Експеримент ? 1) система прийомів і методів вивчення явищ; 2) предметно-інструментальна діяльність людини, що опирається на теоретичні знання і спрямована на пізнавальну діяльність; 3) вид дослідницької діяльності як частина дослідження, яке полягає в тому, що дослідник маніпулює змінними і спостерігає ефект, який ці змінні здійснюють та інші змінні; 4)  особливий тип спеціально розроблених умов спостереження; 5) метод дослідження, який передбачає виділення суттєвих факторів, що впливають на результати педагогічної діяльності, і дозволяють змінювати ці фактори з метою досягнення оптимальних результатів.

Педагогічний експеримент ? впроваджу вальний вид дослідницької діяльності, основний зміст якої полягає в цілеспрямованому переведенні ідеї в практику з метою перетворення останньої.

Види педагогічного експерименту:

Констатуючий педагогічний експеримент використовується для констатації фактів, визначення зв’язків між педагогічним впливом і результатами. Він дозволяє встановити вихідні дані для подальшого дослідження. Для цього використовуються різноманітні методи: бесіди та інтерв’ю, анкетування, експертна оцінка, тестування, аналіз контрольний робіт, вивчення літературних джерел, передового педагогічного досвіду.

Порівняльний педагогічний експеримент проводиться з метою порівняння результатів навчання та виховання в контрольних та експериментальних класах.

Формуючий педагогічний експеримент використовується з метою оптимізації навчального процесу. При цьому може змінюватися зміст, форми і методи навчання згідно з висунутою гіпотезою і з метою навчання та виховання.

Пошуковий (корегуючий) педагогічний експеримент проводиться з метою пошуку оптимального змісту, методів, засобів та форм навчання.

Контролюючий педагогічний експеримент застосовується з введенням нового фактора для контролю і визначення ефективності його впливу.

Навчаючий педагогічний експеримент представляє собою впровадження результатів дослідження в практику.

У навчальному закладі можуть бути такі види експерименту:

Залежно від досліджуваних сторін (аспектів) педагогічного процесу:

-     дидактичний (зміст, форми, методи і засоби навчання);

-       виховний;

-       частково-методичний (засвоєння знань, умінь і навичок учнів);

-       управлінський;

-       комплексний.

Залежно від кількості об’єктів, які беруть участь у експерименті:

-     індивідуальний;

-     груповий;

-     вибірковий;

-     масовий.

Залежно від частини освітнього процесу, який підлягає дослідженню:

-     внутрішньо предметний;

-     між предметний;

-     внутрішньо шкільний;

-     міжшкільний;

-     регіональний.

Залежно від умов проведення:

-     лабораторний (штучно створені умови);

-     природний.

Залежно від тривалості:

-     короткотривалий (урок);

-     середньо тривалий (кілька місяців);

-     тривалий (кілька років).

Залежно від роду вирішуваних завдань:

-     розвідковий, пілотажний (попереднє вивчення обставин);

-     констатуючий (вивчення вихідних даних);

-     формуючий (організація та здійснення відповідного впливу на предмет дослідження);

-     контрольний (фіксація результатів експерименту);

-     повторний експеримент (з’ясування відтворених результатів).

Залежно від виду здійснюваної операції:

-     порівняльний;

-     аналітичний (пояснюючий);

-     конструктивний (перетворювальний).

Склад експерименту:

Об’єкт та
предмет
перетворення

? коло людей (учні, вчителі, батьки), які підлягають експериментальному впливові, яким буде надаватися спеціальна педагогічна допомога в розвитку тих чи інших якостей.

Засіб перетворення об’єкта і предмета експериментування

? компоненти педагогічного процесу чи педагогічної діяльності, за допомогою яких дослідник має намір перетворити об’єкт і предмет.

Залежна
змінна

? ті якості особистості і діяльності, які підлягають зміні та впливу експериментатора.

Незалежна
змінна

? те, чим експериментатор впливає на залежну змінну.

Діагностики-аналітичні
методи

? операції з параметризації експерименту і підбору методів зміни вибраних параметрів, а також підбір методів обробки, аналізу інформації і формулювання висновків.

Виділяють такі види експерименту:

Лабораторний

? впровадження в практику якої-небудь ідеї в спеціально-створених умовах, „очищених” від стороннього впливу.

Природний

? впровадження яких-небудь педагогічних інновацій в незмінні умови.

Констатуючий

? пов’язаний із вивченням поточного стану залежної змінної.

