Святково прибраний зал, збоку стоять столики із солодощами та напоями, на кожному столику — запалена свічка, навколо сидять батьки, з дітьми. Друга половина залу відведена для конкурсів і танців. Окремо відведено місце для виставки робіт батьків (вишивок, в'язаних речей, картин та ін.). Збоку на стенді — заздалегідь намальовані родовідні дерева кожної сім'ї, по залу розвішано висловлювання про родину.
(Звучить пісня «Роде наш красний, роде наш прекрасний». Веде свято класний керівник).
Вітаю всіх, хто завітав до нас на родинне свято «Таланти наших батьків». Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати, коли у неї є сім'я. Бо сім'я — це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід і незгод, де знаходиш спокій і затишок.
А зараз запрошуємо всіх розглянути виставку робіт, яку підготували наші батьки. Помилуємось їхніми виробами. У них дійсно золоті руки, тож побажаємо їм нових творчих досягнень.
(Звучить запис пісні «Родина» у виконанні Н.Яремчука).
Прошу всіх покуштувати солодощі, приготовлені дбайливими руками наших люблячих мам. А свято наше продовжується, переходимо до конкурсів.
Вашій увазі пропонується перший конкурс, але спочатку попросимо вийти на середину залу двох тат. Конкурс називається «Найоригінальніша канапка». Перед вами на столі — різноманітні продукти: батон, майонез, цукерки, ковбаса, крекер, крабові палички та ін. Ваше завдання: за 1 хв. зробити оригінальну канапку і придумати їй назву. Час пішов... (Батьки виконують завдання. Для канапок беруть найнесподіваніші продукти). Оскільки ви, дорогі чоловіки, блиснули кулінарним талантом, зуміли виготовити оригінальні канапки, то тепер ми подивимось, як ви їх зможете з'їсти. Смачного вам!
Перший конкурс вийшов на славу. Будемо продовжувати. А тепер перевіримо таланти на ших мам.
(Викликаються дві мами).
Оскільки зараз — дуже непростий час, і інко ли жінки змушені замінювати дітям і батьків, вони повинні вміти володіти молотком і цвяха ми.
Ось ваше завдання: хто швидше заб'є цвяхи у дерев'яний брусок. (Для ускладнення завдання кожній жінці пропонується по три цвяхи: один — кривий, другий — тупий, третій — нормаль ний). Цей конкурс дав змогу перевірити, наскільки в наших мам точна рука і гостре око.
Мабуть, знову пора потурбувати наших чо ловіків. Для них — конкурс на пришивання ґуд зика. Ця ніби проста справа перетвориться в складну, бо потрібно якнайшвидше зашилити голку, зав'язати і пришити ґудзик, не заплутав ши нитку. А справа, виконана поспіхом, вдаєть ся з більшими труднощами. Як легко спостеріга ти збоку, але робити це самому — уже важче.
Так, робота уже зроблена. Подивимось чи якісно. Як бачимо, наші тата вміють готувати канапки і пришивати ґудзики.
Та ще не всі таланти ми виявили у наших батьків.
Згадаймо, дорогі батьки, що робиться вдома кожного ранку, коли ваше любляче чадо зби рається до школи і не може знайти ручки, зо шити чи спортивну форму.
Подивимось, чи вміють наші мами швидко збирати дітей до школи. Перед вами — два рюк заки, навколо них розкидані зошити, книжки, олівці, фломастери, десь далі спортивна форма, на столі — канапки, потрібно якнайшвидше покласти це до сумки. Так перевіряється майс терність збирання учня до школи. (Конкурс).
І це також вміють наші мами. Чи є щось у світі, щоб вони не вміли?
Але наші діти теж хочуть чимось зайнятися. Прошу двох хлопчиків вийти на середину.
Давайте пригадаємо собі звичайний ранок пе ред школою. Після того, як зібрано ваші сумки, зроблено канапки, ви вже готові йти, а часу — обмаль, і ваші шнурки в'яжуться якось не так, а навхрест, і ви можете впасти. А зараз це буде вашим завданням: хто швидше пробіжить певну відстань із зв'язаними докупи шнурками. (Кон курс).
