів. Кожен депутат законодавчого органу представляє всю націю, а не лише округ, де він обраний. Тому депутат повинен бути незалежним від своїх виборців при виконанні даних Йому повноважень. Цими ідеями керуються і в сучасному світі. Таким чином, вибори розглядаються як передача влади від виборців тим, кого вони вибирають, тобто народ делегує владні повноваження своїм представникам.
3 часом затвердилися певні вимоги і правила, виконання яких:
повинне забезпечити об'єктивне виявлення волі виборців, ускладнити або зробити неможливою фальсифікацію результатів голосування. Найважливіші з цих правил і умов закріплюються в Конституціях демократичних країн. Сукупність таких конституційних норм утворює виборче право.
Виборче право - це система правових норм, регулюючих суспільні відносини, пов'язані з виборами органів державної влади і місцевого самоврядування.
Виборче право - один з інститутів конституційного права.
Джерелами виборчого права України, що закріплюють порядок організації і проведення виборів в Україні є Конституція, Закон України -«Про вибори народних депутатів України», Закон України «Про вибори Президента України», Закон України 4 Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних в містах, обласних Рад».
Поняття «виборче право» також може використовуватися у суб'єктивному значенні як суб'єктивне право громадянина обирати (активне виборче право) і бути обраним (пасивне виборче право) до державних органів і органів місцевого самоврядування. Активне виборче право виникає з 18 років (ст. 70), а пасивне - з 21 року (ст. 76).
Ці норми можна розділити на декілька груп:
1) ті, що закріплюють основні вимоги і правила процедури здійснення виборів;
2) ті, що визначають коло осіб, наділених активним виборчим правом, тобто правом обирати представників до органів держави і місцевого самоврядування;
3) ті, що визначають коло осіб, які наділяються пасивним виборчим правом, тобто правом бути обраним до органів державної влади, місцевого самоврядування або на виборну посаду.
Характеризуючи вибори і референдум, Конституція України указує, що вони є формами безпосередньої демократії, через які народ здійснює своє волевиявлення (стаття 69). А в статті 71 закріплюється, що вибори до органів державної влади і місцевого самоврядування є вільними і здійснюються на основі принципів загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Принцип загальності виборів означає, що всі громадяни, які до дня виборів досягли певного віку (у Україні - вісімнадцяти років), мають право голосу. Цього права не мають лише громадяни, які в судовому порядку визнані недієздатними. Слід мати на увазі, що факт недієздатності як підстави недопущення громадянина до участі у виборах повинен бути встановлений судом. Наявність медичних висновків про душевну хворобу громадянина без відповідного рішення суду не дає юридичних підстав для позбавлення його права голосу на виборах. Окрім недієздатних, в деяких країнах права голосу й не мають особи, що відбувають покарання по вироку суду, військовослужбовці і особи, які посідають певні державні посади.
Дійсний рівень загальності виборів залежить від різних цензів, тобто умов, відповідність яким є підставою для допуску громадян до участі у виборах. У сучасному світі застосовують віковий ценз і ценз осілості.
Віковий ценз обумовлює наявність виборчих прав досягненням певного віку. По відношенню до активного виборчого права в більшості держав, як і в Україні, він складає 18 років. У деяких державах встановлений інший віковий ценз: у Бразилії, Кубі, Ірані І Нікарагуа - 16 років.
Ценз осілості передбачає надання права голосу лише за умови мешкання в країні або на території виборчого округу впродовж певного терміну (наприклад, у Франції - 6 місяців, Новій Зеландії - 3). Раніше широко застосовувалися також майновий ценз (необхідність володіння певним майном), освітній (необхідність уміти читати і писати), релігійний (необхідність сповідувати державну релігію) і деякі Інші, які в сучасних умовах вводяться дуже рідко.
Пряме виборче право означає, що громадяни, беручи участь у виборах, віддають свої голоси безпосередньо «за» або «проти» кандидата на виборну посаду будь-якого рівня - від члена органу місцевого самоврядування до депутата Верховної Ради або Президента України. Таким чином, пряме виборче право забезпечує остаточну рішення питання про заміщення виборної посади.
