ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇКОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ.
ВИХОВНИЙ НАПРЯМ
ВИХОВНИЙ НАПРЯМ
Мета: ознайомити зі стилями батьківської поведінки та її впливом на здоров'я дитини; запропонувати рекомендації щодо виховання дітей; учити батьків ухвалювати рішення засобами колективної взаємодії.
Форма проведення: ділова гра.
Хід проведення
І. Формування груп батьків з метою визначення проблемних завдань
ІІ. Діагностика для батьків (вхідна)
- Позначте на шкалі із 10 клітинок своє самопочуття, настрій, активність у певний момент часу.
Настрій 0_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 10
Самопочуття 0_ _ _ _ _ _ _ _ _ 10
Активність 0 _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 10
ІІІ. Налаштування на позитивні емоції
- Подумайте про найсимпатичнішу, життєрадісну істоту, яку ви зустрічали у житті. Щойно ви про неї подумали, ви маєте посміхнутися.
- Спробуйте намалювати цю істоту.
- Покладіть праву долоню на ваш малюнок. Відчуйте, яку позитивну енергію він передає. Нехай ніщо не завадить сьогодні наповнюватися позитивними емоціями!
IV. Повідомлення теми зборів
- Такими позитивними емоціями має щодня наповнюватися і ваша дитина. Сьогодні ми говоритимемо про психічне здоров'я молодшого школяра. Адже дитина — чудовий спостерігач. Вона спостерігає за всім, що діється навколо неї, робить свої висновки з того, що бачить і шукає зразків для своєї поведінки. Дитина вчиться пристосовуватися до навколишнього середовища. Психічне здоров'я кожної людини залежить від спроможності пристосовуватися і впоратися з клопотами. Дитина, яка живе у сприятливому середовищі, у школі пристосовується легко. І, навпаки, за несприятливих обставин дитина погано присовується.
V. Виступ лікаря
У Статуті Всесвітньої охорони здоров'я зазначено, що «здоров'я — це стан цілковитого фізичного, психічного і соціального добробуту, а не тільки відсутність захворювань або фізичних дефектів».
Пошуки способів зміцнення здоров'я дітей особливо актуальні у наш час, позначений постійними стресами, хвилюваннями, негараздами. Дуже важливо дбати про здоров'я на ранньому етапі життя дитини.
Відомо, що здоров'я людини більш ніж на 50 % визначено рівнем життя, на 20 % — умовами довкілля, на 20 % — спадковістю і лише на 10 % — охороною здоров'я у медичних закладах та установах, тобто лікуванням.
Особливу тривогу викликає стан здоров'я дітей. В Україні смертність дітей у 872 рази більше, ніж у Швеції, Німеччині, США. Серед семирічних тільки кожен четвертий здоровий, серед сімнадцятилітніх — лише 14 % ; для служби у армії придатний лише кожен п'ятий юнак. На 1000 дітей припадає майже 1460 різноманітних захворювань, зокрема це хвороби органів дихання — носа, гортані, легенів. Тому особливо важливими стають загартування дитини та оптимальний повітряний режим удома та в школі.
Перед батьками постає завдання — ретельно стежити за режимом харчування дітей. Обов'язковими мають стати сніданки, гарячі страви протягом дня.
За даними дослідників наприкінці першого року навчання кількість дітей, які мають порушення психічного здоров'я граничного характеру, сягає 60-70 % . Багато дітей мають проблеми із хребтом, зором, травленням.
З вересня 2001 року до школи почали вступати шестилітки, навчальна діяльність яких суттєво відрізняється від навчальної діяльності семиліток.
Отже, батьки мають значну увагу приділяти стану здоров'я дітей, стежити за їхнім розвитком, харчуванням, дотриманням режиму дня, чистоти та гігієни. Тоді дитині легше буде пристосуватися до нових умов шкільного життя.
VI. Виступ психолога
Психічне здоров'я — це нове поняття, поки ще мало вживане у наукових працях. Дослідження дають підстави визначити деякі критерії психічного здоров'я, зокрема:
? відсутність виразних психічних порушень;
? певний резерв сил, завдяки якому людина може подолати несподівані стреси або ускладнення;
? рівновага у відносинах людини з довкіллям, гармонійні взаємини між нею та суспільством, співіснування уявлень особистості з уявленнями інших людей щодо об'єктивної реальності.
У Статуті Всесвітньої охорони здоров'я зазначено, що «здоров'я — це стан цілковитого фізичного, психічного і соціального добробуту, а не тільки відсутність захворювань або фізичних дефектів».
Пошуки способів зміцнення здоров'я дітей особливо актуальні у наш час, позначений постійними стресами, хвилюваннями, негараздами. Дуже важливо дбати про здоров'я на ранньому етапі життя дитини.
Відомо, що здоров'я людини більш ніж на 50 % визначено рівнем життя, на 20 % — умовами довкілля, на 20 % — спадковістю і лише на 10 % — охороною здоров'я у медичних закладах та установах, тобто лікуванням.