Формуючий

? зміна залежних змінних.

Програма педагогічного експерименту може бути різною, як за змістом, так і за обраним інструментарієм. Це залежить від факторів, які впливають на рівень вимог до експериментальної програми та повноти і розгорнутості її компонентів:

суб’єктивних

? внутрішнє самовизначення педагога-дослідника, рівень його особистих домагань;

об’єктивних

? соціальні норми, які ставляться до експериментальної діяльності.

У педагогічній літературі описано експерименти чотирьох рівнів, які відповідають етапам професійного зростання педагога-експериментатора:

І рівень

? дослідна робота;

ІІ рівень

? дослідно-експериментальна діяльність;

ІІІ рівень

? експериментально-пошукова діяльність;

IV рівень

? експериментально-дослідницька діяльність.

На першому рівні експерименту  дослідна робота педагог повинен дати відповідь на три групи питань:

Особливість
педагогічної
діяльності:

У чому полягає особливість педагогічної діяльності, за рахунок якої він очікує одержати позитивний результат у навчально-виховному процесі?

Яка сукупність використовуваних педагогічних прийомів, технік, методик чи технологій, спрямованих на одержання запланованого результату навчання (чи виховання)?

У чому полягають відмінності педагогічних впливів на учня, які здійснюються в ході експерименту, від традиційних?

У чому полягає специфіка педагогічного досвіду, яка допомагає одержати позитивні зміни в розвитку учнів?

Педагогічна
мета:

Які зміни в стані учня плануються (чи вже досягаються)?

У чому полягає педагогічна мета?

Які заплановані результати навчання (виховання)?

На розвиток яких властивостей особистості, здібностей учнів спрямована експериментальна діяльність педагога?

У чому полягає визначальна ознака, яка характеризує знання чи вміння учня, які він одержує в ході експерименту?

Результативність:

Як педагог буде відрізняти (фіксувати, визначати), що саме заплановані зміни в учня відбулися?

За якими ознаками, змінами в стані учня оцінювалась (чи буде оцінюватися) результативність педагогічної діяльності?

Перший рівень експериментальної роботи передбачає розвиток здібностей до усвідомлення власних педагогічних дій. Ключовими питаннями, на які вчиться відповідати педагог-дослідник на цьому етапі, є

Що я роблю як педагог-експериментатор?

Як я це здійснюю?

Для чого і який результат отримую?

Другий рівень експерименту  дослідно-експериментальний  базується на першому і відрізняється від нього повнотою та глибиною відповідей на виділені питання, розробкою програми експерименту за певною формою.

Для другого рівня експерименту вчитель повинен зуміти відповісти на наступну групу питань:

Педагогічна мета:

Що планується змінити в учнях?

Які якості особистості планується виховати в учнів за рахунок експериментальних дій?

Які здібності планується розвинути?

Які зміни в розвитку учнів плануються?

Мета експерименту:

Що планується розробити і впровадити?

Які експериментальні розробки будуть упроваджуватися в навчальний процес?

Що буде апробуватися (програма, навчальний план, концепція, методика тощо)?

Гіпотеза:

Що передбачається?

У чому полягає сукупність педагогічних дій, спрямованих на досягнення мети?

Діагностичний інструментарій:

За допомогою чого буде здійснюватися контроль за результатами?

За допомогою якого типу задач чи завдань для учнів буде перевірятися результативність експерименту?

Критерії оцінки:

За допомогою яких ознак у зміні стану учнів буде оцінюватися результативність експериментальних матеріалів?

Як передбачається фіксувати, діагностувати зміни, що відбулися в учнів?

Третій рівень  експериментально-пошуковий  базується на попередніх рівнях і відрізняється більшою глибиною відповідей на поставлені вище запитання, повнотою використовуваного інструментарію.

Структура програми експерименту включає додатково до позицій І і ІІ рівня експерименту такі компоненти, як:

  • -       суперечність,
  • -       проблема,
  • -       об’єкт,
  • -       предмет,
  • -       експериментальна ідея,
  • -       задум,
  • -       мета і задачі,
  • -       етапи експерименту.

Експеримент такого рівня відрізняється також більшим рівнем відтворюваності результатів, їх технологічністю і доказовістю.

Групи запитань, на які слід відповісти досліднику при розробці програми експерименту ІІІ рівня:

Суперечність:

Що перешкоджає досягненню бажаного результату в існуючій практиці роботи?

