Урок з літературного читання у 4 класі

Тема: Будь природі другом. Причина і наслідок. Василь Сухомлинський "Не забувай про джерело".

Мета: Активізувати знання дітей про життя і творчість видатного українського педагога і письменника; розвивати вміння аналізувати, передбачати, структурувати текст, висловлювати свою думку, виділяти головне; розвивати мовленнєву компетентність; удосконалювати вміння виділяти й пояснювати зв'язок між причиною та наслідком; відпрацювати навички виразного й правильного читання; коригувати мовлення школярів; формувати екологічну свідомість; викликати бажання брати краще з літературних джерел для самовиховання; виховувати в учнів відповідальність за власні вчинки.

Обладнання: О.Я.Савченко "Літературне читання. 4 клас", підручник. – К.: Освіта, 2015. – С. 75 – 76; книги В.О. Сухомлинського та про нього, мультимедійна презентація, картки із завданнями для групової роботи.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент (слайд).

  1. Привітання учнів з гостями.

— Добрий день, любі гості! Ми щиро раді бачити вас у нашому затишному класі на уроці читання.

  1. Постановка навчального завдання (слайд).
  • Діти, а яким би ви хотіли бачити наш урок? (Цікавим, радісним, веселим, повчальним, змістовним, захоплюючим)
  • А якими маєте бути ви? (Активними, серйозними, зібраними, старанними, уважними, дружними...).
  • Дякую. Сподіваюся, що в нас з вами все вдасться. Тож розпочнемо наш урок.
  1. Актуалізація опорних знань.
  2. Вправи на вдосконалення навичок читання.

Прочитайте надрукований текст за 40 секунд.

Картка.

За визначенням, природний вихід підземних вод на поверхню — це джерело. Кожен хоча б раз у житті пив із джерела. Така вода має безсумнівний плюс: природний фільтр різних грунтів, який очищає її. Саме тому джерельна вода кришталево чиста і може бути навіть мінералізована. За такі цілющі властивості наші предки оберігали джерела. Існувало повір’я, що, напившись джерельної води, людина здатна почерпнути силу самої землі.

  • Про що ви прочитали?
  • Що дізналися про джерела?
  1. Складання асоціативного куща до слова джерело (слайд).

— Коли чуєте слово джерело, які асоціації виникають? (Вода, здоров'я, життя, холодна, прозора, чиста, джерельна,...).

  1. Прочитайте розсипанку літер (слайд):

ВоДа – ДЖеРеЛо ЖиТТя.

  • Як ви розумієте зміст цього висловлювання?

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку. Розсипанка (слайд).

  • Доберіть слова. Прочитайте виразно вірш.

Оця ..., це..., ці...,                        земля, небо, стежини

... безкрайні, ...в гаю,         Поля, річенька
Усе — моє, все зветься — ...,    Україна
Її-всім ... рідну я люблю!            серцем

— Погляньте на карту України (слайд). Вона ніби вишита блакитними нитками річок. За слов'янськими легендами, Сонце мало за дружину водяну богиню Дану. Це ім'я перекладається як "ріка". Назви багатьох річок мають корені дан (дн). Які саме? Назвіть. (Дніпро, Дністер, Донець, Десна ...).

— Багата наша Україна на річки й озера. Цю красу слід оберігати, щоб і майбутні покоління могли нею милуватися. Мільярди років тому в холодній газопиловій хмарі, з якої утворилася Земля, вже у вигляді крижаного пилу містилася вода. Перед водою схилялися, про неї складали легенди. У всіх народів вода вважалася колискою і джерелом життя.

— На жаль, ми – люди – дуже недбало ставимося до того, що дає нам природа, не усвідомлюємо, що, забруднюючи природу й воду, ми залишаємо майбутні покоління без цього джерела життя.

Ця проблема дуже хвилювала й великого знавця людських душ та майстра добрих справ Василя Олександровича Сухомлинського

  • Що вам відомо про цього письменника? (Відповіді учнів).

Деякі факти життя Василя Олександровича нам нагадають учні бібліографи (слайд).

1 учень. Василь Олександрович народився 28 вересня 1918 р. в селі Василівна на Кіровоградщині. У сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей – Іван,
Сергій і Меланія. Усі вони стали вчителями.

2 учень. У17 років, ще зовсім юним, прийшов Сухомлинський до школи працювати вчителем. Але Друга світова війна перервала улюблену працю.

Після важкого поранення Василя Олександровича демобілізували і він повернувся до школи. Опинився він у далекій Удмуртії, де працював директором школи у селищі Ува.

З учень. Після 1944 року, як тільки звільнили Україну від фашистів, він повертається на Кіровоградщину. .3 1948 року і до кінця життя працює директором відомої, завдяки Василю Олександровичу, на весь світ Павлиської школи. Там, у приміщенні школи, й жила сім'я Сухомлинських: його дружина— вчителька Ганна Іванівна і діти – Сергійко та Оля.

Вчитель. Читаючи твори Василя Олександровича, зверніть увагу, як часто ці імена зустрічаються в них. Він щодня спілкувався з дітьми. Школа була його великою родиною. Василь Олександрович був учителем української мови і з особливим прагненням залучав учнів до читання книжок і літературної творчості.

