Особливості вторинної інформації та її пошукНакопичення, зберігання та створення умов для користування літературними джерелами здійснюють бібліотеки (як загального користування, так і спеціалізовані - наукові, технічні, медичні, педагогічні, історичні, іноземної літератури тощо). У бібліотеках встановлено певний порядок зберігання інформації. Існує основний і довідковий фонд.
Основний фонд (книги, журнали, збірники, бюлетені, звіти, рукописи тощо) розміщується на полицях сховищ бібліотеки. Громіздкі матеріали (наприклад, дисертації, наукові звіти) мікрофільмують із зменшенням у 200 і більше разів. Кожний мікрофільм вміщують у контейнер діаметром 35 мм. Завдяки значному поширенню персональних комп'ютерів надійними і зручними для надійного зберігання інформації стають гнучкі диски (дискети) і компакт-диски.


Довідковий фонд містить сукупність вторинних інформаційних документів основного фонду. Вторинна інформація являє собою результат аналітико-синтетичного логічного опрацювання первинних документів з метою відобразити їхній зміст у "згорнутому" вигляді. Найпоширенішим видом такого опрацювання і найбільш стислого оформлення відомостей про різноманітні публікації є каталоги та картотеки. Вторинну інформацію довідкового фонду зберігають на бібліографічних картках (розміром 125 х 75 мм), розміщених у каталожних висувних ящиках.
Каталог по праву можна вважати справжнім компасом в океані публікацій. Каталог являє собою покажчик друкованих видань, який знаходиться в кожній бібліотеці. Складається він з карток, в яких занотовані основні характеристики книги: шифр, який позначає місце зберігання книги в бібліотечному фонді і використовується для швидкого знаходження книги працівниками бібліотеки; автор, назва, підзаголовочні дані та інша інформація. Картки в каталогах класифікують за певними ознаками.
Існує три основних види каталогів:
алфавітний - містить відомості про наявні у даній бібліотеці літературні джерела незалежно від їхнього змісту розміщені у алфавітній послідовності прізвищ їхніх авторів або назв установ. Картки алфавітного каталогу розташовують в ящиках, на яких вказані перші та останні склади прізвищ авторів (наприклад "Лобат - Лонг", "Орд - Осм", "Пиг - Пир");
систематичний - складається за галузями знань: наука, освіта, техніка, економіка та ін. Він дає можливість визначити, з яких галузей знань і які саме книги є в бібліотеці;
предметний - відображає більш часткові питання і утворюється за назвами предметів з дотриманням алфавіту. Структура предметного каталогу визначається списком предметних рубрик, що являють собою короткий словесний вираз предмету (теми) друкованих творів.
Крім алфавітного, систематичного та предметного каталогів в бібліотеках є картотеки газетно-журнальних статей, рецензій та інші тематичні картотеки.
За алфавітним каталогом можна відшукати будь-яку інформацію, знаючи прізвище автора документа, його редактора або назву першоджерела. За систематичним каталогом можна підбирати інформацію для різних галузей знань. Для прискорення пошуку потрібної інформації до каталогу додається ключ - алфавітний предметний покажчик.
В алфавітному каталозі картки з описом видань розміщуються в ретельному алфавітному порядку прізвищ авторів або назв творів. Щоб полегшити пошук потрібних видань, важливо знати основні правила розстановки карток в алфавітному каталозі.
1. Картки розставляються за зведеним російсько-українським алфавітом прізвищ авторів і назв книг. Наприклад:
Педагогіка
Педагогіка колективу
Пение в школе
Пеньков Е.М.

