Основи колористики
У нашому житті й діяльності велику роль відіграє колір, який оточує й супроводжує нас усюди. Художники, архітектори, дизайнери досить часто розв’язують композиційні задачі, пов'язані з кольоровим кліматом виробничого, суспільного й житлового інтер'єрів.
Колір — це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зі спектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла. Кольори поділяють на такі види: хроматичні й ахроматичні. До групи ахроматичних належать білий, сірий і чорний кольори. Вони характеризуються лише кількістю відбитого світла або неоднаковим коефіцієнтом відбиття. Ахроматичні кольори відмінні один від одного тільки за яскравістю, тобто вони відображають різну кількість світла, що падає на тіло. Між найяскравішими — білими і найтемнішими — чорними поверхнями є різні відтінки сірого кольору: світло-сірі, темно-сірі.
Хроматичні кольори — це ті кольори й їх відтінки, які ми розрізняємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Хроматичний колір визначається трьома фізичними властивостями: кольоровий тон, насиченість і яскравість.
Кольоровий тон і насиченість є якісними характеристиками кольору. Кількісний бік кольору визначає яскравість, тобто кількість кольору, відбитого від певної пофарбованої поверхні. Якість хроматичного кольору залежить від падаючого на зображуваний об'єкт загального світлового потоку.
Для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний, який при змішуванні з першим у певних пропорціях дає ахроматичний колір. Ці кольори називаються допоміжними, вони є контрастними один до одного. На колірному колі вони розташовуються на різних кінцях одного діаметру (рис. 7.12.).
Різні кольори і кольорові поєднання по-різному сприймаються людиною, викликають різноманітні асоціації й почуття: можуть створювати почуття радості, підвищувати чи знижувати працездатність тощо.У кожного з нас є свій улюблений колір. Але не завжди варто саме цим керуватися при доборі кольору та їх поєднанні. Адже саме гармонізація кольорів є основною прикрасою виробу. Вдало їх поєднати досить важко. Тому краще в процесі художнього конструювання користуватися відповідними положеннями про гармонію кольорів. Кольори, які найбільш часто поєднуються в інтер’єрі, наведено в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1. Гармонійне поєднання кольорів
Колір |
Гармонійні кольори |
Червоний |
Зелений, сірий |
Темно-червоний(бордо) |
Перлинно-сірий, рожево-білий |
Рожевий |
Чорний, бежевий, блакитний |
Насичено-рожевий |
Світло - блакитний, зелений |
Коричнево-рожевий |
Блакитний, кремовий |
Блідо-рожевий |
Салатовий, блідо-бузковий, блакитний |
Жовтогарячий |
Фіолетовий, блідо-блакитний, світло-синій |
Солом'яно-жовтий |
Блідо-рожевий, сірувато-блакитний, зелений фіолетовий, блакитний |
Жовтий |
Світло-пурпуровий, зелений |
Блідо-жовтий |
Сірувато-рожевий, блідо-зелений |
Золотистий |
Світло-сірий, зелений, темно-червоний |
Блідо-зелений |
Коричневий, бежевий волошковий, рожевий |
Сіро-зелений (колір морської хвилі) |
Жовтий, пісочний, оранжевий, рожевий |
Темно-зелений |
Темно-зелений, пурпурово-рожевий |
Сіро-блакитний |
Зелений, сірий, рожево-пурпуровий |
Синій |
Жовтий, пісочний, оранжевий, рожевий |
Фіолетовий |
Блідо-бузковий, рожево-пурпуровий |
Отже, раціональне використання кольору сприяє кращій організації праці та відпочинку людини, зменшує втомлюваність, знижує травматизм, підвищує працездатність.