Експеримент ? 1) система прийомів і методів вивчення явищ; 2) предметно-інструментальна діяльність людини, що опирається на теоретичні знання і спрямована на пізнавальну діяльність; 3) вид дослідницької діяльності як частина дослідження, яке полягає в тому, що дослідник маніпулює змінними і спостерігає ефект, який ці змінні здійснюють та інші змінні; 4) особливий тип спеціально розроблених умов спостереження; 5) метод дослідження, який передбачає виділення суттєвих факторів, що впливають на результати педагогічної діяльності, і дозволяють змінювати ці фактори з метою досягнення оптимальних результатів.
Педагогічний експеримент ? впроваджу вальний вид дослідницької діяльності, основний зміст якої полягає в цілеспрямованому переведенні ідеї в практику з метою перетворення останньої.
Види педагогічного експерименту:
Констатуючий педагогічний експеримент використовується для констатації фактів, визначення зв’язків між педагогічним впливом і результатами. Він дозволяє встановити вихідні дані для подальшого дослідження. Для цього використовуються різноманітні методи: бесіди та інтерв’ю, анкетування, експертна оцінка, тестування, аналіз контрольний робіт, вивчення літературних джерел, передового педагогічного досвіду.
Порівняльний педагогічний експеримент проводиться з метою порівняння результатів навчання та виховання в контрольних та експериментальних класах.
Формуючий педагогічний експеримент використовується з метою оптимізації навчального процесу. При цьому може змінюватися зміст, форми і методи навчання згідно з висунутою гіпотезою і з метою навчання та виховання.
Пошуковий (корегуючий) педагогічний експеримент проводиться з метою пошуку оптимального змісту, методів, засобів та форм навчання.
Контролюючий педагогічний експеримент застосовується з введенням нового фактора для контролю і визначення ефективності його впливу.
Навчаючий педагогічний експеримент представляє собою впровадження результатів дослідження в практику.
У навчальному закладі можуть бути такі види експерименту:
|
Залежно від досліджуваних сторін (аспектів) педагогічного процесу: |
- дидактичний (зміст, форми, методи і засоби навчання); - виховний; - частково-методичний (засвоєння знань, умінь і навичок учнів); - управлінський; - комплексний. |
|
Залежно від кількості об’єктів, які беруть участь у експерименті: |
- індивідуальний; - груповий; - вибірковий; - масовий. |
|
Залежно від частини освітнього процесу, який підлягає дослідженню: |
- внутрішньо предметний; - між предметний; - внутрішньо шкільний; - міжшкільний; - регіональний. |
|
Залежно від умов проведення: |
- лабораторний (штучно створені умови); - природний. |
|
Залежно від тривалості: |
- короткотривалий (урок); - середньо тривалий (кілька місяців); - тривалий (кілька років). |
|
Залежно від роду вирішуваних завдань: |
- розвідковий, пілотажний (попереднє вивчення обставин); - констатуючий (вивчення вихідних даних); - формуючий (організація та здійснення відповідного впливу на предмет дослідження); - контрольний (фіксація результатів експерименту); - повторний експеримент (з’ясування відтворених результатів). |
|
Залежно від виду здійснюваної операції: |
- порівняльний; - аналітичний (пояснюючий); - конструктивний (перетворювальний). |
Склад експерименту:
|
Об’єкт та |
? коло людей (учні, вчителі, батьки), які підлягають експериментальному впливові, яким буде надаватися спеціальна педагогічна допомога в розвитку тих чи інших якостей. |
|
Засіб перетворення об’єкта і предмета експериментування |
? компоненти педагогічного процесу чи педагогічної діяльності, за допомогою яких дослідник має намір перетворити об’єкт і предмет. |
|
Залежна |
? ті якості особистості і діяльності, які підлягають зміні та впливу експериментатора. |
|
Незалежна |
? те, чим експериментатор впливає на залежну змінну. |
|
Діагностики-аналітичні |
? операції з параметризації експерименту і підбору методів зміни вибраних параметрів, а також підбір методів обробки, аналізу інформації і формулювання висновків. |
Виділяють такі види експерименту:
|
Лабораторний |
? впровадження в практику якої-небудь ідеї в спеціально-створених умовах, „очищених” від стороннього впливу. |
|
Природний |
? впровадження яких-небудь педагогічних інновацій в незмінні умови. |
