Просимо на хліб ,на сіль ,на чарівне свято – «Хліб – усьому голова»
Вступне слово.
У давнину наші дідусі, бабусі, батьки жили в тісній єдності з природою, спостерігали за нею, оспівували та обожнювали її. Чи не з цього обожнювання і поклоніння перед природою й виникла народна символіка, складалися деякі традиції та обряди, які супроводжували людину все життя від її народження аж до смерті.
Деякі традиції збереглися до нашого часу. Сьогодні наша мова піде про хліб, з ним пов’язані наші українські повір’я, традиції, звичаї.
Хліб на столі — велика радість людям. Свіжий, духмяний, він увібрав у себе все тепло сонця, всю щедрість матінки землі всю наснагу й невтомність людської праці.
Гімн «Ще не вмерла Україна».
(Виходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом на рушнику):
Край, де ми народились,
Де ростем, живемо,
Новоселівкою рідною
Із любов'ю звемо.
Новоселівка, Новоселівка
Ти батьківщина наша.
Різні в світі землі є.
Але ти — найкраща!
Пісня «Про село».
Хлопчик і дівчинка. Просимо вас на хліб, на сіль, на наше заняття-панораму.
(Вручають гостям хліб).
Колектив дорослих і дітей співають пісню «А в полі калина. а в полі червона».
Зал має вигляд села, поля (хата, пророщена пшениця).
(Заходять діти із молодшої групи, їх зустрічають бабуся і дідусь).
Діти.
Добрий день, дідусю, бабусю! А чому ви такі сумні?
Дід і Баба.
Бачте, дітки, надворі давно не було дощу.
Діти.
А нам добре, ми щодня купаємося, вмиваємося.
Дід.
Це вам добре, а от на полі не добре, погано сходить пшеничка. Якщо не буде дощу, то не буде хліба, пряника, бублика.
Діти.
А ми можемо зарадити бабусю, дідусю?
Вихователь.
Давайте, діти, спробуємо. Але почекайте, щось бабуся нам хоче сказати.
Бабуся.
Ще з давніх-давен, як довго не було дощу, діти виходили в поле і співали закличну пісеньку. Ось цю: «Іди, іди дощику!»
Діти.
А ми її бабусю знаємо, ми її вчили.
(Діти беруться за руки і співають пісеньку 2 рази).
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику,
Тобі каша, мені борщ,
Щоб ішов густіший дощ!
Ну, що, бабусю, тепер буде дощ?
Бабуся.
Буде, неодмінно буде, буде наша пшеничка добре рости. Спасибі вам, діти. Дякуємо вам.
Діти.
Бабусю, дідусю, а ми любимо гратися в гру «Сонечко та дощик».
(Діти сідають на килим, вихователь співає).
Вихователь.
Крізь віконце у кімнату
Ясно світить сонечко.
Дуже раді малята,
Плескають в долонечки
Плеск!
(Діти плескають в долоні. Вихователь запрошує дітей погуляти по полянці і зібрати ягоди, квіти).
Пісня «Вийшли діти в поле».
Діти старшої групи.
Дощик, дощик, кап, кап, кап,
Мокрі всі доріжки.
Ой побігли всі до хати,
Бо змочили ніжки.
Кап!
(Діти біжать до «хати» і сідають на килим).
Вихователь.
Дощик, дощик, кап, кап, кап,
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти,
Бо змочили ніжки.
Дід і баба.
От ви, дітки, молодці, що допомогли нам покликати дощик, за це вам гостинці від нас.
(Роздають дітям пиріжки).
Діти.
Спасибі! До побачення!
(Виходять).
(Заходять діти другої молодшої групи. Вони приїхали на конячці в поле, імітують їзду. На підлозі килим із травичкою (пришиті стрічки тканини зеленого кольору, пророщена пшеничка в ящиках)).
Вихователь.
Ось, діти, ми приїхали з вами в поле за село. Погляньте яка гарна пшеничка зійшла. Дітки, давайте покачаємось по пшеничці, щоб стебла росли товстими і дужими — завбільшки з чоловіка.
(Діти качаються).
Вихователь примовляє: «Дивись же, котись, легенько і скраю».
Вихователь.
