Звучать фанфари. Хор співає „Україна”
Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
*Я—твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.
Моя свята і рідна, Україна-мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
Сьогодні юні українці
Сядуть за парти перший раз.
Їх майбутнє—майбутнє Вітчизни.
Щастя їх—це щастя всіх нас!
- Осінні айстри пломеніють на столі
Це значить – знов стартує рік навчальний
Ми зустрічаєм із відкритим серцем першачків
Ліцей співає пісню величальну
- Увага! Увага! На свято Першого дзвоника запрошуються першокласники
Хор співає „Зелене жито”
- Першокласників в ліцеї ми вітаїм щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов*ю і миром.
- В руках у мене хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий,
- Вібрав він пісню й працю в себе
Це вам привіт від рідної землі
Вручають караваї
- Слова палкі, мелодія врочиста—
Державний гімн—і прапор майорить блакитний і жовтавий!
Тож встаньмо разом в урочисту мить,
Коли звучить гімн нашої держави.
- Співаймо разом—і тоді нас не збороть,
Співаємо, щоб долучитись до добра і слави,
Хай будуть з нами правда і Господь,
Вшануємо гімн нашої держави!
Звучить гімн
- На святі сьогодні багато гостей. Дозвольте їх представити:
_______________________
_______________________
_______________________
- Слово надається
_______________________
_______________________
_______________________
- Юних ліцеїстів вітає директор ліцею „Поділ” Шевчук Наталія Генріхівна.
- В день цей святковий, осінній, чудовий,
Сповнений творчих ідей
Хоче всіх привітати щиро
Наш старовинний ліцей.
- Зігріє усіх ліцею тепло
Усіх, хто житиме в ліцейній цій родині
Ліцей запалить в кожному із вас
Віру, надію і силу віднині.
- Сьогодні вас, любі першокласники, своїм сонячним теплом освітить прапор нашого ліцею.
- Але наш прапор незвичний.
- Українська група учених-дослідників двічі піднімала його на південному полюсі Землі.
- Почесне право внести прапор надається найкращим учням
________________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Під пісню „Мой храм” вносять прапор
- Традиція існує здавна. У ці хвилини урочисті покласти квіти й вшанувати людину, що віддала себе майбутнім поколінням.
- Григорій Савович Сковорода. Це ім’я – символ духовності, мудрості, символ служіння духовності, мудрості, символ служіння своєму народу.
- Право покласти квіти до пам’ятника видатному українцеві надається
________________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Під музику несуть квіти
Звучить пісня „Ходить гарбуз по городу”
Виходять Гарбуз і Барвінок
Г – Ледве встиг оце на свято.
Мав я клопоту багато
З дітлахами, як завжди,
Підніми усіх, збуди
Поскладай книжки у ранці
Зачеши і заплети,
Подав*язуй ще і банти
З усіма зроби зарядку,
Вмий, ошатно одягни,
Бо ж відвикли від порядку
За канікули вони
Виряди усіх до школи, ще й дорогою гляди
Бо бува втечуть куди.
Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?
Барвінку, а де ж мої гарбузові діти?
Де огірочки? Де будячки?
Б – Знову запізнились от напасть!
Під музику вбігають діти-овочі. Пісня.
Б – І де ж ви були, а-ну доповісти батьку – Гарбузу.
Огірок – Ой-ой-ой, немає сили
І ногою ворухнуть
Бо ходив навкруг ліцею –
До знання шукав я путь.
Морква - Ну а я все одягалась:
То спідниця не така,
То намисто не підходить,
То сережок не знайшла.
Капуста - Я, як тільки сонце встало
В перукарню завітала
Щоб підстригли тут і тут
І зробили манікюр.
Буряк - Усю ніч я рахував
Вранці довго-довго спав
Барвінок - Що, Буряче, рахував
Буряк - Скільки хліба на полях?
І веснянок на носах?
Скільки зірок світить з неба?
Скільки шоколаду треба?