Як бачимо, діти не відстають від батьків.
Для наступного конкурсу мені потрібні двоє батьків. Звісно, творити з відкритими очима просто і легко, а спробуйте це зробити із зав'язаними очима. Ваше завдання: намалювати свій портрет.
Поки батьки шукають пропорції і лінії, ми займемося іншим. Для наших дітей гра — «Еру дит».
Запитання
1. Скільки горошин влізе в склянку?
(Ніскільки, бо вони не вміють лазити)
2. Хто такий богомол?
(Жук)
3. Хто їсть більше: лев чи кріт?
(Кріт. Лев їсть раз на два-три дні, а кріт — щодня)
4. Чим закінчується день?
(Буквою «ь»)
5. Коли ти ідеш по землі, що у тебе під ногами?
(Підошва)
6. Яка рослина росте найшвидше?
(Бамбук)
7. Чого багато має болото, менше — озеро, ще менше — море, і зовсім не має річка?
(Букв «о»)
Наші діти — молодці, а тепер погляньмо на «шедеври», створені батьками. Скажіть-но, діти, чи схожі портрети на оригінали?
Добре, тепер — наступне завдання для батьків. Складіть вірш за поданими словами, що римуються:
миша — тиша
дитина — машина
сонце — віконце
клас — нас
скач — плач
кішка — ніжка
піч — ніч
А поки батьки відшукують в собі таланти по етів, ми запропонуємо дітям таке завдання: вам потрібно закінчити прислів'я. Подивимось, як ви знаєте народну творчість.
Зробив діло — (гуляй сміло).
Сім раз відмір — (і один раз відріж).
Не кажи «гоп» — (поки не перескочиш).
Не плюй у криницю — (доведеться води на питься).
Хто спішить — (той людей смішить).
Готуй сани влітку, — (а віз — взимку).
Не копай ями іншому — (бо сам у неї впа деш).
Рання пташка росу п'є — (а пізня сльози ллє).
Пташка красна своїм пір'ям — (а людина ділом).
Літо збирає — (а зима з'їдає).
Дуже добре, діти, що ви знаєте прислів'я та приказки, вони несуть в собі народну мудрість, до якої треба прислухатись.
І ще ми маємо почути вірші, які склали бать ки. (Зачитування віршів).
Це наші батьки також уміють.
Наступний конкурс називається «У світі тва рин». Суть його полягає в тому, що діти своїм батькам повинні жестами, рухами, мімікою по казати тварину так, щоб батьки впізнали і наз вали її.
(Пропоную показати кота, страуса, хом'яка, рибу).
Цей конкурс усім показав, що батьки і діти розуміють один одного без слів.
Колись наші діти були маленькими і, щоб во ни заснули, потрібно було розповідати їм казки або віршики. Подивимось, чи пам'ятаєте ви, батьки, цей період.
(Викликаю трьох мам).
Ваше завдання: кожна з вас по черзі називає перший рядок дитячого віршика. Хто не може згадати — вибуває, поки не залишиться одна мама.
(Мами розповідають вірші).
Як бачимо, діти, наші мами можуть цілий вечір читати вірші напам'ять. Але свято продов жується.
На наступний конкурс викликаються дві сім'ї. Ваше завдання: швидко і правильно порахувати гроші. (Пропоную 99 коп. наміняти по 1-2 коп.). Ваш час пішов.
(Якщо батьки правильно порахували гроші, то можна сказати, що в цій сім'ї вміють не тільки заробляти гроші, але й рахувати їх. Якщо ж батьки помилилися, то кажу, що заробляти гроші вміють, а рахувати — ні).
А зараз конкурс називається «Впізнай дитину». (Викликаю одного батька, зав'язую йому очі. Перед ним — шеренга хлопчиків, серед них — його син. Доторкаючись лише до волосся батько повинен упізнати свою дитину, якщо не впізнає, викликаємо маму). Мама завжди впізнає свою дитину. Але нашим дітям уже нудно, їм потрібно трохи порухатись. Викликаю двох-трьох учнів. На аркуші паперу вони повинні дібрати якнайбільше синонимів до слова «йти». (Конкурс).
