Порушення зору. Гігієна зору

Тема уроку. Порушення зору. Гігієна зору.

Мета уроку: сформувати поняття «гігієна зору»; показати основні порушення зору: далекозорість і короткозорість — та їхні причини.

Обладнання та матеріали: таблиця зі схемою заломлення променів при корекції зору.

Базові поняття й терміни: короткозорість, далекозорість, набута короткозорість, вроджена короткозорість, вроджена далекозорість, косоокість, гігієна зору, кон'юнктивіт.

Концепція уроку: спираючись на всі наявні знання про зорову сенсорну систему, показати необхідність дотримання певних правил при її використанні.

Структура і зміст уроку

I.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Запитання до учнів.

1) Чому в будь-якій аудиторії ми можемо побачити людей в окулярах?

2) Для чого потрібні окуляри?

3) 3 яких причин зір може погіршуватися?

4) 3 якими захворюваннями очей ви стикалися?

5) Чому, якщо ви щось погано бачите, то, щоб розглянути краще, починаєте мружитися?

6) Чому одні люди, читаючи книгу, підносять її близько до очей, а інші, навпаки, відводять далі від очей?

II.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

1. Порушення зору.

2. Гігієна зору.

Інформація до теми уроку

Аномалії «заломлення»

Анатомічною будовою ока пояснюється той факт, що навіть незначні зміни поздовжньої осі очного яблука чи аномалії кривизни кришталика негативно впливають на одержання чіткого зображення предмета на сітківці. Але оскільки заломлююча сила ока за рахунок м'язового апарату має певну можливість змінюватися, дефекти очного яблука деякою мірою можуть компенсуватися. Згадані аномалії зору зустрічаються дуже часто. У цих випадках можна компенсувати невідповідність розміру очного яблука або зміну кришталика за допомогою окулярів. Аномалію кривизни рогівки називають астигматизмом. З віком у результаті втрати кришталиком еластичності майже «закономірно» з'являється вікова далекозорість. Людина перестає чітко сприймати предмети, розташовані поблизу (типовий приклад: літня людина, що читає газету, тримає її на витягнутих руках). Подібна зміна еластичності кришталика і пов'язане з цим ослаблення акомодації є однією з найбільш ранніх «ознак старіння», що виявляються вже в молодості. Навіть у школярів, порівняно з маленькими дітьми, кришталик уже «постарілий», тобто менш еластичний. Аномалії заломлення не завжди й не однаковою мірою поражають обидва ока.

Людина може бачити без кришталика, якщо за рахунок потужних окулярів буде досягнуто часткової компенсації «заломлення» (наприклад, після видалення кришталика при катаракті).

Контактні лінзи як замінник або «нове покоління окулярів» широкого розповсюдження не набули. Вони є альтернативним варіантом для представників деяких професій (артисти), хоч і виготовляються зараз із відносно м'яких пластичних матеріалів. І все-таки деякі власники таких лінз мають відчуття наявності стороннього тіла і певне подразнення очей.

Косоокість

Усі хребетні, у тому числі й людина, мають бінокулярне зорове сприйняття. Ми звикли сприймати предмети об'ємно. Найпростіша спроба закрити одне око й у такий спосіб спробувати сприймати довкілля монокулярно, як правило, буває безуспішною, тому що В нас залишаються свіжими враження просторового зору. Зображення, сприйняте кожним оком окремо, «зливається» у єдине ціле І головному мозку. Такий «подвійний зір» ми не усвідомлюємо. За допомогою синхронної взаємодії очних м'язів положення очей регулюється настільки пов'язано, що необхідний предмет завжди «фіксують» обидва ока.

У разі ж порушення взаємодії цих м'язів (наприклад, після прийняття алкоголю, коли двоїться в очах, що і знайшло своє відображення в багатьох жартах, які характеризують стан сп'яніння) у головний мозок раптом подається множинне зображення предмета. Короткочасно в результаті цього можуть виникнути навіть головні болі й запаморочення, однак за тривалої наявності подібних зображень мозок пригнічує те з них, яке не відповідає сприйняттю органами чуттів.

При косоокості порушено взаємодію м'язів обох очей. Зображення того самого предмета не збігаються. У результаті відбувається згадане «відключення» одного ока, хоч останнє й залишається цілком світлочутливим. Виключається можливість нормального просторового сприйняття предметів. Отже, косоокість — це, у першу чергу, проблема нормального сприйняття навколишніх предметів, а не приємного сприйняття себе людьми довкола. Якщо після багаторічного розладу нормального зору пригнічення другого зображення головним мозком стало звичним, за допомогою операції неможливо буде цілком відновити нормальне зорове сприйняття, тому лікування косоокості необхідно починати якомога раніше, ще в дитячому віці.