2. Місце картки в алфавітному ряду визначається першим словом у бібліографічному описі. В разі збігу перших слів картки розставляють за другим словом, за третім тощо:
Проблеми виховання в учнівському колективі
Проблеми виховання дітей дошкільного віку
Проблеми літературознавства
Проблеми мовознавства

3. Якщо прізвища авторів співпадають, то розміщення карток в каталозі здійснюють з урахуванням імен авторів; якщо співпадають імена, то враховують "по батькові", а якщо і ці дані співпадають, то враховують назву книги:
Сліпченко В.І.
Сліпченко К.І.
Сліпченко К.О. Методи науково-педагогічного дослідження
Сліпченко К.О. Неруйнівні методи дефектоскопії

4. Картки на авторів з подвійними прізвищами розміщуються після карток на авторів, прізвища яких збігаються з першою частиною подвійного прізвища:
Соколов О.Д.
Соколов-Микитов І.С.
Соколов-Спаський О.О.
Соколов-Тобольський О.А.

5. Якщо в заголовку зустрічається скорочене найменування країн або організацій, то воно приймається за одне слово і картки розставляються відповідно з його буквенним складом:
Апарін Б.Ф.
АПН України
Апокін І.О.

6. Якщо опис починається з числівника, написаного цифрами, то при розстановці карток до уваги береться його словесне вираження:
Сто порад вчителю
100 років від дня народження Павла Тичини
Сторінки творчості Василя Стуса

7. При розстановці карток на видання одного автора алфавітний порядок порушується. Спочатку ставляться картки з описом повних зібрань творів, вибраних творів, потім в алфавітному порядку окремі твори:
Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: В 12 т.
Шевченко Т.Г. Твори: В 5 т.
Шевченко Т.Г. Вибрані твори
Шевченко Т.Г. Балади
Шевченко Т.Г. Гайдамаки
Шевченко Т.Г. Заповіт
Шевченко Т.Г. Кобзар

Алфавітний каталог стане у нагоді й тоді, коли відомий лише один з двох, з трьох авторів книги або редактор книги. На них в каталозі передбачені додаткові картки.
Швидкість пошуку потрібних відомостей в алфавітному каталозі забезпечують каталожні роздільники із зазначенням букви, складу, слова або прізвища.
Картки в систематичному каталозі розташовані за певною системою класифікації. У бібліотеках вищих педагогічних закладів в основу створення систематичних каталогів покладено Бібліотечно-бібліографічну систему класифікації (ББК). Вона визначає такі розділи систематичного каталогу:
А - Загальнонаукові та міждисциплінарні знання
Б - Природничі науки в цілому
В - Фізико-математичні науки
Г - Хімічні науки
Д - Науки про Землю
Е - Біологічні науки
Ж/О - Техніка і технічні науки в цілому
П - Сільське і лісове господарство
Р - Охорона здоров'я. Медичні науки
С - Суспільні науки в цілому
Т - Історія. Історичні науки
У - Економіка. Економічні науки
Ф - Політологія. Політичні науки
X - Держава і право. Юридичні науки.
Ц - Військові науки. Військова справа
Ч - Культура. Наука. Освіта
Ш - Філологічні науки. Художня література
Щ - Мистецтво. Мистецтвознавство
Э - Релігія. Атеїзм
Ю - Філософські науки. Психологія
Я - Література універсального змісту
Частини розділів (підрозділи) систематичного каталогу розмежовуються за допомогою роздільників і зв'язані між собою. Поділ розділів на частини передбачає перехід від загальних питань до більш вузьких. Наприклад:
Дидактика
Методи навчання
Словесні методи
Розповідь, пояснення
Підрозділи систематичного каталога мають індекси у вигляді цифр і букв. Наприклад:
Ч 210. 1 - Методологія та логіка наукового дослідження
Ч 421. 2 - Дидактика (Теорія освіти і навчання)
Ч 421. 266 - Трудове навчання
Ю 984. 03 - Мислення в процесі навчання у дітей

Пошук в систематичному каталозі відбувається ступінчасто: спочатку пошук напису на каталожному ящику, потім перегляд роздільників у ньому. Кожний роздільник має свій індекс, наприклад: Розділ Ч 30/49 - Народна освіта. Педагогічні науки. У ньому виділяють такі підрозділи:
Ч 31 - Загальна педагогіка
Ч 33 - Історія народної освіти і педагогічної думки
Ч 34 - Організація народної освіти
Ч 41 - Дошкільне виховання
Ч 42 - Загальноосвітня школа. Шкільна педагогіка
Ч 45 - Професійна і спеціальна освіта
Ч 48 - Вища освіта