Окрім .прямих, існують і непрямі (багатоступеневі) вибори. Так обираються, наприклад, президенти США. Громадяни обирають вибірників, а вже ті безпосередньо голосують за того або іншого канди-дата на пост президента. Кількість вибірників пропорційна населенню відповідних штатів. Непрямими (двоступеневими) виборами в ряді держав обираються верхні палати парламентів, а в Китаї Всекитайські збори народних представників (парламент) обираються непрямими триступеневими виборами.
Конституційним принципом виборів в Україні є таємниця голосування, яка вимагає недопущення будь-якого спостереження і контролю за волевиявленням виборців.
У ранніх демократіях вибори проводилися відкрито. Це могло бути підняття руки, вигуки і т. п. Але таке голосування дає можливість контролювати, направляти подачу голосів тими, від кого виборці яким-небудь чином залежні. Таємне голосування покликане цьому запобігти.
У сучасному світі таємне голосування здійснюється шляхом опускання в урну бюлетенів, в яких попередньо вказані прізвища кандидатів на виборну посаду або варіанти вирішення проблеми, що виноситься на референдум. Виборець певним чином позначає прізвище кан¬дидата або варіант вирішення, за які віддає свій голос. Для забезпечен-ня таємниці на виборчих ділянках встановлюються недоступні для зовнішнього спостереження кабіни, в яких виборці заповнюють бюлетені. При цьому кабіни для заповнення бюлетенів належить встановлювати так, щоб через них до урн, в які опускаються бюлетені, вимушений був пройти кожен виборець. Останнім часом набуває поширення також го¬лосування за допомогою спеціальних машин.
Рівність виборного права - це наявність у виборців однакової кількості голосів, що в сучасних умовах означає: «один виборець - один голос».
Конституція України встановлює, що вибори є вільними, тобто забороняється будь-який тиск на виборців з метою примусити їх голосувати не відповідно до своїх переконань, а так, як цього бажають інші особи або структури. Вільне волевиявлення виборців і таємниця голосування забезпечуються, наприклад, встановленням за їх порушення кримінальної відповідальності.
Останніми роками все більшого розповсюдження набуває абсентеїзм, який полягає в нез'явленні частини виборців на виборчі дільниці для здійснення голосування, тобто у відмові реалізувати своє активне виборче право.
Абсентеїзм має негативні наслідки. Адже для визнання виборів такими, що відбулися і визначення по їх результатах переможців необхідно, щоб проголосувала певна кількість зареєстрованих виборців. Нез'явлення виборців не дозволяє сформувати виборні органи або заповнити виборні посади. Тому доводиться проводити нові вибори, а це вимагає додаткових фінансових витрат і т. д.
У зв'язку з цим в деяких державах участь громадян у виборах розглядається вже не як їх право, а як обов'язок. У ряді держав за неучасть у виборах законодавчо передбачені певні санкції. У Австрії це штраф. У Аргентині такий виборець позбавляється права перебувати на державній службі протягом трьох років, в Греції і Туреччині - позбавляється свободи. У Бельгії передбачені штрафи різних розмірів (залежно від кількості проігнорованих виборів), прізвище такого виборця вноситься в ганебний список, який вивішується в людному місці за місцем проживання. У Італії участь громадян у виборах визнається обов'язком, за невиконання якого протягом п'яти років прізвище порушника вноситься в спеціальний список, що виставляється для загального огляду.
Деякі держави (в тому числі й Україна) виходять з ситуації, пов'язаної з абсентеїзмом, шляхом визнання виборів такими, що відбулися, навіть якщо в них брало участь менше половини зареєстрованих виборців.
Вибори є найважливішим інститутом сучасної демократії, одною з головних форм виразу волі народу і його участі в управлінні державними і суспільними справами, через їх посередництво народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на здійснення його суверенних прав по реалізації влади.
Вибори можуть бути парламентськими і президентськими; органів держави і місцевого самоврядування; черговими, повторними і позачерговими (достроковими); на альтернативній основі і безальтернативними (якщо висувається лише один кандидат) і т.д.
ОСНОВИ ВИБОРЧОГО ПРАВА
- Категорія: Скарбничка