ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇКОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ.
НАВЧАЛЬНИЙ НАПРЯМ
Мета: учити учнів вести здоровий спосіб життя; формувати навички доброзичливого спілкування; поглиблювати знання школярів про традиційні свята українців, звичаї, обряди, народні ігри та забави; пояснити, що ігри, веселощі, біг, стрибки допомагають позбутися розумової перевтоми, зміцнюють здоров'я, поліпшують настрій; учити дітей весело і корисно відпочивати; розвивати кмітливість, спритність; мотивувати школярів на здоровий спосіб життя.
Обладнання: правила роботи в групі; плакат «Калина»; завдання для груп; папір; м'яч; олівці; фломастери; таблиця «Берег сподівань і звершень»; силуетні кораблики; тексти для групової роботи з інформацією про свята; картки із загадками.
Тип уроку: урок — презентація проекту.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Метод «Два — чотири — всі разом»
- Сьогодні ми знову працюватимемо в групах.
- Яке з-поміж правил допоможе кожному з нас досягти успіху? Ми створимо їх разом.
Правила роботи в групі: приходити вчасно; бути позитивним; говорити коротко; один говорить — усі слухають; бути доброзичливим; кожна думка має автора; бути толерантним.
- Які з-поміж запропонованих правил життя допоможуть зміцнювати здоров'я?
За командою вчителя діти висловлюють свою думку в групі. Спікер кожної групи має висловити її думку.
На червоних кетягах калини учасники пишуть правила, яких вони пропонують дотримувати, прикріпляють їх на плакаті «Калина».
ІІ. Вступна бесіда
Український народ має багату культуру, що розвивалася впродовж багатьох поколінь. Життєва мудрість наших пращурів та їхні настанови щодо здорового способу життя втілилися в українських звичаях, обрядах, фольклорі, що дійшли до наших днів.
- Вітаючись і прощаючись, люди бажають одне одному здоров'я: «Дай. Боже, здоров'я!», «Доброго вам здоров'я!», «Бувайте здорові»» та ін.
- Ще з часів Київської Русі наші пращури цінували здоров'я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Сьогодні я пропоную вам ознайомитися з традиціями здорового способу життя, що передав нам український народ.
- Кожен із вас має листочок-кораблик. Висловіть свої очікування, написавши їх на кораблику, і прикріпіть на плакаті «Берег сподівань».
?? Вправа «Очікування»
На дошці — окремий плакат «Берег сподівань», де діти прикріплюють свої сподівання
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Технологія «Мозковий штурм»
- Чи відомі вам традиції та звичаї свого народу? Назвіть їх.
- Багато звичаїв і традицій пов'язано зі здоров'ям.
2. Бесіда
- З давніх-давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров'я. Уподовж усього життя — з раннього дитинства і до глибокої старості — людей супроводжують різні обряди.
- Чи знаєте ви, що таке обряд?
- Які народні українські свята вам відомі?
- Які з них відзначають у вашій родині?
- Які свята супроводжуються великою кількістю звичаїв та обрядів? (Відповіді учнів.)
3. Інформація «Довідкового бюро»
- Які обереги існували в наших батьків? (Дерева: калина, верба, тополя; квіти: мальви, чорнобривці, барвінок; елементи одягу: рушники, сорочки-вишиванки, тощо)
- Традиції — це елементи культурної спадщини, що передаються наступним поколінням і зберігаються протягом тривалого часу в суспільстві. Вони виявляються у вигляді звичаїв, обрядів, свят, усталених норм поведінки.
- Звичай — загальноприйнятий порядок, традиційно встановлені правила поведінки.
- Обряд — це усталені звичаї, умовні дії людей, пов'язані з певними народними святами й побутовими традиціями, що передаються з покоління в покоління.
- Оберіг — це предмет, що оберігає від лиха, хвороб; талісман.
- Що є оберегом для українців?
- Що вважають символом України?
?? Фізкультхвилинка
V. Закріплення та осмислення знань
1. Робота в групах за отриманим матеріалом
1-ша, 3-тя групи працюють над пошуком літніх календарно-обрядових народних свят.
2-га, 4-та групи працюють над пошуком осінніх календарно-обрядових народних свят.
Учні отримують загальний матеріал про літні та осінні календарно-обрядові народні свята. Вони обирають потрібне, розподіляють, хто і про що стисло доповідатиме (додатки 1, 2).
2. Конкурс «Гострий розум»
? Не золото, а найдорожче. (Здоров'я)
? На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш. (Розум)
? Хто родився, а не вмирає. (Рід людський)
? Його хочеш — не купиш, а що хочеш — не продаси. (Здоров'я, хвороби)
Кожна група по черзі відгадує загадку.
VI. Узагальнення й систематизація знань
1. Конкурс «Хто більше?»
1-ша, 3-тя групи називають народні свята.