Особливу тривогу викликає стан здоров'я дітей. В Україні смертність дітей у 872 рази більше, ніж у Швеції, Німеччині, США. Серед семирічних тільки кожен четвертий здоровий, серед сімнадцятилітніх — лише 14 % ; для служби у армії придатний лише кожен п'ятий юнак. На 1000 дітей припадає майже 1460 різноманітних захворювань, зокрема це хвороби органів дихання — носа, гортані, легенів. Тому особливо важливими стають загартування дитини та оптимальний повітряний режим удома та в школі.
Перед батьками постає завдання — ретельно стежити за режимом харчування дітей. Обов'язковими мають стати сніданки, гарячі страви протягом дня.
За даними дослідників наприкінці першого року навчання кількість дітей, які мають порушення психічного здоров'я граничного характеру, сягає 60-70 % . Багато дітей мають проблеми із хребтом, зором, травленням.
З вересня 2001 року до школи почали вступати шестилітки, навчальна діяльність яких суттєво відрізняється від навчальної діяльності семиліток.
Отже, батьки мають значну увагу приділяти стану здоров'я дітей, стежити за їхнім розвитком, харчуванням, дотриманням режиму дня, чистоти та гігієни. Тоді дитині легше буде пристосуватися до нових умов шкільного життя.
VI. Виступ психолога
Психічне здоров'я — це нове поняття, поки ще мало вживане у наукових працях. Дослідження дають підстави визначити деякі критерії психічного здоров'я, зокрема:
? відсутність виразних психічних порушень;
? певний резерв сил, завдяки якому людина може подолати несподівані стреси або ускладнення;
? рівновага у відносинах людини з довкіллям, гармонійні взаємини між нею та суспільством, співіснування уявлень особистості з уявленнями інших людей щодо об'єктивної реальності.
Важливим для психічного здоров'я дитини є психологічний клімат родини. Він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту або ж дискомфорту. Деякі батьки не лише не можуть бути взірцем для своїх дітей, а й негативно впливають на їхній психічний стан. Діти мають дуже тісний зв'язок із психогенною дією сварок між батьками у їх присутності.
Слід пам'ятати, що стиль поведінки батьків суттєво позначається на становленні творчих здібностей дитини. Тому важливо бути обізнаними із цими стилями. Відомий американський психолог Діане Бомрінд поділяє батьків на авторитетних, авторитарних та ліберальних, а його колеги Маккобі та Мартін виділяють ще й індиферентних (табл. у додатку 1).
Слід пам'ятати, що стиль поведінки батьків суттєво позначається на становленні творчих здібностей дитини. Тому важливо бути обізнаними із цими стилями. Відомий американський психолог Діане Бомрінд поділяє батьків на авторитетних, авторитарних та ліберальних, а його колеги Маккобі та Мартін виділяють ще й індиферентних (табл. у додатку 1).
Найкраще адаптуються діти авторитетних батьків. Тому важливо, щоб такий стиль батьківської поведінки панував у родині як найефективніший та найпродуктивніший для реалізації таланту дитини.
?? Деякі рекомендації щодо виховання
Повірте у неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
Не бійтеся «залюбити» свого малюка: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли він того бажає.
Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся, здебільшого, до ласки-та заохочення, а не до покарання та осуду.
Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі дозволеного і дозвольте дитині вільно діяти у цих межах. Неухильно дотримуйте встановлених вами заборон і дозволів.
Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції. І тільки у разі відвертого непослуху батьки можуть згадати про покарання. Воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Покарання дитина не повинна сприймати як перевагу вашої сили над її слабкістю, як приниження. Дитина має боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас.
Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, зможете краще порозумітися.
Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.
?? Робота у групах «Колективний запис»
Кожен із батьків отримує «записну книжку», у якій письмово сформована проблема: «Як формувати у дитині впевненість у своїх силах?», запропоновано рекомендації для її розв'язання (додаток 2). Батьки незалежно одне від одного фіксують у «блокноті» свої міркування, визначають найбільш важливі. Записи потім передають психологові, який підсумовує їх.
Щоб вірити дитині, батьки мають:
? забути про її колишні поразки;
? допомогти їй переконатися в тому, що вона впорається із завданням;
? дати можливість розпочати все спочатку, зважаючи на те, що
? батьки вірять у неї, у спроможність досягти успіху;
? пам'ятати про успіхи дитини.
Важливо піклуватися про створення ситуації гарантованого успіху.
VII. Робота в парах «Спілкуйтеся з дитиною щиро»
Учитель дає парам завдання: обрати фрази, що варто вживати, спілкуючись з дитиною.
1) Скільки тобі разів повторювати?
2) Порадь, будь ласка, як мені вчинити у цій ситуації...
3) Не знаю, що б я без тебе робила...
4) І в кого ти такий удався?
5) Які у тебе чудові друзі!
6) Ну на кого ти схожий?!
7) Ти моя опора і помічник!
8) Ну що за друзі у тебе!
9) Про що ти тільки думаєш?!
10) Який ти у мене розумний!
11) А ти як уважаєш ?
12) У всіх діти як діти, а ти...
13) Який ти у мене кмітливий!
Учитель робить висновки.