|
Констатуючий |
? пов’язаний із вивченням поточного стану залежної змінної. |
|
Формуючий |
? зміна залежних змінних. |
Програма педагогічного експерименту може бути різною, як за змістом, так і за обраним інструментарієм. Це залежить від факторів, які впливають на рівень вимог до експериментальної програми та повноти і розгорнутості її компонентів:
|
суб’єктивних |
? внутрішнє самовизначення педагога-дослідника, рівень його особистих домагань; |
|
об’єктивних |
? соціальні норми, які ставляться до експериментальної діяльності. |
У педагогічній літературі описано експерименти чотирьох рівнів, які відповідають етапам професійного зростання педагога-експериментатора:
|
І рівень |
? дослідна робота; |
|
ІІ рівень |
? дослідно-експериментальна діяльність; |
|
ІІІ рівень |
? експериментально-пошукова діяльність; |
|
IV рівень |
? експериментально-дослідницька діяльність. |
На першому рівні експерименту дослідна робота педагог повинен дати відповідь на три групи питань:
|
Особливість |
У чому полягає особливість педагогічної діяльності, за рахунок якої він очікує одержати позитивний результат у навчально-виховному процесі? Яка сукупність використовуваних педагогічних прийомів, технік, методик чи технологій, спрямованих на одержання запланованого результату навчання (чи виховання)? У чому полягають відмінності педагогічних впливів на учня, які здійснюються в ході експерименту, від традиційних? У чому полягає специфіка педагогічного досвіду, яка допомагає одержати позитивні зміни в розвитку учнів? |
|
Педагогічна |
Які зміни в стані учня плануються (чи вже досягаються)? У чому полягає педагогічна мета? Які заплановані результати навчання (виховання)? На розвиток яких властивостей особистості, здібностей учнів спрямована експериментальна діяльність педагога? У чому полягає визначальна ознака, яка характеризує знання чи вміння учня, які він одержує в ході експерименту? |
|
Результативність: |
Як педагог буде відрізняти (фіксувати, визначати), що саме заплановані зміни в учня відбулися? За якими ознаками, змінами в стані учня оцінювалась (чи буде оцінюватися) результативність педагогічної діяльності? |
Перший рівень експериментальної роботи передбачає розвиток здібностей до усвідомлення власних педагогічних дій. Ключовими питаннями, на які вчиться відповідати педагог-дослідник на цьому етапі, є
Що я роблю як педагог-експериментатор?
Як я це здійснюю?
Для чого і який результат отримую?
Другий рівень експерименту дослідно-експериментальний базується на першому і відрізняється від нього повнотою та глибиною відповідей на виділені питання, розробкою програми експерименту за певною формою.
Для другого рівня експерименту вчитель повинен зуміти відповісти на наступну групу питань:
|
Педагогічна мета: |
Що планується змінити в учнях? Які якості особистості планується виховати в учнів за рахунок експериментальних дій? Які здібності планується розвинути? Які зміни в розвитку учнів плануються? |
|
Мета експерименту: |
Що планується розробити і впровадити? Які експериментальні розробки будуть упроваджуватися в навчальний процес? Що буде апробуватися (програма, навчальний план, концепція, методика тощо)? |
|
Гіпотеза: |
Що передбачається? У чому полягає сукупність педагогічних дій, спрямованих на досягнення мети? |
|
Діагностичний інструментарій: |
За допомогою чого буде здійснюватися контроль за результатами? За допомогою якого типу задач чи завдань для учнів буде перевірятися результативність експерименту? |
|
Критерії оцінки: |
За допомогою яких ознак у зміні стану учнів буде оцінюватися результативність експериментальних матеріалів? Як передбачається фіксувати, діагностувати зміни, що відбулися в учнів? |
Третій рівень експериментально-пошуковий базується на попередніх рівнях і відрізняється більшою глибиною відповідей на поставлені вище запитання, повнотою використовуваного інструментарію.
Структура програми експерименту включає додатково до позицій І і ІІ рівня експерименту такі компоненти, як:
- - суперечність,
- - проблема,
- - об’єкт,
- - предмет,
- - експериментальна ідея,
- - задум,
- - мета і задачі,
- - етапи експерименту.
Експеримент такого рівня відрізняється також більшим рівнем відтворюваності результатів, їх технологічністю і доказовістю.
