Моя ялинка залишилася в лісі (Екологічний мітинг)

Мета. Пробудити в учнів почуття особистої відповідальності за охорону навколишнього середовища, виховувати любов до рідного краю, сприяти формуванню етичних взаємовідносин людини і довкілля та відродження шани до нього, спонукати до заміни новорічних ялинок композиціями новорічних букетів.

Обладнання. Фотовиставка «Зима та її принади»,виставка виробів із зимового матеріалу і зимових букетів, малюнків і плакатів про хвойні дерева.

Ведучий.

Прийшла зима, а разом із нею - Новий Рік. А уявити собі новорічне свято без ялинки, мабуть, неможливо, особливо дітям. Напевно всі знають, що традиція прикрашати ялинку прийшла в нашу країну порівняно недавно. Однак сам звичай святкувати прихід Нового року дуже цікавий, пов’язаний з язичницькими віруваннями наших предків.

Ведуча.

Уже в давніх слов’ян рік поділявся на 12 місяців. Прислухайтеся до назв: січень - пов’язаний з вирубкою лісу, березень (березіль) – час збору березового соку, серпень - пора жнив тощо. Спершу Новий Рік відзначали 1 березня, приступаючи до сільськогосподарських робіт, а згодом — 1 вересня, коли закінчували збирати урожай.

Ведучий.

А був час, коли встановлювали в домі дерево 1 травня. Воно так і називалося - «травневим», як символ пробудження духу природи.

Ведуча.

І лише 1700 р. Петро І спеціальним наказом запровадив у Росії святкування Нового року 1 січня. Справжню ж ялинку під Новий рік уперше почали встановлювати у XVI ст. в Ельзасі.

Ведуча.

Але є у цьому святі неприємний бік. Передноворічні дні - це час загибелі хвойних дерев. Щоб «дотримуватися традиції», під сокирою зникають цілі ліси.

 

Ведучий.

Кожна дитина має своє дерево. До ялинки і сосни мають підходити діти,які народилися взимку. Підійдіть до зеленого деревця,обійміть його,доторкніться до листочків,і всю силу свою від землі і сонця воно віддасть вам. Обійнявши сосну,можна задумати бажання. Але неодмінно добре і тоді воно здійсниться.

Ведуча.

Всі ми з нетерпінням чекаємо новорічне свято. і дуже хочеться, щоб все цього дня було найкраще - і погода, і настрій, і подарунки. А який же Новий Рік без Діла Мороза і Снігуроньки: Втім, чи задумувались ви коли-небудь над тим звідки вони взялися? Історія ця давня і … курйозна. 31 серпня 1699 року Петро І пострілом із гармати сповістив про початок нового століття Вулиці російських міст заповнив люд і відсвяткував цю подію. Аж раптом у грудні посланці царя сповістили, за указом Петра роки тепер рахувати не з першого вересня, а з першого січня - як у Європі. В народі кажуть: «Січень весні дідусь». Так з’явилися па новорічному святі Дід Мороз і Снігуронька - донька сонця і весни. Тепер про новорічну атрибутику. Найперше-- ялинка.

Перша згадка про ялинку датується 1600 роком. Місце дії - французька провінція Ельзас,новорічне святкування, ялинка, прикрашена паперовими трояндами. Потім уже зелені віти лісової красуні почнуть обвішувати позолоченими і посрібленими картоплинами. Свічки на новорічній ялинці з’явилися вперше у 1815 році

Вже не красується вона,

Її прикрасять, причепурять,

Та лиш на свято, лиш на мить,

А після свята геть пожбурять.

І буде у снігу жовтіть.

Осиплються її хвоїнки.

Та будуть на снігу лежать,

Мов тихий спогад про ялинку.

Якій би жить та виростать.

 

 

 

Учениця.

Я уявила себе ялинкою і попросила: «Не спилюй мене, мені боляче! Я боюсь новорічних свят. Я вся тремчу. Невже і мене вирубають, як моїх сусідів? Почекайте! Я стану вам у нагоді!»

Учень.

«Не кривдіть мене, будь-ласка, я така беззахисна і спокійно живу в лісі. Люди, не зрубуйте мене! Я просто зелене деревце, що приносить користь».

Учениця.

Не зрубуйте мене, бо я стану вам у нагоді. Наповню ліс свіжим ароматом. Я закрию вас влітку від сонця своїми пухнастими гілками, а взимку подарую ліки від нежиті».