Ось пшеничка нам шепоче «Виростемо дужими,як ви»
А зараз , діти піднялись до мене. Ось ці росточки – це народження хліба. А коли пшеничка викине росточок,не можна йти на поле. Тому що русалки плетуть собі вінки з волошок.(Показує дітям картину русалки і пояснює хто це така)
Побачать дитину і заберуть її з собою А ось одна дівчинка насмілилась піти і побачити, хоч одним оком глянути як гарно русалкам у вінках. Та тільки ступила на межу – захитались, заходили по пшениці хвилі, зашаруділи стебла,вона і втекла. Вона переконувала себе, що це вітер сильний подув, але йти в поле більше на наважувалася. Ось такий звичай був у наших бабусь, дідусів. Мабуть, діти, ми підемо назад,добре? Зібрались тільки їхати , аж тут зайчик.
Зайчик.
Добрий день, діти Я бачу ви такі хороші, слухняні. Хочу за це дати вам гостинця
Діти.
Спасибі, зайчику.
Вихователь.
Діти,а ви їли колись гостинці від зайчика? Якщо їли. то знаєте як це смачно? Я добре знаю, бо коли була ще дівчинкою, мама завжди з роботи, з поля приносила мені хліба окраєць і говорила «Іду полем а назустріч мені зайчик,ось і передав тобі хліба окраєць» Той хліб був теплий і пахнув вітром, землею, травами Ми його покуштуємо в класі.
Діти.
Ну до побачення,зайчику!
Зайчик.
Ні,так не гоже зі мною прощатися ,я хочу з вами забавлятися.
Забавляночка.
Зайчику,зайчику,
Де ти бував?
У млині,у млині ,
Що ти чував?
Там були кравчики,
Перебили пальчики.
Через бабин тік
Та через колоду.
Та хвостом у воду —
Шубовсть.
Загадка.
Біжить він по долині, у сіренькій кожушині ?
(Зайчик)
Пісня «Ой на горі жито»
Діти.
Ми з тобою, зайчику прощаємось і ідемо назад До побачення (Виходять із залу)
Дівчинка.
Слава миру на землі!
Слава хлібу на столі!
(Кладе хліб на стіл).
Ось він, запашний, хрумкий,
Ще й шкуринкою обвитий,
Свіжий, теплий, золотий.
Ніби сонечком налитий.
У радгоспі є сповна
І пшениці, і пшона,
У пекарні із пшениці
Випікають паляниці.
І пухкенькі пиріжки,
І солодкі пампушки.
Та не зразу зерна стали
Хлібом тим, що на столі.
Люди зерна засівали,
Працювали на землі.
Рідної землі в нім соки.
Сонця промені ранкові
Їжте за обидві щоки,
Виростайте всі здорові!
Пісня «Пшениченька»
Вихователь.
Діти, ми з вами ознайомились з тим, звідки прийшов хліб до нас на стіл, ось з того віршика, що ви розповіли я зрозуміла, що ви шлях хліба запам'ятали.
Діти, де ми з вами живемо? Як називається наше село? Ми з вами хто? Отже, ми повинні знати свої звичаї, традиції, дотримуватися їх. В нашого народу є багато гарних звичаїв, що робили наші дідусі і бабусі в будень, і в свято. Це було пов'язано з їхніми турботами про хліб, про урожай.
(Приходить бабуся в гості)
Бабуся.
Добрий день, діти! Я вам розповім про звичаї пов'язані з хлібом. З хлібом на рушнику йшли на весні оглядати поле, сіяти, жати. Найкращу жницю квітчали вінком із колосків, урочисто несли його в село до двору господарів, клали вінок на хліб, з якими господині вітали женців. А ще я пам'ятаю, як мій дід домішував в зерно яєчні шкаралупки, щоб хліб родив чистий, без бур'янів, і кидав також срібну монетку, щоб важким був колос і зерно добірне. Існував і існує звичай: коли будується нова хата, печуться хлібчики, викладаються по куточкам, якщо за ніч зникне хлібчик, значить, можна будуватись, буде вестися худоба. Коли закінчувалась сівба, дідусь повертався до поля і молився: «Роди, Боже, на кожного долю, на птаха небесного, на звіра польового, на людину подорожню, на весь мир Християнський».
Пісня «Жили у бабусі».
Діти і вихователь.
Спасибі, бабусю, нам сподобалася ваша розповідь. Ми запам’ятаємо і будемо знайомитися із традиціями наших дідусів і бабусь.