Групи запитань, на які слід відповісти досліднику при розробці програми експерименту ІІІ рівня:
|
Суперечність: |
Що перешкоджає досягненню бажаного результату в існуючій практиці роботи? |
|
Проблема: |
Що необхідно дослідити з раніше не вивченого? |
|
Експериментальна ідея: |
Які дії плануються для вирішення існуючої проблеми? Який результат очікується? |
|
Задум: |
Як втілити ідею експерименту на практиці? Яка логічна схема розгортання експериментальних дій? Які принципи відбору навчального матеріалу? Які ведучі положення, методи, організаційні форми експериментальної роботи передбачаються? |
|
Об’єкт: |
Що досліджується? |
|
Предмет: |
Як розглядається об’єкт: які властивості, відношення, функції виділяються в об’єкті? Яка реальність, яка частина об’єкта буде розкриватися в даному експериментальному дослідженні? |
|
Мета: |
Що планується створити і апробувати в результаті експерименту? |
|
Задачі: |
Які проміжні результати необхідно отримати, щоб досягнути мети? Які кроки необхідно здійснити для цього? |
|
Етапи: |
Які проміжні результати і в якій послідовності передбачаються для досягнення мети? Які терміни (час початку та завершення) проведення експерименту передбачаються? |
Рекомендуємо дотримуватися наступного алгоритму дій щодо проведення педагогічного експерименту:
- Визначення типу і виду експерименту.
- Розробка проекту програми експерименту.
- Вибір місця проведення педагогічного експерименту.
- Визначення учасників.
- Формування контрольних та експериментальних груп.
- Психологічна підготовка учасників експериментальної діяльності.
- Професійно-педагогічна підготовка учасників.
- Матеріально-технічне забезпечення експерименту.
- Методичне забезпечення експерименту.
- Підготовка незалежних змінних до експериментального впровадження.
- Розробка методів діагностування залежних змінних.
- Тиражування діагностичних матеріалів.
- Вирівнювання важливих характеристик учасників експерименту.
- Складання графіка експериментування, розробка календарного плану.
- Перевірка готовності незалежних змінних до впровадження.
- Діагностування початкового стану залежних змінних.
- Обробка отриманих даних.
- Корекція програми та графіка експерименту.
- Впровадження незалежної змінної.
- Повторний замір стану залежних змінних.
- Обробка отриманих результатів.
- Корекція експериментальної програми та графіка.
- Повторне введення незалежної змінної.
- Замір стану залежних змінних.
- Обробка результатів.
- Корекція програми та графіка експерименту.
- Узагальнення отриманих результатів.
- Формулювання висновків.
- Якісна і кількісна характеристика незалежних змінних.
- Порівняльний аналіз незалежних і залежних змінних, виявлення закономірностей і зв’язків.
- Підведення підсумків.
- Звіт про проведення експерименту.
Програма експерименту може мати таку структуру:
- 1. Загальна інформація про експеримент.
- 1.1. Тема експерименту.
- 1.2. Загальна характеристика місця проведення.
- 1.3. Загальна характеристика учасників.
- 1.4. Тип експерименту.
- 2. Науковий апарат експерименту.
- 2.1. Теоретичні основи (опорні теорії, основні поняття).
- 2.2. Мета експериментального дослідження.
- 2.3. Гіпотеза.
- 2.4. Опис незалежних змінних.
- 2.5. Опис залежних змінних.
- 2.6. Методи діагностування незалежних змінних.
- 2.7. Методи діагностування залежних змінних.
- 2.8. методи обробки емпіричних даних.
- 3. Організація експерименту.
- 3.1. Матеріально-технічне забезпечення.
- 3.2. Методичне забезпечення.
- 3.3. Організаційно-педагогічна підготовка учасників експерименту.
- 3.4. Психологічна підготовка учасників експерименту.
- 3.5. Графік проведення експерименту.
- 4. Додатки.
- 4.1. Експериментальні матеріали.
- 4.2. Методи діагностування.
- 4.3. Методи обробки отриманих даних.
- Вимогами до здійснення експерименту є:
- 1) готовність учителів до його проведення (мотиваційна, теоретична і практична);
- 2) внесення в педагогічний процес нових для даної школи теоретичних ідей;
- 3) створення необхідних умов для їх апробації;
- 4) діагностика початкового і кінцевого стану;
- 5) доказовість отриманих результатів;
- 6) наукова чесність і сумління експериментаторів.