Кожний підрозділ систематичного каталогу має ще подальший поділ, наприклад:
Ч 21- Наука. Науково-дослідна робота
Ч 210 - Загальні проблеми науки
Ч 213 - Історія науки
Ч 214 - Організація науки
Ч 215 - Науково-дослідна робота
Ч 216 - Вчені. Наукові працівники

або
Ю 25 - Філософія і методологія науки
Ю 250 - Основні концепції у філософії і методології науки
Ю 251. 1 - Філософські основи наукового пізнання
Ю 251. 2 - Закономірності розвитку науки
Ю 251. З - Логічна структура наукового пізнання
Ю 251. 5 - Науковий метод і його роль в науці.

За роздільником картки у систематичному каталозі розставлені в алфавітному порядку.
Основна функція предметного каталогу - довідково-інформаційна. Предметний каталог значно доповнює можливості систематичного каталогу, оскільки дозволяє вести пошук необхідної літератури в міжгалузевому, предметному розрізі. Предметний каталог не є обов'язковим для бібліотек того чи іншого типу і лише в деяких вели та бібліотеках він відіграє роль основного каталогу. Він об'єднує літературу з більш вузьких галузей, наприклад, дидактика, методика, історіографія, стилістика, екологія, фізика твердого тіла, математичний аналіз, обчислювальна математика тощо. До предметного каталогу звертаються в тому випадку, коли потрібно знайти літературу з конкретної теми, але назви книг і автори - невідомі.
Уміле користування довідковим фондом сприяє скороченню часу на пошук потрібної інформації та підвищує ефективність праці дослідника. Пошук потрібної інформації з кожним роком стає все більш складнішим. Тому кожен, хто починає працювати з літературними джерелами, повинен знати основні положення інформаційного пошуку. Інформаційний пошук - це сукупність операцій, спрямованих на знаходження документів, потрібних у процесі дослідження певної проблеми. Пошук може бути ручним або автоматизованим.
Ручний пошук здійснюють за допомогою звичайних бібліографічних карток, картотек, друкованих покажчиків. Автоматизований пошук здійснюють за допомогою ЕОМ.
Інформаційний пошук здійснюють на основі інформаційно-пошукової мови (ІПМ). Вона являє собою семантичну (смислову) систему символів і правил їх сполучення. Найбільш поширеним варіантом ІПМ є універсальна десяткова класифікація документів інформації (УДК). Десятковою вона називається тому, що всі галузі знань розподілені в ній на 10 відгулів, які в свою чергу діляться на 10 підрозділів, ті - в свою чергу - на 10 частин і т.д. Кожна частина деталізується до потрібного ступеня. Основні відділи УДК такі: 0 - загальний розділ; 1 - філософія; 2 - релігія; 3 - суспільні науки; 4 - мовознавство; 5 - математичні та природничі науки; 6 - медицина, техніка, сільське господарство; 7 - мистецтво, спорт; 8 - літературознавство; 9 - історія, географія. Художня література не відноситься ні до якого розділу і відповідні бібліографічні картки розміщують, як правило, в алфавітному каталозі.
Структура УДК складається з груп основних індексів і визначників. Групи діляться на підгрупи загальних і спеціальних визначників.
УДК має ряд переваг: простота засвоєння працівниками видавництв і бібліотек, зручність шифрування, відносна швидкість пошуку інформації для вузькоспеціалізованих тем. Але вона громіздка для автоматизованих систем пошуку, які набувають значного поширення останнім часом.
Пошук потрібної наукової інформації - справа не проста. Найчастіше головним критерієм у цій справі виступає власний досвід дослідника. Науковий працівник постійно працює з різноманітними літературними джерелами. Протягом тривалого часу він практично інтуїтивно відбирає ті видання, які містять найціннішу наукову інформацію з його точки зору, запам'ятовує ті джерела, в яких містяться матеріали, що зацікавили його. Так поступово формується осередок найважливіших джерел інформації.