(Бабуся на пам'ять про звичай випекла тістечка у вигляді зображень птахів: сорок, жайворонків,роздає дітям)
Діти.
Спасибі, бабусю!
(Вихователь звертає увагу на та, щоб діти виходили в двір, підкидали пташок угору та закликали прихід весни. Бабуся прощається, виходить).
Вихователь.
Шануймо, діти, хліб так, як шанували ваші дідусі й бабусі, як шанують ваші тата й мами.
Прислів'я.
Зерно в колоску — не спи в холодку.
Поробиш до поту, то й поїси в охоту.
Дитина.
Тато на роботі,
Мама на роботі.
Ходять на роботу
Дяді всі і тьоті.
Я у дитсадочку
Вчуся працювати.
Мити, підмітати,
Ліжко заправляти,
Клеїти і шити —
Вміти все робити!
Бо ліньками у світі
Не годиться жити.
Дитина.
Хай в нашому садочку
Пахне хлібами.
Пахне хлібами.
Ще й пирогами.
(Виходять із залу).
Вихователь.
Давайте, діти, ми з вами помандруємо і завітаємо у такий дім. Бачте он чепурну білу хату під стріхою: з мальвою під вікном і кущем калини на подвір’ї. Тихенько постукаємо у двері, щоб не потривожити лелечу сім'ю в гнізді на хаті. Кажуть у народі: лелеки селяться на тому подвір'ї, де панує мир і злагода.
(Діти зустрічаються з агрономом, лаборантом, трактористом).
За хороші справи,
За моря пшениці Щиро вас вітаєм,
В нашій Новоселівці.
Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
А юте ви паляниці,
Калачі смачні їсте.
Не забудьте уклониться
Хліборобам за це.
(Розмова агронома, лаборанта, тракториста з дітьми по ознайомленню із сучасними звичаями і традиціями хліборобів.
Діти дякують хліборобам, співають для них українські народні пісні «По дорозі жук», «За Василем, за Василем», виконують танець з колосками. Вручають подарунки хліборобам).
Вихователь.
Ой, подивіться, хто до нас іде?
Діти.
Де? Де?
Польова царівна.
Я, польова царівна, володарка полів, прийшла до вас сповістити, що достигли вже жита, гнеться додолу повний колос пшениці. (Бере хліб на вишиваному рушнику, несе до дітей).
Любі господарі землі, не дайте загинути великому урожаю. З хлібом і сіллю запрошую в свої володіння.
Хлопчик.
Хліб ми твій приймаємо і допоможемо зібрати урожай, не дамо зерну впасти на землю. А ну, хлопці, кидайте гулянки та мерщій за коси беріться, в поле будемо вирушати,
(Група хлопчиків беруть коси, діти співають українську народну пісню «Вийшли в поле косарі», а хлопчики в цей час виконують рухи косарів).
Пісня «Хлібина»
Хліб — батечко, хліб годувальник,
Його величність хліб, хліб усьому голова.
Діти, а ви пам’ятаєте, які прислів’я та приказки про хліб склав український народ?
«Піт на спині — то й хліб на столі».
«Немає обіду без хліба».
«Не всі землю орють, а всі хліб їдять».
Дитина.
Духмяна паляниця
Пашить теплом ланів.
В ній золото пшениці
І щастя трударів.
Розповідь української народної казки «Хліб і золото».
Виведення морального правила:
«Пам’ятайте завжди, що хліб — велика праця. Пам’ятаймо, що хліб святий, він золото, і навіть дорожчий за нього».
(Виходять дорослі, вихователі, діти).
Вихователь.
Україні нашій рости та розквітати і щедрою бути, і розкішною бути, і родити хлопців сміливих та дівчат вродливих, дарувати їм вільне, щасливе життя.
Дорослі .
Гей, Україно, ненько прекрасна,
Будь же до всіх справедлива.
Хай тобі світить сонечко ясне, /2 р.
Хай будуть діти щасливі.
Діти.
Будемо жити, землю любити,
Як з давнини повелося,
Щоб наша доля нас не цуралась /2 р.
Щоб краще в світі жилося.
Звертання до гостей.
Здоров'я, щастя вам, добрі люди, хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі.
Гімн «Ще не вмерла України»
Методичний журнал «Бібліотека вихователя дитячого садка», В.Є.Вдовиченко.