Сліпота

Розрізняють вроджену сліпоту й набуту, яка є наслідком захворювань. Зустрічається також утрата зору одним оком чи втрата зорового сприйняття тільки певною частиною сітківки.

Є безліч причин, здатних перешкодити прийому, подальшій передачі та сприйняттю світлового подразнення. Помутніння кришталика (катаракта) чи звичайно прозорого склоподібного тіла (наприклад, після кровотечі) перешкоджає потраплянню світлових хвиль на сітківку. Зміни сітківки (кровотечі, відшарування сітківки) заважають приймати світлове подразнення чуттєвими рецепторами. Хоча світло й проникає в око, воно не сприймається колбочками і паличками. Око може бути навіть цілком здоровим, однак ушкодження зорового нерва (нещасні випадки, переломи черепа, пухлини тощо) перешкоджає передачі збудження до головного мозку. Це можна порівняти з цілком справним телефонним апаратом, який не працює через пошкодження кабелю.

Особливу проблему являють собою розлади в зоровій області кори головного мозку. Незважаючи на неушкоджені очі й зоровий шлях, світлові імпульси, що надходять до мозку (викликані світловим подразненням нервові імпульси), не «розпізнаються» і не складаються в зображення. За подібної сліпоти око реагує на всі види подразнень, зіниця звужується при потраплянні світла, очне яблуко рухається, і все-таки пацієнт залишається сліпим.

Як уже згадувалося, причини відсутності зору й локалізація розладів можуть бути дуже різними, тому різні й способи їхнього лікування. Досить часто буває, що після медичного втручання з'являється або відновлюється зір.

Глаукома

Про походження різних назв глаукоми — зелений шпак, зелена зірка — є багато здогадок, які історично підтвердити неможливо. Безперечно, однак, що вони не мають нічого спільного з аномалією пігментації домашнього співочого птаха чи віковою зрілістю модного естрадного співака. Причиною захворювання, котре, якщо його не лікувати, нерідко призводить до сліпоти, є підвищення внутрішньо очного тиску. Війчасте тіло виділяє рідину. Ця рідина, камерна волога, заповнює простір між роговою та райдужною оболонками і між роговою оболонкою та склоподібним тілом, мовби «промиваючи» зіницю. Звичайно виділення камерної вологи та її відтік урівноважені. Якщо ж вологи виділяється забагато або її відтік утруднений за рахунок зсуву тонких канальців на краю ока, виникає вже згадане підвищення внутрішнього очного тиску. Він «видавлює» зоровий нерв із очного яблука (що можна помітити при обстеженні ока за допомогою дзеркального офтальмоскопа), ушкоджуються зорові клітини, порушується кровопостачання клітковини. Виявляються й рефлекторні ре-пкції всього організму: сильні головні болі, нудота, блювота, химерне сприйняття кольорів тощо. Люди похилого віку частіше, ніж молодь, хворіють на глаукому. Можливо, схильність до неї успадковується, однак не існує простої закономірності в тому, що діти хворих на глаукому так само обов'язково потерпатимуть від цієї хвороби. Особливо небезпечний наслідок глаукоми — загроза трати зору, причиною чого є високий внутрішньо очний тиск і ішкликані ним порушення обміну речовин в області очного дна, також зміни зорового нерва.

Катаракта (сіра зірка)

Катарактою називають помутніння кришталика, що зустрічається, як правило, у пацієнтів у літньому віці (вікова катаракта). Але вона може бути також і вродженою. Помутніння кришталика може виникати і як наслідок інших захворювань, наприклад таких, як діабет, а також у результаті травм. У склодувів (імовірно, як наслідок впливу спеки й світла) катаракта спостерігалася особливо часто. Цю ваду зору можна усунути, видаливши оперативним шляхом кришталик. Оскільки око без кришталика має ненормальну силу заломлення (крайня далекозорість), його відсутність необхідно компенсувати спеціальними окулярами для хворих після видалення катаракти (із потужним склом), або протезом зі штучного матеріалу. Таким чином око відновлює свою повну зорову спроможність.

Кон'юнктивіт (запалення сполучної оболонки ока)

Мабуть, це найпоширеніше захворювання очей. Воно може виникнути в результаті впливу бактерій, вірусів, подразнюючих речовин, механічного подразнення, алергії тощо. Часто кон'юнктивіт виникає від подразнення стороннім тілом («щось потрапило в око») або як побічне явище при інфекційному захворюванні дихальних шляхів. Він супроводжується почервонінням і болями сполучної оболонки повік і очного яблука. Типовою є також сльозотеча. Лікування кон'юнктивіту залежить від причин його виникнення. Було б безглуздо лікувати вірусний кон'юнктивіт антибактеріальними мазями чи ускладнювати запалення, викликане механічним подразненням у результаті потрапляння стороннього тіла. Якщо лікарем не були запропоновані спеціальні очні краплі чи мазі (а можна застосовувати лише препарати зі спеціальною позначкою «для очей»!), то видужанню сприятимуть такі заходи, як створення спокійної обстановки (одягання наоч-ників або темних сонцезахисних окулярів, затемнення приміщення, заплющування очей) і послабленого режиму для зору (виключити читання й перегляд телепередач, уникати «тертя» очей). Іноді запалення сполучної оболонки очей може виникати після відвідання басейну («басейновий кон'юнктивіт»). Воно не викликається вірусами забрудненої води, як часто думають, а є реакцією на підвищений вміст хлору у воді басейну.

