Процес підготовки деталей виробу до оздоблення
Виготовлення виробу завершується його оздобленням. Мета оздоблення – надати виробові гарного зовнішнього вигляду і захистити деревину від вологи, пилу тощо.
Необхідно пам’ятати, що кінцеву обробка виробу здійснюють до його складання. Піддають кінцевій обробці кожну деталь виробу окремо. Попередньо треба зачистити зовнішні й внутрішні контури деталей від задирок, нерівностей та інших можливих недоліків. Для цього застосовують відповідні до форми пропілів напилки, надфілі й стамески. Краї деталей та їх внутрішні контури зачищають більш ретельно, тому що залишені нерівності погіршують зовнішній вигляд виробу, а в подальшому нерівний пропил буде забиватися пилом.
Особливу увагу необхідно приділяти підгонці прямокутних шипів и пазів, тому що з їх допомогою в основному здійснюється складання і скріплення деталей у вироби.
Після підгонки та обробки шипів і пазів переходять до їх зачищення з обох боків наждачним папером, спочатку більш грубим, а потім дрібнозернистим. Під час шліфування деталь кладуть на рівну поверхню і шліфують з невеликим натиском наждачним папером уздовж волокон. Для більш зручного та якісного шліфування деталей можна виготовити прямокутний брусок, краще з м’якої деревини, потім його обернути наждачним папером і шліфувати. Для зручності роботи бруском його нижні грані заокруглюють. Величина бруска повинна бути зручною для роботи (рис.2.11).
Обробляти деталь необхідно до того часу, поки її поверхня не стане гладенькою. Після підгонки і шліфування деталей необхідно зібрати весь виріб без клею, щоб упевнитись у якості виконаної роботи. Виріб, виготовлений із фанери і добре відшліфований, має приємний колір, але з часом він погіршується, тому бажано його покрити лаком. Це покращує якість предмета і термін його використання. Після зачищення і шліфування необхідно ретельно видалити щіткою залишки пилу з деталей, тому що лак, нанесений на запилену поверхню, робить її шорсткою, без блиску, з матовим відтінком. Не бажано лакувати предмети в приміщенні, у якому займаються випилюванням.
Крім лакування, виготовлені з фанери вироби можна фарбувати, укривати воском, полірувати. Фарбування в обробці виробів із фанери не може бути самостійною операцією, воно лише застосовується для підсвічування відшліфованої деревини аніліновими фарбами, протравами, морилками, а в подальшому пофарбовані речі повинні обов'язково покриватися оздоблювальними шарами лаку. Таке забарвлення додає деревині бажаного кольору, підкреслює природну будову волокон (текстуру), імітує колір цінних порід.
Прозорий водний розчин барвників наноситься на поверхню фанери за допомогою пензля, поролонової губки або пульверизатора. Зазвичай розчин фарб наноситься в теплому (підігрітому) стані, у таких випадках вона глибше просочується в деревину і дає більш стійкий колір. Часто для підфарбовування користуються марганцевокислим калієм (марганцівкою). Для фарбування випиляного виробу не рекомендується застосовувати олійну фарбу, бо вона не покращує його зовнішній вигляд, а, навпаки, таке покриття з часом дає масу тріщин і руйнує перший шар фанери.
Вощіння є найбільш простим методом обробки деревини, доступним юним майстрам. Вощений виріб має приємний м'який блиск, тому цей метод покриття рекомендується при обробках. При вощинні необхідно злегка нагріти деталь, потім покрити її за допомогою пензля восковою мастикою, а після висихання покриту поверхню натерти до блиску щіткою або сукниною.
Мастика готується з воску, який розігрівають до рідкого стану, потім, знявши з вогню, розводять скипидаром або бензином до густоти вершків. Поверхня виробу, покрита восковою мастикою зі скипидаром, висихає протягом 10-15 годин, із бензином – 2-3 годин, тобто до повного випаровування доданого рідкого компонента воску. Однак потрібно пам'ятати, що вощена поверхня виробу дуже чутлива до вологи та механічних пошкоджень, тому після вощіння рекомендується поверхню виробу покривати лаком.
Лакування є основним і найбільш трудомістким видом покриття виробів. Для лакування застосовуються спиртові лаки, масляні й нітролаки. Масляний лак дещо незручний тим, що для повного висихання покритої ним поверхні при кімнатній температурі потрібно до 3 діб, спиртовий лак повністю висихає за 5-10 хвилин (до 2 годин).
Нітролак наноситься за допомогою м'якого пензля (типу флейц) або пульверизатора, спиртовий лак – тампоном. Лакування потрібно виконувати в сухому незапорошену приміщенні при нормальній кімнатній температурі. Лаки наносять на поверхню один раз або двічі залежно від потрібної якості оздоблення. Після кожного нанесення шару лакову плівку просушують. Виріб після лакування повинен мати рівний і однаковий по всій поверхні блиск.
Не рекомендується обробляти ті частини деталей, які при скріпленні повинні склеюватись, тому що полаковані поверхні слабо скріплюються клеєм. У багатьох виробах після лакування випиляних лобзиком деталей, але до складання виробу, можна підклеювати із зворотного боку атласну чи шовкову тканину, кольоровий папір, станіоль, фольгу тощо. Для підкладок підбирають матеріали не яскравих кольорів, а таких, які гармоніювали б із малюнком виробу і створювали фон, на якому малюнок виглядав би більш рельєфно. Це надасть виробу красивого зовнішнього вигляду. Найчастіше під світлі лаковані вироби краще підводити матеріали зелених кольорів.