Щоб наївся я і спав.
Виходить картопля
Ми уже прийшли учитись
-Та забули тільки вмитись
-на городі ми вродились
-Умиватись не навчились
-Все одно беріть до школи
без картоплі не життя
-Бо картопля й українці—
це єдиная сім”я
-Це нічого, що землею
Вам забруднимо стільці
-Ми за парти сісти хочем
Проганять нас не спішіть
Помідор - Ну чого ви до нас причепились? Ми вже нарешті тут, а чи першокласники ваші прийшли?
Барвінок - А як же. Он усі тут стоять.
Гарбуз – Перевіримо. Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?
Першокласники – ТАК!
Помідор - А я б перевірила по класах.
Барвінок - 1-А тут? (так)
1-Б тут? (так)
1-В тут (так)
Помідор - А я б ще і прізвища назвала
Барвінок – Чи є тут __________________________________ з 1-А.
А його батьки ____________________________________________________________. Бачили. Присутні!
Огірок – А __________________________ з 1-Б присутня? А її батьки? брати-сестри? Бабусі-дідусі?
Морква – А от ________________________ з 1-В немає.
Барвінок – Як це нема є. Он і він і його батьки ______________________________ стоять. Озовіться!
Гарбуз – От бачили, першокласники і їх батьки давно вже тут, а ви запізнились. Який же ви приклад їм показуєте?
Буряк - На лінійці ми – найстарші
Пролетіли роки наші.
Клас тепер наш випускний
Отже, висновок такий:
Огірок – Вже не можна пустувати
Бити в вікнах шибочки
Капуста - З кого ж будуть приклад брати
Наймолодші першачки
Морква - Ми – одинадцятий клас
Вже за розум братись час.
- Всім, хто з двору в ранню пору
Поспішив у перший клас,
Всім бажаєм щастя гору
Ще й здоров'я на запас.
- Настало Перше вересня –
Ви вже не дітвора.
Сідайте за підручники –
Навчатися пора.
Барвінок – Пане Гарбуз, всі старшокласники нарешті виросли, обіцяють бути чемними, дружніми і гарно учитись. І, можливо, у кінці навчального року ти кожному вручиш медаль.
Гарбуз – Можливо, а поки що всім вам: 1-класникам, 2-класникам, 11-класникам і їх батькам я вручаю квіти. Нумо сюди, мої діти, мої квіти, запрошуйте всіх на веселий танок
Танок з бубнами
Барвінок – А про учнів з інших класів , які сьогодні прийшли вперше в ліцей ти подбав?
Гарбуз – А я же! Їм ми даруємо іграшки
Вручають іграшки
Вбігає Ромашка
Р - Ой, Гарбузику, рідненькі.
Першокласники миленькі
В нас халепа, ще й яка
В школі вкрадено дзвінка
Барвінок – Хто поцупив?
Ромашка - Я не знаю
Та ридаю і ридаю
Бо уроки не почати
Де тепер дзвінок шукати?
Йдіть додому, любі діти
Ставте під стола портфель
Не прийдеться вам учитись
Нещасливий оцей день.
Ось ти, хлопчик, як твоє ім’я (називає)
Поплач зі мною – дзвоника нема.
А вчителька де? Поплач і ти
Ой горе-горе, сльози лий!
Гарбуз - Ти, Ромашка, заспокойся. Чого ти плачеш? Немає безвихідних ситуацій
Ромашка – Ну й що, що немає. Я так люблю плакати. Ой-ой-ой!
Барвінок – Не плач, бо заллєш сльозами діток-квіток, тим паче, що є вихід. Пропоную покликати першокласників на допомогу. Їх дзвіночки – голоси задзвенять і наш дзвінок відгукнеться на їх голос.
Гарбуз – Слушно. Зустрічайте першокласників і їх вчителів.
Виходять першокласники і їх вчителі.