Травми ока

При травмах очей завжди необхідно звертатися до лікаря. Навіть у дуже незначні ушкодження рогової оболонки можуть потрапити бактерії, а оскільки в ній немає кровоносних судин, то й захисних речовин у ній менше. Запалення рогової оболонки може викликати виразку, здатну призвести до помутніння чи рубцевидного скривлення рогівки. Те саме стосується досить частих випадків опіку очей (вапно!). Як екстрений захід необхідно негайно розпочати рясне прополіскування очей водою. Поради, згідно з якими в разі опіку вапном чи лугом треба прополіскувати очі оцтом («оцтова кислота нейтралізує луг»), а при дії кислоти — лужними розчинами, принесуть більше шкоди, ніж користі. Найкращим і найбільш ефективним екстреним засобом є прополіскування очей водою (але обов'язково великою кількістю!).

Сторонні тіла «в оці» (точніше, в кон'юнктивальному мішку) викликають хворобливе, сльозоточиве подразнення. Вони зустрічаються досить часто (часточки пилу, вії тощо) і викликають лише короткочасні незручності, тому що сльози, виконуючи роль «самодопомоги», як правило, швидко виводять стороннє тіло з кон'юнк-тивального мішка. Кон'юнктивіт минається за кілька годин після подразнення стороннім тілом.

чи сірників чи інших гострих предметів). Недосвідченій людині не завжди вдається вивернути верхню повіку (назва цієї дії — ектропіон — звучить так само непросто, як сама дія). Стороннє тіло можна видалити легким обережним погладжуванням у внутрішній (а не в зовнішній!) бік кута ока, тому що в куті біля носа його легше видалити (сльозотеча, промивання) чи вимити і кон'юнктивального мішка.

Не можна, активно й нецілеспрямовано діючи руками, намагатися видалити стороннє тіло, що потрапило в око. Безглузде і безцільне тертя ока лише збільшує негативний ефект. Пальцями треба відтягти нижню чи верхню повіку від очного яблука. З нижньою повікою проробити це досить просто, з верхньою ж повікою зробити це можна, як правило, відтягнувши її за вії або за шкіру. Стороннє тіло (особливо під нижньою повікою) легко знайти, а потім видалити за допомогою кінчика носової хустки (не використовуючи вати, бо вона залишає волокна, і тим більше не використовуючи сірників чи інших гострих предметів). Недосвідченій людині не завжди вдається вивернути верхню повіку (назва цієї дії — ропіон — звучить так само непросто, як сама дія). Стороннє о можна видалити легким обережним погладжуванням V внутрішній (а не в зовнішній!) бік кута ока, тому що в куті біля носа його легше видалити (сльозотеча, промивання) чи вимити .і кон'юнктивального мішка.

Ячмінь

Як правило, невеликі й незагрозливі гнійники є наслідком гострого чи хронічного запалення залоз краю повіки. Вони минаються, звичайно не залишаючи після себе рубців. «Видавлювати», а тим більше «проколювати» маленькі гнійники небезпечно через можливість одержання травм або занесення інфекції.

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1) Які захворювання очей поширені більше за інші?

2) За якого захворювання очне яблуко має подовжену форму, і тому промені від предметів фокусуються перед сітківкою?

3) Перелічіть причини короткозорості.

4) Якими є причини далекозорості, що виникає в людей похилого віку?

5) Чи можна вилікувати короткозорість і далекозорість?

6) Чим небезпечний кон'юнктивіт?

7)Чому будь-які травми ока є небезпечними?

IV. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ

Дати відповіді на запитання.

1) У чому причина косоокості?

2) Якими є причини кон'юнктивіту?

3) Сформулюйте правила поведінки, що допоможуть вам зберігати свій зір.

4) Що б ви сказали молодшому братові, який любить читати книжки з ліхтариком під ковдрою?

5) Чи любите ви читати в транспорті? Чим може обернутися ця звичка?

6)Чому після довгого сидіння за комп'ютером можуть боліти очі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 83 підручника.

ХРОНОМЕТРАЖ УРОКУ

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності 6 хв.

Вивчення нового матеріалу 29 хв.

Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів 8 хв.

Домашнє завдання 2 хв.


Останні статті