Несем ялинки знову - в кожну хату!

Та чи така вже мудра мода ця,

Ялинкам знову падати й зітхати:

- Навіщо нищать юні деревця?

Вирощуєм ялинок трильйони!

Це тих, що завтра кинем у вогонь.

Пеньочків трильйони дим огорне.

Саджаєм ліс, щоб лиш спалить його?

Вирощуєм - й відвозим на базари...

Ведуча.

Ялинки, сосни, як і інші рослини, беруть участь в утворенні кисню, а отже, й озонового шару, який захищає нашу планету від впливу ультрафіолетового проміння. Наші ліси — це легені планети. Вирубуючи їх, ми знищуємо Землю, шкодимо собі.

Слово «сосна» бере початок від кельтського слова «скала». Існує давня грецька легенда.

Жила колись чарівна німфа Пітіс. Була вона молода та красива. За щиру вдачу сподобалася богові північних вітрів Бореєві. Надумав він заволодіти дівчиною і перенести її з квітучих нив на снігові простори. Злякалася Пітіс і почала благати лісового бога Пана сховати її. Укрив лісовик зеленим гіллям німфу, а сам пішов. У цю мить налетів Борей. Дерева розхитує, кущі гне - між ними красуню шукає. Та вона міцно тримала свої шати. Від холодного вітру померзли трави, опало листя, лише шати Пітіс зеленіють, не вмирають. Не витримала німфа, здерев’яніла від холоду, замерзла деревом - красунею з вічно зеленими голками. А сльози її стали прозорою смолою.

Ведучий.

У повітрі в сосновому лісі шкідливих мікроорганізмів у десять разів менше ніж, наприклад, у березовому гаю. У світі росте близько 100 видів сосни, в Україні - 13.

1-а дівчина-ялинка.

Кожне десяте дерево в Україні - це ялинка. Ще з дитинства ви

знайомі зі мною. Я приношу дітям радість,веселощі і подарунки.

2-а дівчинка-ялинка.

Але життя наше ялинкове коротке. Дуже боляче дивитися, коли після свят засохлі та скалічені трупи моїх подруг викидаються на смітник як непотріб. Тож спитаймо себе: чи так вже необхідно привозити з лісу ялинку і свідомо збіднювати природу?

Щоб ялинок не рубати,

Треба штучні купувати.

Можна гілочку зірвати

Та гарнесенько прибрати.

І тоді такі ялинки

Будуть також веселинки.

Учень.

У народі кажуть:

 «Якщо мудрість маєш, то ялинку не рубаєш».

 «Хто ялинку по рубає, той широку душу має».

 «Не рубай сосну, ялину не рубай! Краще творчими композиціями Новий рік вітай».

Ведуча.

Як же створити відчуття свята, радісного чокання новорічного дива? Досягти такого ефекту можливо і без знищення сотень тисяч дерев. Адже куди краще і цікавіше прикрашати соснові або ялинкові гілки. Такі композиції отри­мали назву зимових букетів і здобувають симпатії дедалі більшої кількості людей.

Зимовий букет - найкращий новорічний подарунок рідним і друзям. Він створює особливий настрій, коли за вікнами вирує заметіль, а все навкруги вбрала зима. Зимовий букет - це зручно, сучасно, красиво. Замість ялинки зимовий букет! Ми, юні екологи, закликаємо жителів міста

Щоб ялинок не рубати,

Треба штучні купувати.

Можна гілочку зірвати

Та гарнесенько прибрати

І тоді такі ялинки

Будуть також веселики!

Не забувайте: наші ліси - це легені планети. Вирубуючи їх знищуємо Землю, шкодимо собі.

Хто ялинку не рубає,

Той добру душу має!

Приємно думати в Новорічний вечір, що збережені таким чином ялинки і сосни будуть рости на радість людям.

Ми сьогодні задуматись маєм,

Що ми після себе на світі лишаєм.

У воді відходи є, а в ґрунті - нітрати.

Треба рідну землю скоріш рятувати.

І щоб на білім світі не сталося біди,

Шануймо ж ми природу усюди і завжди.

Друзі! Запам’ятайте, що земля - не рабиня наша, а мати; сонце - не вітчим наш, а рідний батько. Ліси - наші брати, річки - сестри. Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями. Ну, а ми з вами повинні бути на своїй планеті не тимчасовими мешканцями, а мудрими господарями.

Джерело: Журнал "Позакласний час", №21-22, 2009 р., Ірина Андріяш.