2-га, 4-та групи називають страви національної кухні.
2. Гра «Знайди помилку»
- Немає Різдва без веснянки, Стрітення — без писанки, а Великодня — без куті.
3. Підбиття підсумків
1-й у ч е н ь. У всіх народів існує повір'я, що того, хто забув звичаї своїх батьків, карають люди і Богом. Така людина блукає світом і ніде не може знайти собі притулку, адже вона втрачена для свого народу.
2-й у ч е н ь. Нині відбувається духовне відродження української нації, відтворення найкращих народних традицій та обрядів.
3-й у ч е н ь. Народні звичаї та обряди потрібно знати кожній людині. Завжди пам'ятаймо, хто ми на нашій землі, де наше коріння.
VII. Підсумок уроку
1. «Народна мудрість»
Назвати якомога більше прислів'їв про людину та здоров'я.
? Здоров'я не купиш ні...
? Бережи одяг поки новий, а...
? Здоров'я — всьому...
? Здоров'я маємо — не дбаємо, а...
? Шкіра — дзеркало...
? Як про здоров'я дбаєш, так...
? Здоровому все...
? Світ великий — було б...
? Глянь на вигляд — і про здоров'я...
? Гроші загубив — небагато загубив, час загубив — багато загубив, а...
Слабкіші учні користуються підказками, а більш сильніші — пригадують самостійно прислів'я про здоров'я (додаток 3).
2. Зворотний зв'язок
Вправа «Незакінчене речення»
? Я дізнався...,
? зрозумів...,
? навчився...,
? повторив...,
? запам'ятав...,
? зацікавився... .
Учні самостійно обирають початок для свого виступу із запропонованих на екрані, продовжують «Я дізнався... зрозумів... навчився... повторив... запам'ятав... зацікавився...».
VIII. Домашнє завдання
1-й варіант добирає якомога більше прислів'їв про людину та здоров'я.
2-й варіант шукає зимові календарно-обрядові свята.
Учні за бажанням об'єднуються в групи та оформлюють роботу в проекти.
Додаток 1
1-й у ч е н ь. Працюючи над проектом «Літні та осінні календарно-обрядові народні свята», група «Народознавці» дізналася про цикл літніх та осінніх календарно-обрядових свят.
Почесне місце серед літніх свят займає свято Трійця. Це свято, як і Великдень, не тримається числа. Зелені свята повністю залежні від Пасхи — їх відзначають на сьому після Великодня неділю і здебільшого у червні.
2-й у ч е н ь. Про його походження відсутня чітка думка. Одні стверджують, що цього дня Бог створив землю і засіяв її зеленню. Інші вважають, немовби Христос, Петро і Павло, ідучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й назвали триденне свято. Дехто підтверджує думку, що триденність свят пов'язана з Бого-Отцем (неділя), Бого-Сином (понеділок) та Бого-Духом Святим (вівторок).
3-й у ч е н ь. Зелені свята починалися з п'ятниці. Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. Цього дня також збирали росу, якою лікували хворі очі.
У суботу, напередодні Трійці, селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху і прикрашали запашним зіллям світлиці: стіни, ла¬ви, вікна, образи, а лепехою притрушували долівку.
Увечері, на «клечану суботу» йшли босоніж до лісу, аби запастися гілками клена, липи, ясена чи осики, оздоблювали подвір'я, будинок, ворота, тин, хлів, одвірки і стріху, а також усю садибу.
1-й у ч е н ь. Першого дня Трійці дівчата йшли у поле чи ліс, плели віночки і тримали їх до Петрівки, щоб русалки не залоскотали.
На Бого-Сина, тобто у понеділок, відзначали «поминальний день» (на Кіровоградщині — у п'ятницю).
На другий день діти влаштовували гру «Завивати вінки». Дівчатка, обравши з-поміж себе хлопчика та юнку, плели їм віночки і, оточивши їх, ішли гуртом через село з піснями.
Нарешті наставав третій — Бого-Духів день. У кожному регіоні його відзначали по-своєму. Гурт дівчат обирав з-поміж себе «Тополю» — найгарнішу дівчину. Вона мала ходити з підведеними над головою руками. Руки прив'язували до двох палиць і прикрашали стрічками, намистом та хустинами. Обличчя обвішували віночками, а стан — різнокольоровими плахтами. Під супровід пісень гурт обходив односельців.
Івана Купала — давне язичницьке свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов'язані цікаві обрядодійства біля води, що влаштовувала молодь у ніч напередодні 7 липня.
Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, що символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя.
Додаток 2
1-й у ч е н ь. Семена, Симеона Стовпника святкували 14 вересня. Початок справжньої осені, а з прийняттям християнства на Київській Русі — й Нового року. У козацькій Україні на Семена справляли пострижини молодих хлопців і вперше садовили їх на коня.