А за цей час мами змагатимуться ще в одному конкурсі. Вони по черзі називатимуть пестливі слова, якими звертаються до дітей. (Конкурс).
Усе багатство нашої мови — у ваших устах. Наше сьогоднішнє життя — це суцільна реклама, вона переслідує нас усюди. Давайте перевіримо, чи уміють наші батьки складати рекламу для найнесподіваніших предметів.
(Пропоную предмети: віник і ручка). А поки батьки будуть думати і працювати, ми зможемо провести ще один конкурс.
Пригадайте, шановні батьки, своє шкільне дитинство. Ви були такі ж, як і ці діти. Але спробуйте пригадати, чи запізнювались ви на уроки. Мабуть, траплялось і таке. А які пояснення придумували, щоб учитель вас не сварив? Отже, конкурс на найоригінальніше, найдивніше пояснення того, чому ви запізнились на урок.
(Пояснення батьків).
Оригінальні і незвичні пояснення. Але ми з вами, діти, розуміємо, що запізнюватись на уроки — дуже негарно і, що цей конкурс є просто жартівливим.
А тепер зачитайте свої синоніми до слова «Йти». У кого їх найбільше?
Але, я думаю, ви розумієте, що на цьому словниковий запас мови не вичерпується, і таких слів можна дібрати ще досить багато.
У нашому класі дівчата мають такі гарні коси, що їм самим заплітати їх дуже важко, — потрібна чиясь допомога. І тому ми зараз поглянемо, чи вміють наші тата заплітати своїм дочкам коси — швидко і акуратно. Двоє дівчаток з татами виходять на середину і за сигналом батьки змагаються). (Триває огляд).
Так, досить непогано показали свою вправність батьки.
Знову залучимо до нашого конкурсу дітей. Завдання батьків полягає в тому, щоб показати жестами дітям якийсь предмет, а вони повинні його впізнати і назвати. (Пропоную чайник і те левізор).
(Триває конкурс).
Як бачимо, наші батьки можуть грати в театрі пантоміми. Важко впізнати предмети, але мож ливо. Напрошується висновок: батьки краще розуміють дітей, ніж діти — батьків.
Батьки повинні вміти все, навіть одягнути ди тину із зав'язаними очима. І як вони це зроб лять, ми зараз зможемо перевірити.
(Прошу маму з дитиною вийти на середину зали. Збоку складений різноманітний одяг (як найбільше). Зав'язуємо мамі очі і запитуємо, ку ди одягнути певну річ. Кінцевий результат потім показуємо мамі).
Поглянемо, чи вміємо ми одягати дітей. Як вам, сподобалось? Непогано, досить оригіналь но, можливо, ви колись станете законодавцем у світі моди.
І останній — музичний — конкурс мені до поможе провести батько нашого учня, котрий зробив усе можливе для озвучення свята і дібрав музику, за що ми йому дуже вдячні.
А наше завдання таке: кожна сім'я по черзі співає пісню, що починається словом «Ой». (Триває конкурс). Які співучі наші батьки.
Не було жодної сім'ї, котра була б обділена талантами. Наші батьки вміють усе: тата — го тувати канапки і заплітати коси дочкам, приши вати ґудзики, мами — забивати цвяхи, збирати сумки до школи.
Вони і вірші складають, і рекламу; розуміють своїх дітей без слів і упізнають їх із зав'язани ми очима. А скільки віршів вони розказували вам, діти, коли ви були маленькими, і пісень во ни знають не менше. Давайте, дорогі діти, буде мо пишатися батьками, — вони у вас такі тала новиті, розумні, добрі, щирі, люблячі. Вони — ваша опора у житті.
І варто було б кожній сім'ї вручити нагороду за проведені конкурси. Але я думаю, що найк ращою і найдорожчою нагородою є ваші діти. Я дякую всім за активну участь у конкурсах і ба жаю злагоди і щастя.
Закінчились конкурси, але свято не закінчується. Починаємо танцювальну частину.