- Я--________________________________________________________, буду вчитись у 1-А класі, а це моя вчителька_____________________________________________________
- Я теж з 1-А -________________________________________________,
- А це наша друга вчителька_____________________________________
- Ми вже подружились. Я____________________________________________-
- А я _________________________________________
- Ми з 1-Б, а поряд з нами наші вчителі_______________________________
- Та___________________________________________________________
- А я з 1-В________________________________________________, зі мною моя вчителька___________________________________________
- _________________________________________
Я теж буду вчитись у 1-В, мене тримає за руку _______________________________________, вона теж працюватиме з нами
Першокласники:
1 – Здрастуй, школо, здрастуй рідна!
Здрастуй, вчителько моя!
Дуже радісно, привітно
Йде до тебе дітвора.
2 - Школо наша, школо,
Приголуб нас мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
3 - Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
А добро чинити.
4 - Ми обіцяєм вчитись справно,
Гав на уроках не ловить,
Поводитися завжди гарно,
А школу, наче рідний дім любить.
5 - Наша перша вчителько, наша друга ненько!
Ви на нас не сердьтеся, ми ж іще маленькі.
Будьте ви терплячою й доброю незмінно,
Будемо вам вірити, вчитись на „відмінно”.
6 - Нашій першій вчительці
Хочемо сказать:
„Ми ваш добрий настрій
Не будемо псувать”.
Вчителі:
- Любі першокласники, любі батьки, нам приємно бачити вас сьогодні всіх разом на цьому святі
- Ми чекали на вас все літо!
- 1 вересня—це перший крок у незвідане, цікаве життя, першокласники йдуть у перший клас, а разом з ними сіли за парти і їх батьки
- Бабусь і дідусів ми запрошуємо у родинний клуб
- І нам радісно, що сьогодні наше спільне свято.
- Ми робимо перший крок на шляху до знань, він такий довгий, тому, за народною традицією, ліцейна родина дарує нам сьогодні обереги, які захищатимуть вас від життєвих негараздів
Дарують іграшки
- Всі вчителі: Ласкаво просимо
Вчителі співають
- Привітаємо ще раз вчителів та їх учнів! 1-А! 1-Б! 1-В!
Вередулька - Ой-ой-ой, куди мене тягне цей дзвінок? Ой
Гарбуз – От хто взяв наш дзвоник.
Барвінок – Віддавай! Вередулько!
Вередулька – Ні, поки мене у перший клас не візьмуть, не віддам!
Вередлива я і що?
Та кричати вправна
А як тупну я ногою
Всіх злякаю гарно!
Тупає на дітей. Чому не лякаєшся?
Дома зранку я накази
Роздаю родині:
Мамо – дай скоріш сніданок,
Одягни дитину.
Тату, - склав мого портфеля,
Бабо, розчеши но,
Діду, ти завів мотора?
Садови в машину
Виряджайте до ліцею
Вашу любу дочку.
Гарбуз – Ой, яка ти вередлива.
Барвінок – Вередулька точно.
Вередулька – Зарахуйте в 1 клас, тоді і дзвінок віддам.
Гарбуз – Діти, як бути: нам така у ліцеї не треба, а без дзвоника ніяк. Може, перевиховуємо її? А? (Так)
Вередулька – Ну тоді беріть дзвоник. У який я іду клас: А, Б, В?
Барвінок – Наталя Генріхівно, мабуть у Г, для Вередульки окремий клас відкриємо.
Гарбуз – Давайте дзвоники, буду дзвонити (Дзвонить) Щось не вийшло.
Барвінок - І не вийде, бо перший дзвоник повинні дати першокласники
Право дати перший дзвоник у новому навчальному році надається учням 1 класу ________________________________________________________
А допоможуть їм кращі учні 11 класів ______________________
Гарбуз – І хай освятять нас прадавні дзвони Покровського храму.
Дзвінок. Хор співає „Мріє росточок”. В небо летять кулі.
- В добру путь, у дорогу до знань під прапором ліцею. І хай рушниками стелить дорога.
Проходять під рушниками.