Увечері по хатах запалювали посвіт, вогонь якого мав горіти до Великодня. Хлібороби вважали за святий обов'язок обсіятися озиминою.
З цього дня починалося «старе» бабине літо (тривало до 21 вересня), остаточно відлітали ластівки.
2-й у ч е н ь. 21 вересня — Друга Пречиста, Різдво Богородиці. А третя припадає на 4 грудня. З цього дня вже можна було засилати сватів (весілля справляли тільки з Покрови). Пасічники цього дня остаточно утеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку.
3-й у ч е н ь. Свято Воздвиження, Здвиження відзначають 27 вересня. Уважається, що цього дня остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає у землю, щоб перезимувати.
1-й у ч е н ь. 14 жовтня — свято Покрови. З Покровою в язичницькій Русі пов'язані дівочі мрії та побажання. Покрова — божество, покровителька жіночої, а найбільше — дівочої долі.
З Покрови починали справляти вечорниці, що тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин (27 листопада).
На Покрову в південних губерніях України завершувався один («літній») термін праці найманих робітників («строкачів») і зголошувався новий («зимовий»), що тривав до весняного Миколи.
Увечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шматок кізяка, «щоб оселя була не курна», а вдосвіта спалювали його в печі, «аби взимку сухою була хата»; якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз — «щоб сухо в хаті було».
У Карпатах на Покрову поверталися з полонин отари.
2-й у ч е н ь. Дмитра святкують 8 листопада. Це — жіноче свято. Проте з Дмитром пов'язані завершальні обряди тваринників. З цього дня домашніх тварин уже не вигонили на пасовиська.
До Дмитра ще дозволялося засилати сватів, а після цього свята — ні.
3-й у ч е н ь. 14 листопада — Кузьми і Дем'яна. День зустрічі зими (так звані «курячі іменини»). 3 цього часу починає замерзати земля і крига сковує річки та озера. Кузьму і Дем'яна вважали покровителями ремесел. Тому цей день урочисто відзначали ковалі.
1-й у ч е н ь. 21 листопада — свято Михайла. Михайло неодмінно має сповістити про зиму, адже «приїжджає на білому коні».
Святого Михайла наш народ уважає за покровителя столиці України — Києва та покровителя мисливців.
На Закарпатті останню суботу перед Михайлом називають «задушною». Жінки беруть до церкви по чотири калачі, відправляють службу по небіжчиках. Три калачі віддають попові, дякові, а один приносять додому і, розламавши, пригощають усіх членів родини.
Після Михайла завершувалися весілля.
2-й у ч е н ь. Пилипа, Заговини, запусти на Пилипівку 27 листопада. Цього дня, напередодні Пилипівського посту, готують смачну обрядову вечерю: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажать м'ясо, зокрема птицю. За звичаєм, до батьків приходили вечеряти із своїми чоловіками дочки, які нещодавно вийшли заміж, а також запрошували кумів та одиноких сельчан. Залишки вечері віддавали бідним людям.
Додаток 3
? Чиста вода — для хвороби біда.
? Здоровий не знає, який він багатий.
? Найбільше щастя у житті — здоров'я.
? Здоров'я не купиш ні за які гроші.
? Бережи одяг, поки новий, а здоров'я,— поки молодий.
? Здоров'я — всьому голова.
? Без здоров'я нема щастя.
? Здоров'я маємо — не дбаємо, а згубивши — плачемо.
? Шкіра — дзеркало здоров'я.
? Як про здоров'я дбаєш, так і маєш.
? Здоровому все здорово.
? Світ великий — було б здоров'я.
? Глянь на вигляд — і про здоров'я не питай.
? Гроші загубив — небагато загубив, час загубив — багато загубив, а здоров'я загубив — все загубив.
? Здоровий не знає, який він багатий.
? Найбільше щастя у житті — здоров'я.
? Здоров'я не купиш ні за які гроші.
? Бережи одяг, поки новий, а здоров'я,— поки молодий.
? Здоров'я — всьому голова.
? Без здоров'я нема щастя.
? Здоров'я маємо — не дбаємо, а згубивши — плачемо.
? Шкіра — дзеркало здоров'я.
? Як про здоров'я дбаєш, так і маєш.
? Здоровому все здорово.
? Світ великий — було б здоров'я.
? Глянь на вигляд — і про здоров'я не питай.
? Гроші загубив — небагато загубив, час загубив — багато загубив, а здоров'я загубив — все загубив.
Навчальне видання «Формування здоров'язбережувальної
компетентності молодших школярів» / Упоряд. Божко О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 141,[3] с. – (Б-ка журн.
«Початкове навчання та виховання»; Вип. 1 (121)).
компетентності молодших школярів» / Упоряд. Божко О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 141,[3] с. – (Б-ка журн.
«Початкове навчання та виховання»; Вип. 1 (121)).