Якщо ви обрали 1, 2, 4, 6, 8, 12 — поставте собі 2 бали.
Якщо — 3, 5, 7, 10, 11, 13 — 1 бал.
7-8 балів. Дитина щиро любить і поважає вас.
9-10 балів. Ви не послідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча не завжди з вами відверта.
11-12 балів. Вам слід уважно ставитися до дитини. Поки що її розвиток більше залежить від випадковості, ніж від вас.
13-14 балів. Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами і дитиною існує недовіра. Намагайтеся приділити дитині більше уваги, ураховувати її запити та інтереси.
VIII. Підсумок заняття
Дорослі повинні забути про будь-яке насилля, натомість мають бути любов та порозуміння.
Відома письменниця Астрід Лінґрен сказала: «Я хочу поговорити про дітей... скільки дітей отримали свої перші уроки насилля від тих, кого любили, — від власних батьків і потім понесли цю «мудрість» далі, передаючи її з покоління в покоління.
Для тих, хто кричить про необхідність «твердої руки», я хочу розповісти історію однієї літньої дами. Коли вона була молодою матір'ю, то вірила, що без різки гарної людини не виховаєш. Одного разу її маленький син провинився,. їй здалося, що він уперше в житті заслуговує на те, щоб його добре відшмагали. Вона наказала йому піти і самому зірвати різку. Хлопчик пішов і тривалий час не повертався. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: «Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш кинути у мене!» Тут мати також розплакалася, тому що раптом побачила все очима дитини. Дитина, мабуть, розмірковувала: «Мама хоче завдати мені болю. Для цього і камінь стане в пригоді...».
Потім жінка поклала камінь на кухонну полицю, де він і залишився лежати як вічне нагадування про обіцянку, яку вона дала собі у той момент, — жодного насилля!..»
Непогано було б нам усім покласти на кухонну поличку невеликий камінець, як нагадування дітям і самим собі — жодного насилля!
ІХ. Діагностика для батьків (вихідна)
- На тій самій шкалі із десяти клітинок позначте тепер своє самопочуття, настрій, активність у цей момент.
Додаток 1
Стилі батьківської поведінки
|
Автори - тетний |
Високий рівень контролю. Теплі взаємини |
Визнають та заохочують самостійність власних дітей. Відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки; допускають зміну своїх вимог у розумних межах. Діти дуже добре адаптовані: упевнені у собі, у них розвинені самоконтроль і соціальні навички; вони добре навчаються у школі та мають високе само оцінювання |
|
Автори-тарний |
Високий рівень контролю. Холодні взаємини |
Віддають накази, сподіваючись на беззастережне виконання. Закриті для постійного спілкування з дітьми; встановлюють жорсткі вимоги та правила, не допускають їх обговорення; дозволяють дітям лише мінімальну незалежність, їхні діти, зазвичай, відлюдькуваті, боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі; дівчатка найчастіше залишаються пасивними та залежними у підлітковому та юнацькому віці; хлопчики можуть стати некерованими та агресивними |
|
Лібераль- ний |
Низький рівень контролю. Теплі взаємини |
Недостатньо або зовсім не регламентують поведінку дитини; беззастережна батьківська любов. Відкриті для спілкування з дітьми, але домінантна спрямованість комунікації від дитини до батьків; дітям надають необмежену свободу (за незначного керівництва); не встановлюють будь-яких обмежень. Діти схильні до неслухняності та агресивності, у присутності сторонніх поводяться неадекватно та імпульсивно, не вимогливі до себе; іноді стають активними, рішучими і творчими людьми |
|
Індифе- рентний |
Низький рівень контролю. Холодні взаємини |
Не встановлюють жодних обмежень; байдужі до власних ідей. Закриті для спілкування; обтяжені власними проблемами, бракує сил на виховання дітей. Якщо байдужість батьків поєднується з ворожістю, дитину ніщо не втримає від вияву найруйнівніших імпульсів та схильності до асоціальної поведінки |
Додаток 2
Щоб підтримати дитину, необхідно:
1) зважати на її сильні сторони;
2) уникати акцентування уваги на невдачах;
3) виказувати своє задоволення дитиною;
4) прагнути і вміти виявляти любов до дитини;
5) навчити дитину подрібнювати великі завдання на менші, тобто такі, з якими вона може впоратися;
6) проводити з дитиною більше часу;
7) спілкуючись з дитиною, активно використовувати гумор;
8) знати про всі спроби, до яких вдавалася дитина, щоб упоратися із завданням;
9) уміти взаємодіяти з дитиною;
10) уникати дисциплінарних заходів;
11) зважати на індивідуальність дитини;
12) виявляти емпатію та віру у свою дитину;
13) демонструвати оптимізм.
Навчальне видання «Формування здоров'язбережувальної
компетентності молодших школярів» / Упоряд. Божко О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 141,[3] с. – (Б-ка журн.
«Початкове навчання та виховання»; Вип. 1 (121)).
компетентності молодших школярів» / Упоряд. Божко О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 141,[3] с. – (Б-ка журн.
«Початкове навчання та виховання»; Вип. 1 (121)).