Проблема:

Що необхідно дослідити з раніше не вивченого?

Експериментальна ідея:

Які дії плануються для вирішення існуючої проблеми?

Який результат очікується?

Задум:

Як втілити ідею експерименту на практиці?

Яка логічна схема розгортання експериментальних дій?

Які принципи відбору навчального матеріалу?

Які ведучі положення, методи, організаційні форми експериментальної роботи передбачаються?

Об’єкт:

Що досліджується?

Предмет:

Як розглядається об’єкт: які властивості, відношення, функції виділяються в об’єкті?

Яка реальність, яка частина об’єкта буде розкриватися в даному експериментальному дослідженні?

Мета:

Що планується створити і апробувати в результаті експерименту?

Задачі:

Які проміжні результати необхідно отримати, щоб досягнути мети?

Які кроки необхідно здійснити для цього?

Етапи:

Які проміжні результати і в якій послідовності передбачаються для досягнення мети?

Які терміни (час початку та завершення) проведення експерименту передбачаються?

Рекомендуємо дотримуватися наступного алгоритму дій щодо проведення педагогічного експерименту:

  1. Визначення типу і виду експерименту.
  2. Розробка проекту програми експерименту.
  3. Вибір місця проведення педагогічного експерименту.
  4. Визначення учасників.
  5. Формування контрольних та експериментальних груп.
  6. Психологічна підготовка учасників експериментальної діяльності.
  7. Професійно-педагогічна підготовка учасників.
  8. Матеріально-технічне забезпечення експерименту.
  9. Методичне забезпечення експерименту.
  10. Підготовка незалежних змінних до експериментального впровадження.
  11. Розробка методів діагностування залежних змінних.
  12. Тиражування діагностичних матеріалів.
  13. Вирівнювання важливих характеристик учасників експерименту.
  14. Складання графіка експериментування, розробка календарного плану.
  15. Перевірка готовності незалежних змінних до впровадження.
  16. Діагностування початкового стану залежних змінних.
  17. Обробка отриманих даних.
  18. Корекція програми та графіка експерименту.
  19. Впровадження незалежної змінної.
  20. Повторний замір стану залежних змінних.
  21. Обробка отриманих результатів.
  22. Корекція експериментальної програми та графіка.
  23. Повторне введення незалежної змінної.
  24. Замір стану залежних змінних.
  25. Обробка результатів.
  26. Корекція програми та графіка експерименту.
  27. Узагальнення отриманих результатів.
  28. Формулювання висновків.
  29. Якісна і кількісна характеристика незалежних змінних.
  30. Порівняльний аналіз незалежних і залежних змінних, виявлення закономірностей і зв’язків.
  31. Підведення підсумків.
  32. Звіт про проведення експерименту.

Програма експерименту може мати таку структуру:

  • 1. Загальна інформація про експеримент.
  • 1.1. Тема експерименту.
  • 1.2. Загальна характеристика місця проведення.
  • 1.3. Загальна характеристика учасників.
  • 1.4. Тип експерименту.
  • 2. Науковий апарат експерименту.
  • 2.1. Теоретичні основи (опорні теорії, основні поняття).
  • 2.2. Мета експериментального дослідження.
  • 2.3. Гіпотеза.
  • 2.4. Опис незалежних змінних.
  • 2.5. Опис залежних змінних.
  • 2.6. Методи діагностування незалежних змінних.
  • 2.7. Методи діагностування залежних змінних.
  • 2.8. методи обробки емпіричних даних.
  • 3. Організація експерименту.
  • 3.1. Матеріально-технічне забезпечення.
  • 3.2. Методичне забезпечення.
  • 3.3. Організаційно-педагогічна підготовка учасників експерименту.
  • 3.4. Психологічна підготовка учасників експерименту.
  • 3.5. Графік проведення експерименту.
  • 4. Додатки.
  • 4.1. Експериментальні матеріали.
  • 4.2. Методи діагностування.
  • 4.3. Методи обробки отриманих даних.
  • Вимогами до здійснення експерименту є:
  • 1)        готовність учителів до його проведення (мотиваційна, теоретична і практична);
  • 2)        внесення в педагогічний процес нових для даної школи теоретичних ідей;
  • 3)        створення необхідних умов для їх апробації;
  • 4)        діагностика початкового і кінцевого стану;
  • 5)        доказовість отриманих результатів;
  • 6)        наукова чесність і сумління експериментаторів.