Методика пошуку першоджерел має свою специфіку. Найбільш простий з них - регулярний перегляд в бібліотеках виставок нових надходжень. Але цей оперативний шлях містить у собі багато елементів випадковості, коли основна частина потрібної інформації залишається невідомою.
З чого ж починати пошук? Якщо відоме прізвище автора (авторів) друкованої праці, то краще всього звернутись до алфавітного каталогу. У ньому можна розшукати не тільки потрібне в даний час джерело, але й попередні публікації і таким чином прослідкувати, як розвивались наукові інтереси певного дослідника або наукового колективу.
Для більш широкого пошуку джерел, наприклад, за галуззю знань або темою, слід скористатись систематичним каталогом.
У загальному вигляді методика пошуку необхідних джерел може включати два основних напрямки:
- тематичний підбір всіх джерел;
- тематичний підбір за видом документа (наприклад, тільки журнальні статті, описи винаходів тощо).
Можливий підбір документів поточний (протягом місяця, року) і ретроспективний (за багато попередніх років).
Надійними помічниками кожного, хто починає пошук потрібної для дослідження інформації, можуть стати спеціальні бібліографічні видання:
- реферативні журнали з окремих галузей знань;
- галузеві бібліографічні видання;
- бібліографічні видання універсального змісту.
Саме з таких видань найчастіше і починають інформаційний пошук.
Реферативний журнал являє собою різновид оперативних видань для поточної та ретроспективної вторинної інформації. Вони містять короткі відомості про результати наукових досліджень в галузі суспільних, природничих і технічних наук, економіки, промисловості, нові методи виробництва, винаходи тощо. За часів існування СРСР до наукових бібліотек надходила велика кількість реферативних журналів з найрізноманітніших галузей знань (з математики, фізики, хімії, географії, біології, охорони природи тощо).
Галузеві бібліографічні видання являють собою бібліографічні покажчики (найчастіше анотовані), що містять відомості про джерела інформації у вузькій галузі знань або науки (наприклад, педагогічна бібліографія, бібліографія з питань профорієнтації, бібліографія з питань економічної підготовки в умовах ринкових відносин і т.ін.). Кожне з таких видань охоплює певні періоди часу (відомості про видання за один рік або за декілька років). Окремі з них виходять періодично (як це було, наприклад, із щоквартальним бібліографічним покажчиком "Литература по педагогическим наукам и народному образованию", що видавався у Москві), інші (як наприклад "Українська педагогічна бібліографія" — покажчик, що видається Національним педагогічним університетом ім. М.П.Драгоманова) не мають періодичності.
Бібліографічні видання універсального змісту найбільш інформаційномісткі. Їх універсальність полягає у тому, що вони реєструють всі види видань (крім відомчих), що виходять у країні. До таких бібліографічних видань відносяться:
- Літопис журнальних статей: Державний бібліографічний покажчик України;
- Літопис книг: Державний бібліографічний покажчик України.

У фондах бібліотек наявні і інші видання такого типу:
- Летопись журнальных статей: Государственный библиографический указатель СССР;
- Книжная летопись: Государственный библиографический указатель СССР;
При нагоді у бібліографічному пошуку корисним може стати і перегляд останніх номерів журналів за кожний рік, де наводяться переліки опублікованих матеріалів в усіх номерах журналу за рік.
Результати пошуку вторинної інформації оформлюються у вигляді бібліографічного списку знайдених робіт, пов'язаних з проблемою дослідження. Джерела інформації у цьому списку можна систематизувати за хронологією або тематично.

В.К.Сидоренко, П.В.Дмитренко
Основи наукових досліджень
Навчальний посібник для вищих педагогічних закладів освіти