Багато казок, оповідань він склав разом із молодшими учнями.

  • Які його твори ми вже читали? (Відповіді учнів).

Подивіться на нашу виставку — це все книжки Василя Олександровича та про нього, які є в нашій шкільній бібліотеці.

  1. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
  2. Робота над заголовком. Гоа "Передбачення".

—      Прочитайте заголовок {слайд).

—      Яке це речення за метою висловлювання?

—      До чого спонукає нас автор?

—      Як ви вважаєте, про що може йтися в оповіданні, яке має такий заголовок?

  1. Виразне читання оповідання вчителем (анімація за твором).

—      Слухаючи оповідання, зверніть увагу на те, чи
справдяться наші передбачення?

—      Чи сподобався вам твір?

—      Які почуття він у вас викликав?

—      Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?

  1. Словникова робота (слайд).

Читання колонок слів "луною" за вчителем, потім — напівголосно в парах.

Мулу          призвід

балку         чистіший

підлітків     нинішньої

задоволення        неприкаяними

Призвід – приклад для наслідування.

  1. Уточнення лексичного значення слів (слайд).

Прочитайте в лівій колонці тлумачення слів і доберіть до них із правої колонки відповідні слова.

Оповідання про давнину, про те, що було насправді – Жовті Води

Незабудоване, запущене місце – Бувальщина

Люди, які не знаходять собі постійного місця, не знають, чим зайнятися – Пустир

Подрібнений ґрунт, що відкладається на дні водойм – Неприкаяні

Село (сьогодні — місто) у Дніпропетровській області – Мул

  1. Фізкультхвилинка (слайд).

Раз! Два! Всі присіли,

Потім вгору "підлетіли".

Три! Чотири! Нахилились,        

Із струмочка гарно вмились.      

П'ять! Шість! Всі веселі

Летимо на каруселі

Ніжками затупотіли.

Дев'ять! Десять! Відпочили

І за парти дружно сіли

  1. Читання тексту учнями "ланцюжком".

— Від чийого імені ведеться розповідь?

  1. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
  • Що показав учитель дітям?
  • Що було на місці пустиря багато років тому?
  • Яким був ставок?
  • Що росло біля нього?
  • Хто викопав ставок?
  • Що ухвалили селяни на своїй раді?
  • Як люди дотримували цієї ухвали?
  • Хто приїхав до села?
  • Як прозвали сім'ю? Чому?
  • Що стали помічати старі люди?
  • Що сталося зі ставком?
  • Які слова тексту передають головну думку оповідання?

(Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає).

— Як ви його розумієте?

  1. Мовно-логічне завдання (робота в парах) (слайд).

— Користуючись текстом, позначте цифрами послідовність подій в оповіданні.   

  • Ставок мулом заносить.
  • Старий звичай забули.
  • І ставок щез.
  • Зійшлися селяни на раду.
  • Ставок став чистішим і глибшим.
  • То старовинне козацьке село.
  • На березі росли верби.
  • Приїхала в село сім'я.
  1. За планом та початком речень перекажіть стисло оповідання (слайд).
  • Ось тут на місці ...
  • їх тоді там багато ...
  • Над ставком, на вербових кілках...
  • Та ось хтозна-звідки ...
  • Спочатку люди якось ...
  • Багато підлітків ...
  • Старі хитали головами ...
  • Та ставок ...
  • Тільки спогади ...
  1. Робота над прислів'ями (робота в парах)
    Прочитайте із розсипанок і поясніть, як ви розумієте ці вислови:

I ряд – На мій вік вистачить.

II ряд – Малий гріх, та великий наслідок.

III ряд – Лихий приклад – людям заохота.

11.Прогнозування. Обговоріть питання в групах.

I група – Що було б, якби люди не ухвалили угоду на сільській раді?

II група – Як могли б розгорнутися події, якби нова сім'я дотримувалася і виконувала ухвалу сільської ради?

III група – Що хотів автор сказати своїм читачам, до чого закликає?

IV     група - Кому симпатизує автор? Кого засуджує?

V.Підсумок уроку.

— З яким твором ознайомилися на сьогодніш-
ньому уроці?

  • Хто його автор?
  • До чого закликає нас Василь Сухомлинський?

Все наше життя - це вчинки, дії. Хороші чи погані, продумані чи нерозважливі, корисні чи шкідливі. Що лежить в основі наших дій? Чи завжди ми прораховуємо, передбачаємо наслідки наших учинків?

Задумайтесь над цим і обговоримо ваші міркування на наступному уроці.

  1. Оцінювання.

VII. Домашнє завдання.

  • Переказувати оповідання В.О.Сухомлинського "Не забувай про джерело" від імені жителя села Жовті Води (стара людина, хлопчик, дівчинка).

Творчі завдання.

— Скласти розповідь про те, як можна зберегти ліс, річку, озеро, ставок.

— Провести дослідження про природний об’єкт, який потребує нашої допомоги, і скласти програму охорони цього об'єкта.

Джерело та автор статті: Пасічник. М. Науково-методичний журнал «Початкова школа» №12, 2017р