Особливості процесу виробничого навчання

Метою виробничого навчання є формування в учнів основ професійної майстерності в області визначеної професії або групи професій, закріплення отриманих учнями первинних навичок та професійних умінь самостійного виконання робіт, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування передовими формами організації праці.

Метою виробничих та переддипломних практик є вдосконалення отриманих знань та практичних навичок, а також забезпечення адаптації у трудових колективах. Законодавчою базою для проведення виробничого навчання та практик є „Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах”, „Положення про виробничу практику та працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів”, „Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов’язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці” та інші нормативно-правові акти у галузі професійно-технічної освіти. Не пізніше, ніж за місяць до початку виробничого навчання чи практики професійно-технічний навчальний заклад  та підприємство, де буде відбуватися даний навчальний процес, укладають між собою договір, у якому зазначається кількість учнів (слухачів) за професіями, спеціальностями та спеціалізаціями, терміни, умови і порядок проведення виробничого навчання чи практики, забезпечення відповідних умов і безпеки праці у відповідності до нормативних вимог тощо.

Основи професійної майстерності формуються поступово але, протягом усього періоду навчання в училищі. Це визначає необхідність розробки і вирішення взаємозалежної системи учбово-виробничих задач, визначеної педагогічної стратегії в підході до реалізації основної мети професійної підготовки учнів стосовно до різних періодів процесу виробничого навчання. Основою виробничого навчання є виробнича праця учнів. Це висуває особливі вимоги до підбора виробничих робіт учнів, до матеріально-технічного оснащення процесу виробничого навчання. Участь учнів у продуктивній праці, необхідність самостійного прийняття рішень у різноманітних виробничих ситуаціях об'єктивно визначають високий рівень пізнавальної і виробничої активності учнів. Усе це впливає на характер, методику й організацію процесу виробничого навчання.

Основним змістом процесу виробничого навчання є формування в умінь і навичок, характерних для професії. Це знаходить висвітлення у виборі і застосуванні форм, методичних прийомів навчання. У діяльності майстра, у порівнянні з діяльністю викладача значно знижується питома вага інформативної функції й підсилюється керівна, напрямна, інструктивна , функції. Провідним методом виробничого навчання є вправи, особливого значення набуває показ трудових прийомів, використання навчальної і виробничої документації.

Процес   виробничого   навчання   відбувається   на   основі   тісної

взаємодії теорії і практики. Практичні уміння і навички формуються на основі знань, що поглиблюються, вдосконалюються.

Це визначає необхідність, по-перше, координації вивчення спеціальних предметів і виробничого навчання таким чином, щоб теорія випереджала практику, по-друге, високого рівня спеціальних знань майстрів виробничого навчання, по-третє, наявність тісних між предметних зв'язків у діяльності майстрів і  викладачів спеціальних предметів (спеціальної технології).

Специфічною особливістю процесу виробничого навчання є поєднання навчання учнів у спеціально організованих, у тому числі змодельованих умовах (навчальні майстерні, навчальні лабораторії, полігони, навчальні господарства, тренажери, навчальні установки і т.д.), і в умовах виробництва.

Основна мета процесу виробничого навчання — формування в учнів основ професійної майстерності, визначає специфіку систем здійснення цього процесу. На рівні з дидактичними засобами особливе значення має учбово-матеріальне оснащення учбово-виробничого процесу: обладнання, робочі і контрольно-вимірювальні інструменти, прилади, технічна документація і т.д.

Всі ці специфічні особливості, що характеризують процес виробничого навчання, необхідно враховувати при визначенні конкретного змісту, форм, методів і засобів виробничого навчання учнів, тобто системи.